Постанова № 140306904 у справі № 925/359/24 від 15.09.2026

Постанова від 15.09.2026 у господарській справі № 925/359/24 (категорія «Банкрутство юридичної особи»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Станік С.Р.

Справа	№ 925/359/24
Суд	Північний апеляційний господарський суд
Суддя	Станік С.Р.
Форма рішення	Постанова
Форма судочинства	Господарське
Категорія	Банкрутство юридичної особи
Дата ухвалення	15.09.2026
Надійшло до реєстру	05.10.2026
Оригінал	reyestr.court.gov.ua/Review/140306904

Сторони-компанії

ТОВ «Центральна газопостачальна компанія» позивач або заявник, ЄДРПОУ 38553084
ТОВ «Укрнет» відповідач або боржник, ЄДРПОУ 25589169
ТОВ «Атем груп» учасник, ЄДРПОУ 40657853

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. м.Київ Справа№ 925/359/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 15.09.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 про витребування доказів

у справі № 925/359/24 - (суддя - Хабазня Ю.А.)

за заявою ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Рух справи, зміст поданого клопотання

Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" подано заяву від 19.03.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв".

16.04.2024 ухвалою Господарського суду Черкаської області відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

08.08.2024 ухвалою Господарського суду Черкаської області затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (18001, м.Черкаси, вул.Надпільна,261, оф.209, ідентифікаційний код 38553084):

30 280,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

389 000,00 грн. - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем груп" (02002, м.Київ, вул.Панельна,1, ідентифікаційний код 40657853):

6 056,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

1 524 978,49 грн. - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 21.01.2025 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., у межах справи про банкрутство подано клопотання від 11.05.2026 №02-46/456 з вимогами витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" (пр.Голосіївський, буд.26, м.Київ, 03039, ідентифікаційний код 25589169) (далі - Розпорядник інформації):

інформацію (відомості) про користувача електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: відомостей про власника цієї електронної поштової скриньки (наявні анкетні та контактні дані), час початку надання послуг, даних про ідентифікацію, аутентифікацію, авторизацію, відновлення паролю (дата, час, ір-адреса входу до електронної скриньки, дані, що дозволяють унікально ідентифікувати кінцевого користувача послуги, інші відомості та документи), використання поштової скриньки для користування іншими сервісами порталу ukr.net - за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення рішення;

інформацію (відомості) лог-файлів щодо електронних поштових скриньок, на які коли і в який час надсилалися (відправлялися) листи із електронних поштових скриньок: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та із яких коли і в який час надходили (отримувалися) листи до електронних поштових скриньок: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 із зазначенням таких електронних поштових скриньок і дати та часу здійснення передачі (надсилання/отримання) листів та їх змісту за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення рішення;

інформацію щодо факту отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року;

інформацію про повний вміст електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) - з 01 січня 2019 року по дату ухвалення рішення;

діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 11.05.2026 №02-46/456 задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнет" (пр.Голосіївський, буд.26, м.Київ, 03039, ідентифікаційний код 25589169) у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали суду:

а) надати Господарському суду Черкаської області через підсистему "Електронний суд" у справу №925/359/24 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. (м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд.7, офіс 21, 18014, ел.поштова скринька: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; тел. НОМЕР_1 ):

інформацію (відомості) про користувача таких електронних поштових скриньок: 1) ІНФОРМАЦІЯ_6, 2) ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3) ІНФОРМАЦІЯ_5 , 4) ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме наступну інформацію (відомості): про власника цієї електронної поштової скриньки (прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків); про час початку і закінчення використання; про факти (дата і час) ідентифікації особи, аутентифікації, авторизації, відновлення паролю; про ір-адресу входу до електронної скриньки; про дані, які дозволяють унікально ідентифікувати кінцевого користувача послуги; про інші відомості щодо використання поштової скриньки для користування іншими сервісами порталу ukr.net за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення цієї ухвали суду;

б) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Н.С. (м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд.7, офіс 21, 18014, ел.поштова скринька: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; тел. НОМЕР_1 ):

інформацію (відомості) лог-файлів щодо електронних поштових скриньок, на які та коли (дата, час) надсилалися (відправлялися) листи із електронних поштових скриньок: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також із яких та, коли (дата, час) надходили (отримувалися) листи до цих електронних поштових скриньок: із доданням змісту листів за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення цієї ухвали суду; інформацію щодо фактів отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року;

діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у даному випадку витребувана ліквідатором банкрута інформація може бути поширена, оскільки вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу (зокрема, суду, кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство боржника) і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення, ґрунтується на законі (ст.12-1 Кодексу України з процедур банкрутства), переслідує легітимну мету (забезпечення захисту інтересів кредиторів та їхніх прав на погашення вимог).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 р. у справі №925/359/24 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" надати інформацію щодо фактів отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 11.05.2026 № 02-46/456, у відповідній частині.

Зокрема, скаржник посилався на те, що:

- при винесенні ухвали від 21.05.2026 року у справі № 925/359/24 господарський суд вирішив питання про безпосередньо про права та інтереси скаржника, тому в силу вимог ч.1 ст. 17, ч.1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України скаржник, як особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції;

- витребовуючи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнет» інформацію з поштової скриньки скаржника - [пошта прихована], заявник посилається на її вирішальне значення для розгляду судових справ №925/359/24(925/266/26), №925/359/24(925/271/26), №925/359/24(925/375/26). При цьому, сама заява була подана і розглянута Господарським судом Черкаської області не в межах вищевказаних справ, а в межах справи про банкрутство ТОВ «Енергогазрезерв» № 925/359/24, до якої скаржниця безпосередньо не має відношення та не залучена у справу ні в якому процесуальному статусі;

- ухвалюючи рішення суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що ліквідатор представляє інтереси боржника і в силу Кодексу України з процедур банкрутства повинен мати доступ до документів боржника. В той же час, жодних мотивів прийняття рішення стосовно надання інформації про листування з поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 і яке це має значення для процедури банкрутства ТОВ «Енергогазрезерв» не наведено;

- запитування інформації про листування скаржника - це процедура витребування доказів і вона мала розглядатися в рамках розгляду справи № 925/359/24 (925/266/26), в якій скаржниця є відповідачем, і здійснюватись в порядку ст. ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України;

- запитування інформації про листування скаржниці - це процедура витребування доказів і вона мала розглядатися в рамках розгляду справи № 925/359/24 (925/266/26), в якій вона є відповідачем;

- електронна пошта [пошта прихована] є єдиною електронною поштою скаржниці і офіційною електронною поштою як адвоката з 2017 року, за допомогою якої вона здійснює листування з клієнтами, у зв?язку з чим листування між адвокатом та клієнтом є адвокатською таємницею в силу вимог ст. 22 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Короткий зміст відзиву ТОВ "Енергогазрезерв" на апеляційну скаргу ОСОБА_1

22.07.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ "Енергогазрезерв" надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, в якому товариство просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, вказуючи на те, що:

- скаржник просить скасувати ухвалу від 21.05.2026 лише в частині, якою ТОВ «Укрнет» зобов`язано надати інформацію про факти отримання або неотримання ТОВ «Енергогазрезерв» електронних листів, надісланих з адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на чотири електронні адреси товариства у період з 01.01.2019 до 01.12.2021, проте, скаржник не оскаржує зобов`язання надати зміст листів, повний вміст поштових скриньок, вкладення або паролі. Отже, предметом її скарги є виключно технічний факт доставки або недоставки повідомлень, а не розкриття змісту юридичних консультацій, правових позицій чи документів, створених надавачем послуг;

- оскаржуваною ухвалою безпосередньо не вирішено питання про права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 , у зв?язку з чим апеляційне провадження в цій частині підлягає закриттю;

- оскаржувана частина ухвали суду першої інстанції не передбачає розкриття змісту адвокатської таємниці;

- вимога, яку фактично оскаржує ОСОБА_1 , не стосується змісту листів чи документів. Вона зобов`язує провайдера повідомити, чи були технічно доставлені повідомлення з конкретної адреси на конкретні адреси товариства у визначений період. Такий бінарний факт не розкриває зміст консультації, правову позицію, стратегію захисту, текст документа або конфіденційні вказівки клієнта.

- у матеріалах відокремленого спору вже наявні договори про надання юридичних послуг, відомості про платежі та твердження самої ОСОБА_1 про здійснення роботи, у тому числі засобами електронного зв`язку;

- отже, факт існування договірних відносин і використання електронної комунікації вже розкритий сторонами в судовому процесі; витребувана інформація покликана перевірити фактичне виконання, а не отримати зміст правових порад;

- саме посилання на статус адвоката та використання однієї офіційної електронної адреси не доводить, що кожне повідомлення з цієї адреси було створене в межах договору про надання правничої допомоги та містило адвокатську таємницю. Кваліфікація конкретного повідомлення залежить від його змісту, суб`єктів, мети і зв`язку з адвокатською діяльністю, а не лише від доменного імені чи професії відправника;

- оскаржувана ухвала не вимагає від адвоката розкривати інформацію або давати показання. Вона адресована технічному володільцю метаданих. Навіть якщо окремі технічні відомості потребують додаткового захисту, це може бути забезпечено переданням інформації спочатку суду та обмеженням її використання, але не повним усуненням доказу;

- обставинами які досліджуються у справі № 925/359/24(925/266/26), що розглядається Господарським судом Черкаської області в межах справи про банкрутство № 925/359/24 ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» є надання ФОП ОСОБА_1. юридичних послуг, а не надання правничої допомоги нею як адвокатом, а тому доводи в скаржника в цій частині не відповідають можливості застосування законодавства про адвокатську таємницю щодо розкриття листування по наданих юридичним послугам фізичною особою підприємцем;

- клопотання ліквідатора від 11.05.2026 № 02-46/456 відповідало вимогам статті 81 ГПК України, адже у ньому чітко визначено доказ - інформацію про факти отримання або неотримання електронних листів з адреси [пошта прихована]; обставини, які він може підтвердити або спростувати, - реальність електронного обміну і надання послуг; особу, у володінні якої перебуває доказ, - ТОВ «Укрнет»; період і конкретні адреси одержувачів; ліквідатор, також, навів заходи, вжиті для самостійного отримання доказу: запит від 24.04.2026 № 02-46/427 та відповідь ТОВ «Укрнет» від 01.05.2026 про відмову у наданні інформації, а також причини неможливості отримати доказ без сприяння суду підтверджувалися невиконанням колишнім керівником рішення про передачу документації та тим, що серверні дані перебувають виключно у володінні провайдера;

- витребування документації в основній справі про банкрутство є належним процесуальним способом отримання доказів, отримання документації в основній справі випливає з повноважень ліквідатора за статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства: ліквідатор звернувся за інформацією не лише для спору з ОСОБА_1. У межах справи № 925/359/24 розглядається декілька відокремлених позовів про повернення коштів банкрута (справи № 925/359/24(925/266/26), № 925/359/24 (925/245/26), № 925/359/24(925/252/26) та інші), а електронні адреси товариства використовувалися у відносинах з різними контрагентами. Отриманий масив необхідний для загального аналізу правочинів, платежів, активів і дебіторської заборгованості;

- збирання та відновлення документації в основній справі не вирішує наперед спір з ОСОБА_1. і не позбавляє її процесуальних прав у справі № 925/359/24(925/266/26), і якщо відповідний доказ буде подано у відокремлене провадження, вона матиме право заперечувати щодо його належності, допустимості, достовірності, повноти та режиму адвокатської таємниці.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Укрнет" та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Укрнет" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі №925/359/24 про задоволення клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 11.05.2026 № 02-46/456; ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі №925/359/24 в частині зобов`язання надати:

- зміст листів за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення цієї ухвали суду;

-повний вміст електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) - з 01 січня 2019 року по дату ухвалення рішення;

-діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (пункт "б" резолютивної частини ухвали) скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 11.05.2026 № 02-46/456, у відповідній частині;

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд визнав встановленими обставини, які є недоведеними, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що:

- суд штучно ототожнює інформацію, що належить боржнику (яку й витребує ліквідатор), та інформацію про боржника, що насправді не одне й те ж;

- закон зобов`язує надавати інформацію про боржника, що міститься в державних базах даних і реєстрах;

- ТОВ "Укрнет" не є розпорядником або володільцем відповідних державних баз даних та реєстрів;

- суперечливим та таким, що не грунтується на фактичних обставинах справи є й висновок суду про те, що витребувані інформація та документи належать саме боржнику, тобто ТОВ "Енергогазрезерв", оскільки відповідно до пункту "а" резолютивної частини оскаржуваної ухвали суд витребує інформацію (відомості) про користувача перелічених електронних поштових скриньок, а саме про власника цієї електронної поштової скриньки (прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків) тощо, а отже, суд не має належної, допустимої та достовірної інформації про користувача та/або власника поштових скриньок;

- відмовляючи у наданні відповідної інформації ліквідатору банкрута, ТОВ "Укрнет" зазначало, що не має можливості надати вміст електронних поштових скриньок та паролі до них, з посиланням на ст. 31 Конституції України;

- як на підставу своїх вимог ліквідатор банкрута посилався на те, що на цей час у межах справи про банкрутство ТОВ "Енергогазрезерв" на розгляді суду перебувають позовні заяви з вимогами про стягнення незаконного набутих коштів боржника (зокрема, справи №925/359/24(925/266/26), №925/359/24(925/271/26), №925/359/24(925/375/26)), та що отримання запитуваної інформації має вирішальне значення для розгляду вказаних вище судових справ та з`ясування обставин діяльності боржника у справі про банкрутство ТОВ "Енергогазрезерв", а тому в будь-якому випадку відповідне клопотання ліквідатор боржника повинен подавати саме в межах розгляду відповідних справ № 925/359/24(925/266/26), № 925/359/24(925/271/26), №925/359/24(925/375/26) з належним його обгрунтуванням відповідно до обставин конкретної справи.

Короткий зміст відзиву ТОВ "Енергогазрезерв" на апеляційну скаргу ТОВ "Укрнет"

22.07.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ "Енергогазрезерв" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Укрнет", який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, в якому товариство просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, вказуючи на те, що:

- реальна та виключна потреба у відновленні електронної документації банкрута полягає в тому, що після визнання ТОВ «Енергогазрезерв» банкрутом колишні посадові особи не виконали вимоги частини другої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства та не передали ліквідатору бухгалтерську й іншу документацію, печатки, матеріальні та інші цінності;

- Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2025 у справі № 925/359/24(925/252/25) про передачу документації залишилося невиконаним; виконавче провадження № НОМЕР_2 закінчено після складення актів про невиконання, накладення штрафів і направлення повідомлення про кримінальне правопорушення;

- у матеріалах справи наявні документи, в яких зазначені електронні адреси використовувалися як адреси ТОВ «Енергогазрезерв», а відповідачі у відокремлених позовних провадженнях посилаються на обмін документами та інформацією електронною поштою як на підтвердження надання послуг і правомірності платежів;

- саме ці обставини встановлені Господарським судом Черкаської області при розгляді відокремлених позовних проваджень № 925/359/24(925/266/26), № 925/359/24 (925/245/26), № 925/359/24(925/252/26) та інших, що розглядаються цим судом в межах справи про банкрутство ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (справа № 925/359/24);

- серверні дані є не допоміжним, а фактично єдиним незалежним джерелом, за допомогою якого можливо перевірити реальність господарських операцій, обсяг виконаних робіт або послуг, погодження документів, коло контрагентів, наявність дебіторської заборгованості та можливих вимог про повернення активів;

- відмова від отримання доступного джерела електронної документації за наявності невиконаного судового рішення про її передачу суперечила обов`язку ліквідатора здійснити повний і дієвий пошук активів та документів боржника;

- скаржник помилково ототожнює частину восьму статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства із статтею 12-1 цього Кодексу. Частина восьма статті 12 регулює безпосередній доступ арбітражного керуючого до державних баз даних і реєстрів. Натомість, стаття 12-1 прямо передбачає направлення запиту підприємствам та організаціям незалежно від форми власності й підпорядкування, а також фізичним особам;

- клопотання ліквідатора заявлено не лише на підставі статей 12 і 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, а й у межах процесуального механізму статті 81 ГПК України. Після того як ТОВ «Укрнет» листом від 01.05.2026 відмовило у наданні інформації, ліквідатор звернувся за судовим сприянням. Ухвала про витребування доказів є самостійною процесуальною підставою, обов`язковою до виконання відповідно до статті 18 ГПК України; також, стаття 96 ГПК України прямо відносить до електронних доказів електронні документи, текстові повідомлення, метадані, бази даних та інші цифрові дані, які можуть зберігатися на серверах і в системах резервного копіювання. Саме такими доказами є листи, вкладення, журнали подій і технічний експорт поштових скриньок;

- використання скриньок фізичними особами не усуває їх зв`язку з документацією юридичної особи;

- умови сервісу FREEMAIL можуть визначати порядок виникнення договірних відносин між ТОВ «Укрнет» і зареєстрованим користувачем, однак не визначають належність документів, створених або отриманих у процесі діяльності іншої юридичної особи, і не можуть обмежувати процесуальні повноваження господарського суду;

- юридична особа діє через керівника, працівників та представників. Якщо електронна адреса систематично зазначалася в документах товариства і використовувалася для обміну договорами, актами, рахунками, юридичними консультаціями та іншою господарською інформацією, відповідна ділова кореспонденція є функціонально пов`язаною з діяльністю юридичної особи незалежно від того, на чиє ім`я технічно зареєстровано обліковий запис;

- саме ТОВ «Укрнет» володіє даними про реєстрацію облікових записів, історію входів, контрольні реквізити та способи відновлення доступу. Вимагати від ліквідатора до витребування цих відомостей наперед довести їх точний зміст означало б покласти на нього обов`язок довести факт за допомогою доказу, що перебуває виключно у володінні скаржника;

- таємниця електронних комунікацій не створює абсолютного імунітету для ділової документації банкрута. ТОВ «Енергогазрезерв» не заперечує конституційну охорону таємниці листування і вимоги Закону України «Про електронні комунікації» щодо схоронності даних кінцевих користувачів. Однак у цій справі не йдеться про приховане перехоплення поточних повідомлень, спостереження за приватним життям невизначеного кола осіб або передання листування сторонньому суб`єкту. Предмет клопотання - ретроспективне відновлення документації конкретної юридичної особи, яка використовувала чітко визначені електронні адреси у господарській діяльності. Ліквідатор після призначення виконує повноваження органів управління банкрута та діє від його імені. Отримання боржником через його чинний орган управління власної ділової кореспонденції не тотожне розкриттю приватного листування третій особі;

- сам факт наявності в масиві окремих повідомлень особистого характеру або інформації з обмеженим доступом не є підставою приховати весь масив. Захист має застосовуватися до конкретної інформації: шляхом відокремлення приватних повідомлень, передачі даних через суд, обмеження доступу до матеріалів або встановлення режиму їх використання виключно для цілей справи про банкрутство і пов`язаних судових спорів;

- посилання на технічну неможливість не підтверджене доказами;

- основна справа про банкрутство є належним процесуальним середовищем для відновлення документації. Ліквідатор витребував електронні дані не виключно для одного позову. Вони необхідні для комплексного аналізу діяльності банкрута, перевірки правочинів і платежів, встановлення активів, дебіторів, контрагентів та можливих вимог. Такі дії безпосередньо охоплюються статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства;

- отримання документації в основній справі не визначає наперед належність, допустимість або доказову силу кожного окремого повідомлення у відокремленому позовному провадженні. Після відбору відповідні матеріали подаються у конкретний спір, де кожна сторона має право заперечувати проти них, ставити питання про їх походження, цілісність, адвокатську таємницю, належність і достовірність. Вимога апелянта подавати окреме клопотання у кожному відокремленому спорі призвела б до дублювання процесуальних дій, фрагментації одного масиву документації та суперечила б завданням ліквідаційної процедури. Причиною широкого часового періоду є повна відсутність переданої документації, а не намір отримати приватну інформацію невизначених осіб;

- суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про застосування норм ст. 1, 5, абз. 2 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 20 Закону України «Про інформацію», а також п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до яких кожна особа (в тому числі і юридична особа) має право на отримання інформації, яка стосується її особи. Зокрема, юридична особа має право запитувати інформацію, яка є інформацією про неї, в тому числі запитувати документи, які створені нею чи які створені іншими особами, але мають наслідком виникнення, зміну або припинення прав і обов`язків такої юридичної особи. Будь- якому праву однієї сторони кореспондує обов`язок іншої сторони, тобто Розпорядник інформації зобов`язаний надати документи, копії, інформацію боржнику-банкруту (у особі його ліквідатора) на його запити. Однак, боржник-банкрут має право запитувати лише ті документи, які створені боржником чи для боржника, чи які створені іншими особами але встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки боржника, лише ту інформацію, яка є інформацією про боржника;

- оскільки боржник, ТОВ «Енергогазрезерв», у своїй фінансово-господарській діяльності використовував електронні поштові скриньки ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, то інформація щодо електронних поштових скриньок (відомості про власника кожної електронної поштової скриньки, зокрема, анкетні та контактні дані особи, якою її відкрито, час початку надання послуг, дані про ідентифікацію, аутентифікацію, авторизацію, відновлення паролю, ір-адреса входу до електронної скриньки, дані, що дозволяють унікально ідентифікувати кінцевого користувача послуги тощо), та інформація і документи, які містяться в електронній поштовій скриньці - належить до інформації про банкрута і є документами банкрута, мають наслідком виникнення, зміну або припинення прав і обов`язків такої юридичної особи;

- вказана інформація і документи є за свою суттю та правовим регулюванням ідентичною до інформації і документів банкрута, які містяться у письмовій та електронній формі у органах ДПС, у банках і в будь-яких інших державних органів та юридичних осіб;

- відносини ж щодо внесення і розгляду запиту арбітражного керуючого додатково і спеціально врегульовано статтями 12 і 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, цими статтями Кодексу детально регламентовано перелік адресатів, до яких може бути направлено запит, вимоги до такого запиту, питання строків розгляду запитів та порядку відшкодування витрат, а тому відповідні положення Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації» не поширюються на відносини між ліквідатором банкрута та Розпорядником інформації.

Короткий зміст відповіді ТОВ "Укрнет" на відзив ТОВ "Енергогазрезерв" на апеляційну скаргу ТОВ "Укрнет"

23.07.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Укрнет» надійшла відповідь на відзив ТОВ "Енергогазрезерв" на апеляційну скаргу ТОВ "Укрнет", в якому скаржник в заперечення відзиву ТОВ "Енергогазрезерв"посилався на наступне:

- ТОВ «Укрнет» не оскаржує ухвалу в частині надання передбачених нею ідентифікаційних і технічних відомостей, метаданих та інформації про факти отримання або неотримання конкретно визначених повідомлень, наскільки такі дані фактично наявні та можуть бути надані відповідно до закону. Оскаржується виключно та частина ухвали, якою зобов`язано розкрити зміст листів, передати повний вміст скриньок із доступом до листування та надати «діючі паролі». Тому доводи відзиву про нібито ухилення ТОВ «Укрнет» від будь-якої співпраці не відповідають змісту апеляційної скарги;

- статті 81 і 96 ГПК України не є правовою підставою для обмеження таємниці кореспонденції;

- повний вміст електронних скриньок охоплюється таємницею кореспонденції незалежно від можливого використання окремих листів у господарській діяльності;

- використання адреси у документах товариства не доводить належності всієї скриньки та всього її вмісту юридичній особі;

- невідомість змісту скриньок виключає надання повного доступу, а не виправдовує його;

- довод відзиву про те, що ТОВ «Укрнет» повинно надати «діючі паролі» або натомість примусово відновити доступ, не враховує спосіб функціонування системи автентифікації. ТОВ «Укрнет» не зберігає паролі користувачів у відкритому або відновлюваному вигляді. У системі зберігаються лише результати одностороннього хешування паролів. Такий хеш-результат не є паролем і не дає можливості відновити первісний пароль у зворотному порядку;

- статті 12 і 12-1 КУзПБ не скасовують спеціальний режим таємниці електронних комунікацій, а невиконання колишніми керівниками банкрута своїх обов`язків не є підставою для порушення Конституції України;

- посилання на відсутність технічного висновку не спростовує доводів апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколів передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 29.06.2026 та від 07.07.2026, справу № 925/359/24 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 про витребування доказів, передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/359/24, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

09.07.2026 справа № 925/359/24 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 та поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження на ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026, задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/359/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026, розгляд справи призначено на 15.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 клопотання ТОВ "Укрнет" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі № 925/359/24 - задоволено. Поновлено ТОВ "Укрнет" пропущений процесуальний строк апеляційного оскарження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2026. Відкрито апеляційне провадження у справі № 925/359/24 за апеляційною скаргою ТОВ "Укрнет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2026. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Укрнет" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі № 925/359/24 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду, розгляд призначено на 15.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 клопотання ТОВ "Енергогазрезерв" про участь у судовому засіданні, яке призначено на 15.09.2026 об 14 год. 15 хв у справі № 925/359/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права, громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 15.09.2026 з?явились: скаржник ОСОБА_1. (яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції), представник скаржника ТОВ «Укрнет» (Михайлов А.Л. - в залі суду), представник боржника ТОВ "Енергогазрезерв" (Потокі А.А., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції).

Інші учасники справи про банкрутство, своїх представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення ухвал суду у зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд», про що складені відповідні довідки. Відзиви від інших учасників справи про банкрутство - не надходили, проте відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

В судовому засіданні 15.09.2026 скаржник ОСОБА_1. (яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції) підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі №925/359/24 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" надати інформацію щодо фактів отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 11.05.2026 № 02-46/456, у відповідній частині.

В судовому засіданні представник скаржника ТОВ «Укрнет» підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі №925/359/24 в частині зобов`язання надати: - зміст листів за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення цієї ухвали суду; -повний вміст електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) - з 01 січня 2019 року по дату ухвалення рішення; -діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (пункт "б" резолютивної частини ухвали) скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 11.05.2026 № 02-46/456, у відповідній частині.

Представник боржника ТОВ "Енергогазрезерв" в судовому засіданні 15.09.2026 проти доводів апеляційних скарг ОСОБА_1. та ТОВ «Укрнет» - заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваних скаржниками частинах - залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" подано заяву від 19.03.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв".

30 280,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

389 000,00 грн. - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем груп" (02002, м.Київ, вул.Панельна,1, ідентифікаційний код 40657853):

6 056,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

1 524 978,49 грн. - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу.

17.04.2025 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/359/24(925/252/25) задоволено позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 18.03.2025 №18/02/25 і зобов`язано колишнього керівника боржника ОСОБА_3 , на виконання вимог ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Носань Н.С., бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності (згідно з їх переліком в ухвалі суду).

19.06.2025 на виконання вказаного судового рішення видано наказ суду, за яким 21.08.2025 заступником начальна відділу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко О.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

16.10.2025 постановою заступника начальника відділу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко О.В. виконавче провадження НОМЕР_2 закінчене на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження". Мотивами прийнятого рішення, зазначено, що "державним виконавцем вжито заходів примусового виконання у відповідності до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: складено акти про не виконання боржником рішення суду від 01.09.2025 та від 15.09.2025; винесені постанови про накладення штрафів та до органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (...)"

24.04.2026 за №02-46/427 ліквідатор банкрута звернувся до Розпорядника інформації із запитом, у якому, посилаючись на ст.12, 12-1 та 61 Кодексу України з процедур банкрутства, просив надати:

інформацію щодо факту отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року;

діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

01.05.2026 листом за вих.№386/01/01-08 у відповідь на запит ліквідатора банкрута від 24.04.2026 №02-46/427 Розпорядник інформації повідомив, що запитувана інформація створюється та зберігається виключно в інформаційній системі електронної пошти https://mail.ukr.net/; що така інформація є конфіденційною і може надаватись лише у випадках та у порядку, прямо передбачених законом; що посилання у запиті на ст.12, 12-1, 61 Кодексу України з процедур банкрутства як на самостійну підставу для отримання запитуваної інформації є безпідставним; що згідно з ч.2 ст.12-1 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок надання інформації не поширюється на таємну та/або службову інформацію; що зміст електронного листування та відомості про користувача становлять таємницю електронних комунікацій, доступ до якої можливий виключно у порядку, встановленому чинним законодавством України; що сервіс Freemail надається виключно фізичним особам, а електронна скринька є засобом їх приватного спілкування; що надання інформації третім особам, у тому числі щодо "належності" скриньки будь-якій юридичній особі, умовами сервісу не передбачено.

інформацію щодо факту отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року;

діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обгрунтування поданого клопотання Боржник у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., посилався на наступне:

- у своїй господарській діяльності ТОВ "Енергогазрезерв" офіційно використовувало наступні електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується наявними у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" сканкопіями документів підприємства та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- у порушення вимог ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства посадові особи боржника не передали ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, у зв`язку з чим, 18.03.2025 ліквідатор звернувся до суду із позовом про їх витребування від колишнього керівника боржника ОСОБА_3., який рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.04.2025 у справі №925/359/24(925/252/25) було задоволено;

- на виконання вказаного судового рішення 19.06.2025 був виданий наказ суду, за яким Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_2, та яке 16.10.2025 було закінчене відповідно до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із вжиттям державним виконавцем усіх можливих заходів з примусового виконання рішення та наказу суду;

- що з матеріалів справи № 925/359/24(925/266/26) за позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення незаконно набутих коштів, встановлено обставини отримання нею коштів на підставі договорів від 15.12.2018 №2019-37 та від 28.12.2020 №2021-21 про надання юридичних послуг, що надання нею (ОСОБА_1.) послуг з консультування службових осіб підприємства з юридичних питань здійснювалося за допомогою електронного зв`язку з використанням електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- незважаючи на вжиті ліквідатором банкрута заходи, отримати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, у т.ч. документів, що стосуються його взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до договорів від 15.12.2018 №2019-37 та від 28.12.2020 №2021-21, не представилось можливим;

- з метою перевірки інформації про використання ТОВ "Енергогазрезерв" у своїй господарській діяльності електронних адрес: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ліквідатор банкрута звернувся із запитом (у порядку ст.12-1 Кодексу України з процедур банкрутства) від 24.04.2026 №02-46/427 до Розпорядника інформації;

- згідно з відповіддю Розпорядника інформації від 01.05.2026 №386/01/01-08 у наданні запитуваної інформації було відмовлено з мотивів відсутності для цього правових підстав;

- на цей час у межах справи про банкрутство ТОВ "Енергогазрезерв" на розгляді суду перебувають позовні заяви з вимогами про стягнення незаконного набутих коштів боржника (зокрема, справи №925/359/24 (925/266/26), №925/359/24 (925/271/26), №925/359/24 (925/375/26));

- з документів, наданих відповідачами у таких справах, вбачаються обставини наявності договірних відносин з ТОВ "Енергогпазрезерв" та обміну документами і інформацією шляхом надання інформаційних та/або юридичних послуг засобами електронного зв`язку з використанням у тому числі електронних скриньок;

- отримання запитуваної інформації має вирішальне значення для розгляду вказаних вище судових справ та з`ясування обставин діяльності боржника у справі про банкрутство ТОВ "Енергогазрезерв".

діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвала суду першої інстанції в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" надати інформацію щодо фактів отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року, та в частині зобов`язання надати: - зміст листів за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення цієї ухвали суду; -повний вміст електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) - з 01 січня 2019 року по дату ухвалення рішення; -діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (пункт "б" резолютивної частини ухвали), мотивована тим, що у даному випадку витребувана ліквідатором банкрута інформація може бути поширена, оскільки вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу (зокрема, суду, кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство боржника) і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення, ґрунтується на законі (ст.12-1 Кодексу України з процедур банкрутства), переслідує легітимну мету (забезпечення захисту інтересів кредиторів та їхніх прав на погашення вимог).

Суд апеляційної інстанції вважає правомірними висновки суду першої інстанції в оскаржуваній скаржниками ухвалі, з урахуванням межоскарження, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно п. 17 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, з урахуванням меж апеляційного оскарження (а саме, що ТОВ «УКРНЕТ» оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині зобов`язання надати: - зміст листів за період з 01 січня 2019 року по дату ухвалення цієї ухвали суду; -повний вміст електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) - з 01 січня 2019 року по дату ухвалення рішення; -діючі паролі до поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (пункт "б" резолютивної частини ухвали), а ОСОБА_1. оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" надати інформацію щодо фактів отримання/неотримання ТОВ "Енергогазрезерв" електронних листів, які були надіслані з електронної адреси ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу товариства ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за період з 01 січня 2019 року по 01 грудня 2021 року) перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Щодо доводів ТОВ «Енергогазрезерв» про те, що оскаржуваною ухвалою безпосередньо не вирішено питання про права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1., у зв?язку з чим апеляційне провадження в цій частині підлягає закриттю - суд апеляційної інстанції з ними не погоджується та відхиляє, з огляду на наступне.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

П. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

У рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Передбачені Кодексом особливості регулювання провадження у справах про банкрутство, не повинні суперечити загальним принципам диспозитивності судочинства, згідно з якими сторони в процесі вільно розпоряджаються своїми матеріальними і процесуальними правами.

Отже, при здійсненні відповідного провадження у справі про банкрутство підлягають застосуванню положення Господарського процесуального кодексу України, зокрема і ст. 226.

Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Здійснюючи тлумачення вказаної правової норми, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі № 911/698/21 дійшов висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:

І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;

ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Верховний Суд зауважив, що процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме зі здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

- одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо;

- друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Ураховуючи наведені правові висновки, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові 22.11.2023 у cправі №910/4685/20 зауважила, що особи, віднесені до І та ІІ груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених статтею 6 КУзПБ), відтак вказані особи наділені процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на оскарження ухвалених у ній судових рішень.

Натомість особи, які віднесені до ІІІ групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв`язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб.

Таким чином, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, ОСОБА_1 належить до ІІІ групи учасників справи про банкрутство, а відтак, вона в силу наведених вище норм закону наділена правом, як учасник такої справи, на подання відповідної апеляційної скарги, у зв?язку з чим підстави для закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою в оскаржуваній нею частині ухвали - відсутні.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

п.1, 5 ч.1 ст.12. Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб;

ч.6, 7 ст.12. Арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Обов`язок збереження цієї інформації поширюється також на осіб, які перебувають з арбітражним керуючим у трудових відносинах, а також на інших осіб, які мають доступ до зазначеної інформації. Інформацію, зазначену у пункті 5 частини другої цієї статті, арбітражний керуючий може надавати іншим особам лише у випадках і порядку, встановлених законом;

ч.8 ст.12. Під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення;

ч.1-3 ст.12. Запит арбітражного керуючого - це письмове або у формі електронного документа звернення арбітражного керуючого, призначеного господарським судом розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією, керуючим реалізацією, до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб про надання інформації, копій документів, необхідних арбітражному керуючому для здійснення повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо боржника (...) До запиту арбітражного керуючого додається посвідчена арбітражним керуючим копія судового рішення про призначення його у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією або керуючим реалізацією. Вимагати від арбітражного керуючого надання разом із запитом арбітражного керуючого інших документів забороняється. Запит арбітражного керуючого не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким направлено запит арбітражного керуючого, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати арбітражному керуючому відповідну інформацію, у тому числі таку, що становить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг або емітента електронних грошей, крім таємної та/або службової інформації та копій документів, у яких міститься таємна та/або службова інформація, копії документів. У разі якщо запит арбітражного керуючого стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту арбітражного керуючого може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що арбітражному керуючому письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту арбітражного керуючого. Задоволення запиту арбітражного керуючого може бути здійснено шляхом надання відповідної інформації, копій документів у формі електронного документа (...) Відмова в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність згідно із законом, крім випадків відмови в наданні таємної та/або службової інформації;

ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (...) аналізує фінансовий стан банкрута (...); заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (...); вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (...).

Згідно із Законом України "Про інформацію:

ст.1. (...) інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;

ст.5. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів (...);

абз.2 ч.2 ст.11. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом;

ч.2 ст.20. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом;

ч.1,2 і 3 ст.21. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (...) Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації":

п.2 ч.1 ст.10. Кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Відповідно до ст.1, 5, 6, 9, 10, 19, 22 цього Закону: таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі; таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю; порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами; інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше; обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ; кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені; розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №7366:

п.9. Питання щодо необхідності присвоєння документу грифа "Для службового користування" вирішується виконавцем або посадовою особою, яка підписує документ, відповідно до переліку відомостей та з дотриманням вимог частини другої статті 6 та статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

п.10. До прийняття рішення про присвоєння документу грифа "Для службового користування" особи, зазначені в пункті 9 цієї Інструкції, повинні:

1) перевірити, чи належить інформація, яку містить документ, до категорій, визначених у частині першій статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

2) встановити, чи належить відповідна інформація до такої, доступ до якої згідно із законом не може бути обмежено, в тому числі шляхом віднесення її до службової інформації;

3) перевірити дотримання сукупності вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

В окремих випадках питання щодо необхідності присвоєння документу грифа "Для службового користування" може бути розглянуто комісією з питань роботи із службовою інформацією за поданням посадової особи, яка підписуватиме документ.

Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації":

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження, відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Відносини щодо внесення і розгляду адвокатського запиту врегульовано статтею 24 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Зокрема, цією статтею Закону детально регламентовано перелік адресатів, до яких може бути направлено адвокатський запит, вимоги до такого запиту, питання строків розгляду адвокатських запитів та порядку відшкодування витрат, а тому відповідні положення Закону № 2939-VІ не поширюються на відносини між адвокатом та розпорядником інформації.

Виходячи з положень частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", частини другої статті 21 Закону України "Про інформацію" та статті 32 Конституції України конфіденційна інформація може поширюватись у таких випадках:

коли закон дозволяє певним суб`єктам отримувати та використовувати конфіденційну інформацію без згоди особи. У таких випадках суб`єкт діє на виконання установлених повноважень та для досягнення визначеної мети (наприклад, отримання конфіденційної інформації в ході оперативно-розшукової діяльності або в ході проведення досудового слідства) і поширення конфіденційної інформації обмежується положеннями закону;

коли розголошення конфіденційної інформації відповідає суспільному інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає шкоду, яку може бути завдано особі поширенням її конфіденційної інформації. Таке поширення здійснюється відповідно до статті 29 Закону України "Про інформацію" після застосування "трискладового тесту".

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Ці положення узгоджуються з положеннями частини другої статті 32 Конституції України, відповідно до якої не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Умови, за яких можливо поширити конфіденційну інформацію, також передбачені частиною першою статті 29 Закону України "Про інформацію", відповідно до якої інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Отже, що з урахуванням положень частини другої статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та частини другої статті 32 Конституції України суспільними інтересами (інтерес громадськості), у яких конфіденційна інформація може бути поширена, є лише інтереси національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Вимога частини першої статті 29 Закону України "Про інформацію" щодо встановлення переваги потенційної шкоди від поширення конфіденційної інформації над правом громадськості знати її відображає принцип пропорційності обмеження права, який є аспектом принципу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України і через призму якого досліджується правомірність будь-якого обмеження права, в тому числі права на отримання інформації.

Такий підхід також відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (статті 8) та практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до яких втручання у право на приватність особи можливе, якщо воно ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

Аналіз вказаних положень законів свідчить, що розпорядник повинен застосовувати "трискладовий тест" - вимоги, передбачені частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", - з урахуванням особливостей вищевказаних положень. Застосування "трискладового тесту" в такому разі повинно здійснюватись таким чином:

1) встановлення відповідності обмеження доступу до запитуваної конфіденційної інформації одному із захищених інтересів (у справах щодо надання конфіденційної інформації, як правило, такими інтересами є захист репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно);

2) встановлення можливості завдання істотної шкоди цим інтересам;

3) порівняння цієї потенційної шкоди з правом громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Якщо ця шкода не переважає суспільний інтерес в доступі до інформації, то конфіденційна інформація може бути розголошена і доступ до неї не може бути обмежений.

Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"

п.10 ч.1 ст.1. Персональний кабінет юридичної особи, іншої організації та фізичної особи - підприємця (далі - персональний кабінет) - особиста сторінка в мережі Інтернет юридичної особи, фізичної особи - підприємця та громадського формування, що не має статусу юридичної особи, на порталі електронних сервісів, призначена для подання документів в електронній формі для проведення реєстраційних дій, безоплатного доступу юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, до відомостей про результати розгляду цих документів, документів, що містяться в реєстраційній справі таких осіб в електронній формі, та відомостей про цих осіб, які є актуальними на момент запиту або на визначену дату;

п.8, 13, 14, 18 і 20 ч.2 ст.9. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: (...) інформація для здійснення зв`язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти); відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: (...) інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)) (...); відомості про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти) (...); інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти; (...) інформація для здійснення зв`язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти;

ч 1 ст.11. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

ст.1. (...) Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів;

ст.2. (...) володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; (...) обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; одержувач - фізична чи юридична особа, якій надаються персональні дані, у тому числі третя особа;

ст.14. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону;

ч.1-5 ст.16. Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" (...) Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити. Суб`єкт відносин, пов`язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних. У запиті зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); 2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); 3) прізвище, ім`я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; 4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту. Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження. Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті. Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом (...)

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що інформація про особу (в тому числі і юридичну) може бути або відкритою, або інформацією з обмеженим доступом.

Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом у свою чергу поділяється на а) конфіденційну, б) таємну, в) службову.

Документ підлягає наданню в будь-якому випадку і не може бути наданий лише якщо містить інформацію з обмеженим доступом. У такому випадку з документа для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не може бути обмежений відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Виходячи з аналізу норм ст.1, 5, абз.2 ч.2 ст.11 та ч.2 ст.20 Закону України "Про інформацію", а також п.2 ч.1 ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд апеляційної інстанції також вважає, що кожна особа (в тому числі і юридична особа) має право на отримання інформації, яка стосується її особи. Зокрема, юридична особа має право запитувати інформацію, яка є інформацією про неї, в тому числі запитувати документи, які створені нею чи які створені іншими особами, але мають наслідком виникнення, зміну або припинення прав і обов`язків такої юридичної особи.

Будь-якому праву однієї сторони кореспондує обов`язок іншої сторони, тобто Розпорядник інформації зобов`язаний надати документи, копії, інформацію боржнику-банкруту (у особі його ліквідатора) на його запити.

Однак, боржник-банкрут має право запитувати лише ті документи, які створені боржником чи для боржника, чи які створені іншими особами але встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки боржника, лише ту інформацію, яка є інформацією про боржника.

Отже, оскільки боржник, ТОВ "Енергогазрезерв", у своїй фінансово-господарській діяльності використовував електронні поштові скриньки ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, то інформація щодо електронних поштових скриньок (відомості про власника кожної електронної поштової скриньки, зокрема, анкетні та контактні дані особи, якою її відкрито, час початку надання послуг, дані про ідентифікацію, аутентифікацію, авторизацію, відновлення паролю, ір-адреса входу до електронної скриньки, дані, що дозволяють унікально ідентифікувати кінцевого користувача послуги тощо), та інформація і документи, які містяться в електронній поштовій скриньці - належить до інформації про банкрута і є документами банкрута, мають наслідком виникнення, зміну або припинення прав і обов`язків такої юридичної особи.

Вказана інформація і документи є за свою суттю та правовим регулюванням ідентичною до інформації і документів банкрута, які містяться у письмовій та електронній формі у органах ДПС, у банках і в будь-яких інших державних органів та юридичних осіб.

Відносини ж щодо внесення і розгляду запиту арбітражного керуючого додатково і спеціально врегульовано статтями 12 і 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, цими статтями Кодексу детально регламентовано перелік адресатів, до яких може бути направлено запит, вимоги до такого запиту, питання строків розгляду запитів та порядку відшкодування витрат, а тому відповідні положення Законів України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації" не поширюються на відносини між ліквідатором банкрута та Розпорядником інформації.

Згідно із вказаним нормами під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. На запит такого арбітражного керуючого орган державної влади зобов`язаний не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати копії документів і усю необхідну інформацію щодо боржника, в тому числі й конфіденційну, крім таємної та/або службової інформації та копій документів, у яких міститься таємна та/або службова інформація.

Мотивація Розпорядником інформації відмови у задоволенні запиту тим, що посилання ліквідатора банкрута у запиті на ст.12, 12-1, 61 Кодексу України з процедур банкрутства як на самостійну підставу для отримання запитуваної інформації - є безпідставним, фактично є запереченням чинності норми закону та відмовою виконувати вимоги закону.

При цьому, суд першої інстанції вмотивовано зазначив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що віднесення інформації і документів до таємної чи службової (а не конфіденційної) здійснюється виключно законом (тобто вони не можуть бути віднесені до таємних або службових будь-якими іншими актами, в тому числі й актами будь-яких юридичних чи фізичних осіб) та здійснюється шляхом їх юридичного віднесення в кожному конкретному випадку певною фізичною (посадовою) особою стосовно конкретних інформації та документів.

Крім того, навіть віднесення витребуваної інформації до таємної чи службової, не виключає можливості її надання ліквідатору банкрута до того часу, доки державний орган не застосував трискладовий тест і не обґрунтував належним чином свою відмову (ч.3, 4 і 7 ст.6, ч.2 ст.8 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

У даному випадку Розпорядник інформації не вказав ні на норми закону, які відносять витребувану ліквідатором банкрута інформацію до таємної чи службової, ні на конкретні акти уповноваженої посадової фізичної особи щодо її віднесення до такої, у відповіді Розпорядник інформації називає витребувану інформацію одночасно і конфіденційною, і таємною, і службовою, що з точки зору закону неможливо, запитувана інформація може підпадати під визначення конфіденційної, але для інших осіб, але не для боржника (оскільки він нею володів, а отже Розпорядник інформації безпідставно не надав ліквідатору банкрута інформацію на його запит від 24.04.2026 №02-46/427.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмова у наданні інформації є необґрунтованою, оскільки Розпорядник інформації у відповіді не вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини, тобто при наданні відповіді не було застосовано трискладовий тест.

Отже, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному випадку витребувана ліквідатором банкрута інформація може бути поширена, оскільки вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу (зокрема, суду, кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство боржника) і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення, ґрунтується на законі (ст.12-1 Кодексу України з процедур банкрутства), переслідує легітимну мету (забезпечення захисту інтересів кредиторів та їхніх прав на погашення вимог).Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції, і що не було спростовано скаржниками в апеляційних скаргах.

Доводи скаржників про те, що витребовуючи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнет» інформацію з поштової скриньки скаржника - [пошта прихована], заявник посилається на її вирішальне значення для розгляду судових справ №925/359/24(925/266/26), №925/359/24(925/271/26), №925/359/24(925/375/26), і сама заява була подана і розглянута Господарським судом Черкаської області не в межах вищевказаних справ, а в межах справи про банкрутство ТОВ «Енергогазрезерв» № 925/359/24, до якої ОСОБА_1 безпосередньо не має відношення та не залучена у справу ні в якому процесуальному статусі - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки витребування документації в основній справі про банкрутство - є належним процесуальним способом отримання доказів, отримання документації в основній справі випливає з повноважень ліквідатора за статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства: ліквідатор звернувся за інформацією не лише для спору з ОСОБА_1. При цьому, у межах справи № 925/359/24 розглядається декілька відокремлених позовів про повернення коштів банкрута (справи № 925/359/24(925/266/26), № 925/359/24 (925/245/26), № 925/359/24(925/252/26) та інші), а електронні адреси товариства використовувалися у відносинах з різними контрагентами. Таким чином, доводи ліквідатора про те, що отриманий масив необхідний для загального аналізу правочинів, платежів, активів і дебіторської заборгованості - визнаються судом апеляційної інстанції також обгрунтованими.

Доводи скаржниці про те, що запитування інформації про листування скаржника - це процедура витребування доказів і вона мала розглядатися в рамках розгляду справи № 925/359/24 (925/266/26), в якій скаржниця є відповідачем, і здійснюватись в порядку ст. ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки клопотання ліквідатора від 11.05.2026 № 02-46/456 відповідало вимогам статті 81 ГПК України, адже у ньому чітко визначено доказ - інформацію про факти отримання або неотримання електронних листів з адреси [пошта прихована]; обставини, які він може підтвердити або спростувати, - реальність електронного обміну і надання послуг; особу, у володінні якої перебуває доказ, - ТОВ «Укрнет»; період і конкретні адреси одержувачів; ліквідатор, також, навів заходи, вжиті для самостійного отримання доказу: запит від 24.04.2026 № 02-46/427 та відповідь ТОВ «Укрнет» від 01.05.2026 про відмову у наданні інформації, а також причини неможливості отримати доказ без сприяння суду підтверджувалися невиконанням колишнім керівником рішення про передачу документації та тим, що серверні дані перебувають виключно у володінні провайдера.

Доводи скаржниці про те, що електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 - є єдиною електронною поштою скаржниці і офіційною електронною поштою як адвоката з 2017 року, за допомогою якої вона здійснює листування з клієнтами, у зв?язку з чим листування між адвокатом та клієнтом є адвокатською таємницею в силу вимог ст. 22 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки як обгрунтовано вказував ліквідатор, вимога, яку фактично оскаржує ОСОБА_1 , не стосується змісту листів чи документів, адже вона зобов`язує провайдера повідомити, чи були технічно доставлені повідомлення з конкретної адреси на конкретні адреси товариства у визначений період. Такий бінарний факт не розкриває зміст консультації, правову позицію, стратегію захисту, текст документа або конфіденційні вказівки клієнта, а факт існування договірних відносин і використання електронної комунікації вже розкритий сторонами в судовому процесі, у зв?язку з чим витребувана інформація покликана перевірити фактичне виконання, а не отримати зміст правових порад. Крім того, оскаржувана ухвала не вимагає від адвоката розкривати інформацію або давати показання, адже вона адресована технічному володільцю метаданих.

Доводи скаржника ТОВ «Укрнет» про те, що суд штучно ототожнює інформацію, що належить боржнику (яку й витребує ліквідатор), та інформацію про боржника, що насправді не одне й те ж, а також про те, що закон зобов`язує надавати інформацію про боржника, що міститься в державних базах даних і реєстрах, і ТОВ "Укрнет" не є розпорядником або володільцем відповідних державних баз даних та реєстрів - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки саме ТОВ «Укрнет» володіє даними про реєстрацію облікових записів, історію входів, контрольні реквізити та способи відновлення доступу.

Крім того, клопотання ліквідатора заявлено не лише на підставі статей 12 і 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, а й у межах процесуального механізму статті 81 ГПК України. Після того як ТОВ «Укрнет» листом від 01.05.2026 відмовило у наданні інформації, ліквідатор звернувся саме до суду. Ухвала про витребування доказів є самостійною процесуальною підставою, обов`язковою до виконання відповідно до статті 18 ГПК України, а стаття 96 ГПК України прямо відносить до електронних доказів електронні документи, текстові повідомлення, метадані, бази даних та інші цифрові дані, які можуть зберігатися на серверах і в системах резервного копіювання. Саме такими доказами є листи, вкладення, журнали подій і технічний експорт поштових скриньок. Крім того, використання скриньок фізичними особами не усуває їх зв`язку з документацією юридичної особи.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що предметом заявленого ліквідатором клопотання клопотання - ретроспективне відновлення документації конкретної юридичної особи, яка використовувала чітко визначені електронні адреси у господарській діяльності, і ліквідатор після призначення виконує повноваження органів управління банкрута та діє від його імені, а отримання боржником через його чинний орган управління власної ділової кореспонденції не тотожне розкриттю приватного листування третій особі.

Отже, посилання та обгрунтування скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ними частині ухвалі, а також доводи скаржників не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а судом першої інстанції правильно застосовані норми процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали у оскаржуваних скаржниками частинах.

Інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваній ухвалі, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, ухвала суду першої інстанції в оскаржуваних скаржниками частинах постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, обумовлені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі № 925/359/24 в оскаржуваних скаржниками частинах - відсутні.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнет".

Щодо ОСОБА_1 , ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 264, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі № 925/359/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.05.2026 у справі № 925/359/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнет".

4. Матеріали справи № 925/359/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 05.10.2026.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко

Інші рішення у справі

Дата	Документ	Суд
01.10.2026	Ухвала № 140275463	Господарський суд Черкаської області
01.10.2026	Ухвала № 140271205	Північний апеляційний господарський суд
28.09.2026	Ухвала № 140148328	Господарський суд Черкаської області
28.09.2026	Ухвала № 140126078	Північний апеляційний господарський суд
24.09.2026	Ухвала № 140020211	Господарський суд Черкаської області
24.09.2026	Ухвала № 140020195	Господарський суд Черкаської області
24.09.2026	Ухвала № 140020192	Господарський суд Черкаської області
23.09.2026	Ухвала № 139976827	Північний апеляційний господарський суд
22.09.2026	Судовий наказ № 139930798	Господарський суд Черкаської області
22.09.2026	Ухвала № 139926916	Північний апеляційний господарський суд
21.09.2026	Ухвала № 139926816	Північний апеляційний господарський суд
21.09.2026	Ухвала № 139926806	Північний апеляційний господарський суд
21.09.2026	Ухвала № 139923977	Господарський суд Черкаської області
21.09.2026	Ухвала № 139923976	Господарський суд Черкаської області
21.09.2026	Ухвала № 139923974	Господарський суд Черкаської області
17.09.2026	Ухвала № 139860185	Господарський суд Черкаської області
15.09.2026	Ухвала № 139860194	Господарський суд Черкаської області
15.09.2026	Ухвала № 139860192	Господарський суд Черкаської області
14.09.2026	Ухвала № 139701105	Північний апеляційний господарський суд
14.09.2026	Ухвала № 139701103	Північний апеляційний господарський суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38553084. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг