Справа №686/11468/26
Провадження №2/567/1027/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області в складі судді Венгерчук А.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ТОВ «Автотрейд-Плюс» про визнання договорів недійними, скасування державної реєстрації транспортного засобу та витребування майна, -
в с т а н о в и в:
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації транспортного засобу, витребування транспортного засобу у відповідача.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.07.2026 року цивільну справу за цим позовом направлено на розгляд за підсудністю до Острозького районного суду Рівненської області.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10.09.2026 року вказану ухвалу залишено без змін.
Вивчивши зміст позову, предмет позову, проаналізувавши підстави позову, тобто обставини якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги та вирішуючи питання про можливість прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною 2 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Зазначена позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_1 - Танчуком Р.В. за довіреністю від 01.04.2026 року.
Як вбачається з копії довіреності від 01.04.2026 року ОСОБА_1 уповноважує Танчука Р.В. представляти його інтереси в судах всіх інстанцій з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі.
Водночас правова позиція щодо необхідності тлумачення повноважень представника з урахуванням змісту довіреності та неприпустимості їх розширеного тлумачення викладена у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 761/26693/16-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 127/16128/17, а також від 16 червня 2021 року у справі №522/1912/19, в яких зазначено, що загальні формулювання довіреності не свідчать про надання представнику необмеженого обсягу повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій у всіх категоріях справ.
Окрім того з аналізу змісту позовних вимог встановлено, що спір стосується визнання договорів комісії та купівлі-продажу транспортного засобу недійсними, скасування державної реєстрації транспортного засобу та витребування майна.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається з вимог ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3ст. 237 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"(ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Вимогами ст. 131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі N 202/5348/18.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Малозначні справи розглядаються в спрощеному позовному провадженні.
Згідно з вимогами частини першої ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; справи, що виникають з трудових відносин; справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Зокрема, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
З аналізу зазначених норм слід дійти висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України, а відтак ці категорії справ не можуть визнаватися малозначними.
Отже, законом визначена категорія справ, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, в яких представництво може здійснюватися особою, яка діє за довіреністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Разом з тим, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, та позовні вимоги позивача повинні розглядатися в порядку загального позовного провадження, за яким представництво інтересів учасників здійснюється адвокатом.
Дана категорія справ, а саме визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації транспортного засобу та витребування майна, з огляду на наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог обставини справи (підстави позову), не може бути розглянута в порядку спрощеного провадження, оскільки не відноситься до категорії малозначних справ. Дана справа повинна бути розглянута в порядку загального позовного провадження з необхідністю проведення підготовчого судового засідання з метою забезпечення об`єктивного та законного вирішення виниклого між сторонами спору.
Таким чином, враховуючи категорію та складність справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами, обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає, що згідно з вимогами чинного законодавства, з метою забезпечення належного представництва позивача, при розгляді його справи в суді, дана цивільна справа відноситься до категорії справ, в яких представництво інтересів її учасників може здійснюватися виключно адвокатом.
Представником позивача Танчуком Р.В. не надано до суду документів на підтвердження його повноважень як адвоката, а тому він не може бути представником в даній справі і не має права підписувати позовну заяву від імені позивача та представляти його інтереси у даній справі.
Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.
З огляду на викладене можна зробити висновок, що будь-яка процесуальна дія в суді однієї особи в інтересах іншої особи, внаслідок якої вона набуває певних прав та обов`язків (у тому числі підписання та/або подання певного процесуального документа до суду) є представництвом, а отже, на такі правовідносини поширюється дія положень статті 1312 Конституції України щодо виключного представництва адвокатом інтересів іншої особи.
Згідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на звернення до суду від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
За змістом ст.158 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви суд скасовує заходи забезпечення позову.
Враховуючи, що позов, в межах якого здійснювалось забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірний автомобіль та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, повернуто позивачу, суд на виконання приписів ст.158 ЦПК України вважає необхідним скасувати вжиті заходи забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10, 60, 62, 177, 185, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ТОВ «Автотрейд-Плюс» про визнання договорів недійними, скасування державної реєстрації транспортного засобу та витребування майна - повернути позивачу.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2026, у вигляді накладення арешту на автомобіль марки «Opel Insignia», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного транспортного засобу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного суду Венгерчук А.О.