УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2438/24 (922/4053/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування"
на рішення Господарського суду Харківської області
від 28.05.2026
у складі судді: Міньковського С.В.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
від 06.08.2026
у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуюча, Демідова П.В.,
Крестьянінов О.О.
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування"
про стягнення 18 122 139, 08 грн.
в межах справи № 922/2438/24
за заявою Приватного підприємства "Елпрофіт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (далі - ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", заявник) 08.09.2026 засобами електронного зв`язку, звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі №922/2438/24(922/4053/24).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2438/24(922/4053/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковського О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290, 292 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 складено 14.08.2026, останнім днем строку для подання касаційної скарги є 03.09.2026.
ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" 08.09.2026 звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026, тобто з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження
Разом з тим, заявник не звертається з клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, звертаючись з касаційною скаргою 08.09.2026 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026, заявнику належало сплатити 434 931, 33 грн. (200% від 271 832,08(1,5% від 18122139,08) із застосування коефіцієнту 0,8 пониження ставки судового збору за подання касаційної скарги в електронній формі.
Заявником касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026.
Про що Управлінням забезпечення автоматизованого документообігу суду складено Акт № 32.1-14/301 від 08.09.2026.
Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Заявник посилається на окремі постанови Верховного Суду, зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проте не зазначає підставу (підстави) касаційного оскарження визначену положеннями статі 287 Господарського процесуального кодексу України з належним її обґрунтуванням.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, а саме надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 434 931, 33 грн. та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі №922/2438/24(922/4053/24) залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік