КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №361/6226/17 Головуючий у І інстанції - Петришин Н.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/7950/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року
у справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірну бездіяльність та дії державних виконавців Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цахло Оксани Анатоліївни, Гур`євої Ірини Петрівни , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради Броварського району Київської області,-
установив:
У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області із скаргою на неправомірну бездіяльність та дії державних виконавців Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Цахло О.А., Гур`євої І.П. , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради Броварського району Київської області, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року, яке було залишене без змін постановами Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року та Верховного Суду від 09 грудня 2020 року, встановлено, зокрема: детальний графік спілкування обох дітей (доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з кожним із батьків почергово на вихідних, з урахуванням інтересів дітей та забезпечення участі кожного з батьків у їх вихованні.
Боржником у даному виконавчому провадженні є батько дітей, ОСОБА_1 .
Рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, боржником систематично і свідомо не виконується, чому відкрито та упереджено сприяють посадові особи ДВС, чия протиправна бездіяльність та дії оскаржуються.
Протягом тривалого часу державні виконавці систематично не вживають реальних та дієвих заходів для виконання рішення суду, обмежуючись формальною фіксацією про начебто «виконання» рішення суду та фактично стаючи на бік боржника, сприяючи останньому.
Так, під час виконавчих дій 07 червня 2025 року старший державний виконавець Цахло О.А. та державний виконавець Гур`єва І.П. вдалися до прямого психологічного тиску, перевищення повноважень та порушення етичних норм.
Їхня поведінка вийшла за межі не лише формальної бездіяльності, а й була демонстративно упередженою та спрямованою на приниження матері (стягувача) та представника особи, яка подає скаргу.
Посадові особи ДВС допускали на адресу стягувача та її представника висловлювання, що носили образливий та принизливий характер, зокрема:
- демонстрували відверту упередженість, неодноразово називаючи стягувача у провадженні, «боржником».
Це свідчить або про повну професійну некомпетентність та нерозуміння суті виконавчого провадження, або про умисне приниження та демонстрацію своєї прихильності до боржника;
- умисно змусили перебувати тривалий час під палючим сонцем без доступу до води;
- чинили прямий тиск з метою змусити особу, яка подає скаргу відмовитись від подання заперечень до акту, що є прямим перешкоджанням у реалізації її процесуальних прав, гарантованих законом.
Дії виконавців 07 червня 2025 року слід кваліфікувати як протиправні та такі, що були свідомо спрямовані на умисне перешкоджання виконанню судового рішення, залякування стягувача та відверте сприяння боржнику в ухиленні від виконання покладених на нього судом обов`язків.
Бездіяльність ДВС носить не випадковий, а системний і упереджений характер, що спрямований на фактичне унеможливлення виконання судового рішення.
Це також доводять зокрема, спроби ДВС повернути виконавчий лист стягувачу через його начебто «неможливість виконання», що тричі визнавалися судом неправомірними.
Крім того, в матеріалах виконавчого провадження наявні чисельні акти державного виконавця (від 03 серпня 2024 року, від 17 серпня 2024 року, від 07 вересня 2024 року, від 21 вересня 2024 року, від 05 жовтня 2024 року, від 19 жовтня 2024 року, від 02 листопада 2024 року, від 16 листопада 2024 року, від 07 грудня 2024 року, від 21 грудня 2024 року, від 04 січня 2025 року, від 18 січня 2025 року, від 01 лютого 2025 року, від 15 лютого 2025 року, від 01 березня 2025 року, від 15 березня 2025 року, інші), де зафіксовано «категоричне небажання» дітей спілкуватися з матір`ю.
Ці акти не відображають справжню волю дітей.
Вони фіксують лише результат психологічних маніпуляцій боржника.
Зафіксовані в деяких актах начебто висловлювання малолітніх дітей свідчить лише про недобросовісну та маніпулятивну поведінку боржника, який замість того, щоб сприяти виконанню рішення, налаштовує дітей проти матері та використовує їх як інструмент для ухилення від своїх обов`язків за рішенням суду.
Це є проявом батьківського відчуження (parental alienation), тобто патологічний стан дитини, коли вона відчуває сильне негативне ставлення до одного з батьків, що є наслідком навмисної психологічної маніпуляції іншого.
Це призводить до розриву батько-дитячого зв`язку, де дитина переходить на сторону одного з батьків, відкидаючи іншого.
Вказане завдає прямої шкоди психологічному здоров`ю та інтересам дітей.
Державний виконавець, будучи посадовою особою, мав би з критичною оцінкою поставитися до настільки неправдоподібних «дитячих» висловлювань.
Механічне внесення в акт продиктованих дітям фраз без жодних зауважень щодо їх неприродності свідчить або про формальний підхід до виконання обов`язків, або про упередженість.
За наявності сумнівів щодо справжності волі дітей, виконавець зобов`язаний був залучити психолога для об`єктивної оцінки ситуації, а не пасивно фіксувати маніпуляції боржника, ставши її співучасником.
Отже, у даному виконавчому провадженні, для проведення виконавчих дій з метою забезпечення найкращих інтересів дітей та з метою відновлення порушених прав матері, органи державної влади не ініціювали механізми заохочення співпраці батьків, а також не вжили заходів щодо розробки комплексної стратегії виконання судового рішення, у тому числі з метою цільової підтримки малолітніх дітей, які, вочевидь, проявляють ознаки відчуження одного з батьків.
Державним виконавцем не виконані обов`язки з виконання судового рішення та не вжиті всі можливі й необхідні заходи, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень для належного виконання судового рішення.
Просила суд, визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 в частині спілкування матері з дітьми у встановлений судом графік побачень;
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Цахло О.А. та державного виконавця Гур`євої І.П. Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 що полягали в упередженому ставленні, психологічному тиску, образах та перешкоджанні у реалізації процесуальних прав стягувача під час вчинення виконавчих дій 07 червня 2025 року;
Зобов`язати ЦМУМЮ (м. Київ) спільно з Броварським ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) невідкладно розробити та затвердити комплексну стратегію примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17, яка має включати, але не обмежуватись:
- Зобов`язати державного виконавця забезпечити контроль за виконанням боржником рекомендацій, наданих у висновках психолога (зокрема, Протокол №01- п/2024 від 11 вересня 2024 року, Протокол №01-п/2025 від 09 червня 2025 року та інші), та вживати заходи впливу у разі їх ігнорування.
- Залучення незалежного, кваліфікованого дитячого психолога ОСОБА_6 (яка вже знайома зі справою) для діагностики психологічного стану дітей, надання висновку щодо справжніх причин їхньої поведінки та проведення корекційної роботи.
- Систематичне застосування до боржника, ОСОБА_1 , заходів впливу, передбачених ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» (накладення штрафів).
- Підготовку та направлення до правоохоронних органів подання про притягнення боржника, ОСОБА_1 , до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року, скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Цахло О.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 у частині спілкування матері ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений судом графік побачень.
Зобов`язано старшого державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Цахло О.А. невідкладно звернутися до ЦМУМЮ (м. Київ) щодо розроблення та затвердження комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 та цільової підтримки дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні іншої частини скарги - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що скаржниця вкотре звернулась із скаргою до суду із вимогами без обраного способу захисту та фактично намагається рішення суду змінити шляхом зобов`язання вчинити певні дії.
Даний факт судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано належної оцінки.
Також скаржниця у скарзі не зазначає які порушені її права чи свободи при проведенні примусових виконавчих дій 07 червня 2025 року.
Даний факт суд першої інстанції також залишив поза увагою.
Відсутність порушення прав та свобод скаржниці підтверджуються відеозаписом проведення примусових виконавчих дій 07 червня 2025 року який було досліджено судом.
Також, із задоволених судом вимог та вимог скарги на дії державного виконавця вбачається, що суд задовольнив вимоги, які не є вимогами заявленими у скарзі на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця поданою ОСОБА_2.
Задоволені судом вимоги в редакції оскаржуваної ухвали жодним чином не співпадають з заявленими вимогами в редакції скарги на дії державного виконавця навіть частково, що свідчить про вихід за межі розгляду скарги під час її розгляду судом в супереч вимогам прямої заборони закону, а саме ч. 2 ст. 264 ЦПК України.
Також резолютивна частина рішення суду, яка зазначена у виданому виконавчому листі Броварського міськрайонного суду Київської області №361/6226/17 від 19 лютого 2021 року на підставі якого проводяться примусові виконавчі дії, не передбачає заходів примусового виконання рішення (майнового чи немайнового характеру) (не містить зобов`язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення), визначених Законом, що в свою чергу, свідчить про невідповідність вимогам п. 5 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
З вище викладеного вбачається, що скаржниця у скарзі виклала свої вимоги на свій розсуд без обраного способу захисту, не вказавши яке її право було порушене при проведенні примусових виконавчих дій 07 червня 2025 року, а суд першої інстанції задовольнив частково скаргу скаржниці склавши її декілька вимог в одну, внаслідок чого вийшов за межі заявлених вимог самої скарги та рішення суду яке виконується в межах виконавчого провадження із визначенням конкретних вимог, які у цій справі судом не вирішувались.
Отже виконання оскаржуваної ухвали суду є фактичною зміною рішення суду яке наразі виконується в межах виконавчого провадження.
Також, суд першої інстанції не врахував того факту, що скаржниця не надала суду жодного доказу на підтвердження доводів скарги щодо протиправної бездіяльності дій старшого державного виконавця Цахло О.А., під час здійснення виконавчих дій 07 червня 2025 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Також, щодо розробки стратегії звертає увагу на те, що з дітьми вже неодноразово працювали психологи, щодо з`ясування причин чому діти не хочуть бачиться із матір`ю, дані докази містяться у матеріалах справи, зокрема і проводилась в межах розгляду справи комісійна судова психологічна експертиза КНДІСЕ.
Просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року та ухвалити нове судове рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця.
Також, апеляційну скаргу на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року подав і Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області Київського МУ МЮУ, оскільки вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Формування змісту та обсягу вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави вимог, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Таким чином, суд не може вийти за межі заявлених вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет заявлених вимог.
Із задоволених судом вимог та вимог скарги на дії державного виконавця вбачається, що судом задоволені вимоги, які не є вимогами заявленої скарги на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця поданою ОСОБА_2 .
Задоволені судом вимоги в редакції оскаржуваної ухвали жодним чином не співпадають з заявленими вимогами в редакції скарги на дії державного виконавця навіть частково, що свідчить про вихід за межі розгляду скарги під час її розгляду судом всупереч вимогам прямої заборони закону, а саме ч. 2 ст. 264 ЦПК України.
Також вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Цахло О.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 у частині спілкування матері ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений судом графік побачень, оскільки державним виконавцем на кожні виконавчі дії залучається орган опіки та піклування, психологи за клопотанням стягувачки, державний виконавець звертався до Центру соціальної служби БМР про залучення психологів для проведення виконавчих дій.
Державним виконавцем вчиняються всі необхідні дії для реалізації права матері на спілкування з дітьми, однак мати дітей взагалі нічого не робить для налагодження спілкування дітей з нею.
Просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року, яке було залишене без змін постановами Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року та Верховного Суду від 09 грудня 2020 року, встановлено, зокрема: детальний графік спілкування обох дітей (доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з кожним із батьків почергово на вихідних, з урахуванням інтересів дітей та забезпечення участі кожного з батьків у їх вихованні.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2023 року у справі №361/6226/17 провадження №2-і/361/2/23 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо виконання графіку побачень матері з дітьми - відмовлено.
У провадженні Броварського ВДВС перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №361/6226/17, виданого 19 лютого 2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області.
У зазначеному виконавчому провадженні стягувачкою є мати дітей - ОСОБА_2 , а боржником є батько дітей - ОСОБА_1 .
Виконавчі дії проводяться старшим державним виконавцем Броварського ВДВС Цахло О.А., проте деколи із залученням іншого державного виконавця - Гур`євої І.П .
Так, у виконавчому провадженні старшим державним виконавцем Броварського ВДВС Цахло О.А. за результатами виконавчих дій складені акти: від 27 липня 2024 року, 08 серпня 2024 року, 17 серпня 2024 року, 07 вересня 2024 року, 21 вересня 2024 року, 05 жовтня 2024 року, 19 жовтня 2024 року, 02 листопада 2024 року, 16 листопада 2024 року, 07 грудня 2024 року, 21 грудня 2024 року, 04 січня 2025 року, 18 січня 2025 року, 01 лютого 2025 року, 15 лютого 2025 року, 03 березня 2025 року, 15 березня 2025 року, 04 квітня 2025 року, 19 квітня 2025 року, 03 травня 2025 року, 17 травня 2025 року, 21 червня 2025 року, 05 липня 2025 року, 19 липня 2025 року.
Зі змісту зазначених актів вбачається, що боржником ОСОБА_1 забезпечено побачення дітей з матір`ю ОСОБА_2 , діти під час проведення виконавчих дій висловлювали відмову спілкуватися з матір`ю.
ОСОБА_2 фіксувала у кожному акті, складеному після проведення виконавчих дій, що рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконано.
Старшим державним виконавцем Броварського ВДВС Цахло О.А. для проведення виконавчих дій залучались представники Служби у справах дітей, психологи за заявою стягувачки та боржника.
07 червня 2025 року залученим державним виконавцем Броварського ВДВС Гур`євою І.П. складено акт державного виконавця.
Встановлено, що за місцем проведення виконавчих дій АДРЕСА_1 ,: «о 11 год. 10 хв розпочато виконавчі дії у зв`язку з присутністю невідомих осіб, які здійснювали відеофіксацію неповнолітніх дітей. Виникла необхідність із залученням правоохоронних органів для забезпечення правопорядку та усунення факту відеофіксації малолітніх дітей. На виконавчих діях були присутні зі згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Служба у справах дітей ОСОБА_7 та діти.
Донька ОСОБА_4 категорично відмовилась спілкуватися з матір`ю.
Син ОСОБА_5 категорично відмовився спілкуватись з матір`ю.
Також проведенню виконавчих дій перешкоджав адвокат Напрієнко М.В . Здійснювала провокацію відносно працівників ДВС та сторін виконавчого провадження.»
У вищевказаному Акті стягувач ОСОБА_9 зазначила, що рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконане, державний виконавець Гур`єва Ірина та старший державний виконавець Цахло Оксана не вчинили жодних дій, щоб рішення суду було виконане.
Представник служби опіки жодним чином не сприяв виконанню рішення та не з`ясував про причини категоричного небажання дітей спілкуватись з мамою.
Зазначила про тиск на неї з боку Цахло О.А. вчиненні перешкод у доступі до дітей, змушування перебування під сонцем без доступу до води, висловлюванні образ.
У протоколі за результатами залучення спеціаліста-психолога для участі у виконавчому провадженні згідно заяви ОСОБА_2 від 02 червня 2025 року, спеціаліст у галузі психології ОСОБА_6 , за результатами виконавчих дій 07 червня 2025 року, дійшла висновку про те, що психоемоційний стан дітей дозволяє забезпечити побачення з матір`ю тривалістю часткового періоду визначеного резолютивною частиною рішення суду, а саме з 10:00 год до 12:00 год; поведінкові прояви батька ОСОБА_1 можуть впливати на емоційний та інтелектуальний розвиток дітей, сприяти налагодженню комунікації дітей з матір`ю.
Зазначила, що ймовірно специфіка взаємовідносин батьків здійснили істотний вплив на психологічний стан дітей.
Надала рекомендації: сімейна психотерапія, медіація, індивідуальна психокорекція; дитячий психолог, заходи, що забезпечать інтереси дітей, сприятимуть психологічному спокою дітей, їх належному навчанню та розвитку, а також максимально ефективній адаптації дітей до життя після розлучення батьків.
ФОП « ОСОБА_13 », як залучений психолог у виконавчому проваджені, 05 липня 2025 року та 17 липня 2025 року надала рекомендації щодо проведення виконавчих дій.
На підставі адвокатського запиту адвоката Напрієнко М.В. від 28 липня 2025 року фахівець у галузі психології ОСОБА_14 , надав висновок, з урахуванням виправлення описки, від 04 серпня 2025 року №04.08.25-ШОБ, у якому зазначив про численні зауваження стосовно упередженості, необ`єктивності та конфлікту інтересів до висновків ФОП « ОСОБА_13 » від 05 липня 2025 року.
За заявою батька ОСОБА_1 - діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримували послуги психолога 25 липня 2025 року, що підтверджується висновками №8, 9 наданих психологом Центром соціальних служб Броварської міської ради Броварського району Київської області.
Як вбачається із Висновку про зміну місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначення місця проживання дитини разом із батьком ОСОБА_1 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 16 серпня 2022 року №403 під час бесіди спеціаліста із ОСОБА_5 , всі ситуації про які розповідає або описує дитина пов`язані з мамою, і які відомі йому з розповідей батька чи баби, формують його негативне ставлення до образу матері.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження №12024111130001824, дата реєстрації провадження 24 липня 2024 року, дата надходження заяви - 23 липня 2024 року, встановлено, що заявник: повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб, правова кваліфікація: ст. 128 КК України, короткий виклад обставин справи: 23 липня 2024 року о 19 год. 02 хв. до чергової частини Броварського районного управління поліції надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із власної необережності отримала тілесні (єо 24248).
У відповідь на звернення ОСОБА_2 від 26 серпня 2024 року №б/н Комунальне некомерційне підприємство «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» листом від 01 серпня 2024 року №322 повідомило, що ОСОБА_4 самостійно, у супроводі батька ОСОБА_1 , о 17 год. 50 хв. 23 липня 2024 року звернулась у відділення екстреної невідкладної спеціалізованої допомоги відділення лікарні зі скаргами на головний біль, відкриту рану голови та загальну слабкість.
Зі слів пацієнтки вона травмувалась о 13 год. 00 хв. 23 липня 2024 року вдома, вистріливши з травматичної зброї гумовою кулею собі в голову. Встановлений діагноз (основний) - вогнищевий забій головного мозку. Госпіталізована у відділення нейросудинної ендоваскулярної хірургії. Про випадок травмування персоналом відділення екстреної невідкладної спеціалізованої допомоги повідомлено поліцію по спец. лінії 102. За результатом лікування пацієнтка 29 липня 2024 року виписана з одужанням.
У відповідь на запит ОСОБА_2 КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» листом від 12 серпня 2024 року №332 повідомила, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила лікування з 23 липня 2024 року до 29 липня 2024 року з діагнозом: вогнепальне дотичне поранення голови.
Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» у відповідь на запит ОСОБА_2 повідомило, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була госпіталізована у відділення щелепно-лицевої хірургії КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» 13 серпня 2024 року.
Під час перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_4 було проведено оперативне втручання з метою видалення інородного тіла, а саме кулі, що в подальшому була передана до правоохоронних органів, як речовий доказ в кримінальному провадженні для проведення судово-балістичної експертизи.
Як вбачається із відповіді Київської обласної прокуратури від 21 серпня 2024 року №24-1393вих.-24 на запит ОСОБА_2 у провадженні слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувало кримінальне провадження №12024111130001824 від 21 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України.
За результатами проведення наради, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 3 ст. 120 КК України, слідчому надані вказівки на виконання яких призначено ряд судових експертиз. Досудове розслідування триває. Хід досудового розслідування взято на контроль Київської обласної прокуратури.
У відповідь на депутатське звернення Народного депутата України Дар`ї Володіної за зверненням ОСОБА_2 від 06 серпня 2024 року №64д9/15-2024/172518, Національна поліція України листом від 14 серпня 2024 року №111520/01-2024 повідомила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111130001824 триває.
Виконуються вказівки слідчого управління та прокурора Броварської окружної прокуратури, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин учинення кримінального правопорушення та прийняття обґрунтованого рішення в кримінальному провадженні відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Хід досудового розслідування взято на контроль Головного управління Національної поліції в Київській області.
У відповідь на письмове повідомлення ОСОБА_2 щодо безпосередньої загрози життю та здоров`ю ОСОБА_4 та вимога про прийняття невідкладного рішення щодо негайного відібрання дитини у батька ОСОБА_1 , який неналежно виконує батьківські обов`язки, що призвело до доведення до замаху на самогубство дитини, від 26 липня 2024 року №1.12.4-36-Ш-6211, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області повідомила, що у Службі відсутні підтверджуючі документи, які можуть свідчити про те, що малолітня ОСОБА_4 постраждала від психологічного насильства з боку її батька ОСОБА_1 або, що він неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до доньки, а також, що наразі відсутні законні підстави щодо негайного відібрання дитини у батька.
У відповідь на письмове повідомлення ОСОБА_2 щодо безпосередньої загрози життю та здоров`ю ОСОБА_4 та вимога про прийняття невідкладного рішення щодо негайного відібрання дитини у батька ОСОБА_1 , який неналежно виконує батьківські обов`язки, що призвело до доведення до замаху на самогубство дитини, від 29 липня 2024 року №1.12.4-36-Ш-6217, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області повідомила, що у Службі відсутні підтверджуючі документи, які можуть свідчити про те, що малолітня ОСОБА_5 постраждав від психологічного насильства з боку її батька ОСОБА_1 або, що він неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до сина, а також, що наразі відсутні законні підстави щодо негайного відібрання дитини у батька. Тривалий багаторічний конфлікт між матір`ю та батьком унеможливлює забезпечення повноцінного розвитку дитини, сприяє розвитку психологічних проблем у дитини.
Центр соціальних служб Броварської міської ради Броварського району Київської області у відповідь на звернення ОСОБА_2 від 29 липня 2024 року, а також на виконання, зокрема, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» повідомив, що 09 серпня 2024 року фахівцями Центру було організовано зустріч з ОСОБА_1 , який повідомив, що Ваші спільні малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають вдома. Фізичний та психоемоційний стан дітей задовільний. Зі слів батька, він провів з дітьми відповідні профілактично-роз`яснювальні бесіди з метою недопущення у майбутньому подібних випадків.
Відповідно до Акту №22/9.05-07 від 09 жовтня 2025 року про проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Акту №23/9.05-07 від 09 жовтня 2025 року про проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , діти перебувають у безпеці та зі сторони батька дітей відсутнє психологічне та будь-яке інше насилля над дітьми.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що установивши, що між матір`ю та батьком наявний тривалий багаторічний конфлікт щодо місця проживання дітей, на даний час, ймовірно специфіка взаємовідносин батьків здійснили істотний вплив на психологічний стан дітей, діти тривалий час проживають з батьком, що у даному випадку, не виключає ані конфлікту лояльності дітей, ані синдрому відчуження одного з батьків, державним виконавцем, враховуючи саме індивідуальність виконання судового рішення у справі №361/6226/17, не вжито заходів щодо розробки комплексної стратегії виконання судового рішення, зокрема враховуючи найкращі інтереси дітей.
При цьому, суд погодився із доводами скарги ОСОБА_2 та доводами її представників про те, що право дітей висловлювати власні погляди не слід тлумачити як таке, що фактично надає дітям беззастережне право вето без розгляду будь-яких інших факторів і здійснення оцінки для визначення їхніх найкращих інтересів; крім того, такі інтереси, як правило, передбачають підтримку зв`язків дитини із сім`єю за винятком випадків, коли подібне може зашкодити її здоров`ю та розвитку.
Враховуючи те, що суд може покласти обов`язки лише на учасників судового процесу, а Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є учасником цієї справи, тому з метою забезпечення прав стягувачки на належне виконання рішення суду, дійшов висновку про те, що державному виконавцю необхідно невідкладно звернутися до ЦМУМЮ (м. Київ) щодо розроблення та затвердження комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 та цільової підтримки дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, звертав увагу на те, що надані до суду учасниками справи докази у вигляді висновків, протоколів психологів, актів державного виконавця, актів проведення оцінки рівня безпеки дитини та інші докази, які стосуються характеристики взаємовідносин між дітьми та їх батьками, беззаперечно свідчать саме про необхідність розроблення та затвердження комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у даній справі. Доказів того, що розроблення та затвердження комплексної стратегії примусового виконання рішення може зашкодити здоров`ю та розвитку дітей у матеріалах справи відсутні.
Проте, з висновками, викладеними в оскаржуваній постанові колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно з положеннями частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки, положеннями Розділу VIІ ЦПК України, яким врегульовано розгляд скарги на дії державного виконавця, не врегульовано питання розгляду меж такої скарги, з урахуванням частини дев`ятої статті 10 ЦПК України необхідно застосувати аналогію закону, а саме положення ч. 2 ст. 264 ЦПК України, в частині заборони суду при ухваленні рішення виходити за межі позовних вимог.
В даному випадку суд не має права виходити за межі розгляду вимог скарги на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Формування змісту та обсягу вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави вимог, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Таким чином, суд не може вийти за межі заявлених вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет заявлених вимог.
Як зазначалось вище, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Цахло О.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 у частині спілкування матері ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений судом графік побачень; зобов`язано старшого державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Цахло О.А. невідкладно звернутися до ЦМУМЮ (м. Київ) щодо розроблення та затвердження комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 та цільової підтримки дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із задоволених судом вимог та вимог скарги на дії державного виконавця вбачається, що суд задовольнив вимоги, які не є вимогами заявленими у скарзі на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця поданою ОСОБА_2.
Задоволені судом вимоги в редакції оскаржуваної ухвали жодним чином не співпадають з заявленими вимогами в редакції скарги на дії державного виконавця навіть частково, що свідчить про вихід за межі розгляду скарги під час її розгляду судом всупереч вимогам прямої заборони закону, а саме ч. 2 ст. 264 ЦПК України.
Також резолютивна частина рішення суду, яка зазначена у виданому виконавчому листі Броварського міськрайонного суду Київської області №361/6226/17 від 19 лютого 2021 року на підставі якого проводяться примусові виконавчі дії, не передбачає заходів примусового виконання рішення (майнового чи немайнового характеру) (не містить зобов`язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення), визначених Законом, що в свою чергу, свідчить про невідповідність вимогам п. 5 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
З вище викладеного вбачається, що скаржниця у скарзі виклала свої вимоги на свій розсуд без обраного способу захисту, не вказавши яке її право було порушене при проведенні примусових виконавчих дій 07 червня 2025 року, а суд першої інстанції задовольнив частково скаргу скаржниці склавши її декілька вимог в одну, внаслідок чого вийшов за межі заявлених вимог самої скарги та рішення суду яке виконується в межах виконавчого провадження із визначенням конкретних вимог, які у цій справі судом не вирішувались.
Отже виконання оскаржуваної ухвали суду є фактичною зміною рішення суду яке наразі виконується в межах виконавчого провадження.
Також є безпідставними висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Цахло О.А. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення суду у справі №361/6226/17 у частині спілкування матері ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений судом графік побачень, оскільки з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем на кожні виконавчі дії зокрема і 07 червня 2025 року залучається орган опіки та піклування, психологи за клопотанням стягувачки, також державний виконавець звертався до Центру соціальної служби БМР про залучення психологів для проведення виконавчих дій.
З вище викладеного та із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем вчиняються всі необхідні дії для реалізації права матері на спілкування з дітьми, однак мати дітей взагалі нічого не робить для налагодження контакту з метою спілкування дітей з нею, і жодного разу самостійно не зверталась до ДВС щодо розроблення комплексної стратегії.
Суд першої інстанції не врахував того факту, що скаржниця не надала суду жодного доказу на підтвердження доводів скарги щодо протиправної бездіяльності дій старшого державного виконавця Цахло О.А., під час здійснення виконавчих дій 07 червня 2025 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення скарги, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на неправомірну бездіяльність та дії державних виконавців, з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на неправомірну бездіяльність та дії державних виконавців Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цахло Оксани Анатоліївни, Гур`євої Ірини Петрівни , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради Броварського району Київської області - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 29 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба