П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/2765/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
06 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 встановлено Державній фіскальній службі України новий строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 протягом 1-го місяця з дня отримання копії ухвали. Накладено на голову ліквідаційної комісії з припинення Державної фіскальної служби України Лисеюка Сергія Миколайовича штраф у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення у хвали становить 66560 грн. Ухвалено стягнути половину суми штрафу у розмірі 33280,00 грн на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 33280,00 грн - до Державного бюджету України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу в частині накладення штрафу на Голову Комісії з реорганізації ДФС України Лисеюка Сергія Миколайовича, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Комісія та Голова комісії здійснюють свою діяльність виключно в межах постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, наказах виданих Головою комісії ДФС України. Інші повноваження, зокрема, які необхідні для виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, не передбачені. Тому, вказане судове рішення не може бути виконане одноособово Головою Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, яка не виконує функції органу владних повноважень з 2021 року, оскільки згідно процесу реорганізації не затверджений штатний розпис, звільнені працівники, відсутнє керівництво, не здійснюється фінансування. Функції завершення процедури реорганізації здійснюються Комісією з реорганізації Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення колегіально під час засідання і оформлює їх протокольно, Голова комісії уповноважений лише затвердити прийняте рішення Комісії. Виконуючи обов`язки Голови Комісії з реорганізації ДФС України, Лисеюк Сергій Миколайович, як посадова особа, діє виключно в межах та у спосіб, передбачений законом. Функції Голови Комісії з реорганізації ДФС України Лисеюк Сергій Миколайович виконує з 10.09.2025 року (на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 1119 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 р. № 395», зі змінами та доповненнями). Обсяг повноважень, як Голови Комісії з реорганізації ДФС, визначався Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою КМУ від 20.10.2011 №1074. Жоден з цих документів не містить прямої вказівки на те, що Голова Комісії з реорганізації ДФС має повноваження на встановлення бюджетних асигнувань у разі відсутності таких у Законі України Про Державний бюджет на відповідний рік. Саме відсутність чіткого та належного нормативно-правового регулювання обсягу повноважень голови комісії з реорганізації ДФС України, відсутність переліку заходів, необхідних для отримання відповідних бюджетних асигнувань та відсутність бюджетних асигнувань перешкоджає своєчасному та повному виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 не можливо виконати по причині фізичного перенавантаження членів Комісії (на розгляді Комісії перебуває більше 1000 заяв, звернень, скарг, судових та виконавчих проваджень, які фактично опрацьовуються лише 5-6 членами Комісії) і по цій причині Комісія не може займатися реальними справами направленими на завершення процедури реорганізації, а витрачає свій час та зусилля направлені на опрацювання скарг. Засідання Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо розгляду заяв про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням груп інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 - станом на момент подання даної апеляційної скарги не проводилось.
Крім того, незважаючи на виконання ОСОБА_2 обов`язків Голови Комісії з реорганізації ДФС України, фактично він є посадовою особою ДПС України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відповідач наділений повноваженнями, необхідними для виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, однак ухиляється від виконання цього судового рішення, поважних причин невиконання такого рішення не зазначає. Посилання апелянта на особливості організації роботи Комісії не можуть свідчити про неможливість виконання Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 чи наявність поважних причин для невиконання такого рішення. Позивач зазначає про умисну протиправну поведінку Голови Комісії, яка зумовлює невиконання вказаного судового рішення, ігнорування неодноразових звернень та скарг позивача, безпричинне невиконання вимог суду.
Позивач подав заяву про розгляд даної справи у порядку письмового провадження.
Відповідач повноважних представників у судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні норми передбачені ст.ст. 14, 370 КАС України, ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, а також накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, з 17.11.2021 внаслідок травми отриманої при виконанні службових обов`язків у період проходження служби в податкові міліції. Зобов`язано Державну фіскальну службу України розглянути заяву з додатками ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 замінено боржника у виконавчому листі №40883 2022 р. виданому Житомирським окружним адміністративним судом з Державної фіскальної служби України на його правонаступника Державну податкову службу України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 скасовано. У задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25.09.2023 залишено без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023.
У вказаній постанові Верховний Суд вказав, що "... судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що між ДФС України та ДПС України, відбулось компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво, тобто перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Колегія суддів звертає увагу на те, що спір у цій справі стосувався оскарження бездіяльності відповідача, пов`язаної із виплатою позивачу, який проходив службу в органі податкової міліції, грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби, тобто спір по суті заявлених вимог стосувався захисту соціальних прав позивача.
Отже, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що обов`язок боржника щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку № 850, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України розпорядчими документами.
З огляду на вказане, заміна відповідача може мати місце виключно у випадку фактичного вибуття ДФС України внаслідок припинення.
Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості заміни боржника у виконавчому провадженні, а саме ДФС України на ДПС України, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні."
З урахуванням наведеного апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у відповідача повноважень для виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022.
Щодо посилань апелянта на наявність поважних причин невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Посилання апелянта на відсутність фінансування для виконання судового рішення, особливості організації роботи Комісії не можуть свідчити про неможливість виконання Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 чи наявність поважних причин для невиконання такого рішення.
Так, відповідачем не надано належних та достатніх доказів відсутності бюджетних асигнувань для виконання судового рішення, а також вжиття відповідачем заходів для отримання відповідного фінансування.
Також апеляційний суд враховує, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 зобов`язано Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 протягом 2-х місяців з дня отримання копії ухвали.
Відповідачем звіт про виконання рішення не подано.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 витребувано у відповідача інформацію щодо особистих даних Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України.
Відповідачем вимоги ухвали не виконано.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 призначено до розгляду питання про накладення штрафу за не подання звіту про виконання рішення від 19.07.2022 в адміністративній справі № 240/2765/22.
Ухвалу від 02.07.2026, судову повістку та лист від 02.07.2026 про виклик ОСОБА_2 в судове засідання для дачі пояснень направлено на електронну пошту komisia_dfs@fax.gov.ua, вказану у листі ДФС України від 26.09.2025.
У вказаному листі зазначено, що офіційна комунікація з ДФС України здійснюється виключно у зазначеному порядку, а саме: через офіційну електронну пошту komisia_dfs@fax.gov.ua, поштовим відправленням на адресу: 04053, м. Київ, Львівська пл. 8.
Відповідно журналу вихідної кореспонденції від 07.07.2026, судову повістку, повістку про виклик, ухвалу про призначення заяви до судового розгляду, ухвалу про витребування, лист по справі додатково направлено на поштову адресу Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053) рекомендованим листом з повідомленням.
Вказаний лист вручено представнику за довіреністю 24.07.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення і ДФС України, і Голову комісії з реорганізації ДФС України Лисеюка Сергія Миколайовича про вирішення питання про накладення штрафу за неподання у встановлений судом строку звіту про виконання судового рішення.
Однак, ні представник ДФС, ні Голова комісії з реорганізації ДФС України Лисеюк Сергій Миколайович в судове засідання не з`явилися. Звіт про виконання судового рішення не подано, докази виконання судового рішення в матеріалах справи відсутні.
Наведене свідчить про невиконання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, неповідомлення суду причин такого невиконання та ігнорування вимог вказаних ухвал суду. Вказуючи в апеляційній скарзі про неможливість виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 відповідач не зазначив чому не звертався до суду із відповідними поясненнями причини такого невиконання.
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 26.01.2024 з метою завершення заходів з реорганізації ДФС та її територіальних органів було утворено відповідні комісії з реорганізації, до яких згідно з пунктом 18 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074 з моменту затвердження їх персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією ДФС /територіального органу ДФС.
Цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.
Дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом та їх територіальні органи, крім випадків, коли Конституцією та законами України визначені інші особливості порядку їх утворення, реорганізації або ліквідації.
Відповідно до п.15 постанови Кабінету Міністрів України № 1074 у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.
Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник, заступник керівника або інша визначена Кабінетом Міністрів України посадова особа утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що реорганізується.
Головою комісії з ліквідації органу виконавчої влади затверджується посадова особа, визначена Кабінетом Міністрів України.
До комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
Комісія, зокрема: складає перелік підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління органу виконавчої влади, що припиняється, звертається у разі відсутності правонаступника до Кабінету Міністрів України щодо необхідності визначення суб`єкта управління зазначеними підприємствами, установами та організаціями; здійснює заходи, пов`язані з: виявленням кредиторів та задоволенням відповідно до законодавства їх вимог; одержанням дебіторської заборгованості; закриттям рахунків в органах Казначейства та переведенням залишків коштів правонаступникові або до державного бюджету в установленому законодавством порядку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Згідно із ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 10.09.2025 № 1119 "Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 р. №395", відповідно до якої на часткову зміну пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 р. № 395 "Питання Державної податкової служби" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 41, ст. 1444; 2025 р., № 30, ст. 2028) затверджено головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби заступника Голови Державної податкової служби Лисеюка Сергія Миколайовича.
Голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби: затвердити персональний склад комісії; забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією Державної фіскальної служби; поінформувати у тримісячний строк Кабінет Міністрів України про результати проведеної роботи.
Відповідно до відповіді №3187822 від 18.08.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДФС в стані припинення, головою комісії з припинення або ліквідатор Державної фіскальної служба України є Лисеюк Сергій Миколайович.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про накладення штрафу на голову ліквідаційної комісії з припинення Державної фіскальної служби України Лисеюка Сергія Миколайовича штрафу за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.