ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року місто Київ.
Справа № 760/29282/24
Апеляційне провадження № 22-з/824/1013/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.
суддів Поліщук Н.В., Соколової В.В.
розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демиденко Аліна Юріївна про ухвалення додаткової постанови в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демиденко Аліна Юріївна, на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року (ухвалено у складі судді Петренко Н.О.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна подружжя
ВСТАНОВИВ
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Суд визнав за позивачкою право власності на 1/3 частку квартири та відмовив у задоволенні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Святошинський районний суд м. Києва додатковим рішенням від 20 квітня 2026 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 650 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демиденко Аліна Юріївна, - задоволено частково.
Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року - змінено, зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу з 35 650 грн до 16 667 грн
31 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Демиденко А.Ю. подала до Київського апеляційного суду заяву про стягнення судових витрат, якою просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн, оскільки при ухваленні постанови судом не вирішено розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., обговоривши доводи заяви та заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У частині першій статті 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що у апеляційній скарзі представник позивача просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.
До апеляційної скарги на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у апеляційному суді було додано Договір про надання правової допомоги № 23-04/26 від 23.04.2026 року, укладений між адвокатом Демиденко А.Ю. та ОСОБА_1 ..
Згідно Додатку № 1 від 23.04.2026, Акту виконаних робіт №1 від 5 травня 2026 року та Детальному опису сторони домовились, а адвокат в подальшому надав такі послуги:
Комплекс послуг 23.04.2026 року: 1) Усна юридична консультація щодо поставленої Клієнтом проблематики о 14:00 (тривалістю 1 год. 00 хв.); 2) Аналіз наданих Клієнтом письмових доказів; 3) Виготовлення необхідної кількості копій з документів; 4) Формування та укладення Договору № 23-04/26 про надання адвокатом правової допомоги від 23.04.2026 року та Додатку № 1 від 23.04.2026 року до договору № 23-04/26 про надання адвокатом правової допомоги від 23.04.2026 року (20 000 грн);
Комплекс послуг 04.05.2026 року - 05.05.2026 року: 1) Написання апеляційної скарги на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20.04.2026 року по справі № 760/29282/24; 2) Узгодження тексту апеляційної скарги з Клієнтом; 3) Формування апеляційної скарги та направлення апеляційної скарги з додатками відповідачу через АТ «Укрпошта»: 4) подача позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» (30 000 грн).
Відтак суд встановив надання адвокатом Демиденко А.Ю. послуг з правничої допомоги ОСОБА_1 та понесення останньою витрат у зв`язку з цим.
До апеляційної скарги надано докази направлення копії ОСОБА_2. на поштову адресу та його представнику до електронного кабінету системи «Електронний суд». Разом з тим правом на подання заперечень сторона відповідача не скористалась.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вказав, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише як такі, що були дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що стороною позивача дотримано визначений процесуальним законом порядок, а саме, заява про відшкодування судових витрат подана у встановлений процесуальним законом строк, до неї додані підтверджуючі документи.
Загальна вартість послуг, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, оцінена позивачем в сумі 50 000 грн, яку сторона позивача просить стягнути з відповідача.
Колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду враховує, що предметом апеляційного перегляду було додаткове рішення про розподіл витрат, отже характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальних документів, які містяться у ній, не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права. Відтак, апеляційний суд, у відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, доходить висновку, що визначений стороною позивача розмір витрат, а саме 50 00 грн, не є обґрунтованим та пропорційним до обсягу, необхідного для додаткового розгляду.
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, враховувавши суть спору, результат розгляду справи, характер наданих послуг в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 5 000 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом в суді апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демиденко Аліна Юріївна про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 5 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів .
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова