СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
08 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/3559/23 (922/1869/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Россолов В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця Білого Миколи Олександровича (вх. №2032 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 (повний текст складено 12.08.2025) у справі № 922/3559/23 (922/1869/25)
за позовом ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс"
до Фізичної особи-підприємця Білого Миколи Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 )
про визнання недійсними правочинів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Білого Миколи Олександровича,в якому просить суд:
- визнати недійсним договір позики, укладений між банкрутом Товариством з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" як позичальником і ФОП Білий М.О. як позикодавцем про надання позики у розмірі 3791138 грн.
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" (код ЄДРПОУ 37298595) як іпотекодавцем і ФОП Білий М.О. (РНОКПП НОМЕР_1 ) як іпотекодержателем від 21.01.2021, посвідчений державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовською С.О., зареєстрований в реєстрі за № 120, та стягнути на користь позивача судові витрати.
Позивач зазначає, що відповідач ФОП Білий М.О. не перераховував будь-які грошові кошти за договором позики на рахунок боржника ТОВ "Полесадсервіс". Проте, незважаючи на відсутність доказів перерахування коштів, ТОВ "Полесадсервіс" підписало акт звірки і надало гарантійний лист ФОП Білий М.О. № 15 від 21.01.2021, яким визнало грошові вимоги перед ФОП Білий М.О. на суму 3,7 млн.грн., про що було зазначено та відображено у договорі іпотеки.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі № 922/3559/232 (922/1869/25) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" як іпотекодавцем і фізичною особою-підприємцем Білим Миколою Олександровичем як іпотекодержателем від 21.01.2021 року, посвідчений державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовською С. О., зареєстрований в реєстрі за № 120. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Білого Миколи Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" судовий збір у розмірі 2422,40 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Фізична-особа підприємець Білий Микола Олександрович з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд поновити Фізичній-особі підприємцю Білому Миколі Олександровичу строк на подання апеляційної скарги, оскільки вказаний строк було пропущено з поважної причини; апеляційну скаргу - задовольнити; рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі № 922/3559/232 (922/1869/25) - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також апелянт просить вирішити питання про судові витрати.
В обґрунтування поважності причин, що призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначає наступне:
- будинок відповідача у м. Куп`янськ, Харківської області знищено внаслідок бойових дій та в ньому відповідач не може проживати, фактично перебуває за межами України. Відповідач 24.02.2022 виїхав за межі України, оскільки у перший день боїв попав в окупацію. На даний час проживає у м. Торонто, Канада;
- зазначений у позовній заяві індекс поштового відділення « 63705» куди відповідачу надсилалась судові повістки та інші документи не існує, про що свідчить роздруківка із АТЗТ «Укрпошта» за вказаним поштовим індексом, копію якої апелянт додає до апеляційної скарги. Так із вказаної роздруківки вбачається, що відділення № 63705 не функціонує, послуги надає відділення СВ № 63601, яке розташоване у селищі Шевченкове Куп`янського р-ну, Харківської області, однак до вказаного відділення поштові відправлення не надсилались. Зазначене вище свідчить про те, що відповідач жодного разу у належний спосіб не був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а тому не мав можливості прибути до суду, надати власні докази на підтвердження правової позиції, свої заперечення проти позовних вимог. Відповідач також не отримував рішення суду, оскільки його також було надіслано на неіснуюче поштове відділення;
- відповідач не зареєстрував електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄCITC, оскільки зміни до ГПК України були. Внесені вже після лютого 2022 року, тобто у той час коли відповідач перебував поза межами України та на даний час не має фізичної можливості його зареєструвати;
Вказане, на думку апелянта, свідчить про наявність підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки із матеріалами справи та рішенням суду представник відповідача адвокат Гринишин Є.В. ознайомився тільки 20.08.2026, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка (а.с. 152).
Оскільки апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи № 922/3559/232 (922/1869/25), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/3559/232 (922/1869/25). Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
05.10.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/3559/232 (922/1869/25).
06.10.2026 від позивача надійшла заява (вх. № 10887) про заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якій заявник просить апеляційний суд відмовити Фізичній особі-підприємцю Білому Миколі Олександровичу у поновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі № 922/3559/23 (922/1869/25) та повернути апеляційну скаргу ФОП Білого М.О. без розгляду у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги згідно до вимог Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Проаналізувавши заявлене клопотання про поновлення строку апеляційний суд зазначає таке.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 ст. 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).
У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Частиною 3 ст. 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин 2 та 3 ст. 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Зазначені правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19 зазначено, що з приписів ч. 2 ст. 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої ч. 2 ст. 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.12.2024 у справі № 910/15808/19, від 03.04.2025 у справі № 910/6180/20.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях Європейського суду з прав людини, у т. ч. рішення у справі «МШ «Голуб» проти України» від 18.10.2005, рішення справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, рішення у справі «Меньшакова проти України» від 08.04.2010, рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц наголошено, що саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов`язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином, за змістом наведених норм та судової практики Верховного Суду, подання апеляційної скарги особою, яку не було повідомлено про розгляд справи або не було залучено до участі в ній, навіть у разі, якщо рішення суду стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків, не звільняє цю особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд, у свою чергу, має оцінити надані стороною пояснення та докази на предмет їхньої поважності та обґрунтованості відповідно до вимог ГПК України.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що апелянту копія рішення суду у встановленому законом порядку не вручалася, поштовим зв`язком не надходила.
Перевіривши матеріали справи № 922/3559/23 (922/1869/25) апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції виконано процесуальний обов`язок щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами поштових відправлень, які надсилались на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ( АДРЕСА_2 ), проте були повернуті до суду першої інстанції з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання.
Окремо, апеляційний суд звертає увагу на те, що надана апелянтом роздруківка із офіційного сайту АТ «Укрпошта» свідчить про те, що відділення за поштовим індексом 63705 тимчасово не функціонує, послуги надає відділення СВ № 63601, яке розташоване у селищі Шевченкове Куп`янського р-ну. На довідках про причини повернення / досилання (Ф.20), які долучені до поштових конвертів і наявні в матеріалах справи, проставлений календарний штемпель відділення Шевченкове. (а.с. 66, 134). Відтак, судова кореспонденція по справі № 922/3559/23 (922/1869/25) надходила саме на адресу пересувного відділення СВ № 63601.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані із дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №601/485/23 (п. 54).
Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про те, що відповідач - ФОП Білий Микола Олександрович знаходиться за межами України. Апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження цієї обставини, не вказано коли і як відповідач виїхав закордон і з якого часу він там перебуває. Тому, апеляційний суд вважає, що апелянтом не доведено об`єктивну неможливість отримання і ознайомлення з рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі № 922/3559/232 (922/1869/25).
Апеляційний суд бере до уваги той, факт, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Проте, суд звертає увагу апелянта на те, що відповідно до ч. 6 ст. : ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Тому, апелянт помилково вважає, що має обов`язково зареєструвати електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Таким чином, на думку суду, апелянтом не надано переконливих і достатніх доказів, що свідчили б про об`єктивну неможливість подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
За змістом положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Отже, скаржник має сплати судовий збір у суді апеляційної інстанції у розмірі 9084,00 грн (6056,00*150%).
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заявником до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом частини 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, пп. 2 ч. 3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач,-
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Білого Миколи Олександровича (вх. № 2032 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі № 922/3559/23 (922/1869/25) залишити без руху.
2. Фізичній-особі підприємцю Білому Миколі Олександровичу встановити строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин, що призвели до пропуску строку на подання апеляційної скарги;
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9084,00 грн.
3. Роз`яснити заявникові, що у разі не усунення ним недоліків у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Россолов