ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/4666/26 Справа № 175/3823/23 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О.М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Усенко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
14 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд: визнати незаконними дії старшого державного виконавця Краматорського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Шеховцової О.М. про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №73957732; скасувати постанову державного виконавця Краматорського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Шеховцової О.М. про закінчення виконавчого провадження №73957732; зобов`язати державного виконавця Краматорського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Шеховцову О.М. відновити виконавче провадження №73957732. Свою позицію обґрунтовує тим, що 28.11.2023 року Дніпровський апеляційний суд виніс ухвалу, якою суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року - скасував та ухвалив нове судове рішення, яким: зобов?язано ОСОБА_2 : забезпечити технічну можливість спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 м, ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю до 30 хвилин кожного дня з використанням телекомунікаційного зв?язку, з урахуванням розкладу дня, графіку навчань дитини; не перешкоджати особистим зустрічам ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (дві) години через день, у населеному пункті за місцем постійного проживання (перебування) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням розкладу дня, графіку навчань дитини, за попереднім узгодженням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 певних годин зустрічей сина з батьком. На підставі цього рішення старшим державним виконавцем Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шеховцовою О.М., 05.02.2024 року було відкрито виконавче провадження ВП №73957732. 12.12.2025 року стягувачу стало відомо про те, що 24.11.2025 року старшим державним виконавцем Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шеховцовою О.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що виконавче провадження закрито на підставі п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону «Про виконавче провадження», а саме: «Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2025 року Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року скасовано ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року залишено в силі. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року провадження по справі №175/3823/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - закрито». Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню (том 4 а.с. 116-119).
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2026 року скаргу ОСОБА_1 , на дії державного виконавця - залишено без задоволення (том 4 а.с. 220-221).
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити його скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що державний виконавець неправомірно закрив виконавче провадження стосовно встановлення графіка спілкування з малолітньою дитиною. Вказує на процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції (том 5 а.с.17-21).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у державного виконавця Краматорського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шеховцової О.М. перебувало виконавче провадження № 73957732 відкрите на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28.11.2023 року про зобов?язання ОСОБА_2 : забезпечити технічну можливість спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю до 30 хвилин кожного дня з використанням телекомунікаційного зв?язку, з урахуванням розкладу дня, графіку навчань дитини; не перешкоджати особистим зустрічам ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (дві) години через день, у населеному пункті за місцем постійного проживання (перебування) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням розкладу дня, графіку навчань дитини, за попереднім узгодженням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 певних годин зустрічей сина з батьком.
Постановою від 24.11.2025 року старшим державним виконавцем Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шеховцовою О.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що виконавче провадження закрито на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, статтею 40 Закону «Про виконавче провадження», а саме: «Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2025 року Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року скасовано, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року залишено в силі.
З дослідження матеріалів цивільної справи № 175/3823/23 вбачається, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, в якому просив суд зобов`язати відповідачку не чинити йому перешкоди у здійсненні батьківських прав у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року провадження у вказаній справі закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
03 липня 2025 року матеріали цивільної справи повернулись до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області та згідно автоматизованої системи «Д-3» було розподілено до провадження судді Бойка О.М. та ухвалою суду від 04 липня 2025 року було призначено справу до розгляду.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду.
Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року було вирішено постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року скасувати, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року залишити в силі.
Згідно із загальними засадами цивільного судочинства та системним тлумаченням норм цивільного процесуального права, зокрема статей 158, 255 ЦПК України, заходи забезпечення позову або будь-які інші тимчасові заходи, вжиті судом на час розгляду справи, носять допоміжний та похідний характер від основного спору. У разі закриття провадження у справі, існування таких заходів втрачає свій матеріально-правовий та процесуальний сенс.
Частинами 9, 10 статті 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Колегія суддів зазначає, що з моменту набрання законної сили ухвалою про закриття провадження у справі, дія вказаних заходів припиняється автоматично, а відповідний процесуальний документ втрачає силу виконавчого документа.
Враховуючи, що провадження у справі № 175/3823/23 закрито остаточно ухвалою суду від 22.01.2025 року, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 05.11.2025 року, ухвала Дніпровського апеляційного суду від 28.11.2023 року про встановлення порядку спілкування з дитиною втратила свою чинність і не може підлягати подальшому примусовому виконанню.
За таких обставин, державний виконавець був позбавлений правових підстав продовжувати будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 73957732, оскільки первинний спір, у межах якого вживалися заходи, припинив своє існування, а тому примусове виконання за нечинним виконавчим документом у закритій справі є неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки право скаржника на примусове виконання тимчасового заходу після закриття справи припинилося, тому його права оскаржуваними діями державного виконавця не були порушені.
Доводи апелянта про те, що постанова Верховного Суду від 05.11.2025 року не підписана суддею Гулько Б.І., колегією суддів відхиляються, оскільки зазначена постанова міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, підписана електронними цифровими підписами суддів у встановленому законом порядку, є чинною та обов`язковою до виконання на всій території України.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Таким чином, ухвала суду постановлена з дотримання норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 03 вересня 2026 року.
Судді: