справа № 756/17342/25 головуючий у суді І інстанції Белоконна І.В.
провадження № 22-ц/824/12327/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
УХВАЛА
18 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши заяву- заперечення та заперечення, ОСОБА_1 , про зміну описової частини ухвали Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року, про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
20 серпня 2026 року та 11 вересня 2026 року до Київськлого апеляційного суду надійшли заяви ОСОБА_1 .
В своїх заявах ОСОБА_1 посилається на те, що в ухвалі Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року під час викладення змісту рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зазначено: «стягнуто солідарно з Особи 1 та Особи 2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 31.08.2025», «стягнуто з Особи 1 судовий збір» та «стягнуто з Особи 1 судовий збір».
Заявниця вважає, що наведені формулювання не відповідають тексту рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року, у резолютивній частині якого зазначено «стягнути солідарно з Особи 1 та Особи 2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 31.08.2025», «стягнути з Особи 1 судовий збір» та «стягнути з Особи 2 судовий збір».
З огляду на це заявниця вимагає змінити описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року.
Дослідивши доводи, наведені у заявах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення
У відповідності до частини 1 статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Частиною 2 статті 269 ЦПК України передбачено, що питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив такий акт.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14 січня 2019 року у справі № 638/11034/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 520/15285/17, від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Отже, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, та які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року під час відтворення змісту у резолютивній частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року використано формулювання «стягнуто солідарно з Особи 1 та Особи 2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 31.08.2025», «стягнуто з Особи 1 судовий збір» та «стягнуто з Особи 2 судовий збір».
Заявниця вважає, що зазначені формулювання мають бути викладені відповідно до формулювань, використаних судом першої інстанції у резолютивній частині рішення, а саме: «стягнути солідарно з Особи 1 та Особи 2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 31.08.2025», «стягнути з Особи 1 судовий збір» та «стягнути з Особи 2 судовий збір».
Разом із тим колегія суддів не вбачає у зазначеному випадку описки чи іншої технічної помилки, яка підлягає виправленню в порядку статті 269 ЦПК України.
При викладенні в мотивувальній частині ухвали змісту рішення суду першої інстанції апеляційний суд не відтворює резолютивну частину такого рішення дослівно, а викладає її зміст відповідно до контексту речення та правил українського правопису.
Зокрема, у реченні «рішенням суду першої інстанції стягнуто солідарно з Особи 1 та Особи 2 заборгованість...» слово «стягнуто» є граматичною формою, обумовленою синтаксичною конструкцією речення, у якій описується результат розгляду справи та дія, здійснена судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Відтак використання в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду форми «стягнуто» замість форми «стягнути», яка використана судом першої інстанції у резолютивній частині рішення, не є механічною чи граматичною помилкою. Такий спосіб викладення обумовлений змістом і синтаксичною побудовою речення та не змінює змісту рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви- заперечення та заперечення поданих ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року.
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви - заперечення від 20 серпня 2026 року та заперечення від 11 вересня 2026 року, ОСОБА_1 , про зміну описової частини ухвали Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року, про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова