УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 903/1199/23 (903/827/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконива"
на рішення Господарського суду Волинської області
від 26.05.2026
у складі судді: Шум М.С.,
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 24.08.2026
у складі колегії суддів: Крейбух О.Г.,(головуючий), Саврій В.А., Тимошенко О.М.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконива"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янка-Бузький комбікормовий завод"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: розпорядника майна боржника
про визнання договору недійсним та стягнення коштів в порядку реституції
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янка-Бузький комбікормовий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконива"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд"
про визнання недійсним договору
в межах розгляду справи № 903/1199/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд"
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконива"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еконива" (далі - ТОВ "Еконива", заявник) 16.09.2026 засобами електронного зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 у справі № 903/1199/23(903/827/25).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/1199/23(903/827/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Еконива", Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290, 292 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою).
Отже, звертаючись з касаційною скаргою 16.09.2026 на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026, заявнику належало сплатити 71 428, 64 грн. (200% від 43128,90 (1,5% від 2875260+3028) із застосування коефіцієнту 0,8 пониження ставки судового збору за подання касаційної скарги в електронній формі.
Заявником касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги посилається на положення п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що справа перебуває в процедурі розпорядження майном, господарська діяльність ТОВ "Еконива" не здійснюється, на розрахунковому рахунку товариства кошти відсутні, на підтвердження чого надає виписку з банківського рахунку за період з 01.01.2026 по 16.09.2026.
Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення якщо заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору має бути мотивованим, містити підстави для відстрочення сплати судового збору та обґрунтування причин неможливості сплати судового збору або наведення обставин, які доводять, що сплата судового збору для заявника є утрудненою чи непомірною, підтверджене належними доказами.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
В той же час, необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала «розгляд судом». Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №911/2728/23.
Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані суду на загальних підставах.
Натомість ТОВ "Еконива" на підтвердження свого фінансового становища надає лише виписку з банківського рахунку за період з 01.01.2026 по 16.09.2026.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до норми Закону (ст.8) при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік.
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційного скарги ТОВ "Еконива не надає звітів про фінансові результати за попередній календарний рік, наявності або відсутності інших банківських рахунків та відсутності необхідних коштів на таких рахунках.
Таким чином, заявником не доведено належними доказами власного фінансового становища на момент звернення з заявою про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 71 428, 64 грн.
В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений права на повторне звернення з клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з належним його обґрунтуванням та доказами майнового стану заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду,
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконива" на рішення Господарського суду Волинської області від 26.05.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 у справі № 903/1199/23(903/827/25) залишити без руху.
2. Надати Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконива" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконива", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк