ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 вересня 2026 року Справа №160/25282/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/25282/24 за позовом Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», Житлово-будівельний кооператив «Салют-2», Приватне акціонерне товариство «Електроград», Товариство з обмеженою відповідальністю «Атріум Дельта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Воловик і партнери груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Герасимов груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Розвиток», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», Житлово-будівельний кооператив «Салют-2», Приватне акціонерне товариство «Електроград», Товариство з обмеженою відповідальністю «Атріум Дельта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Воловик і партнери груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Герасимов груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Розвиток», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування рішення.
Провадження у справі відкрито 24.09.2024. Справа перебувала у провадженні судді Дєєва М.В.
Через задоволення самовідводу суддею Дєєвим М.В. 30.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи та справу передану для розгляду судді Букіній Л.Є.
Справу прийнято до провадження суддею Букіною Л.Є. ухвалою від 07.07.2026 та призначено підготовче засідання.
Від Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» 16.09.2026 до суду надійшла заява від 15.09.2026 про відвід судді Букіної Л.Є. від розгляду справи №160/25282/24.
Так, в обґрунтування заяви про відвід судді Штефан Владислав Олександрович вказав, що розгляд цієї справи не можливий за участі судді - Букіної Л.Є., оскільки в її діях наявні ознаки необ`єктивного розгляду справи, упередженого ставлення до позивача, створення умов, за яких розгляд справи по суті не матиме ефективного значення для членів Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» і громади міста. Також зазначив, що підставою для подання заяви стала саме поведінка та дії головуючої судді під час судового засідання, які, на думку членів Асоціації промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу та стороннього спостерігача, свідчать про наявність позапроцесуального спілкування судді з представниками відповідача та представниками великих землекористувачів міста - підприємств гірничо-металургійного комплексу, а також про створення умов, за яких істотні для вирішення спору документи та відомості залишаються поза межами належного судового дослідження.
Вказує, що суддею не було забезпечено належне транслювання судового засідання, яке відбулось 17.08.2026, хоча в цьому засіданні було розглянуто велику кількість важливих для громадськості клопотання про залучення в якості третьої особи Дніпропетровської обласної прокуратури, клопотання про винесення окремої ухвали та повідомлення прокурора області та клопотання про повідомлення Криворізької центральної окружної прокуратури, клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» Акціонерне товариство «Південний гірничозбагачувальний комбінат» Приватне акціонерне товариство «Північний гірничозбагачувальний комбінат» Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат» Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг» Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», клопотання про залучення КП «Кривбасводоканал». Усі зазначені вище клопотання були вирішені протокольними ухвалами і на сайті Судова влада України відсутнє збереження відеозапису судового засідання, при цьому, онлайн трансляція його не здійснювалась, хоча суддя повідомила у судовому засіданні, що пряма трансляція відсутня із технічних причин, але буде збережена та завантажена на сайті. Наголошує на тому, що за відсутності доступного відеозапису громада позбавлена можливості об`єктивно перевірити та, у разі необхідності, підтвердити точний зміст висловлювань учасників судового засідання, характер обговорення відповідних питань та обставини, за яких приймалися відповідні процесуальні рішення.
Додатково представник позивача вказав, що у членів їх Асоціації, які слідкують за перебігом цієї судової справи, склалося стійке враження того, що є певне процесуальне спілкування судді із відповідачем, представниками відповідача, представниками великих землекористувачів міста (підприємства гірничо-металургійного комплексу) з метою приховання (не витребування) важливих для справи доказів, що не забезпечує повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.
Крім того, з прохальної частини вказаної заяви про відвід судді Букіної Л.Є. судом встановлено, що представник позивача зазначає про бажання розгляду цієї заяви за його участі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 заяву Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» про відвід судді визнано необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи №160/25282/24 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 для розгляду заяви Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» про відвід судді Букіної Л.Є. визначено суддю Загацьку Т.В., яка не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абзац перший частини четвертої статті 40 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).
Як зазначалось вище, представником позивача заявлено про бажання розгляду його заяви про відвід судді Букіної Л.Є. за його участі (у судовому засіданні).
З цього приводу суд зазначає, що посилання заявника на необхідність розгляду заяви про відвід судді у судовому засіданні не є підставою для її задоволення. Положеннями статті 40 КАС України не встановлено обов`язку суду розглядати заяву про відвід саме у судовому засіданні, оскільки така заява може бути розглянута в порядку письмового провадження.
При цьому, заявником не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо неможливості або недоцільності розгляду заяви про відвід судді у письмовому провадженні, а також не зазначено обставин, які потребують його особистої участі чи безпосереднього заслуховування судом.
Таким чином, сам лише факт бажання заявника бути присутнім під час розгляду заяви про відвід судді не зумовлює обов`язку суду проводити такий розгляд у судовому засіданні.
З огляду на зазначене, на підставі положень частини восьмої статті 40 КАС України суд вважає, що у задоволенні клопотання про розгляд заяви представника позивача про відвід судді Букіної Л.Є. за його участі слід відмовити та розглядати судом у порядку письмового провадження.
Частиною дванадцятою статті 40 КАС України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вирішуючи заяву про відвід судді, зважаючи на зазначені у ній мотиви, суд виходить з такого.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в пунктах 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), пункті 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява № 16695/04). На додачу, в пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, якою унормовано недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, з наведених положень статті 36 КАС України слідує, що метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
На переконання суду, заявлений відвід фактично зумовлений незгодою позивача з процесуальними діями судді Букіної Л.Є., зокрема через незабезпечення трансляції судового засідання та процесуальним рішенням про відмову у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів.
Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку.
У матеріалах справи наявна інформація про технічний збій, що мав місце під час судового засідання 17.08.2026. Водночас перебіг засідання судом зафіксовано технічними засобами, всі відомості про хід цього засідання відображено у протоколі судового засідання, який долучено до матеріалів справи. Звукозапис також збережено в централізованій системі ВКЗ, що забезпечує можливість учасників справи ознайомитись зі змістом.
Крім того, представником позивача не надано суду доказів, які підтверджують його доводи про упереджене ставлення Букіної Л.Є. як судді у справі, а також надання переваги стороні відповідача, її позапроцесуальне спілкування з відповідачем або прояв прихильності до цієї сторони.
Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що підставою для відводу є виключно незгода позивача з вирішенням судом процесуальних питань під час розгляду справи, а також його суб`єктивне ставлення до таких процесуальних дій судді, що відповідно до положень частини четвертої статті 36 КАС України не може слугувати підставою для відведення судді як такого, що викликає сумнів у його неупередженості.
Отже, наведені представником позивача на обґрунтування заяви про відвід судді Букіної Л.Є. обставини не свідчать про наявність визначених у пункті 4 частини першої статті 36 КАС України та інших підстав для відводу, тому суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» про розгляд заяви про відвід судді Букіної Л.Є. за їх участі (у судовому засіданні) - відмовити.
Відмовити у задоволенні заяви Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіної Лілії Євгенівни від розгляду справи №160/25282/24 за позовом Громадської спілки «Асоціація промисловців, підприємців та профспілок Кривого Рогу» до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», Житлово-будівельний кооператив «Салют-2», Приватне акціонерне товариство «Електроград», Товариство з обмеженою відповідальністю «Атріум Дельта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Воловик і партнери груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Герасимов груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Розвиток», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Загацька