УХВАЛА
23 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/1129/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН А", ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про відвід головуючої судді Кондратової І. Д.
у справі за первісним позовом: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН А";
2) ОСОБА_1 ;
3) Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост";
4) ОСОБА_2 ;
5) ОСОБА_3 ;
6) ОСОБА_4 ;
7) ОСОБА_5
до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Український графіт";
2) ОСОБА_6
про стягнення суми
та за зустрічним позовом: ОСОБА_6
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН А";
2) ОСОБА_1 ;
3) Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост";
4) ОСОБА_2 ;
5) ОСОБА_3 ;
6) ОСОБА_4 ;
7) ОСОБА_5
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Приватне акціонерне товариство "Український графіт"
про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності (двосторонню реституцію)
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , заявник) 22.05.2026, через підсистему "Електронний суд", звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2025, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2026.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 для розгляду справи № 908/1129/25 визначено склад колегії суддів: Кондратова І.Д. (головуючий), судді - Баранець О.М., Студенець В.І.
16.09.2026 представниця позивачів Погрібна С.О. подала до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заяву про відвід головуючої судді Кондратової І.Д. від розгляду цієї справи на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на наявність обставин, які, на думку заявниці, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.
Заява вмотивована тим, за весь час існування спорів, пов`язаних із оскарженням правомірності проведення процедури примусового викупу акцій (сквіз-аут) ПрАТ "Український графіт", судами розглядалися, зокрема, чотири судові справи:№ 908/3492/19, № 908/2437/22, № 908/2464/22 та № 908/1129/25, водночас привертає особливу увагу та обставина, що під час касаційного перегляду кожної із зазначених справ головуючою суддею була Кондратова І. Д.;
- доцільним є встановлення та перевірка конкретних технічних і процесуальних даних щодо розподілу кожної із зазначених справ, зокрема: дати й часу автоматизованого розподілу, переліку суддів, які на відповідний момент брали участь у розподілі, підстав виключення інших суддів із розподілу, спеціалізації судових палат і колегій, випадків повторного автоматизованого розподілу та причин його проведення;
- лише перевірка цих об`єктивних даних здатна надати відповідь на питання, чи є чотириразове визначення судді Кондратової І. Д. головуючою у різних справах щодо сквіз-ауту ПрАТ "Український графіт" звичайним результатом функціонування автоматизованої системи розподілу справ, чи така статистично помітна повторюваність має інше об`єктивне пояснення;
- без отримання результатів такої перевірки суддя Кондратова І. Д. не має права здійснювати судочинство в цій справі, оскільки сумніви в правомірності її призначення головуючою суддею у цій справі перебувають на великому рівні;
- ця справа є однією з численних судових справ, що виникли у зв`язку із суттєвими порушеннями майнових прав міноритарних акціонерів під час проведення в Україні процедур примусового викупу акцій (сквіз-аут);
- поведінка головуючої судді Кондратової І. Д. у відповідній категорії спорів сприймається позивачами як така, що не забезпечує необхідного рівня довіри до безсторонності судового розгляду;
- йдеться не про незгоду з окремим процесуальним рішенням судді як таку, а сумніви позивачів ґрунтуються на сукупності обставин: попередніх правових позиціях судді у подібних спорах, її процесуальній поведінці під час розгляду відповідної категорії справ, неодноразовому визначенні її головуючою у справах різних міноритарних акціонерів щодо сквіз-ауту ПрАТ "Український графіт", а також особливостях розгляду цієї конкретної справи, зокрема, розгляд цієї справи відкладається вже вчетверте (для позивачів залишаються незрозумілими об`єктивні процесуальні причини, які зумовлюють необхідність такого неодноразового відкладення касаційного розгляду);
- саме неодноразове відкладення розгляду справи за відсутності очевидних для сторони причин, у сукупності з іншими наведеними обставинами, посилює вже існуючі сумніви позивачів та створює несприятливе зовнішнє сприйняття процесу, за якого вирішення спору залежить не виключно від відкритого змагального судового розгляду та оцінки аргументів сторін;
- такі сумніви не виникли лише в межах цієї конкретної справи, а і у інших справах зазначена головуюча суддя мала непослідовну політику у подібних спорах, про що свідчить ухвала Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 905/1926/18; постанова Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 905/2291/19 (свою позицію з цього питання зазначена суддя вже висловила не на користь позивача у тій справі); справа № 910/8714/18, за перебігом якої уважно стежили міноритарні акціонери та їхні представники, оскільки сформовані в ній правові висновки могли істотно вплинути на подальшу судову практику у спорах щодо примусового викупу акцій;
- саме процесуальні дії та правові позиції судді Кондратової І. Д. у цій та інших справах сформували у позивачів стійке переконання, що існує ризик формування підходу до вирішення спорів про сквіз-аут, який фактично надає перевагу інтересам власників домінуючих контрольних пакетів акцій порівняно із забезпеченням ефективного захисту майнових прав міноритарних акціонерів;
- сукупність наведених обставин, а не будь-яка одна з них окремо, є причиною того, що участь судді Кондратової І. Д. у розгляді цієї справи не забезпечує позивачам необхідного рівня довіри до безсторонності судового розгляду та зумовлює заявлення їй відводу.
Зазначає також, що у заявниці існують сумніви, що справу було розподілено на суддю Кондратову І.Д. у відповідності до статті 32 ГПК України, а також, що у судді Кондратової І.Д. є суддівська воля неупереджено, об`єктивно, без дискримінаційного підходу вирішувати цю справу, а також щире бажання відновити порушені права міноритарних акціонерів, про які їй достеменно відомо.
Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2026 визнано доводи викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН А", ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відвід головуючої судді Кондратової І.Д. від розгляду справи № 908/1129/25 необґрунтованими. Передано справу № 908/1129/25 за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2025, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2026 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід головуючої судді Кондратової І. Д.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №908/1129/25 визначено суддю Верховного Суду Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
У силу положень частин другої і третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.
Зокрема, відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи та якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІКС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Порядок визначення складу господарського суду унормовано статтею 32 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно із частинами четвертою та восьмою статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному процесуальним законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Правове регулювання визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду здійснюється відповідно до ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України № 39 від 11.11.2024, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджені постановою Пленуму Верховного Суду № 7 від 21.03.2025 та Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, які затверджені рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 6 від 31.03.2025.
Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у касаційному суді, із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Відповідно до частини 16 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, результати автоматизованого розподілу справи оформлюються протоколом.
Судом встановлено, що автоматизований розподіл справи № 908/1129/25 здійснено ЄСІКС на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ, визначеного частиною першою статті 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді.
З огляду на викладене, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не встановлено порушень при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи №908/1129/25 при визначенні складу суду.
Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Верховний Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Водночас приписами частини четвертої статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя.
Доводи заявниці щодо необхідності відводу судді Кондратової І.Д. лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, з правовою позицією яких він не згоден.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд не вбачає об`єктивних обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді, а також враховуючи положення частини 4 статті 35 ГПК України, Суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН А", ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відвід головуючої судді Кондратової І.Д. від розгляду справи № 908/1129/25.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН А", ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відвід головуючої судді Кондратової І.Д. від розгляду справи № 908/1129/25 відмовити.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Погребняк