Судові рішення

Ухвала № 140187619 у справі № 904/1926/23 від 29.09.2026

Ухвала від 29.09.2026 у господарській справі № 904/1926/23 (категорія «Справи про банкрутство»). Суд: Центральний апеляційний господарський суд, суддя Фещенко Юлія Віталіївна.

Справа№ 904/1926/23 (у рішенні: 904/1926/23 (904/1114/26))
СудЦентральний апеляційний господарський суд
СуддяФещенко Юлія Віталіївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи про банкрутство
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру30.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140187619

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкладення розгляду апеляційної скарги

29.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/1926/23 (904/1114/26)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фещенко Ю.В. (доповідач)

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від скаржника (позивача): не з`явився;

від відповідача-2: Таволжанський М.В. (в режимі відеоконференції);

Клепиков М.С. (в режимі відеоконференції);

від уповноваженої особи засновників боржника Федорко В.А.;

від інших учасників справи: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 (ухвалене суддею Бєлік В.Г. у м. Дніпрі, повне рішення складене 22.07.2026) у справі № 904/1926/23 (904/1114/26)

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (м. Київ)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (м. Дніпро);

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Боріваж" (с-ще Нові Білярі, Одеський район, Одеська область);

третя особа-1 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Арбітражний керуючий Лозовський Володимир Миколайович (м. Київ);

третя особа-2 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" (м. Кам`янське, Дніпропетровська область);

третя особа-3 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро" (с. Колодязне, Куп`янський район, Харківська область);

третя особа-4 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Foundation investment s.r.o (м. Прага, Чеська республіка);

про визнання недійсним Договору № 14 про надання послуг з перевантаження зернових вантажів від 01.06.2022 та застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи № 904/1926/23

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (м. Дніпро)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" (м. Кам`янське, Дніпропетровської області)

за участю уповноваженої особи засновників боржника Федорко В.А.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі №904/1926/23 (904/1114/26) відмовлено у позові про визнання недійсним Договору №14 про надання послуг з перевантаження зернових вантажів від 01.06.2022, укладеного між ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал Боріваж" та застосування наслідків недійсності Договору №14 про надання послуг з перевантаження зернових вантажів від 01.06.2022 шляхом стягнення із ТОВ "Термінал Боріваж" на користь ТОВ "Боріваж" грошової суми у розмірі 65 593 524 грн 58 коп.

Рішення обґрунтоване наступним:

- згідно з даними з ЄДРПОУ кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Термінал Боріваж" є ОСОБА_1 , який згідно з Архівної копії розрахункової відомості організації (ТОВ "Боріваж") за період: грудень 2021 року та переліку звільнених працівників ТОВ "Боріваж" в період з 01.01.2022 по 09.12.2022 працював у ТОВ "Боріваж" на посаді начальника служби безпеки і був звільнений з посади 14.07.2022 наказом №799-К, керівником ТОВ "Термінал Боріваж" є ОСОБА_2 , який у свою чергу згідно Архівної копії розрахункової відомості організації (ТОВ "Боріваж") за період: грудень 2021 року та Переліку звільнених працівників ТОВ "Боріваж" в період з 01.01.2022 по 09.12.2022 обіймав посаду інженера з технічного нагляду і був звільнений 31.05.2022 наказом №634-К. Відповідно до розділу 13 статуту ТОВ "Термінал Боріваж" органами управління Товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган - директор ТОВ "Термінал Боріваж". Зазначені особи не є учасниками ТОВ "Боріваж" та не призначались на посаду директора товариства, отже твердження позивача, що до складу органів управління ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал Боріваж" входили одні і ті саме особи не знайшло свого підтвердження;

- у той же час ОСОБА_3 головний бухгалтер ТОВ "Термінал Боріваж", яка згідно Архівної копії розрахункової відомості організації (ТОВ "Боріваж") за період: грудень 2021 року та Переліку звільнених працівників ТОВ "Боріваж" у період з 01.01.2022 по 09.12.2022 обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ "Боріваж", а згідно з Архівної копії розрахункової відомості організації (ТОВ "Боріваж") за період: грудень 2022 року: входила до складу адміністрації ТОВ "Боріваж". Отже, ОСОБА_3 протягом листопада-грудня 2022 року одночасно обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ "Термінал Боріваж" і ТОВ "Боріваж". При цьому ознаками заінтересованих осіб стосовно боржника є головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство. Таким чином, у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал Боріваж" є заінтересованими особами;

- надаючи оцінку доводам сторін у справі, суд виходить із наявності належних і допустимих доказів реальності господарської операції. Так, акти наданих послуг № 238 від 30.06.2022, № 241 від 30.06.2022, № 307 від 31.08.2022, № 491 від 30.09.2022, № 492 від 30.09.2022, № 571 від 31.10.2022 містять всі реквізити, визначені Законом України "Про бухгалтерський облік";

- матеріалами справи на підставі сукупності наданих первинних бухгалтерських документів та податкових накладних підтверджено факт надання ТОВ "Термінал Боріваж" на підставі договору № 14 від 01.06.2022 та додаткової угоди № 1 до договору № 14 від 07.09.2022 послуг у вигляді розвантажувально/завантажувальних робіт та інших супутніх послуг опрацювавши тисячі тон сільськогосподарської продукції. Вартість наданих послуг і великий об`єм обробленої сільськогосподарської продукції є співмірними, що свідчить про реальність наданих послуг;

- доводи позивача не спростовують наявних у справі доказів реального виконання сторонами зобов`язань за договором № 14 від 01.06.2022. Отже позивачем не доведено, що оспорюваний договір укладено з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди кредиторам або для формування заборгованості перед так званим "дружнім кредитором". Тобто не доведено наявності у сторін договору нелегітимної мети його укладення;

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51998 від 11.08.2026), в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/1926/23 (904/1114/26) скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:

- судом першої інстанції було порушено норми статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства та норми статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановивши заінтересованість сторін договору не визнав його недійсним, в порушення висновків ВС викладених в постанові від 07.07.2026 у справі №903/135/23 (903/584/24), від 11.12.2025 у справі №917/503/24 (917/713/25), від 09.05.2023 у справі №906/43/22 (906/458/22), від 30.05.2024 у справі №925/1577/20 (925/287/23) в яких суд зазначив, що перелік підстав, визначений частиною другою цієї статті, є самостійним та не потребує встановлення будь-яких додаткових умов, крім тих, які прямо передбачені законом;

- суд першої інстанції порушив вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічної, повної та об`єктивної оцінки доказів, неправильно застосував положення статті 201 Податкового кодексу України, статті 3 та статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про реальність надання послуг за спірним договором, на підставі доказів, які не підтверджують господарських операцій за спірним договором, оскільки Акти наданих послуг підписані заінтересованими особами, а податкові накладні складені на виконання вимог закону, а не на підтвердження реальності господарської операції. При цьому додатки до Актів наданих послуг (деталізація наданих послуг) вказують на надання послуг поза межами зернового терміналу Боріваж, і не мають жодної вказівки на те, що такі послуги надані на замовлення ТОВ "Боріваж";

- судом першої інстанції залишено поза увагою доводи позивача про те, що ТОВ "Боріваж" взяло на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, що полягає у наявності в матеріалах справи доказів того, що ТОВ "Боріваж" самостійно виконувало перевантаження зерна (мало всі необхідні ресурси), і докази того, що ТОВ "Термінал Боріваж" такі ресурси отримало вже після завершення дії оскаржуваного договору;

- судом першої інстанції залишено поза увагою ознаки фраудаторності спірного правочину, які полягають в укладенні правочину: в період неплатоспроможності боржника, за наявності у нього значного боргу, який стягувався банком; з заінтересованою особою; фактично здійснюючи подвійну оплату одних і тих самих послуг з перевантаження зерна (виплата заробітної плати працівникам, які виконують роботу і повторна оплата за оскаржуваним договором); за відсутності економічної мети, оскільки ТОВ "Боріваж" мало всі ресурси самостійно виконувати послуги з перевантаження зерна;

- оскільки оскаржуваний договір є недійсним, то у порядку статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства до спірних правовідносин підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину договору №14 від 01.06.2022, шляхом стягнення з ТОВ "Термінал Боріваж" коштів отриманих від ТОВ "Боріваж" на виконання умов оскаржуваного договору в розмірі 65 593 524 грн 58 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 11275/26 від 17.08.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2026, у зв`язку з відпусткою судді Золотарьової Я.С. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів: Мартинюка С.В., Суховарова А.В.

Ухвалою суду від 02.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/1926/23 (904/1114/26). Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.09.2026.

У подальшому, Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2026, у зв`язку з вчиненням процесуальної дії, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справа № 904/1926/23 (904/1114/26) передана (повернута) раніше визначеному складу суду.

Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, справа у відповідності до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України розглядається колегією суддів, визначеною відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026, а саме: колегією суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Від відповідача-2 (ТОВ "Термінал Боріваж") до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" (вх. № суду 12336/26 від 11.09.2026), в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ КБ "ПриватБанк", а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі №904/1926/23 (904/1114/26) - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований відповідачем-2 наступними обставинами:

- станом на дату укладення договору № 14, станом на дату кожного акту про надання послуг та станом на дату кожного платежу обставина, яку суд першої інстанції поклав в основу висновку про заінтересованість сторін, ще існувала;

- акти надання послуг № 238, № 241, № 307, № 491, № 492, № 571 містять усі необхідні реквізити. Цей факт установлений судом першої інстанції і не спростований жодним доказом з боку скаржника. Закон не встановлює обов`язку сторони договору додатково до первинного документа складати перепустки на територію, змінні виробничі рапорти, вагові відомості чи суднові документи як умову дійсності господарської операції або доказ її реальності. Інструкція Мінагрополітики №661 від 13.10.2008, на яку посилається скаржник, втратила чинність 21.05.2017 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р, а тому не може застосовуватися як чинне нормативне регулювання спірних правовідносин. Наказ Мінекономіки №728 від 08.04.2021 затверджує галузеві типові форми облікових документів, однак сам по собі не змінює встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимог до обов`язкових реквізитів первинних документів. Відсутність окремих документів або відомостей у них сама по собі не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарської операції за наявності інших належних доказів її здійснення;

- щодо станцій, зазначених у деталізації до актів (Роток, Рахни, Несвіч Волинський, Вінниця, Кропивницький та інші): пункт 2.1.1 договору в редакції додаткової угоди №1 передбачає обов`язок виконавця здійснювати "вивантаження зерна з залізничного або автомобільного транспорту, що прибуває на адресу клієнта та перевантаження його до зерносховищ". Перелічені пункти є місцями відправлення вантажу, з яких залізничний або автомобільний транспорт прямує до зерносховища в Одеській області, а не місцем виконання робіт з перевантаження. Довід скаржника про те, що акти підтверджують надання послуг "поза межами зернового терміналу Боріваж", ґрунтується на змішуванні пункту відправлення вантажу з місцем фактичного виконання послуги, яким незмінно залишається зерносховище силосного типу за адресою: Одеська обл., Одеський (Лиманський) р-н, Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд №5;

- щодо контрагентів-власників зерна, зазначених у деталізації до акту №238 (ТОВ "Агрікор Холдинг", ТОВ "Надія" та інші): пункт 1.1 договору в редакції додаткової угоди №1 прямо передбачає, що "зернові вантажі стосовно яких надаються послуги, не є власністю клієнта, а прийняті клієнтом на зберігання від інших осіб". Це узгоджена сторонами умова договору, а не порушення чи ознака його безтоварності. Прийняття на зберігання зерна третіх осіб є звичайною складовою елеваторної діяльності, якою ТОВ "Боріваж" займається

- правовідносини ТОВ "Боріваж" з власниками зерна щодо його зберігання не є предметом договору №14 та цього спору, а тому відсутність у матеріалах справи договорів зберігання між ТОВ "Боріваж" та третіми особами не має значення для оцінки реальності послуг з перевантаження, наданих ТОВ "Термінал Боріваж";

- зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні, відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, складені на підставі перелічених актів надання послуг, є одним із доказів документального оформлення спірних операцій та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами. При цьому скаржник не надав доказів анулювання цих накладних, їх оскарження контролюючим органом чи визнання відображених у них операцій нереальними за результатами податкового контролю;

- твердження скаржника про те, що ТОВ "Боріваж" взяло на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, ґрунтується на переліку штатної чисельності ТОВ "Боріваж" за 2020-2022 роки. Сама по собі наявність персоналу у певних підрозділах не є доказом того, що саме цей персонал виконав операції, зафіксовані в актах №238, №241, №307, №491, №492, №571;

- предметом позову у цій справі є виключно договір №14 про надання послуг з перевантаження зернових вантажів від 01.06.2022. Обставини, якими скаржник обґрунтовує підстави позову, а саме розмір орендної плати за договором суборенди №1 від 01.01.2022, умови договору суборенди №12 від 01.06.2022, факт відчуження обладнання та транспортних засобів за договорами купівлі-продажу №0112-22, №0212-22 та №0512-22 від грудня 2022 року, стосуються інших, окремих правочинів, які не є предметом заявленої у цій справі вимоги про визнання недійсним;

- фінансові показники ТОВ "Боріваж" та розмір його заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" характеризують загальний фінансовий стан боржника, зумовлений сукупністю кредитних зобов`язань, що виникли задовго до укладення договору №14 (2008, 2010, 2016 роки). Ці показники самі по собі не доводять безтоварність чи фіктивність конкретної операції з перевантаження зерна, здійсненої на підставі окремого оплатного договору про надання послуг;

- доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин реальності господарської операції за договором №14 та не доводять наявності передбачених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для визнання цього договору недійсним.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" (вх. № суду 13159/26 від 28.09.2026) надійшли письмові пояснення на відзив ТОВ "Термінал Боріваж", в яких заявник зазначає, що:

- висновок про те, що ТОВ "Термінал Боріваж" не може вважатися заінтересованою особою лише з огляду на те, що ОСОБА_3 не працювала одночасно бухгалтером у ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Термінал Боріваж", не відповідає змісту частини першої статті 1 КУзПБ;

- посилання ТОВ "Термінал Боріваж" на те, що складені за Договором №14 акти містять усі формальні реквізити первинного документа, не спростовує доводів Банку щодо неналежного документального підтвердження фактичного виконання спірного правочину, оскільки наявність в актах цих реквізитів сама по собі не свідчить про належне документальне підтвердження реальності спірних операцій. Ці акти не дозволяють ідентифікувати зміст та обсяг господарських операцій, які ними нібито підтверджуються, натомість містять лише узагальнені показники та не дають можливості встановити, чиє саме зерно, у межах яких договірних відносин, якої якості та в якому фактичному обсязі було перевантажено. При цьому передбачені самим Договором №14 заявки на здійснення конкретних операцій з перевантаження зерна також не надані. Отже, сукупність цих обставин позбавляє можливості встановити реальний зміст і обсяг господарських операцій, які стали підставою для перерахування ТОВ "Боріваж" на користь ТОВ "Термінал Боріваж" 65 593 524 грн 58 коп.;

- як зазначає саме ТОВ "Термінал Боріваж", зерно, щодо якого здійснювалися операції, могло належати третім особам та перебувати у ТОВ "Боріваж" на зберіганні. Отже, ТОВ "Боріваж" мало відповідні договірні відносини з власниками такого зерна, у межах яких конкретні партії зерна надходили на зберігання, обліковувалися та надалі могли переміщуватися або відвантажуватися. Таким чином, господарська операція з перевантаження зерна за Договором №14 мала конкретний предмет - перевантаження певної партії зерна, яка належала конкретному власнику та перебувала у ТОВ "Боріваж" на відповідній договірній підставі;

- ТОВ "Боріваж" у своїй господарській діяльності вступало у договірні відносини з третіми особами щодо приймання, зберігання та подальшого перевантаження належного їм зерна. Відповідно, саме воно несло перед такими контрагентами зобов`язання щодо належного приймання, зберігання, обліку та подальшого переміщення переданого йому зерна. При цьому, як убачається з правовідносин сторін за Договором №14, фактичне виконання операцій з перевантаження зерна мало здійснювати ТОВ "Термінал Боріваж". За таких обставин ТОВ "Боріваж" повинно було мати можливість чітко встановити, яке саме зерно, що належало конкретному контрагенту, було прийняте на зберігання, у якій кількості та з якими якісними характеристиками воно зберігалося, у якому обсязі та в результаті якої операції було переміщене або перевантажене;

- за наявності у боржника понад 3,5 млрд грн непогашеного боргу перед Банком та власного штату з 198 працівників, понесення Боржником подвійних витрат, зокрема щодо виплати заробітної плати власним працівникам та одночасного перерахування понад 65,5 млн грн заінтересованій особі за виконання робіт, які спроможні були виконати робітники ТОВ "Боріваж" - є зловживанням суб`єктивним цивільним правом та позбавлене розумної економічної мети, що підтверджує фраудаторний характер Договору №14;

- згідно з аналізом фінансово господарського стану ТОВ "Боріваж" у 2022 році його контрагентами були, зокрема, LOUIS DREYFUS COMPANY SUISSE SA, ТОВ "Одемара", ПрАТ "Рамбурс", ТОВ "Сартам", ТОВ "Лохгард Груп", ТОВ "Альтер Трейд Комьюніті", ТОВ "Хорсеко Інвест", ТОВ "Стандарт Глобал", ТОВ "Міжрегіональна Аграрна База", ТОВ "Валорс Трейд", ПП "Престиж Сервіс", ТОВ "СЖС Україна", ТОВ "Комуні-Н", МПП "Агро-Вікторі", ТОВ "Девайс-ТЕК" та інші. Однак жодна із зазначених юридичних осіб не зазначена в актах виконаних робіт за Договором №14 як власник зерна, щодо якого здійснювалося перевантаження. Ця обставина має істотне значення для оцінки реальності спірних операцій, оскільки за відсутності такої ідентифікації неможливо перевірити, які саме господарські відносини ТОВ "Боріваж" із третіми особами породили необхідність у відповідних послугах ТОВ "Термінал Боріваж" та чи відповідають зазначені в актах обсяги послуг фактичному руху зерна

У судове засідання 29.09.2026 з`явились представники відповідача-2 та уповноважена особа засновників боржника; представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб-1-4 у вказане засідання не з`явилися. Судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 29.09.2026 уповноважена особа боржника просила апеляційний господарський суд надати час для підготовки письмових пояснень щодо поданої апеляційної скарги.

З огляду на викладене, з урахуванням неявки скаржника, з метою надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність відкласти розгляд апеляційної скарги.

Керуючись статтями 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/1926/23 (904/1114/26) відкласти на 27.10.2026 на 16:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65, зал засідань № 507.

2. Визнати явку представників у судове засідання необов`язковою.

3. Роз`яснити, що нез`явлення у судове засідання представників учасників судового процесу, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.10.2026 Ухвала № 140386401 Центральний апеляційний господарський суд
06.10.2026 Ухвала № 140387929 Касаційний господарський суд Верховного Суду
02.10.2026 Ухвала № 140272610 Господарський суд Дніпропетровської області
01.10.2026 Ухвала № 140228589 Центральний апеляційний господарський суд
28.09.2026 Ухвала № 140145182 Господарський суд Дніпропетровської області
28.09.2026 Ухвала № 140145164 Господарський суд Дніпропетровської області
23.09.2026 Ухвала № 139977013 Центральний апеляційний господарський суд
22.09.2026 Ухвала № 139927203 Центральний апеляційний господарський суд
21.09.2026 Ухвала № 139924137 Касаційний господарський суд Верховного Суду
17.09.2026 Ухвала № 139921764 Центральний апеляційний господарський суд
15.09.2026 Ухвала № 140145106 Господарський суд Дніпропетровської області
15.09.2026 Ухвала № 140145105 Господарський суд Дніпропетровської області
15.09.2026 Ухвала № 139787222 Касаційний господарський суд Верховного Суду
15.09.2026 Ухвала № 139787217 Касаційний господарський суд Верховного Суду
15.09.2026 Ухвала № 139743230 Господарський суд Дніпропетровської області
15.09.2026 Ухвала № 139743218 Господарський суд Дніпропетровської області
10.09.2026 Ухвала № 139705280 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.09.2026 Ухвала № 139705274 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.09.2026 Ухвала № 139671508 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.09.2026 Ухвала № 139671490 Касаційний господарський суд Верховного Суду