ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2026 р. м. Харків Справа № 922/3117/25 (922/303/26)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 3-ті особи на стороні позивача: 1) арбітражний керуючий Гриценко І.І.; 2) АТ "Банк інвестицій та заощаджень"; 3) ГУ ДПС у Полтавській області; 4) ГУ ДПС у Харківській області; 5) ОСОБА_2 ; 6) ОСОБА_3
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Агро-Тех" , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізена Бм"
про визнання відсутності грошового зобов`язання за договором поставки в межах справи № 922/3117/25 про банкрутство
за участю :
представника позивача : Проніна Ольга Олександрівна (в режимі відеоконференції), ордер
представника 1-го відповідача (ТОВ "Авіа Агро-Тех") : Остапенко І.О. (в режимі відеоконференції), ордер
представника АТ "Банк інвестицій і заощаджень" : Єфремова І.В. (в режимі відеоконференції)
ВСТАНОВИВ:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/3117/25 про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех".
30.01.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява про встановлення факту неукладеності договору поставки, в якій позивач просить суд встановити факт неукладеності договору поставки від 03.01.2022 №2023103-2, який підписаний між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех", на підставі якого судом були визнані вимоги ініціюючого кредитора.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ухвалою суду від 06.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив відповідачам та позивачу строк для здійснення процесуальних дій.
Ухвалою від 10.04.2026, в зв`язку з поданням позивачем клопотань, розгляд яких здійснюється судом в підготовчому засіданні, суд постановив ухвалу про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні та почав підготовче засідання у справі, прийнявши клопотання клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3213 від 09.02.2026) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; про витребування доказів (вх. № 3132 від 09.02.2026); про призначення проведення по справі почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів (вх. № 3133 від 09.02.2026).
Ухвалою від 13.05.2026 суд: 1) продовжив строк розгляду справи в підготовчому провадженні на 30 днів; 2) задовольнив клопотання позивача (вх. № 3213 від 09.02.2026) про залучення до участі у справі третіх осіб; 3) залучив до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: - арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); - АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (адреса: 04119, м. Київ 04119 вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095); - ГУ ДПС у Полтавській області (адреса: 36000, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 4, код ЄДРПОУ 44057192); - ГУ ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495); - ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ); - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ); 4) зобов`язав позивача направити копію позовної заяви та доданих до неї документів на адреси залучених третіх осіб. Докази надати суду; 5) запропонувати залучених третім особам надати суду письмові пояснення щодо своєї правової позиції стосовно заявлених позовних вимог; 6) задовольнив клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3132 від 09.02.2026) про витребування доказів; 7) витребував у ТОВ "Лізена БМ" оригінали документів:
- договору поставки від 03.01.2022, підписаного між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех", а також документи, що підтверджують укладення та реальність виконання договору: відповідні податкові накладні, які зареєстровані у встановленому законом порядку, а також рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, ліцензію на брухт кольорових і чорних металів, акти виконаних робіт за цим договором поставки; 8) витребував у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області: відомості про реєстрацію ТОВ "Лізена БМ" в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за договором поставки від 03.01.2022, підписаним між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех", та відомості про включення ТОВ "Авіа Агро-Тех" до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, яка зазначена у податкових накладних; 9) зобов`язав ТОВ "Лізена БМ", Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області надати суду витребувані документи; 10) розгляд справи в підготовчому засіданні відклав на 16 червня 2026 року.
16.06.2026 до суду надійшла заява від позивача про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд 1) визнати відсутність грошового зобов`язання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Агро-Тех" за договором поставки від 03.01.2022 року №2023103-2 на загальну суму 2199160 грн перед ТОВ "Лізена БМ"; 2) судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді стягнути пропорційно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Агро-Тех" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізена БМ" на користь ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 16.06.2026 судом прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 (вх. № 14647 від 16.06.2026) про зміну предмету позову; встановив сторонам строк до 30.06.2026 для надання відповідних пояснень та відзивів та постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні на 30 червня 2026 року.
Разом з тим, судове засідання, призначене на 30.06.2026 не відбулось, в зв`язку з задоволенням 23.06.2026 самовідводу судді Кононової О.В. та призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.06.2026 для подальшого розгляду справи 922/3117/25 (922/303/26) визначено суддю Міньковського С.В.
Враховуючи, що суддя Міньковський С.В. у період з 29.06.2026 по 05.07.2026 перебував у відпустці, питання щодо прийняття справи до провадження здійснювалось суддею в перший робочий день після виходу з відпустки.
Ухвалою від 06.07.2026 суд прийняв матеріали справи №922/3117/25 (922/303/26) та почав розгляд справи спочатку; постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження; почав підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 06.08.2026, зобов`язавши учасників справи вчинити певні процесуальні дії.
Від представника третьої особи АТ "Банк інвестицій та заощаджень" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтримує позовні вимоги, оскільки у разі підтвердження неукладеності договору поставки вимоги, засновані на ньому, не можуть враховуватися у справі про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех". Крім того, банк зазначає, що матеріали справи про банкрутство не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ТОВ "Авіа Агро-Тех" фактично мало у власності або володінні товар, який, відповідно до відомостей, викладених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, нібито був поставлений за зазначеним Договором поставки. Таким чином, відсутність доказів існування предмета поставки та його фактичної передачі ставить під сумнів реальність виконання Договору поставки і, відповідно, обґрунтованість заявлених кредиторських вимог ТОВ "Лізена БМ".
В судовому засіданні 06.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні суду на 03.09.2026.
31.08.2026 від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву.
В своєму відзиві ТОВ "Авіа Агро-Тех" проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що факт наявності правовідносин між сторонами підтверджується укладеним договором, первинними бухгалтерськими документами, а також підписаним актом звірки взаємних розрахунків. Станом на дату подання цього заперечення заборгованість ТОВ "Авіа Агро-Тех" у розмірі 2 199 160,00 грн визнається безспірною, простроченою та такою, що підлягає виконанню.
ТОВ "Лізена БМ" в своєму відзиві також заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 у справі №922/3117/25 підтверджено існування договору поставки та наявність поставок товару (рахунки від 17.01.2022, 03.10.2023, 20.02.2024 на суму 2 199 160 грн), в зв`язку з чим відповідно до положення частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
01.09.2026 від третьої особи арбітражного керуючого Гриценко І.І. надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки на переконання розпорядника майна, заявник фактично не будучи стороною правочину намагається в позапроцесуальний спосіб оскаржити або ж вплинути на правочин укладений між боржником ТОВ "Авіа агро-Тех" та кредитором ТОВ "Лізена БМ".
Ухвалою від 03.09.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3133 від 09.02.2026) про призначення проведення по справі почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.10.2026 року.
28.09.2026 року від позивача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, в якій заявник просить суд:
- Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 922/3117/25 (922/303/26) та призначити судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса» (61117, Харків, вул. Золочівська, 8-А).
- На вирішення експерта поставити наступні питання:
1) Чи виконано підпис від імені директора ТОВ "Авіа Агро-Тех" у Договорі поставки від 03.01.2022 року №2023103- 2 на сторінці 3 в розділі юридичні адреси та реквізити сторін в графі "Директор Олександр Берзін" Берзіним Олександром Миколайовичем чи іншою особою?
2) Чи виконано підпис від імені директора ТОВ "Авіа Агро-Тех" у видаткових накладних ТОВ "Лізена БМ" № 310-1 від 03.10.2023 на суму 941744 грн, № 1701-1 від 17.01.2022 на суму 628708 грн, № 2002-2 від 20.02.2024 на суму 628708 грн у графі "Отримав (ла)" ОСОБА_1 чи іншою особою?
3) Чи нанесено відтиск печатки з написом ТОВ "Авіа Агро-Тех" у Договорі поставки від 03.01.2022 року №2023103- 2 печаткою ТОВ "Авіа Агро-Тех" ?
- Зупинити провадження по справі № 922/3117/25 (922/303/26) на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
Окрім цього, 28.09.2026 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, якому просить суд витребувати у ТОВ "Лізена БМ" оригінали документів: договір поставки від 03.01.2022 року, підписаний між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех", а також документи, що підтверджують укладення та реальність виконання договору: відповідні податкові накладні, які зареєстровані у встановленому законом порядку, а також рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, ліцензію на брухт кольорових і чорних металів, акти виконаних робіт за цим договором поставки.
30.09.2026 року до суду від третьої особи - арбітражного керуючого Гриценка І.І. надійшли заперечення, в яких він просив залишити без розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.09.2026 про витребування доказів, а в разі розгляду клопотання по суті - відмовити у його задоволенні та врахувати процесуальну поведінку позивача при оцінці його дій на предмет зловживання процесуальними правами. В обґрунтування зазначив, що аналогічне клопотання вже було задоволено судом, а повторне звернення подано після закриття підготовчого провадження без наведення поважних причин. Також вказав, що необхідні документи вже досліджувалися у справі про банкрутство, вимоги ТОВ "Лізена БМ" за спірним договором визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, а реєстрація кримінального провадження сама по собі не має доказового значення. На думку третьої особи, повторне подання клопотань свідчить про ознаки зловживання процесуальними правами та спрямоване на затягування розгляду спору, що перешкоджає подальшому перебігу процедури банкрутства.
Також 30.09.2026 року від третьої особи - арбітражного керуючого Гриценка І.І. надійшли заперечення на клопотання позивача від 27.09.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження, призначення судової почеркознавчої та судової технічної експертиз документів і зупинення провадження. Зазначив, що питання щодо призначення відповідних експертиз уже вирішено ухвалою суду від 03.09.2026, якою у їх призначенні відмовлено та закрито підготовче провадження. Підстав для повернення до підготовчого провадження не вбачає у зв`язку з відсутністю нових обставин, а проведення експертизи без оригіналів документів вважав неможливим. Крім того, зазначив, що результати експертизи не вплинуть на встановлення факту виконання договору поставки, тоді як зупинення провадження призведе до затягування розгляду спору та перешкоджатиме подальшому перебігу процедури банкрутства і вирішенню питання щодо санації боржника.
01.10.2026 року від 1-го відповідача - ТОВ "Авіа Агро-Тех" надійшли заперечення на клопотання позивача, в яких товариство з аналогічних підстав, наведених третьою особою - арбітражним керуючим Гриценком І.І., заперечило проти повернення до стадії підготовчого провадження, призначення судових почеркознавчої та технічної експертиз і зупинення провадження у справі.
Крім того, 01.10.2026 року від ТОВ "Авіа Агро-Тех" надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів, у яких товариство з аналогічних підстав заперечило проти його задоволення. Зазначено, що аналогічне клопотання про витребування тих самих документів уже було задоволено ухвалами суду від 13.05.2026 та 06.08.2026, а повторне клопотання подано після закриття підготовчого провадження без наведення поважних причин. Також товариство вказало, що відповідні документи перебували під контролем позивача в період його перебування на посаді директора, відомості щодо податкових накладних уже витребувані судом у органів ДПС, а вимоги ТОВ "Лізена БМ" за спірним договором визнані та включені до реєстру вимог кредиторів. Систематичне подання позивачем повторних клопотань товариство розцінило як ознаку зловживання процесуальними правами та спрямованість таких дій на затягування розгляду спору.
01.10.2026 року від 2-го відповідача - ТОВ "Лізена БМ" надійшли заперечення на клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження, призначення судової почеркознавчої та технічної експертиз і зупинення провадження. Товариство зазначило, що аналогічне клопотання про призначення експертиз уже було розглянуто судом, у його задоволенні відмовлено ухвалою від 03.09.2026, а підготовче провадження закрито. На думку відповідача, нових обставин для повернення до підготовчого провадження позивач не навів, проведення експертизи без оригіналів документів є неможливим, а її результати не є необхідними з огляду на фактичне виконання договору поставки. Також зазначено, що вимоги ТОВ "Лізена БМ" за спірним договором визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, а зупинення провадження призведе до необґрунтованого затягування розгляду спору та процедури банкрутства.
Також 01.10.2026 року від ТОВ "Лізена БМ" надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів, у яких товариство з аналогічних підстав, наведених іншими учасниками справи, заперечило проти його задоволення. Зазначено, що аналогічне клопотання про витребування тих самих документів уже було задоволено ухвалами суду від 13.05.2026 та 06.08.2026, а повторне звернення подано після закриття підготовчого провадження без наведення поважних причин. Також вказано, що відомості щодо податкових накладних уже витребувані судом у органів ДПС, а вимоги ТОВ "Лізена БМ" за спірним договором визнані та включені до реєстру вимог кредиторів. Реєстрацію кримінального провадження товариство не вважало доказом обставин спору та вбачало у повторному поданні клопотання ознаки зловживання процесуальними правами і спрямованість таких дій на затягування розгляду справи.
01.10.2026 року від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд витребувати у ТОВ "Авіа Агро-Тех" оригінали документів: договір поставки від 03.01.2022 року, підписаний між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех", а також документи, що підтверджують укладення та реальність виконання договору: рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт за цим договором поставки.
Присутній в судовому засіданні 01.10.2026 року представник позивача підтримує клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 922/3117/25(922/303/26) та призначити судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса». Також підтримує подані клопотання про витребування доказів від відповідачів та поданий до суду позов у повному обсязі, просить суд задовольнити його.
Представник відповідача ТОВ "Авіа Агро Тех" заперечує проти всіх заявлених клопотань представником позивача в повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Представник третьої особи АТ "Банк інвестицій і заощаджень" залишає вирішення даних клопотань представника позивача на розсуд суду, а також просить суд ухвалити рішення за наявними матеріалами справи.
Третя особа - арбітражний керуючий Гриценко І.І. в судове засідання не з`явився, проте до суду надійшло його клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням на лікарняному.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
РОЗГЛЯД ЗАЯВЛЕНИХ КЛОПОТАНЬ
1) Щодо клопотання третьої особи арбітражного керуючого Гриценка І.І. про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування поданого клопотання арбітражний керуючий Гриценко І.І. посилається на неможливість бути присутнім у судовому засіданні особисто або взяти участь у ньому в режимі відеоконференції у зв`язку з перебуванням на лікарняному, на підтвердження чого надав медичний висновок з Дії.
Проте, суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є процесуальним правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не сама по собі відсутність учасника справи у судовому засіданні, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У цьому випадку явка третьої особи у судове засідання обов`язковою судом не визнавалася, а третьою особою не наведено обставин, які б свідчили про необхідність її особистої участі у судовому засіданні або неможливість розгляду справи по суті за її відсутності.
Суд також враховує, що підготовче провадження закрито, сторонам було забезпечено достатній час для реалізації процесуальних прав, подання заяв по суті спору та доказів. За таких обставин відкладення розгляду справи призвело б до безпідставного затягування судового розгляду, що суперечить принципу розгляду справи упродовж розумного строку, гарантованому 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні обставини не перешкоджають розгляду справи у призначеному судовому засіданні, у зв`язку з чим клопотання третьої особи арбітражного керуючого Гриценка І.І. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
2) Щодо клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 09.02.2026 позивачем було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, проведення яких просив доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса». У зазначеному клопотанні позивач просив, зокрема, встановити, чи виконано ним підпис на договорі поставки від 03.01.2022 № 2023103-2, чи виконано ним підписи у графі «Отримав» видаткових накладних № 310-1 від 03.10.2023, № 1701-1 від 17.01.2022 та № 2002-2 від 20.02.2024, а також чи належить відбиток печатки на договорі печатці ТОВ "Авіа Агро-Тех". Одночасно позивач просив зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2026 у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено. Цією ж ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.
28.09.2026, тобто після закриття підготовчого провадження, позивач повторно звернувся до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, у якому порушив питання щодо тих самих документів, поставив фактично тотожні питання перед експертом, визначив ту саму експертну установу та навів аналогічні обставини на обґрунтування необхідності проведення експертизи. Одночасно позивач просив повернутися до стадії підготовчого провадження та зупинити провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, з причин, що залежали від учасника справи.
У даному випадку питання щодо необхідності призначення судової почеркознавчої та технічної експертиз було відоме позивачу ще під час підготовчого провадження та було ним порушене у клопотанні від 09.02.2026. За результатами його розгляду судом постановлено ухвалу від 03.09.2026, якою у задоволенні клопотання відмовлено, а підготовче провадження закрито.
Отже, подане 28.09.2026 клопотання не обумовлене виникненням нової потреби у проведенні експертизи чи появою нових обставин, які не були і не могли бути відомі позивачу під час підготовчого провадження. Наведені у ньому обставини щодо заперечення позивачем факту підписання договору та видаткових накладних, а також щодо необхідності встановлення належності підписів і відбитка печатки вже були предметом розгляду суду при вирішенні первісного клопотання.
При цьому позивач не навів поважних причин, які б об`єктивно зумовлювали необхідність його повторного подання після закриття підготовчого провадження. Саме по собі повторне викладення раніше наведених доводів та посилання на необхідність проведення експертизи не є такою причиною.
Посилання позивача на необхідність повернення до стадії підготовчого провадження не змінює наведених обставин. Саме по собі посилання позивача на постанову Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 не свідчить про наявність безумовних підстав для повернення до підготовчого провадження, оскільки можливість такого повернення пов`язується з необхідністю вчинення відповідних процесуальних дій, які об`єктивно не могли бути здійснені на іншій стадії провадження та наявністю для цього належних підстав.
У даному випадку позивач не навів обставин, які виникли після закриття підготовчого провадження та об`єктивно зумовлюють необхідність повернення до цієї стадії. Фактично його клопотання спрямоване на повторний розгляд питання про призначення експертизи, яке вже було вирішене судом ухвалою від 03.09.2026.
За таких обставин, враховуючи, що питання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертиз уже було порушене позивачем у межах підготовчого провадження та вирішене судом ухвалою від 03.09.2026, а повторно подане клопотання не містить нових обставин, які б зумовлювали необхідність його повторного розгляду або повернення до підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його розгляду по суті. Відтак клопотання позивача від 28.09.2026 підлягає залишенню без розгляду на підставі частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України.
2) Щодо клопотання позивача від 28.09.2026 про витребування доказів у ТОВ "Лізена БМ".
Як убачається з матеріалів справи, 09.02.2026 позивачем було подано клопотання про витребування у ТОВ "Лізена БМ" оригіналу договору поставки від 03.01.2022 № 2023103-2, а також документів, що підтверджують укладення та реальність його виконання, зокрема податкових накладних, рахунків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, ліцензії на брухт кольорових і чорних металів та актів виконаних робіт за цим договором.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 зазначене клопотання було задоволено, зокрема витребувано у ТОВ "Лізена БМ" оригінал договору поставки від 03.01.2022 та документи, що підтверджують його укладення і реальність виконання, а також зобов`язано товариство надати суду витребувані документи.
Водночас зазначене клопотання було подано та розглянуто судом до зміни позивачем предмета позову. Після зміни предмета позову позивач у межах підготовчого провадження з клопотанням про витребування відповідних доказів не звертався.
Лише 28.09.2026, після закриття підготовчого провадження, позивач повторно звернувся до суду з клопотанням про витребування у ТОВ "Лізена БМ" фактично тих самих документів, посилаючись на невиконання товариством вимог ухвал суду від 13.05.2026 та 06.08.2026.
Відповідно до частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, з причин, що залежали від учасника справи.
У цьому випадку після зміни предмета позову позивач мав можливість визначити, які докази необхідні для обґрунтування заявлених вимог з урахуванням їх нового предмета, та за потреби порушити питання про їх витребування до закриття підготовчого провадження. Проте відповідного клопотання на цій стадії провадження позивач не подав.
Клопотання від 28.09.2026 подано після закриття підготовчого провадження. При цьому позивач не порушив питання про поновлення строку для його подання та не навів обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду з відповідним клопотанням після зміни предмета позову.
За таких обставин, враховуючи, що після зміни предмета позову позивач не порушував питання про витребування відповідних доказів у межах підготовчого провадження, а клопотання від 28.09.2026 подав після його закриття, не зазначивши об`єктивних причин несвоєчасного звернення та не порушивши питання про поновлення строку для його подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення цього клопотання без розгляду на підставі частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України.
3) Щодо клопотання позивача від 01.10.2026 про витребування доказів у ТОВ "Авіа Агро-Тех".
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2026 позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування у ТОВ "Авіа Агро-Тех" оригіналу договору поставки від 03.01.2022 № 2023103-2, укладеного між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех", а також документів, що підтверджують укладення та реальність виконання цього договору, зокрема рахунків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на невиконання ТОВ "Лізена БМ" ухвал суду від 13.05.2026 та 06.08.2026 щодо надання оригіналу договору та інших документів, а також зазначає, що відповідні документи можуть перебувати у розпорядженні ТОВ "Авіа Агро-Тех".
Водночас із матеріалів справи вбачається, що необхідність отримання оригіналу договору поставки від 03.01.2022 та документів, що підтверджують його укладення і виконання, була відома позивачу ще під час підготовчого провадження. Саме з метою отримання зазначених доказів позивач 09.02.2026 звертався до суду з відповідним клопотанням, яке було задоволено ухвалою від 13.05.2026 шляхом витребування відповідних документів у ТОВ "Лізена БМ".
Разом із тим питання про витребування цих же документів у ТОВ "Авіа Агро-Тех" до закриття підготовчого провадження позивачем не порушувалося. При цьому позивач не навів обставин, які б свідчили про те, що саме після закриття підготовчого провадження йому стало відомо про можливе перебування оригіналу договору або інших документів у ТОВ "Авіа Агро-Тех" або що до цього часу існували об`єктивні перешкоди для звернення з відповідним клопотанням.
Саме по собі невиконання ТОВ "Лізена БМ" ухвали суду від 13.05.2026 року в частині витребування доказів не свідчить про виникнення нових обставин, які об`єктивно унеможливлювали порушення питання про витребування відповідних документів у іншої особи ще під час підготовчого провадження.
Отже, в даному випадку позивач не обґрунтував причин, з яких питання про витребування зазначених доказів саме у ТОВ "Авіа Агро-Тех" не могло бути порушене ним у межах підготовчого провадження. Обставини, на які позивач посилається у клопотанні від 01.10.2026, пов`язані з необхідністю отримання тих самих документів, щодо яких питання про витребування вже було поставлене позивачем та вирішене судом до закриття підготовчого провадження.
За таких обставин, враховуючи, що клопотання про витребування доказів у ТОВ "Авіа Агро-Тех" подано позивачем після закриття підготовчого провадження, а причин, які об`єктивно перешкоджали заявити таке клопотання на відповідній стадії провадження, позивачем не наведено, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача від 01.10.2026 про витребування доказів у ТОВ "Авіа Агро-Тех" без розгляду на підставі частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.
Щодо порядку та способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду позивача з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом відповідно до приписів ст.162 ГПК України (позовна заява), в якому самостійно визначає , яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим та ефективним.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли, по-перше: він забезпечуватиме поновлення порушеного права заявника, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію, по -друге: ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права, виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи. Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Тобто, рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно, ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.
Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 22)).
Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).
Разом з тим, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Тобто, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Отже, виходячи з вищенаведеного, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).
Предмет позову та його підстави за позовною заявою позивача.
Суд зазначає, що позивачем відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України 16.06.2026 була подана заява про зміну предмету позову, в який позивач просив суд визнати відсутність грошового зобов`язання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Агро-Тех" (перший відповідач) за договором поставки від 03.01.2022 року №2023103-2 на загальну суму 2 199 160 грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізена БМ" ( другий відповідач).
Ухвалою господарського суду від 16.06.2026 заява про зміну предмету позову позивача була прийнята судом.
Правовими підставами, які обґрунтовують вимогу (предмет спору) про захист права чи законного інтересу позивача є те, що договір поставки від 03.01.2022 року №2023103-2 між вищевказаними сторонами (ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех" ) на загальну суму 2 199 160 грн. від імені ТОВ "Авіа Агро-Тех" не був підписаний ОСОБА_1 , який на час підписання цього договору був керівником ТОВ "Авіа Агро-Тех", а підписаний зовсім іншою невідомою особою.
Надаючи оцінку предмету та підставам позову, суд здійснює правову кваліфікацію правовідносин та застосовує для прийняття рішення норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини за договором та визначений позивачем предмет позову.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, якими врегульовуються певні правовідносини між сторонами таких правочинів. Тобто, договірні правовідносини виникають саме з договорів, умовами яких сторони передбачили права та обов`язки. Пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання недійсним правочину.
Отже, законодавством встановлено нерозривний зв`язок між договорами та правовідносинами, які виникають з таких договорів, оскільки у такому випадку саме договорами врегульовано права та обов`язки сторін. Тобто припинення обов`язку за договором тісно пов`язане з припиненням самого договору, з урахуванням його умов.
Відповідно до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною статті 215-236 ЦК України (зобов`язально-правовий спосіб захисту).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів принципів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін та розірванні договору в судовому порядку чи 2) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом ( ст.ст. 651-653 ЦК України), 3) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду ( ст. 203, 215 ЦК України).
За змістом статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 дійшла висновку, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається лише у двох випадках:
1) коли недійсність правочину прямо визначена імперативним приписом закону (у разі його нікчемності);
2) якщо правочин оспорений у судовому порядку та визнаний недійсним на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
В інших випадках діє презумпція правомірності правочину, а також застосовується принцип його тлумачення favor contractus, за змістом якого всі сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) суд повинен тлумачити на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Близька до вищенаведеного є позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20 (провадження № 14-52цс25)
Суд зазначає, що на час розгляду позову , договір поставки від 03.01.2022 року №2023103-2 на загальну суму 2 199 160 грн, що був укладений між ТОВ "Лізена БМ" та ТОВ "Авіа Агро-Тех" не визнаних недійсним, тобто існує презумпція правомірності зазначеного вище договору .
З вищенаведеного слідує, що подана позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд визнати відсутність грошового зобов`язання (предмет позову) у ТОВ "Авіа Агро-Тех" за договором поставки від 03.01.2022 року №2023103-2, виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи (підстав позову) не вирішить спір по суті та не захистить порушене право чи інтерес позивача, оскільки для реалізації рішення суду позивачу ще раз необхідно звертатися до суду й отримувати ще одне рішення суду про визнання недійсним договору поставки від 03.01.2022 року №2023103-2 (спростувати презумпцію правомірності такого правочину). Вказане означає, що обраний позивачем спосіб захисту - визнати відсутність грошового зобов`язання є неефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволення позову.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23).
З огляду на викладене, враховуючи неефективність обраного позивачем способу захисту, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог та відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові - судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог суд відмовив, судовий збір та інші судові витрати покладаються на позивача.
За таких обставин, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 5, 11, 13, 14, 74, 86, 129, 207, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Рішення направити учасникам справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "09" жовтня 2026 р.
Суддя С.В. Міньковський