УХВАЛА
11 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 902/338/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (далі -Товариство)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2026 у справі
за позовом Товариства
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край"
про визнання укладеною додаткову угоду та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край"
до Товариства
про визнання додатків укладеними,
ВСТАНОВИВ:
Товариство 26.10.2026 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 (повний текст складено 02.10.2026) в частині скасування пунктів 1, 2 рішення Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 у цій справі та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2026 (повний текст складено 15.10.2026) і ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, залишивши в силі пункти 1, 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 24.06.2026 у справі № 902/338/26.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зміст касаційної скарги свідчить, що як на підставу для касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 скаржник посилається на пункти 2 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Разом з тим у скарзі скаржник просить скасувати також і додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2026, однак скарга не містить обґрунтування підстав з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 цього Кодексу для оскарження вказаної додаткової постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав для оскарження додаткового рішення першої інстанції у цій справі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки, шляхом подання скарги у новій редакції, в якій зазначити пункт (пункти) з передбачених частиною другою статті 287 ГПК України як на підставу (підстави) для касаційного оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2026 у цій справі з урахуванням вимог цієї ухвали.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2026 у справі № 902/338/26 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Вінницяобленерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова