КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Справа 133/1644/26
22.09.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Дем`янової Ж.М.
за участі:
секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.
предстаника позивача (за первісним позовом) адвоката Молчанової Н.В.
відповідача (за первісним позовом) ОСОБА_1
представника відповідача (за первісним позовом) адвоката Білан Г.М.
пркурора ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 , представник позивача - Молчанова Наталія Володимирівна, до ОСОБА_1 , треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_1 , представник - адвокат Потапов Іван Ігорович, до ОСОБА_3 треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, відібрання малолітньої дитини та визначення її місця проживання разом із батьком та усне клопотання представника позивача (за первісним позовом) адвоката Молчанової Н.В. про залишення частини позовних вимог,-
встановив:
У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
За первісним позовом ОСОБА_3 просила суд позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом - адвокат Молчанова Н.В. - заявила клопотання про залишення без розгляду позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Представник відповідача - адвокат Білан Г.М. - заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.
Зазначала, що подання такого клопотання є зловживанням процесуальними правами, оскільки має на меті зміну підсудності спору та вибір суду в місті Києві, а саме Голосіївського районного суду міста Києва.
Зокрема, представник відповідача зазначила, що 15 вересня 2026 року ОСОБА_3 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів.
На думку представника відповідача, таким чином ОСОБА_3 , зловживаючи процесуальними правами, фактично повторно заявила вимогу про стягнення аліментів, переслідуючи мету розгляду спору щодо визначення місця проживання дитини саме судом у місті Києві.
Прокурор у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що у разі пред`явлення позову про позбавлення батьківських прав суд повинен вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
На думку прокурора, залишення без розгляду позовних вимог про стягнення аліментів суперечитиме насамперед інтересам малолітньої дитини.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані сторонами пояснення, дійшов такого висновку.
Представник позивача за первісним позовом - адвокат Молчанова Н.В. - просила залишити без розгляду позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_4 .
Представник відповідача та прокурор заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до частини першої статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання.
Разом із тим частиною другою статті 166 Сімейного кодексу України прямо передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
При цьому згідно з частиною третьою статті 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Отже, законодавцем встановлено спеціальне правове регулювання наслідків позбавлення особи батьківських прав, відповідно до якого позбавлення батьківських прав не припиняє обов`язку батька або матері утримувати дитину, а питання про стягнення аліментів у такому випадку підлягає вирішенню судом одночасно з вирішенням питання про позбавлення батьківських прав.
Зазначена норма спрямована передусім на забезпечення майнових прав та найкращих інтересів дитини, яка не повинна втрачати право на належне матеріальне забезпечення у зв`язку з позбавленням одного з батьків батьківських прав.
Верховний Суд у своїй практиці також виходить із того, що позбавлення батьківських прав не звільняє особу від обов`язку утримувати дитину, а при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав питання про стягнення аліментів підлягає вирішенню судом.
Суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є, зокрема, вимога про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_4 .
Таким чином, питання щодо наявності чи відсутності передбачених законом підстав для позбавлення відповідача батьківських прав безпосередньо пов`язане з правовими наслідками такого позбавлення, у тому числі з обов`язком відповідача щодо утримання дитини.
З огляду на імперативний характер положень частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України суд вважає, що у разі вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав суд повинен одночасно вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Інше тлумачення зазначеної норми, за якого вимога про стягнення аліментів може бути усунута з розгляду у справі про позбавлення батьківських прав за заявою позивача, фактично може призвести до того, що питання про обов`язок особи, позбавленої батьківських прав, утримувати дитину не буде вирішено одночасно з питанням про позбавлення її батьківських прав, що не відповідає змісту та меті частини третьої статті 166 СК України.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до статті 7 Сімейного кодексу України при регулюванні сімейних відносин має максимально враховуватися можливість забезпечення прав та інтересів дитини.
Право дитини на утримання є її самостійним майновим правом, а обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття встановлений статтею 180 Сімейного кодексу України.
Суд також бере до уваги доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 15 вересня 2026 року звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом, у якому, серед іншого, заявлено вимогу про стягнення аліментів.
Разом із тим зазначена обставина сама по собі не є достатньою підставою для залишення вимоги про стягнення аліментів у цій справі без розгляду, оскільки у даному провадженні вимога про стягнення аліментів заявлена у зв`язку з вимогою про позбавлення відповідача батьківських прав, а її вирішення прямо передбачене частиною третьою статті 166 СК України.
При цьому питання щодо наявності підстав для застосування положень пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з наявністю іншої справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, може бути вирішено судом за наявності встановлених законом для цього підстав та з урахуванням змісту позовних вимог у відповідній справі.
З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет первісного позову, малолітній вік дитини та імперативні приписи частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача за первісним позовом про залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення аліментів задоволенню не підлягає.
Відмова у задоволенні зазначеного клопотання не позбавляє позивача права розпоряджатися своїми процесуальними правами, однак у даному випадку таке розпорядження не може призвести до невирішення судом питання про утримання дитини, яке відповідно до частини третьої статті 166 СК України підлягає вирішенню одночасно з питанням про позбавлення батьківських прав.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити розгляд первісної позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 разом з іншими позовними вимогами у цій цивільній справі.
Керуючись статтями 43, 44, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 7, 166, 180 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом - адвоката Молчанової Н.В. - про залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - відмовити.
Розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів продовжити в межах даної цивільної справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА