ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Справа № 902/338/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М. , суддя Бучинська Г.Б.
при секретарі судового засідання Кульчин Д.А.
за участю представників сторін:
позивача: Іванець Т.І., Іванець О.В.,
відповідача: Мельничук С.О.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський край» на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 (повне рішення складено 02.07.2026) у справі №902/338/26 (суддя Яремчук Ю.О.)
за первісним позовом Акціонерного товариства «Вінницяобленерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський край»
про визнання укладеною додаткову угоду
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський край»
до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго»
про визнання додатків укладеними
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 року у справі №902/338/26 первісний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський край» про визнання укладеною додаткової угоди задоволено частково. Суд першої інстанції визнав укладеною додаткову угоду про викладення Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР-017200 у редакції викладеній у рішенні Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 з дати набрання рішення законної сили. Місцевий господарський суд стягнув з Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 49920 грн., а також стягнув з ТОВ «Подільський край» на користь АТ «Вінницяобленерго» 53248 грн відшкодування витрат на сплату судового збору. В решті позову суд відмовив. Також, суд першої інстанції відмовив в зустрічному позові ТОВ «Подільський край» до АТ «Вінницяобленерго» про визнання додатків укладеними.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Подільський край», відповідно до умов договору від 10.02.2021 року №ТР-017200 з АТ «Вінницяобленерго», отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності споживача на рівні 10 кВ та згідно з нормами НКРЕКП пункту 8.1 глави 8 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року № 1175 та вищезазначених норм ПРРЕЕ, повинен відноситись до споживача 2 класу напруги.
Разом з цим судом зазначено, що Листом НКРЕКП від 09.04.2026 №4630/17.12/7-26 за результатами опрацювання інформації наданої АТ «Вінницяобленерго», зокрема, викладеної у додатку 3 до Договору, регулятором не виявлено ознак порушень АТ «Вінницяобленерго» нормативно-правових актів в частині визначення класу напруги для точки обліку, який визначається за рівнем напруги в точці розподілу електричної енергії, що вказана в однолінійній схемі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Подільський Край» має відноситись до споживачів 2 класу напруги, з огляду на що первісний позов з вимогою визнати укладеною в запропонованій редакції додаткову угоду про викладення Договору споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР -017200 в новій редакції є вірним способом захисту.
При цьому, Господарський суд Вінницької області визнав укладеною додаткову угоду за первісним позовом з дати набрання рішенням законної сили.
Також суд першої інстанції встановив відсутність порушеного права та безпідставність вимог заявника за зустрічним позовом, з огляду на що дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.
При здійсненні розподілу судового збору Господарський суд Вінницької області, вказав, що позивачем за первісним позовом при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір за одну немайнову вимогу в розмірі 3328 грн, однак необхідно було сплати судовий збір за 16 немайнових вимог. Таким чином, стягненню з Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в Державний бюджет України підлягає судовий збір в розмірі 49920 грн. Відтак, судові витрати за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом та витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом залишаються за позивачем за зустрічним позовом.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Подільський край» подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 року у даній справі в частині часткового задоволення первісного позову АТ «Вінницяобленерго», а саме: визнання укладеною додаткової угоди про викладення Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР017200 у редакції АТ «Вінницяобленерго»; відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Подільський край»; стягнення з ТОВ «Подільський край» на користь АТ «Вінницяобленерго» 53248 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Апелянт просить ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову АТ «Вінницяобленерго» відмовити повністю, а зустрічний позов ТОВ «Подільський край» задовольнити повністю. Визнати укладеним Додаток №2 «Паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії» до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР-017200 у редакції ТОВ «Подільський край». Визнати укладеним Додаток №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів» до Договору від 10.02.2021 року №ТР-017200 у редакції ТОВ «Подільський край». Визнати укладеним Додаток №4 «Порядок розрахунків» до Договору від 10.02.2021 року № ТР-017200 у редакції ТОВ «Подільський край». Окрім того, скаржник просить здійснити новий розподіл судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції та стягнути з АТ «Вінницяобленерго» на користь ТОВ «Подільський край» судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи скаргу ТОВ «Подільський край» зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував відсутність у листі від 05.02.2021 року №79 посилання ТОВ «Подільський Край» на те, що підставою зміни класу є приєднання його електроустановок до шин електростанції.
Апелянт звертає увагу, що безпосередня межа балансової належності між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Подільський край» відсутня. Електроустановки ТОВ «Подільський край» приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача - АТ «ДТЕК Західенерго». Таким чином, суд помилково ототожнив межу балансової належності між основним споживачем та субспоживачем на рівні 10 кВ із межею, на якій ТОВ «Подільський край» отримує електричну енергію саме від оператора системи розподілу.
Роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) є індивідуальними роз`ясненнями та не є нормою права і не мають юридичного значення. Відтак, лист НКРЕКП від №4630/17.1.2/7-26 від 09.04.2026 року, який є відповіддю на звернення відповідача не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжувало б певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер для відповідача. Зазначений лист може бути оцінений судом у сукупності з іншими матеріалами справи як письмовий документ інформаційно-роз`яснювального характеру, проте він не має наперед установленої сили, не є обов`язковим для суду, не замінює судового тлумачення норм права та не може переважати над належними технічними і договірними доказами без наведення мотивів такої переваги.
АТ «Вінницяобленерго» як оператор системи розподілу, відповідно до визначення розподілу електричної енергії, здійснює транспортування електричної енергії власними мережами, а отже в даному випадку лише до межі балансової належності 35кВ між ОСР та основним споживачем - Ладижинською ГЕС. У даному випадку саме основний споживач забезпечує доставку електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
Крім того, АТ «Вінницяобленерго» не довело належної правової підстави використання мереж основного споживача для надання послуги ТОВ «Подільський край». Під час судових засідань представники АТ «Вінницяобленерго» підтверджували відсутність укладеного між ним та АТ «ДТЕК Західенерго» договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
ТОВ «Подільський край» вважає, що суд першої інстанції не визначив підстави та мотиви відмови у зустрічному позові. Суд першої інстанції фактично виклав зміст зустрічного позову, але не здійснив його судового вирішення у мотивувальній частині рішення, не навів належного обґрунтування висновку про те, що первісний позов містив саме 16 самостійних немайнових вимог. Враховуючи викладене, ТОВ «Подільський край» також вважає необґрунтованим рішення суду першої інстанції щодо стягнення із ТОВ «Подільський край» на користь АТ «Вінницяобленерго» повну суму збору, обчислену ним за всі 16 нібито заявлених вимог, без визначення того, які саме вимоги були задоволені та в якому співвідношенні. Суд першої інстанції не навів правової підстави для відшкодування стороні витрат, яких вона на час ухвалення рішення фактично не понесла, та не дослідив наявність належних доказів їх сплати.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М., суддя Бучинська Г.Б.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 року відкрито апеляційне провадження у справі №902/338/26. Розгляд скарги призначено на 14.09.2026 року.
06.08.2026 від АТ «Вінницяобленерго» надійшов відзив, у якому він просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтовуючи відзив АТ «Вінницяобленерго» наголошує, що скаржник фактично пропонує суду апеляційної інстанції замінити фактичний технічний параметр напруги електричної енергії в точці розподілу конкретного споживача - 10 кВ - параметром іншої межі між ОСР та основним споживачем - 35 кВ, а також через суд запровадити для себе індивідуальний, не передбачений нормативними актами механізм ненарахування плати за розподіл.
АТ «Вінницяобленерго» звертає увагу, що Додаток №2 до договору та пункт 13 Акта розмежування визначають номінальну напругу в точці розподілу електричної енергії ТОВ «Подільський край» на рівні 10 кВ. За пунктом 8.1 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року №1175, такий рівень напруги відповідає 2 класу.
Апелянт не наводить норми, яка б дозволяла автоматично переносити параметр однієї межі між іншими учасниками на клас конкретного субспоживача. Чинний договір від 10.02.2021 №ТР-017200 містить внутрішню техніко-правову суперечність: Додаток №2 та пункт 13 Акта розмежування визначають точку розподілу споживачу на рівні 10 кВ, тоді як у таблиці Додатка №3 зазначено 1 клас. При цьому, примітка самого Додатка №3 прямо відносить рівень напруги 10 кВ до 2 класу.
Крім того, з урахуванням, що Ладижинська ГЕС є малою гідроелектростанцією, а тому відповідно до ст.1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», малою гідроелектростанцією є електростанція, встановлена потужність якої становить більше 1 МВт, але не перевищує 10 МВт. Відтак 7,5 МВт (яка фактично є у Ладижинської ГЕС) відповідає категорії малої ГЕС. Ця обставина має додаткове правове значення, оскільки пункт 8.1 Порядку №1175 передбачає виняток із підстави віднесення до 1 класу споживачів, приєднаних до шин електростанцій, зокрема щодо мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій.
АТ «Вінницяобленерго» звертає увагу, що первісний позов спрямований на усунення цієї суперечності та приведення регульованого публічного договору приєднання у відповідність до обов`язкового нормативного регулювання. Позов не ґрунтується на статті 652 ЦК України та не потребує доведення істотної зміни обставин.
Висновки листа НКРЕКП від 09.04.2026 року №4630/17.1.2/7-26 не наділялися судом наперед установленою або обов`язковою силою. Він є письмовим доказом та офіційною позицією профільного Регулятора, яка узгоджується з первинними технічними документами у справі: точка споживача - 10 кВ, клас - 2.
Договір про надання послуг з розподілу є регульованим публічним договором приєднання, що укладається на основі типової форми Регулятора. Частини 5 та 6 статті 633 ЦК України і частина 1 статті 648 ЦК України вимагають відповідності умов такого договору обов`язковим правилам. Частина четверта статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункт 2.1.5 ПРРЕЕ закріплюють його публічний і типовий характер.
Доводи апелянта щодо оформлення правовідносин з використання технологічних мереж між ОСР та власником цих мереж самі по собі не визначають клас напруги ТОВ «Подільський край», не спростовують технічних даних про точку розподілу на рівні 10 кВ та не доводять правомірності запропонованих скаржником пунктів 18-19 Додатка №4. Пункти 18-19 Додатка №4 створюють не передбачене законом звільнення від тарифної плати та замінюють тариф невизначеними «обґрунтованими витратами».
11.09.2026 року від ТОВ «Подільський край» надійшла відповідь на відзив, у якому він додатково підтримує свою апеляційну скаргу та заперечує проти доводів, викладених у відзиві.
Відповідач ТОВ «Подільський край» зазначає, що ОСР прямо визнає відсутність безпосередньої фізичної межі балансової належності між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Подільський край».
Відповідач не заперечує фактичної технічної обставини: межа балансової належності між основним споживачем АТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Подільський край» визначена на вхідних контактних з`єднаннях комутаційного апарату Р-10 кВ у комірці №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС». Спір полягає в іншому - чи є така межа між основним споживачем та субспоживачем тією межею, на якій ТОВ «Подільський край» отримує електричну енергію саме від оператора системи розподілу у розумінні пункту 8.1 Порядку №1175.
Запропоновані апелянтом у зустрічному позові положення спрямовані не на зміну ставки тарифу, а на недопущення нарахування плати за обсяг послуги, який фактично ОСР не наданий. Відзив сторони, поданий після ухвалення рішення, не може ретроспективно надати рішенню мотивів, яких воно не містило.
Додатково апелянт наголошує, що предметом первісного позову була одна нерозривна вимога про визнання укладеною єдиної додаткової угоди, тому відсутня належна підстава для обчислення судового збору як за 16 самостійних вимог. На момент ухвалення рішення сума 49920,00 грн фактично не була сплачена АТ «Вінницяобленерго», проте суд першої інстанції безпідставно ухвалив рішення про відшкодування на користь ОСР з ТОВ «Подільський край» включено усю суму в розмірі 53248 грн.
Ухвалою від 14.09.2026 року задоволено заяви сторін про участь їх представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 14.09.2026 року у судовому засіданні оголошено перерву до 24.09.2026 року.
У судових засіданнях апеляційної інстанції 14.09.2026 року та 24.09.2026 року представник скаржника підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив скасувати рішення суду першої інстанції, відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, а також здійснити перерозподіл судових витрат. Представники позивача за первісним позовом заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як стверджено матеріалами справи, об`єкт електроспоживання - майновий комплекс, розташований за адресою: Вінницька область, м.Ладижин, вул.Промислова, 15, був приєднаний до електричних мереж на підставі укладеного між ПАТ «Вінницяобленерго» та Асоціацією «Агропрогрес» договору про приєднання до електричних мереж від 17.08.2018 року №7426.
Додатком до зазначеного договору є Технічні умови приєднання, яке не є стандартним (приєднання від мереж інших суб`єктів господарювання), від 17.08.2018 року №43-84-7426.
Пунктом 1.7 договору про приєднання визначено ступінь напруги у точці приєднання об`єкта - 10 кВ та клас напруги - 2.
У подальшому, 12.10.2020 року між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Подільський край» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ТР-017200.
За умовами вказаного договору для об`єкта - майнового комплексу по вул. Промисловій, 15 у м.Ладижин було визначено 2 клас напруги. Точка розподілу електричної енергії ТОВ «Подільський край» була встановлена на вхідних контактних з`єднаннях комутаційного апарату Р-10 кВ, Ін.=630 А, у комірці №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС».
05.02.2021 року ТОВ «Подільський край» звернулося до СО «Гайсинські електричні мережі» АТ «Вінницяобленерго» листом №79, у якому просило переглянути визначений договором клас споживача відповідно до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 року №1052.
10.02.2021 року між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Подільський край» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ТР-017200 у новій редакції з відповідними додатками, яким для споживача визначено 1 клас напруги.
Додатком №2 до договору є Паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії, додатком №3 - «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів», додатком №4 - «Порядок розрахунків», додатком №6 - Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №1, а додатком №7 - однолінійна схема електропостачання.
Відповідно до Додатку №3 до договору для основного та дублюючого обліку майнового комплексу за адресою: Вінницька область, м. Ладижин, вул. Промислова, 15, місцем підключення зазначено комірку №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС», а клас напруги визначено як 1.
У примітці до Додатку №3 передбачено, що клас напруги для точки обліку визначається за рівнем напруги на межі балансової належності, на якій споживач отримує електричну енергію від оператора системи розподілу: для напруги 27,5 кВ та вище - 1 клас, для рівнів напруги нижче 27,5 кВ - 2 клас.
Додатком №6 до договору - Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №1 - сторонами визначені АТ «Вінницяобленерго» як оператор системи, АТ «ДТЕК Західенерго» в особі ВП «Ладижинська теплова електрична станція» як основний споживач та ТОВ «Подільський край» як споживач.
Згідно із зазначеним актом межа експлуатаційної відповідальності між оператором системи та основним споживачем у частині ПС 35/10 кВ «Ладижинська ГЕС» встановлена:
на апаратних затискачах кріплення натяжних ізоляторів до лінійного порталу зі сторони ПЛ-35 кВ «Ладижин» у ВРУ-35 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС»;
на апаратних затискачах кріплення натяжних ізоляторів до лінійного порталу зі сторони ПЛ-35 кВ «Гайсин» у ВРУ-35 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС»;
на апаратних затискачах кріплення натяжних ізоляторів зі сторони ВРУ-35 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС».
Межу між основним споживачем - АТ «ДТЕК Західенерго» та споживачем - ТОВ «Подільський край» встановлено на вхідних контактних з`єднаннях комутаційного апарату Р-10 кВ, Ін.=630 А, у комірці №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС».
Цим же актом точку розподілу електричної енергії ТОВ «Подільський край» визначено на вхідних контактних з`єднаннях комутаційного апарату Р-10 кВ у комірці №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС», а номінальну напругу електричної мережі у точці розподілу - 10 кВ. Акт складено у трьох примірниках - для оператора системи, основного споживача та споживача.
Відповідно до наявної у матеріалах справи схеми електропостачання генератор Ладижинської ГЕС виробляє електричну енергію напругою 6 кВ, яка через підвищуючий трансформатор 6/35 кВ подається на збірні шини 35 кВ. Від збірних шин 35 кВ живиться понижуючий трансформатор 35/10 кВ, яким заживлюються збірні шини 10 кВ, до яких приєднані електроустановки ТОВ «Подільський край».
Ладижинська ГЕС входить до складу АТ «ДТЕК Західенерго». Її договірна потужність у матеріалах справи зазначена у розмірі 7500 кВт.
Додатком №4 «Порядок розрахунків» до договору від 10.02.2021 року №ТР-017200 сторонами врегульовано порядок визначення обсягів електричної енергії та проведення розрахунків за послугу з розподілу.
Умовами цього додатка передбачено визначення оператором системи протягом розрахункового періоду обсягу електричної енергії, розподіленої (переданої) споживачу, на підставі показів засобів обліку та здійснення нарахування за фактично розподілену електричну енергію.
Також Додатком №4 передбачено визначення обсягів фактично використаної споживачем електричної енергії з урахуванням даних розрахункового обліку, а у випадках використання технологічних мереж інших власників - формування відповідного балансу електричної енергії.
19.02.2024 року ВП «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» звернувся до АТ «Вінницяобленерго» листом №10-279. У зазначеному листі АТ «ДТЕК Західенерго» повідомило, що у зв`язку з ремонтом гідрогенераторів №1 та №2 Ладижинської ГЕС відпуск електричної енергії по точці 62W933693904913K відсутній, при цьому для забезпечення власних електричних потреб механізмів і обладнання під час простою гідроелектростанції здійснюється відбір електричної енергії з мереж АТ «Вінницяобленерго».
У цьому ж листі АТ «ДТЕК Західенерго» просило тимчасово, починаючи з лютого 2024 року та до моменту відновлення власної генерації, призупинити облік відповідної точки як «виробника» та здійснювати її облік як «споживача», а також улаштувати додаткову точку комерційного обліку транзиту електричної енергії для споживачів АТ «Вінницяобленерго» через ВРП 35 кВ Ладижинської ГЕС.
01.04.2024 року між ВП «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» та АТ «Вінницяобленерго» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №ТР-017300.
У додатку до договору №ТР-017300 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії» наведено точки комерційного обліку із відповідними технічними характеристиками. За позиціями №26 та №27 у цих відомостях зазначено ТОВ «Подільський край».
Документи до договору №ТР-017300 також містять порядок складення балансу електричної енергії у технологічних електричних мережах основного споживача та положення щодо обсягів електричної енергії, які надходять у такі мережі, віддаються в мережі оператора системи та передаються субспоживачам.
24.12.2024 року працівниками АТ «Вінницяобленерго» проведено технічну перевірку вимірювального комплексу обліку електричної енергії ТОВ «Подільський край», встановленого у розподільчому пристрої 10 кВ підстанції 35/10 кВ «Ладижинська ГЕС», що належить ВП «Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго». За результатами перевірки складено акт технічної перевірки №0008354 від 24.12.2024 року.
06.01.2025 року директор СО «Гайсинські електричні мережі» АТ «Вінницяобленерго» направив ТОВ «Подільський край» лист №СО-52-15 щодо врегулювання договірних відносин.
У листі зазначено, що ВП «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» не здійснює відпуск електричної енергії мережами ТЕС та ГЕС, відбір електричної енергії здійснюється з мереж АТ «Вінницяобленерго», а розрахунки за розподілену електричну енергію тимчасово здійснюються як зі споживачем, а не виробником. Відтак відповідно до норм Постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії», споживачі приєднані до шин електростанцій відносяться до 1 класу напруги. У випадку відсутності у електростанції відпуску електроенергії та здійснення відбору електричної енергії з мереж оператора системи, клас напруги визначається як 2.
Враховуючи зазначене, ТОВ «Подільський край» було направлено для підписання проєкт договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та проєкт договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зі змінами.
22.01.2025 року ТОВ «Подільський край» надало відповідь на зазначений лист, у якій повідомило про непогодження із запропонованим переукладенням договору та повернуло надані проєкти без підписання.
У подальшому сторонами продовжувалися договірні відносини на підставі договору від 10.02.2021 року №ТР-017200.
29.01.2026 року за участю працівників АТ «Вінницяобленерго» та представника ТОВ «Подільський край» проведено технічну перевірку засобів комерційного обліку електричної енергії та складено акт №0010092. В акті зазначено, що балансова межа знаходиться на виході лінійного роз`єднувача ЛР-10 кВ, приєднаного до шин 10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС».
13.02.2026 року АТ «Вінницяобленерго» звернулося до НКРЕКП листом №02.47-4051 щодо визначення класу напруги ТОВ «Подільський край».
01.04.2026 року ТОВ «Подільський край» також звернулося до НКРЕКП листом №01-3103/26 із питання визначення класу напруги споживача.
Листом від 09.04.2026 року №4630/17.12/7-26 НКРЕКП надала відповідь на звернення ТОВ «Подільський край», в якому зазначила, що з урахуванням листа АТ «Вінницяобленерго» від 13.02.2026 року №02.47-4051, ТОВ «Подільський край», відповідно до умов договору від 10.02.2021 року №ТР-017200 з АТ «Вінницяобленерго», наданого листом, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності споживача на рівні 10кВ та повинен відноситись до споживача 2 класу напруги.
06.04.2026 року ТОВ «Подільський край» звернулося до АТ «Вінницяобленерго» з листом щодо внесення змін до Додатку №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів» та Додатку №4 «Порядок розрахунків» до договору від 10.02.2021 року №ТР-017200. ТОВ «Подільський край» надало власну редакцію Додатку №3 та запропонувало внести зміни до порядку розрахунків, передбаченого Додатком №4. Вказане звернення АТ «Вінницяобленерго» не було задоволене.
Так, вважаючи своє право порушеним 20.03.2026 року АТ «Вінницяобленерго» звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ «Подільський край» про визнання укладеною додаткової угоди.
АТ «Вінницяобленерго» просило визнати укладеною додаткову угоду, якою договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР-017200 викладається у новій редакції, в тому числі зі зміною визначеного договором класу напруги ТОВ «Подільський край» з 1 на 2. Позивач просив застосувати відповідні зміни з 06.01.2025 року.
08.04.2026 року ТОВ «Подільський край» через підсистему «Електронний суд» звернулося із зустрічною позовною заявою до АТ «Вінницяобленерго». У зустрічному позові ТОВ «Подільський край» просило визнати укладеними у запропонованій ним редакції Додаток №2 «Паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії», Додаток №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів» та Додаток №4 «Порядок розрахунків» до договору від 10 лютого 2021 року №ТР-017200.
Щодо Додатку №2 ТОВ «Подільський край» запропонувало відобразити у паспорті точки розподілу технічні характеристики електропостачання та рівень напруги на межі балансової належності між оператором системи та основним споживачем.
Щодо Додатку №3 товариство просило визначити для відповідних точок комерційного обліку 1 клас напруги. У запропонованій ТОВ «Подільський край» редакції Додатку №3 для основного та дублюючого обліку майнового комплексу в комірці №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС» зазначено 1 клас напруги.
Щодо Додатку №4 «Порядок розрахунків» ТОВ «Подільський край» запропонувало врегулювати порядок визначення обсягу послуги з розподілу залежно від режиму роботи Ладижинської ГЕС. Зокрема, запропонованою редакцією передбачено, що у разі відпуску основним споживачем згенерованої електричної енергії в мережу оператора системи на межі балансової належності нарахування ТОВ «Подільський край» плати за послугу з розподілу не здійснюється, а у випадку отримання електричної енергії основним споживачем з мереж оператора системи відповідні розрахунки здійснюються відповідно до показників комерційного обліку та умов договору.
Таким чином, спір між сторонами у цій справі виник щодо належного визначення умов надання ТОВ «Подільський край» послуг з розподілу електричної енергії за договором від 10.02.2021 року №ТР-017200, зокрема щодо класу напруги споживача, технічних параметрів точки розподілу та порядку проведення розрахунків. У зв`язку з цим АТ «Вінницяобленерго» заявило вимогу про визнання укладеною додаткової угоди щодо викладення договору у новій редакції, тоді як ТОВ «Подільський край» у зустрічному позові просило визнати укладеними у запропонованій ним редакції Додаток №2 «Паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії», Додаток №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів» та Додаток №4 «Порядок розрахунків» до вказаного договору.
Як вже зазначалось, Господарський суд Вінницької області рішенням від 2406.2026 року у справі №902/338/26 частково задоволив первісний позов та відмовив у задоволенні зустрічного позову, а також здійснив розподіл судового збору.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову АТ «Вінницяобленерго» та визнав укладеною додаткову угоду про викладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР-017200 у визначеній судом редакції з моменту набрання рішенням законної сили. При цьому місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що ТОВ «Подільський край» підлягає віднесенню до споживачів 2 класу напруги. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Подільський край» суд відмовив, пославшись на відсутність порушеного права або безпідставність заявлених ним вимог.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ст.15 Цивільного кодексу України, надалі в тексті - ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Переглядаючи оскаржуване рішення в частині часткового задоволення первісного позову АТ «Вінницяобленерго» про визнання укладеною додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР-017200, якою передбачено викладення вказаного договору у новій редакції, у тому числі зі зміною класу напруги ТОВ «Подільський край» з І на ІІ, колегія суддів зауважує таке.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За рішенням суду договір може бути змінено на вимогу однієї із сторін у випадках, установлених договором або законом.
Отже, звертаючись до суду з вимогою про зміну чинного між сторонами договору шляхом викладення його у новій редакції, АТ «Вінницяобленерго» мало довести наявність передбачених законом або договором підстав для такої зміни, зокрема те, що чинні умови договору не відповідають обов`язковому нормативному регулюванню, а запропонована позивачем редакція спрямована саме на приведення договірних відносин у відповідність до вимог законодавства.
Як встановлено колегією суддів, 10.02.2021 року між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Подільський край» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ТР-017200, відповідно до якого ТОВ «Подільський край» віднесено до 1 класу напруги.
Таким чином, предметом доказування у межах первісного позову є не первинне визначення класу напруги ТОВ «Подільський край», а встановлення наявності правових та фактичних підстав для зміни визначеного чинним договором 1 класу напруги на 2 клас.
Питання нормативної регламентації критеріїв визначення класу напруги врегульовано Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року №1175.
Відповідно до пункту 8.1 глави 8 Порядку №1175 споживачі та оператори установок зберігання енергії, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а також споживачі та оператори установок зберігання енергії, приєднані до шин електростанцій, за винятком визначених цією нормою суб`єктів господарювання, відносяться до 1 класу напруги. Споживачі та оператори установок зберігання енергії, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2 класу напруги. Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності. Аналогічний зміст пункту 8.1 Порядку №1175 наведений Верховним Судом у постанові від 02.07.2026 року у справі №906/1205/25.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що при застосуванні критерію ступеня напруги юридичне значення має не будь-яка точка електричної схеми, у якій визначено певний рівень напруги, а межа балансової належності, на якій відповідний споживач отримує електричну енергію від оператора системи розподілу.
При цьому положення про встановлення класу напруги окремо за кожною межею балансової належності не змінює наведеної передумови та не дає підстав ототожнювати будь-яку межу балансової належності субспоживача з межею, на якій він отримує електричну енергію саме від оператора системи розподілу.
Такий підхід відповідає сформованій практиці Верховного Суду у правовідносинах щодо визначення класу напруги субспоживачів.
Так, у постанові від 02.07.2026 року у справі №906/1205/25 Верховний Суд прямо зазначив, що його позиція у подібних правовідносинах щодо застосування ПРРЕЕ та Порядку №1175, за якою критерієм розмежування класів споживачів є ступінь напруги на межі балансової належності між мережею оператора системи розподілу та споживачем, є сталою та послідовною. Верховний Суд послався на відповідні висновки, викладені у постановах від 10.01.2024 року у справі №910/8823/22, від 21.02.2024 року у справі №906/172/23, від 05.09.2024 року у справах №906/447/23 та №906/600/23, від 08.10.2024 року у справі №906/446/23 та від 26.05.2026 року у справі №906/504/25.
При цьому Верховний Суд узагальнив, що у зазначених справах неправомірність застосування тарифу для 2 класу напруги була пов`язана з тим, що між сторонами спору безпосередньо була відсутня межа балансової належності, а встановлена напруга приєднання відповідала 1 класу напруги.
Безпосередньо у справі №906/1205/25 Верховний Суд врахував встановлену судами обставину, що між субспоживачем та АТ «Житомиробленерго» відсутня безпосередня межа балансової належності, оскільки оператор системи здійснював розподіл електричної енергії через мережі основного споживача, якому, своєю чергою, електрична енергія розподілялася на межі балансової належності за 1 класом напруги. Саме за таких обставин Верховний Суд не знайшов підстав для скасування висновку про неправомірність застосування до субспоживача тарифу для 2 класу напруги.
За результатами касаційного перегляду постановою від 02.07.2026 року Верховний Суд залишив постанову суду апеляційної інстанції у справі №906/1205/25, якою позов субспоживача щодо застосування 1 класу напруги було задоволено, без змін.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.05.2025 року у справі №906/474/24. Так, у постанові від 21.05.2025 року у справі №906/474/24 Верховний Суд виходив із установлених судами обставин, за яких межа балансової належності між оператором системи та основним споживачем знаходилася на стороні 110 кВт, тоді як межа між основним споживачем та субспоживачем - у внутрішній мережі на стороні 10 кВт. Об`єкт позивача був приєднаний до технологічних електричних мереж основного споживача.
За таких фактичних обставин у справі було визнано право субспоживача на розрахунок вартості послуг за 1 класом напруги та відсутність у оператора системи права застосовувати тариф 2 класу. Верховний Суд за результатами касаційного перегляду не встановив підстав для скасування такого судового рішення та постановою від 21.05.2025 року залишив його без змін.
Отже, у практиці Верховного Суду послідовно проводиться розмежування між, з одного боку, межею оператора системи розподілу з основним споживачем, через технологічні електричні мережі якого здійснюється електропостачання субспоживача, та, з іншого боку, межею основного споживача із субспоживачем. Сам по собі нижчий рівень напруги на другій із цих меж не є достатньою підставою для висновку про отримання субспоживачем електричної енергії від оператора системи розподілу на цьому рівні напруги.
Застосовуючи наведені правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин у справі №902/338/26, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до Додатку №6 до договору від 10.02.2021 року №ТР-017200 - Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №1 - у відповідній схемі електропостачання беруть участь АТ «Вінницяобленерго» як оператор системи, АТ «ДТЕК Західенерго» як основний споживач та ТОВ «Подільський край» як споживач.
Зазначеним актом установлено окремі межі балансової належності між різними учасниками відповідних правовідносин.
Так, межа між АТ «Вінницяобленерго» як оператором системи та АТ «ДТЕК Західенерго» як основним споживачем у частині ПС 35/10 кВ «Ладижинська ГЕС» розташована на стороні 35 кВ, зокрема на апаратних затискачах кріплення натяжних ізоляторів до лінійних порталів зі сторони ПЛ-35 кВ «Ладижин» та ПЛ-35 кВ «Гайсин» у ВРУ-35 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС».
Натомість межа між АТ «ДТЕК Західенерго» як основним споживачем та ТОВ «Подільський край» визначена на вхідних контактних з`єднаннях комутаційного апарату Р-10 кВ, Ін.=630 А, у комірці №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС».
Отже, встановлена на рівні 10 кВ межа балансової належності є межею між АТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Подільський край», а не межею між ТОВ «Подільський край» та АТ «Вінницяобленерго».
АТ «Вінницяобленерго» у точці 10 кВ не є суміжним з ТОВ «Подільський край» власником електричних мереж. Суміжним власником електроустановок у цій точці є АТ «ДТЕК Західенерго».
Водночас межа електричних мереж АТ «Вінницяобленерго» із технологічними електричними мережами основного споживача, через які здійснюється електропостачання ТОВ «Подільський край», у відповідній частині встановлена на стороні 35 кВ.
Наведене узгоджується з однолінійною схемою електропостачання, відповідно до якої ТОВ «Подільський край» приєднаний через електроустановки АТ «ДТЕК Західенерго».
Відповідно до встановленої технічної схеми від збірних шин 35 кВт живиться понижуючий трансформатор 35/10 кВ, який, своєю чергою, заживлює збірні шини 10 кВ, до яких приєднано електроустановки ТОВ «Подільський край».
Таким чином, субспоживач не має безпосередньої межі балансової належності з оператором системи розподілу на тому рівні напруги, який ОСР пропонує використати для віднесення його до 2 класу.
За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що, оскільки точка розподілу ТОВ «Подільський край» знаходиться на рівні 10 кВ, товариство отримує на цій межі електричну енергію саме від АТ «Вінницяобленерго» та у зв`язку із цим має бути віднесено до 2 класу напруги.
Такий висновок не враховує, що точка 10 кВ є точкою розмежування електроустановок основного споживача та субспоживача, тоді як Порядок №1175 при визначенні класу напруги пов`язує відповідний рівень напруги з отриманням електричної енергії від оператора системи розподілу.
Колегія суддів враховує також, що чинним між сторонами договором від 10.02.2021 року №ТР-017200 та Додатком №3 до нього для відповідних точок обліку ТОВ «Подільський край» визначено 1 клас напруги.
При цьому посилання суду першої інстанції на договір від 12 жовтня 2020 року, за умовами якого клас напруги об`єкта визначався як 2, не може мати визначального значення для вирішення спору, оскільки після звернення ТОВ «Подільський край» щодо перегляду класу напруги сторони уклали 10.02.2021 року новий договір №ТР-017200, відповідно до якого клас напруги товариства було визначено як 1. Саме цей договір є чинним та є предметом запропонованих АТ «Вінницяобленерго» змін.
Не змінює наведеного і складений 29.01.2026 року акт технічної перевірки №0010092, в якому зазначено, що балансова межа знаходиться на виході лінійного роз`єднувача ЛР-10 кВ, приєднаного до шин 10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС». Вказаний документ фіксує розташування відповідної межі електроустановок ТОВ «Подільський край», однак не змінює суб`єктного складу суміжних власників електроустановок у цій точці та не перетворює межу між ТОВ «Подільський край» і АТ «ДТЕК Західенерго» на безпосередню межу між ТОВ «Подільський край» та АТ «Вінницяобленерго».
Щодо посилання АТ «Вінницяобленерго» на віднесення Ладижинської ГЕС до малих гідроелектростанцій колегія суддів зазначає наступне.
Пункт 8.1 глави 8 Порядку №1175 містить окремі підстави віднесення споживачів до 1 класу напруги.
Такою підставою, зокрема, є отримання електричної енергії від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище. Окремо цією ж нормою до 1 класу віднесено споживачів, приєднаних до шин електростанцій, із установленим у межах саме цієї підстави винятком щодо суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з визначених альтернативних джерел, у тому числі мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями.
Таким чином, передбачений пунктом 8.1 Порядку №1175 виняток щодо малих гідроелектростанцій стосується віднесення до 1 класу за ознакою приєднання до шин електростанції.
Водночас зміст цієї норми не містить положення про те, що віднесення відповідної електростанції до малої гідроелектростанції усуває можливість застосування іншої самостійної підстави визначення 1 класу - рівня напруги на межі балансової належності, на якій електрична енергія отримується від оператора системи розподілу.
У цій справі правова позиція ТОВ «Подільський край» щодо 1 класу напруги ґрунтується не виключно на факті приєднання його електроустановок до шин Ладижинської ГЕС, а насамперед на встановленій схемі електропостачання, відповідно до якої товариство є субспоживачем технологічних мереж АТ «ДТЕК Західенерго», безпосередньої межі балансової належності з АТ «Вінницяобленерго» на стороні 10 кВ не має, а межа мереж оператора системи з технологічними мережами основного споживача розташована на стороні 35 кВ.
Відтак сама лише обставина віднесення Ладижинської ГЕС до малої гідроелектростанції не є достатньою підставою для зміни класу напруги ТОВ «Подільський край» з 1 на 2.
Колегія суддів також не погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою листа НКРЕКП від 09.04.2026 року №4630/17.12/7-26.
Як вбачається із оскаржуваного рішення, суд першої інстанції врахував викладену у вказаному листі позицію, відповідно до якої ТОВ «Подільський край» отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності на рівні 10 кВ та має бути віднесено до 2 класу напруги.
Разом з тим такий лист є відповіддю Регулятора на звернення та не змінює нормативного змісту пункту 8.1 Порядку №1175, а наведена у ньому позиція не звільняє суд від обов`язку самостійно встановити на підставі наявних у справі доказів, між якими суб`єктами проходить відповідна межа балансової належності та чи отримує ТОВ «Подільський край» на межі 10 кВ електричну енергію саме від оператора системи розподілу.
При цьому зміст листа НКРЕКП не усуває встановленої актом розмежування обставини, що межа 10 кВ знаходиться між АТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «Подільський край», а межа між АТ «Вінницяобленерго» та основним споживачем у відповідній частині знаходиться на стороні 35 кВ.
Тому наведена у листі НКРЕКП позиція не спростовує установлених судом фактичних обставин щодо належності електричних мереж та не є достатньою правовою підставою для зміни визначеного сторонами 1 класу напруги на 2.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що споживач приєднаний до технологічних мереж основного споживача, безпосередня межа балансової належності між ним та оператором системи відсутня, а оператор системи здійснює розподіл до мереж основного споживача на межі, рівень напруги якої відповідає 1 класу.
При цьому постановами Верховного Суду від 21.05.2025 року у справі №906/474/24 та від 02.07.2026 року у справі №906/1205/25 були залишені без змін судові рішення, якими за аналогічної конструкції електропостачання визнано неправомірним застосування до субспоживачів тарифу для 2 класу напруги.
Більше того, у постанові від 02.07.2026 року у справі №906/1205/25 Верховний Суд безпосередньо охарактеризував відповідний підхід до застосування ПРРЕЕ та Порядку №1175 як сталий і послідовний та підтвердив його наявність у низці власних постанов у схожих правовідносинах.
За таких обставин АТ «Вінницяобленерго» не доведено, що визначення ТОВ «Подільський край» споживачем 1 класу напруги, закріплене чинним договором від 10.02.2021 року №ТР-017200, суперечить пункту 8.1 Порядку №1175, а відтак не доведено і наявності правових підстав для зміни цієї умови договору в судовому порядку.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що АТ «Вінницяобленерго» просить визнати укладеною не додаткову угоду виключно щодо зміни класу напруги ТОВ «Подільський край», а додаткову угоду, якою договір від 10.02.2021 року №ТР-017200 викладається у новій редакції в цілому.
Водночас обґрунтування первісного позову та мотиви оскаржуваного рішення стосуються виключно питання необхідності зміни класу напруги.
Місцевий господарський суд не встановив щодо кожної із запропонованих АТ «Вінницяобленерго» змін, якими саме положеннями законодавства зумовлена необхідність її внесення, у чому полягає невідповідність відповідного положення чинного договору нормативному регулюванню та чи відповідає кожна запропонована умова типовій формі договору.
Саме по собі вирішення спору щодо належного класу напруги не створює правової підстави для судового затвердження інших змін до договору, правова необхідність яких позивачем окремо не доведена. На відсутність у рішенні окремої оцінки кожної із запропонованих змін обґрунтовано звертає увагу і апелянт.
Отже, встановлені обставини справи у сукупності з наведеними положеннями законодавства та сформованою практикою Верховного Суду не підтверджують наявності правових підстав ані для зміни визначеного договором від 10.02.2021 року №ТР-017200 1 класу напруги ТОВ «Подільський край» на 2 клас, ані для викладення договору в цілому у запропонованій АТ «Вінницяобленерго» новій редакції.
Відтак висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову є помилковим, у зв`язку з чим у задоволенні первісного позову АТ «Вінницяобленерго» слід відмовити.
Переглядаючи оскаржуване рішення в частині відмови ТОВ «Подільський край» у задоволенні зустрічного позову про визнання укладеними у запропонованій ним редакції Додатку №2 «Паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії», Додатку №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів» та Додатку №4 «Порядок розрахунків» до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР-017200, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2.1.13 ПРРЕЕ невід`ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є, зокрема, паспорти точок розподілу/передачі, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, заява-приєднання, а також інші додатки, оформлені сторонами відповідно до положень типового договору. Додатком №3 до ПРРЕЕ затверджено типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, невід`ємною складовою якого є паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії.
Отже, відомості, що зазначаються у додатках до договору, мають узгоджуватися між собою, відповідати фактичним технічним параметрам електропостачання та тим характеристикам відповідної точки, які встановлені актом розмежування балансової належності та іншою технічною документацією.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна договору за рішенням суду можлива у випадках, передбачених законом або договором.
Отже, заявляючи вимогу про примусову зміну чинних умов договору шляхом визнання укладеними відповідних додатків у власній редакції, позивач за зустрічним позовом повинен довести не лише правильність власного розуміння спірних правовідносин, а й наявність правової підстави для включення до договору саме запропонованих ним умов.
При цьому, колегія суддів зауважує, що Додатком №3 до ПРРЕЕ затверджено типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, невід`ємною складовою якого є паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії. Паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії в свою чергу є додатком №2 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Вказаний додаток №2 паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії містить сформований перелік відомостей, які мають у ньому відображатись.
У запропонованій ТОВ «Подільський край» редакції Додатку №2 до паспорта точки розподілу включено окремий реквізит «Рівень напруги на межі балансової належності ОСР, кВ», у якому зазначено 35 кВ.
Водночас зазначений показник характеризує межу балансової належності між оператором системи та основним споживачем, а не безпосередньо точку розподілу ТОВ «Подільський край».
Колегія суддів також враховує, що відомості про межі балансової належності всіх учасників відповідної схеми вже містяться в Додатку №6 - Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
Таким чином, враховуючи чинність укладеного сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.02.2021 року №ТР-017200, а також відсутність у типовому примірнику додатку №2 до такого договору - паспорті точки розподілу/передачі електричної енергії відомостей щодо рівня напруги на межі балансової належності ОСР, колегія суддів вважає, що у задоволенні зустрічного позову в частині вимог ТОВ «Подільський край» про відображення у Додатку №2 технічних характеристик електропостачання та рівень напруги на межі балансової належності між оператором системи та основним споживачем - належить відмовити.
Щодо Додатку №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів» колегія суддів зазначає наступне.
У запропонованій ТОВ «Подільський край» редакції Додатку №3 для основної та дублюючої точок обліку майнового комплексу, приєднаних у комірці №7 КРПЗ-10 кВ ПС 35/10 «Ладижинська ГЕС», зазначено 1 клас напруги.
Крім того, приміткою до запропонованої редакції Додатку №3 прямо передбачено, що клас напруги для точки обліку визначається за рівнем напруги на межі балансової належності, на якій споживач отримує електричну енергію від оператора системи розподілу.
Натомість чинна редакція примітки Додатку №3 передбачає, що клас напруги для точки обліку визначається за рівнем напруги в точці розподілу електричної енергії, що вказана на однолінійній схемі: для напруги 27,5 кВ та вище (35, 110 кВ) - 1 клас, для рівнів напруги 10 кВ та нижче (6 кВ, 380 В, 220 В) - 2 клас.
Колегія суддів зауважує, що чинне формулювання не суперечить ПРРЕЕ, обладнання, технічні характеристики тощо споживача не змінювались з 2021 року, а тому відсутні підстави для перегляду вказаної умови у примітках Додатку №3.
Оцінюючи вимогу про визнання укладеним Додатку №4 «Порядок розрахунків», колегія суддів виходить із наступного.
На відміну від Додатків №2 та №3, спірні положення Додатку №4 стосуються не визначення технічних характеристик точки приєднання чи класу напруги, а порядку проведення розрахунків залежно від фактичного режиму роботи Ладижинської ГЕС та напрямку перетоку електричної енергії.
Як встановлено матеріалами справи, схема електропостачання ТОВ «Подільський край» допускає різні режими роботи.
Під час роботи генеруючого обладнання Ладижинської ГЕС електрична енергія, вироблена генераторами напругою 6 кВ, через відповідне трансформаторне обладнання надходить на збірні шини 35 кВ та через понижуючий трансформатор 35/10 кВ - на збірні шини 10 кВ, до яких приєднані електроустановки ТОВ «Подільський край». Саме на такий характер руху електричної енергії посилається товариство в обґрунтування зустрічного позову.
Водночас матеріалами справи підтверджено, що у період припинення генерації Ладижинською ГЕС напрямок електропостачання змінюється.
Зокрема, листом від 19.02.2024 року АТ «ДТЕК Західенерго» повідомило АТ «Вінницяобленерго» про відсутність відпуску електричної енергії Ладижинською ГЕС у зв`язку з ремонтом гідрогенераторів та здійснення у цей період відбору електричної енергії з мереж АТ «Вінницяобленерго», а також просило тимчасово здійснювати облік відповідної точки як споживача та забезпечити облік транзиту електричної енергії до споживачів АТ «Вінницяобленерго» через ВРП 35 кВ Ладижинської ГЕС.
Запропонована ТОВ «Подільський край» редакція Додатку №4 доповнює існуючий порядок, зокрема, пунктом 18, відповідно до умов якого у разі споживання електричної енергії основним споживачем від мереж оператора системи нарахування за послугу з розподілу електричної енергії ТОВ «Подільський край» здійснюється відповідно до Додатку. Водночас у разі відпуску основним споживачем згенерованої електричної енергії у мережі оператора системи на межі балансової належності нарахування за послугу з розподілу споживачу не здійснюється.
Тому запропонований пункт 18 фактично встановлює додаткове загальне правило про ненарахування плати залежно від одного показника - напрямку перетоку на межі ОСР з основним споживачем, тоді як належної нормативної підстави для такого безумовного наслідку позивачем за зустрічним позовом не доведено.
Щодо пункту 19, ним передбачено право оператора системи виставляти ТОВ «Подільський край» рахунок на оплату «обґрунтованих витрат», пов`язаних із забезпеченням сталої роботи його електрообладнання під час відпуску основним споживачем згенерованої електричної енергії у мережі оператора системи.
Водночас запропонована умова не визначає правової природи такого платежу, складу відповідних витрат, порядку їх розрахунку, документального підтвердження та нормативної підстави для їх покладення саме на ТОВ «Подільський край».
Колегія суддів звертає увагу, що наведена умова пов`язує порядок розрахунків не з самим фактом роботи чи простою генеруючого обладнання, а з встановлюваним режимом руху електричної енергії на межі балансової належності основного споживача та оператора системи.
Звертаючись із вимогою про зміну умов розрахунків ТОВ «Подільський край» фактично вважає, що не має сплачувати послуги з розподілу електричної енергії в період роботи генеруючого обладнання Ладижинської ГЕС.
Натомість колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів, що АТ «ДТЕК Західенерго» (Ладижинська ГЕС) є чи може бути оператором систем розподілу, а відповідно - надавати такі послуги.
АТ «ДТЕК Західенерго» (Ладижинська ГЕС) не є учасником даної справи, до предмета дослідження у даному спорі не входять обставини наявності або відсутності його правовідносин з АТ «Вінницяобленерго» та/або з ТОВ «Подільський край», а чинний Додаток №4 до Договору не суперечить ПРРЕЕ, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову в частині укладення Додатку №4 в редакції ТОВ «Подільський край».
Крім того, переглядаючи оскаржуване рішення в частині розподілу судового збору колегія суддів зазначає наступне.
При здійсненні розподілу судового збору Господарський суд Вінницької області, вказав, що позивачем за первісним позовом при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір за одну немайнову вимогу в розмірі 3328 грн однак необхідно було сплати судовий збір за 16 немайнових вимог. А отже, необхідно стягнути з Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в Державний бюджет України судовий збір в розмірі 49920 грн.; судові витрати за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом та витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом залишаються за позивачем за зустрічним позовом.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
За приписами пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.
Вбачається, що звертаючись із первісним позовом АТ «Вінницяобленерго» сплатило судовий збір в розмірі саме 3328 грн.
Колегія суддів зауважує, що предметом первісного позову є укладення додаткової угоди до договору шляхом викладення його в запропонованій АТ «Вінницяобленерго» редакції разом із усіма додатками до договору.
Вказана вимога не може розцінюватись як укладення 17 окремих договорів чи додаткових угод, а по суті є вимогою про укладення одного договору з додатками, які є його невід`ємними частинами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо достягнення із Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в Державний бюджет України судовий збір в розмірі 49920 грн.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку апелянт наділений правом на звернення із клопотанням про повернення з Державного бюджету України надміру сплаченого судового збору у відповідності до ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті апеляційним судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10.05.2011 року, пункт 58).
Вбачається, що вирішуючи даний спір, господарський суд першої інстанції залишив зазначені обставини поза увагою, наслідком чого стало прийняття необґрунтованого рішення, що зумовлює його часткове скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову як первісного так і зустрічного позовів.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Крім того, на підставі статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні первісного та зустрічного позовів судовий збір за звернення до суду першої інстанції залишається за позивачами.
Натомість судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3993,60 грн за подання апеляційної скарги щодо оскарження рішення в частині задоволення первісного позову належить стягнути з Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський край».
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги щодо оскарження рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишаються за ТОВ «Подільський край».
Керуючись ст.ст.34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський край» на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 у справі №902/338/26 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 у справі №902/338/26 в частині задоволення первісного позову та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У решті рішення щодо відмови у задоволенні первісного позову залишити без змін.
3. Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 у справі №902/338/26 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишити без змін.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (вул.Магістрацька, буд.2, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський край» (вул.Зулінського Сергія, буд.44, м.Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21022, код ЄДРПОУ 31189358) 3993,6 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
6. Матеріали справи №902/338/26 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "02" жовтня 2026 р.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Кульчій І.М.
Суддя Бучинська Г.Б.