УХВАЛА
10 вересня 2026 року
м. Київ
справа №520/3717/25
адміністративне провадження № К/990/35214/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Шевцової Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі № 520/3717/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України третя особа Харківський національний медичний університет про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом та просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України та Кабінету Міністрів України яка полягає у невжитті заходів з метою поновлення стану Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та Наказу Міністерство охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти»;
- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України та Кабінет Міністрів України поновити стан Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти», зокрема скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис про припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та повернути на баланс Харківської медичної академії післядипломної освіти все майно, передане за передавальним актом до Харківського національного медичного університету.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції розгляд справи здійснював в порядку загального позовного провадження.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.06.2026, з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 30.06.2026, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 скасував та ухвалив нове про часткове задоволення позову.
Визнав протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров`я України, яка полягає у невчиненні дій щодо приведення у первісний стан Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти" та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти".
Здійснив вихід за межі позову.
Зобов`язав Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров`я України вчинити дії з метою приведення у первісний стан Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти" та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
27.07.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Міністерства охорони здоров`я України, в якій скаржник просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026, а провадження у справі № 520/3717/25 закрити.
Ухвалою від 13.08.2026 Верховний Суд касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України залишив без руху. Зобов`язав навести підстави касаційного оскарження судових рішень з урахуванням вимог статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд в ухвалі від 12.08.2026 звернув увагу скаржника на те, що касаційна скарга Міністерства охорони здоров`я України не містить відповідного обґрунтування щодо підстав звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали Верховного Суду Міністерство охорони здоров`я України надіслало уточнену касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
З надісланих до суду матеріалів вбачається, що недоліки касаційної скарги скаржник не усунув.
В уточненій касаційній скарзі Міністерство охорони здоров`я України вказує, що підставами касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 є пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, відповідач зазначив, що вона подана, зокрема, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 814/25147/17, від 01.04.2020 у справі № 804/2823/16, від 07.04.2021 у справі № 320/2654/19.
Проте, в уточненій касаційній скарзі скаржник не навів обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах № 814/25147/17, № 804/2823/16, № 320/2654/19 є подібними.
Цитування уривків з постанов Верховного Суду, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, не містить відповідного обґрунтування касаційна скарга щодо звернення до суду на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
В уточненій касаційній скарзі Міністерство охорони здоров`я України посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак таке посилання має загальний характер та наведене безвідносно до фактичних обставин цієї справи.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Натомість належного обґрунтування уточнена касаційна скарга, подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не містить. В ній не зазначено норми матеріального чи процесуального права, які, на думку скаржника, судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку Міністерства охорони здоров`я України, відповідна норма повинна застосовуватися.
Стосовно посилання скаржника на оскарження судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то варто зауважити, що таке посилання наведено без взаємозв`язку з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Зокрема, такий довід міг би стосуватися положень зазначених у частині третій статті 353 КАС України, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, про що й було зазначено ухвалі Верховного Суду від 13.08.2026.
Отже, як зазначено вище, Міністерство охорони здоров`я України не навело в уточненій касаційній скарзі належного та достатнього обґрунтування оскарження судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу. Врешті, Міністерство охорони здоров`я України в уточненій касаційній скарзі на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку про те, що у строк, встановлений судом, недоліки касаційної скарги скаржник не усунув, через що касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі № 520/3717/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України третя особа Харківський національний медичний університет про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Тацій
Н.В. Шевцова С.Г. Стеценко