УХВАЛА
24 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 333/6898/13-ц
провадження № 61-12019ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2026 року в справі за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стягувач ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ № 333/6898/13 від 15 серпня 2015 року, виданий Комунарським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2015 року у справі № 333/6898/13 про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з
12 серпня 2013 року в загальній сумі - 159 765,72 грн та моральної шкоди в сумі - 5 000,00 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2026 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду
від 01 вересня 2026 року, у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
14 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» Фонд гарантування вкладів фізичних осібзвернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2026 року.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
Пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не зазначена в пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.
Аналогічний процесуальний висновок зроблений, зокрема в ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17. З цим правовим висновком погодилась й Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 31 жовтня 2024 року у справі № 753/23412/17.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя
від 08 червня 2026 року та постанова Запорізького апеляційного суду
від 01 вересня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2026 року в справі за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стягувач ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська І. А. Воробйова В. М. Коротун