УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №520/3717/25
адміністративне провадження №К/990/44437/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Шевцової Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі № 520/3717/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України третя особа Харківський національний медичний університет про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом та просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України та Кабінету Міністрів України яка полягає у невжитті заходів з метою поновлення стану Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та Наказу Міністерство охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти»;
- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України та Кабінет Міністрів України поновити стан Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти», зокрема скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис про припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та повернути на баланс Харківської медичної академії післядипломної освіти все майно, передане за передавальним актом до Харківського національного медичного університету.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції розгляд справи здійснював в порядку загального позовного провадження.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.06.2026, з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 30.06.2026, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 скасував та ухвалив нове про часткове задоволення позову.
Визнав протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров`я України, яка полягає у невчиненні дій щодо приведення у первісний стан Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти" та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти".
Здійснив вихід за межі позову.
Зобов`язав Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров`я України вчинити дії з метою приведення у первісний стан Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти" та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 "Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
До Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надходила касаційна скарга Міністерства охорони здоров`я України на зазначені судові рішення у справі № 520/3717/25.
Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2026 касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України було залишено без руху з підстав, зазначених в ухвалі, а 10.09.2026 Верховний Суд ухвалою повернув її скаржнику.
30.09.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» повторно подав касаційну скаргу, яка містить клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Просить скасувати рішення судів першої на апеляційної інстанцій, а провадження у справі закрити.
Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 року №3262-IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 було складено того ж дня.
Отже, останнім днем строку для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у межах встановленого законом строку було 27.07.2026, тоді як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 30.09.2026, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
На обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку заявник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах установленого строку і ухвалою Верховного Суду від 13.08.2026 касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. На виконання вимог суду відповідач направив уточнену касаційну скаргу, однак, у зв`язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, ухвалою від 10.09.2026 Верховний Суд повернув касаційну скаргу скаржнику.
Наразі Міністерство охорони здоров`я України повторно звертається до касаційного суду з касаційною скаргою, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження та просить врахувати велике навантаження на працівників відділу організації роботи щодо представництва в судових та інших органах державної влади юридичного департаменту Міністерства охорони здоров`я України та важку безпекову ситуацію у місті Києві.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені у клопотанні про поновлення строку, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Зазначена скаржником причина пропуску строку касаційного оскарження - повернення касаційної скарги, поданої в межах визначеного процесуальним законом строку, запровадження воєнного стану та складна безпекова ситуація у місті Києві, велике навантаження на працівників юридичного відділу, не свідчить про пропуск строку з поважної причини, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні касаційної скарги, що вже мало наслідком її повернення, не підтверджує наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
Разом з тим запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами, проте таких належних обґрунтувань та доводів наведене клопотання не містить та судом їх не встановлено.
Крім того, як встановлено Судом, заявнику вже було повернуто касаційну скаргу у даній справі, у зв`язку з недотриманням вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Наразі дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі скаржник вказує, що вона подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на оскарження судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Однак, посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України має загальний характер та наведене безвідносно до фактичних обставин цієї справи, без зазначення норми матеріального чи процесуального права, які, на думку скаржника, судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтування, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку Міністерства охорони здоров`я України, відповідна норма повинна застосовуватися. Щодо оскарження судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то таке посилання наведено без взаємозв`язку з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, надіслані матеріали касаційної скарги за своїм змістом дублюють попереднє звернення скаржника до Верховного Суду, зокрема, містять виклад фактичних обставин справи та зводяться до посилання на підстави незгоди з постановою суду апеляційної інстанції щодо застосування нормативно-правових актів, необхідності здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин та надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Таким чином, вказані заявником доводи, в обсязі поданих на їх підтвердження доказів, не свідчать про наявність обставин, які могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження відповідно до статті 329 КАС України.
Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстави пропуску строку на касаційне оскарження, наведені Міністерством охорони здоров`я України у клопотанні, яке містить касаційна скарга, поважними. Крім того, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу.
Таким чином, Суд не приймає до уваги доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, то колегія суддів не вбачає підстав для визнання наведених скаржником в клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
За частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення процесуального строку, вказавши інші підстави для поновлення такого строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення та вказати підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання Міністерства охорони здоров`я України про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі № 520/3717/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаного недоліку протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, в іншій частині - для повернення касаційної скарги.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
Н.В. Шевцова
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду