СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/3484/25 (922/1816/26)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Склярук О.І., суддя Шутенко І.А.
секретар судового засідання Гаркуша О.Л.
за участю представників:
позивача, арбітражного керуючого - Саутенко Сергій Олегович (в залі суду) - свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №216 від 20.02.2013
1-го відповідача - не з`явився
2-го відповідача - не з`явився
3-го відповідача - не з`явився
3-ї особи на стороні відповідача ( ОСОБА_1 ) - ОСОБА_2 (в залі суду) - ордер серія АХ №1362656 від 03.06.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №000306 №2015 від 14.09.2016
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1455Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2026
у справі №922/3484/25 (922/1816/26) (суддя Прохоров С.А., ухвала підписана 25.06.2026)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Агробуд Україна", м.Дергачі Харківської області
до відповідачів:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Експерт" , м.Харків
2. ОСОБА_3 , м.Харків
3. ОСОБА_4 , м.Харків
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , м.Полтава
про визнання правочинів недійсними та витребування майна
в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Агробуд Україна"
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Агробуд Україна" вх.№15397 від 24.06.2026 про забезпечення позову у справі №922/3484/25 (922/1816/26) задоволено. З метою забезпечення позову у справі №922/3484/25 (922/1816/26) за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" до ТОВ "Транс-Експерт", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , про визнання правочинів недійсними та витребування майна, вжити заходи забезпечення позову до розгляду і винесення остаточного рішення у цій справі, а саме: накладено арешт на транспортний засіб - екскаватор-навантажувач JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . Заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та будь-яким іншим особам відчужувати, перереєстровувати, передавати у заставу, користування чи володіння, розукомплектовувати, переміщувати, приховувати або вчиняти будь-які інші дії щодо транспортного засобу - екскаватора-навантажувача JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . Передано транспортний засіб - екскаватор-навантажувач JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Агробуд Україна" в особі арбітражного керуючого, виконуючого обов`язки керівника ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_1 , не погодився з зазначеною ухвалою, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 у справі №922/3484/25 (922/1816/26), якою задоволено заяву ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" про забезпечення позову, та постановити нову ухвалу, якою відмовити ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №922/3484/25 (922/1816/26) в повному обсязі. Також ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" на свою користь понесені ним судові витрати - судовий збір за подання апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом без достатніх правових та фактичних підстав застосовано комплекс заходів забезпечення позову щодо спірного транспортного засобу. Апелянт зазначає, що позивачем не доведено наявності конкретних обставин, які б свідчили про реальну загрозу відчуження, перереєстрації, приховування, пошкодження чи іншої зміни стану екскаватора-навантажувача, а висновки суду про можливе ускладнення виконання майбутнього рішення ґрунтуються переважно на припущенні про потенційну можливість власника розпорядитися належним йому майном. Крім того, на думку скаржника, застосовані обмеження є надмірними та неспівмірними, оскільки поряд з арештом майна суд фактично обмежив можливість його володіння та користування.
Окремою підставою для скасування ухвали ОСОБА_1 визначає неправильне застосування статті 137 ГПК України, посилаючись на те, що він не є відповідачем у справі, а залучений до участі у ній лише як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, при цьому жодних позовних вимог до нього не заявлено, а вимога про витребування спірного транспортного засобу пред`явлена до ОСОБА_4 . Незважаючи на це, суд наклав арешт на майно, власником якого є ОСОБА_1 , встановив щодо нього заборони та передав транспортний засіб на відповідальне зберігання позивачу. На переконання апелянта, такі заходи не відповідають змісту п.1 ч.1 ст.137 ГПК України та не мають належного зв`язку із заявленими позовними вимогами.
Також апелянт заперечує правомірність передачі спірного транспортного засобу на відповідальне зберігання ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна", вказуючи, що такий спосіб забезпечення позову не передбачений ч.1 ст.137 ГПК України та за своїми правовими наслідками фактично змінює існуючий стан володіння предметом спору до вирішення справи по суті, що, на його думку, суперечить частині 11 статті 137 ГПК України та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 08.11.2021 у справі №911/1141/21 та від 24.01.2023 у справі №916/2363/22.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 витребувано матеріали справи №922/3484/25 (922/1816/26) з Господарського суду Харківської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 до надходження матеріалів справи.
16.07.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду на вимогу ухвали надійшли матеріали справи №922/3484/25 (922/1816/26).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі №922/3484/25 (922/1816/26) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; встановлено строк до 03.08.2026 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 03.08.2026 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 25.08.2026. Явку сторін визнано не обов`язковою.
04.08.2026 в межах визначеного судом строку через підсистему "Електронний суд" від позивача ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" в особі арбітражного керуючого Саутенка С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8585), в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 у справі 922/3484/25 (922/1816/26), а оскаржуване судове рішення - без змін.
Аргументуючи свою позицію у справі, позивач зазначає, що спірне майно вибуло з володіння боржника незадовго до відкриття провадження у справі про банкрутство та в подальшому було повторно відчужене іншій особі, а тому з огляду на рухомий характер транспортного засобу та можливість його подальшого відчуження невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення. Позивач наголошує на тимчасовому характері застосованих заходів, їх безпосередньому зв`язку з предметом позову та співмірності заявленим вимогам, посилаючись, зокрема, на правові висновки Верховного Суду у справах №917/805/23, №904/2357/20 та №910/15043/21 (910/10070/22). Щодо передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання ТОВ "БК "Агробуд Україна" в особі арбітражного керуючого Саутенка С.О. позивач зазначає, що такий захід спрямований на забезпечення фактичного збереження цілісності та комплектності спірного майна, оскільки сам по собі арешт не гарантує його недоторканності, при цьому витрати, пов`язані зі зберіганням майна на час розгляду справи, покладаються на позивача.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Склярук О.І., Шутенко І.А., в зв`язку з відпусткою судді Васильєва Є.О.
Перший та другий відповідачі не скористалися наданим ст.263 ГПК України процесуальним правом, відзивів на апеляційну скаргу не надали. Також зазначені особи по справі не направили своїх представників в судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, попри вжиті судом заходи з повідомлення сторін про день та час розгляду справи.
В судове засідання 25.08.2026 з`явився представник апелянта ОСОБА_1 - Андрійко О.В., яка просила скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову на підставі доводів, наведених в апеляційній скарзі; та представник позивача, арбітражний керуючий - Саутенко С.О., який просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, як законну та обгрунтовану, а апеляційну скаргу- без задоволення.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
20.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Агробуд Україна", код ЄДРПОУ 41969222 за заявою ТОВ "СОВТА К".
21.10.2025 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Агробуд Україна".
18.03.2026 ухвалою суду завершено попереднє судове засідання у справі №922/3484/25 про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна". Цього ж дня ухвалою припинено повноваження керівника боржника - ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" Арнаута Сергія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_5 ). Покладено виконання обов`язків керівника боржника на розпорядника майна - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича (РНОКПП НОМЕР_4 , свідоцтво №216 від 20.02.2013, адреса: 61166, м.Харків, вул.Кримська, буд.6).
22.05.2026 ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовної заявою в якій просить суд:
- визнати недійсним Договір комісії від 06.08.2025 року, укладений між ТОВ "Транс-Експерт" (код ЄДРПОУ 41774532) та ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" (код ЄДРПОУ 41969222);
- визнати недійсним Договір №ТЕ 01/08/25-361 купівлі-продажу тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів від 07.08.2025, який укладений між "Транс-Експерт" (код ЄДРПОУ 41774532) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 );
- визнати за ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" (код ЄДРПОУ 41969222) право власності на транспортний засіб - екскаватор-навантажувач JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ,
- витребувати у ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) транспортний засіб - екскаватор-навантажувач JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .
27.05.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3484/25 (922/1816/26) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.
15.06.2026 ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № 922/3484/25 (922/1816/26) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_1 .
24.06.2026 позивач звернувся до суду з заявою (вх.№15397) в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову по справі № 922/3484/25 (922/1816/26) шляхом накладення арешту на транспортний засіб - екскаватор-навантажувач JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; заборонити ОСОБА_1 й будь-яким іншим особам відчужувати, перереєстровувати, передавати у заставу, користування чи володіння, розукомплектовувати, переміщувати, приховувати або вчиняти будь-які інші дії щодо екскаватора-навантажувача JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; передати зазначений транспортний засіб на відповідальне зберігання ТОВ "БК "Агробуд Україна" в особі арбітражного керуючого, виконуючого обов`язки керівника Саутенка Сергія Олеговича.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання недійсним правочину, на підставі якого ТОВ ТОВ "БК "Агробуд Україна" було відчужено належний йому транспортний засіб - екскаватор-навантажувач JCB 3CX, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2005, номер двигуна НОМЕР_2 , а також витребування зазначеного транспортного засобу з володіння його чинного власника. Позивач зазначає, що наразі спірний транспортний засіб перебуває у власності іншої особи, ніж та, на користь якої Боржником було відчужено майно, що ускладнює повернення транспортного засобу у володіння Боржника та включення до ліквідаційної маси. Необхідність накладення арешту позивач обґрунтовує тим, що в процесі розгляду справи ОСОБА_1 , який наразі володіє транспортним засобом, може відчужити його третій особі, що призведе до додаткового надмірного тягаря для позивача щодо необхідності повторно звертатися з окремим позовом до іншої особи про витребування майна, а також до затягування процедури банкрутства і порушення прав та інтересів кредиторів у справі.
Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №10.0-057/2/4045-26 від 26.03.2026 року, копія якого наявна в матеріалах справи, екскаватор-навантажувач JCB 3CX був відчужений від ТОВ ТОВ "БК "Агробуд Україна" на користь відповідача-2 ОСОБА_3 у серпні 2025 року, а вже 04.09.2025 зазначений транспортний засіб було перереєстровано на відповідача-3 ОСОБА_4 .
У подальшому право власності на спірний екскаватор-навантажувач JCB 3CX перейшло до ОСОБА_1 , який є актуальним власником зазначеного майна та ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2026 по справі № 922/3484/25 (922/1816/26) залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів. Позивач має об`єктивні побоювання, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про судовий розгляд та про заявлену вимогу щодо витребування транспортного засобу, може відчужити екскаватор-навантажувач третій особі, що унеможливить для позивача повернення транспортного засобу в межах даного судового процесу. У свою чергу це покладе на позивача та кредиторів Боржника додатковий несправедливий тягар, пов`язаний із необхідністю повторного звернення до суду для витребування майна від нового набувача. При цьому кількість таких подальших відчужень може бути неодноразовою, що призведе до затягування процедури банкрутства та фактично позбавить Боржника можливості задовольнити вимоги кредиторів за рахунок належного йому майна. Крім того, позивач зазначає, що сам по собі арешт транспортного засобу обмежує можливість його відчуження, однак не забезпечує фактичного збереження цього майна, оскільки транспортний засіб є рухомим майном та може бути переміщений, прихований, переданий у фактичне користування іншим особам, розукомплектований, пошкоджений або втрачений. У зв`язку з цим позивач просить поєднати накладення арешту із передачею транспортного засобу на відповідальне зберігання ТОВ "БК "Агробуд Україна" в особі арбітражного керуючого Саутенка С.О.
Господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, мотивував своє рішення тим, що предметом спору є вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких з володіння позивача вибув спірний транспортний засіб, а також про визнання права власності та витребування цього майна з чужого незаконного володіння. Суд виходив із того, що спірний екскаватор-навантажувач є індивідуально визначеним рухомим майном, яке після первісного відчуження та подальшої перереєстрації перейшло у власність ОСОБА_1 , залученого до участі у справі як третя особа, що свідчить про можливість подальшої зміни власника та ризик ускладнення або унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позову. Місцевий господарський суд також врахував рухомий характер майна та пов`язані з цим ризики його переміщення, приховування, передачі у користування третім особам, пошкодження, розукомплектування або погіршення технічного стану, у зв`язку з чим дійшов висновку, що накладення арешту, встановлення заборон щодо вчинення певних дій та передача транспортного засобу на відповідальне зберігання ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" в особі арбітражного керуючого Саутенка С.О. є пов`язаними з предметом спору, співмірними із заявленими вимогами та спрямованими на забезпечення можливості виконання судового рішення і збереження спірного майна до вирішення спору по суті.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" про визнання недійсними договору комісії від 06.08.2025 та договору купівлі-продажу від 07.08.2025, визнання за позивачем права власності на екскаватор-навантажувач JCB 3CX, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , а також витребування зазначеного транспортного засобу з володіння ОСОБА_4 .
Отже, визначальним для вирішення питання про правомірність застосованого забезпечення є встановлення того, кому належало спірне майно на момент постановлення оскаржуваної ухвали, який процесуальний статус цієї особи у справі, чи заявлено до неї матеріально-правову вимогу та чи здатні застосовані щодо неї заходи забезпечити фактичне виконання майбутнього судового рішення в межах сформульованого позивачем предмета спору.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем вимога про витребування екскаватора-навантажувача JCB 3CX адресована ОСОБА_4 , який визначений у справі третім відповідачем. Разом з тим до вирішення питання про забезпечення позову право власності на спірний транспортний засіб перейшло до ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2026 ОСОБА_1 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів. При цьому у заяві про забезпечення позову від 24.06.2026 сам позивач зазначав, що ОСОБА_1 є актуальним власником спірного майна, та просив застосувати заходи забезпечення саме щодо належного йому транспортного засобу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Частиною 4 цієї статті встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому передбачена пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України можливість накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться "у нього чи в інших осіб", стосується випадків, коли майно, яке належить відповідачу, лише фізично перебуває у володінні третьої особи (наприклад, передане на зберігання чи в оренду), а право власності на нього залишається за відповідачем. Ця умова не поширюється на ситуацію, коли право власності на майно вже перейшло до іншої особи, яка відповідачем у справі не є. У цій справі право власності на спірний транспортний засіб перейшло до ОСОБА_1 , а тому зазначена умова застосування арешту на спірні правовідносини не поширюється.
Отже, застосування конкретного заходу забезпечення має відповідати змісту заявленої позовної вимоги та бути спрямованим на забезпечення можливості виконання судового рішення, яке може бути ухвалене за результатами її розгляду.
При цьому процесуальний статус третьої особи сам по собі не виключає можливості встановлення передбаченої пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України заборони вчиняти дії щодо предмета спору. Водночас наведена норма не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи пов`язаний конкретний захід забезпечення із заявленою матеріально-правовою вимогою та чи здатний він забезпечити виконання можливого судового рішення в межах сформульованого позивачем предмета спору.
Застосовуючи наведені положення до обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що арешт накладено на транспортний засіб, який на момент постановлення оскаржуваної ухвали належав ОСОБА_1 , тоді як останній не є відповідачем у справі та бере участь у ній як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Водночас заявлена позивачем вимога про витребування цього майна адресована ОСОБА_4 .
Крім накладення арешту, оскаржуваною ухвалою саме ОСОБА_1 заборонено відчужувати, перереєстровувати, передавати спірне майно у заставу, користування чи володіння, розукомплектовувати, переміщувати, приховувати або вчиняти щодо нього інші дії, а сам транспортний засіб передано на відповідальне зберігання позивачу в особі арбітражного керуючого ОСОБА_5 .
За таких обставин застосований місцевим господарським судом комплекс заходів забезпечення позову не має належного зв`язку з можливістю виконання майбутнього судового рішення саме в межах сформульованого позивачем предмета позову. Вирішення вимоги про витребування транспортного засобу у ОСОБА_4 не створює матеріально-правового обов`язку для ОСОБА_1 , який є власником спірного майна та до якого вимога про його витребування не заявлена.
Наклавши арешт на належне ОСОБА_1 майно, встановивши щодо нього відповідні обмеження та визначивши передачу транспортного засобу позивачу на відповідальне зберігання, місцевий господарський суд фактично застосував заходи забезпечення до майнової сфери особи, щодо якої матеріально-правова вимога у цій справі не заявлена. За таких умов висновок суду першої інстанції про відповідність застосованих заходів предмету позову та їх спрямованість на забезпечення виконання можливого судового рішення є помилковим.
Передбачена пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України можливість заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору не спростовує наведеного висновку. Застосування цього заходу, як і будь-якого іншого заходу забезпечення позову, має на меті гарантувати виконання судового рішення, яке може бути ухвалене за результатами розгляду позовних вимог, фактично заявлених у справі. У цій справі позовна вимога про витребування спірного майна пред`явлена не до ОСОБА_1 , а до ОСОБА_4 , а тому судове рішення про її задоволення покладатиме відповідний обов`язок саме на ОСОБА_4 і не створюватиме для ОСОБА_1 самостійного обов`язку повернути або утриматися від розпорядження належним йому майном. За таких обставин заборона, встановлена щодо ОСОБА_1 , не забезпечує виконання рішення, яке може бути ухвалене за наслідками розгляду цього позову, а тому пункт 4 частини першої статті 137 ГПК України сам по собі не міг бути належною правовою підставою для застосування такого заходу до особи, яка не є стороною матеріально-правового спору.
У цій справі суд першої інстанції не обмежився встановленням окремої заборони щодо предмета спору, а наклав арешт на майно, належне ОСОБА_1 , встановив щодо нього комплекс обмежень та передав транспортний засіб на відповідальне зберігання позивачу, тоді як ОСОБА_1 не є відповідачем у справі та вимога про витребування майна до нього не заявлена.
З огляду на встановлену відсутність належного зв`язку застосованого комплексу заходів забезпечення позову із суб`єктним складом спору та змістом заявлених позовних вимог передача належного ОСОБА_1 транспортного засобу на відповідальне зберігання позивачу також не може бути визнана обґрунтованою складовою забезпечення цього позову. Зазначений захід фактично змінює стан володіння спірним майном на користь позивача за відсутності заявленої до його власника вимоги про витребування цього майна.
Наведеного позивач у відзиві на апеляційну скаргу по суті не спростував. Посилаючись на рухомий характер спірного майна, ризик його подальшого відчуження та необхідність забезпечення виконання майбутнього судового рішення, позивач не надав оцінки тій обставині, що власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , який не має статусу відповідача у справі та до якого вимога про витребування майна не заявлена. Натомість у відзиві позивач, обґрунтовуючи можливість подальшого розпорядження спірним майном, посилається на дії "відповідача-3", хоча ОСОБА_1 , щодо майна якого застосовано оскаржувані заходи, залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Оскільки встановлена невідповідність застосованого комплексу заходів забезпечення позову суб`єктному складу спору та змісту заявлених позовних вимог є достатньою підставою для висновку про помилковість оскаржуваної ухвали, детальна оцінка інших доводів апеляційної скарги щодо доведеності ризику подальшого відчуження спірного майна та необхідності застосування окремих заходів забезпечення не впливає на результат апеляційного перегляду.
Отже, місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не врахував процесуальний статус актуального власника спірного транспортного засобу та відсутність заявленої до нього вимоги про витребування майна, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність належного зв`язку застосованих заходів забезпечення з предметом позову та можливістю виконання майбутнього судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 у справі №922/3484/25 (922/1816/26) - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Україна" про забезпечення позову.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача по справі у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, 255, 269, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 у справі №922/3484/25 (922/1816/26) скасувати.
У задоволенні заяви ТОВ "Будівельна компанія "Агробуд Украї-на" про забезпечення позову вх.№15397 від 24.06.2026 відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Агробуд Україна" (62302, Україна, Харківський р-н, Харківська обл., місто Дергачі, вулиця Соснова, будинок 2а, код ЄДРПОУ 41969222) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) 2 663,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України
Повна постанова складена 31.08.2026.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.І. Склярук
Суддя І.А. Шутенко