Постанова № 141344007 у справі № 922/3117/25 від 04.11.2026

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Харків Справа №922/3117/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Тарасова І.В.,

при секретарі судового засідання Горюшко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1861 Х/3)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026

(суддя Міньковський С.В., повне судове рішення складено 17.08.2026)

за результатами розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА АГРО-ТЕХ"

за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізена БМ"

кредитори: Акціонерне товариство "Банк інвестицій і заощаджень", Головне управління ДПС у Харківській області, Головне управління ДПС у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіа Тех-Трейд", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

арбітражний керуючий: Гриценко Ігор Іванович,

ВСТАНОВИВ:

1. Стисле викладення історії справи

1.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 відкрито провадження у справі №922/3117/25 про банкрутство ТОВ "Авіа Агро-Тех"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника в сумі 2 301 440,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І.

1.2. Від ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області 02.02.2026, після спливу строку для заявлення кредиторських вимог (31.10.2025), надійшла заява з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Авіа Агро-Тех", що складаються з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 1 518 438,16 грн та судового збору у розмірі 6 656,00 грн (перша черга). В обґрунтування заяви до суду подано накази ТОВ "Авіа Агро-Тех" №1-к/тр від 17.02.2020 про початок виконання ОСОБА_1 обов`язків директора з посадовим окладом 5 500,00 грн на місяць, №9/1/к/тр від 26.03.2025 про припинення виконання ОСОБА_1 обов`язків директора 26.03.2025, а також довідка ТОВ "Авіа Агро-Тех" №26-03/25 від 26.03.2025 за підписом ОСОБА_1 про заборгованість ТОВ "Авіа Агро-Тех" перед ОСОБА_1 із невиплаченої заробітної плати станом на 26.03.2025 за період з 01.02.2024 по 26.03.2025 у розмірі 1 518 438,16 грн.

1.3. Представник заявника адвокат Проніна О.О. 23.03.2026 подала заяву про зменшення розміру грошових вимог до 1 040 596,54 грн, в якій визнала виплату ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 477 841,62 грн та додатково послалась на факт увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації згідно з наказом ТОВ "Авіа Агро-Тех" №93/к/тр від 13.11.2023 зі збереженням за ОСОБА_1 робочого місця та середнього заробітку.

1.4. Боржник та розпорядник майна грошові вимоги ОСОБА_1 не визнали.

1.5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/3117/25 (суддя Міньковський С.В., повний текст складено 17.08.2026) у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено; грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 1 040 596,54 грн, заявлені як заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01.02.2024 по 26.03.2025, відхилено в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру грошових вимог; роз`яснено, що відхилення вимог з підстав їх недоведеності не позбавляє заявника права звернутися до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у встановленому законом порядку за наявності належних і допустимих доказів.

1.6. Суд першої інстанції встановив перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з боржником та його увільнення від роботи з 13.11.2023 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, а також те, що весь період, за який заявлено заборгованість, припадає на період увільнення від роботи. Суд виходив з того, що в редакції частини третьої статті 119 КЗпП України, чинній у спірний період, обов`язок роботодавця зберігати середній заробіток працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, виключено Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, а тому право заявника на виплату визначається наказом боржника №93/к/тр від 13.11.2023, яким за ним збережено середній заробіток на період військової служби. За висновком суду, для підтвердження вимог заявник мав надати докази, які дають змогу встановити, який саме середній заробіток підлягав збереженню, за які періоди та в якому порядку він обчислювався і які суми залишилися невиплаченими.

1.7. Оцінюючи довідку ТОВ "Авіа Агро-Тех" №26-03/25 від 26.03.2025, суд першої інстанції зазначив, що наведені в ній розміри сукупного доходу за окремі місяці істотно різняться та істотно перевищують посадовий оклад заявника в розмірі 5 500,00 грн, установлений наказом №1-к/тр від 17.02.2020, доказів зміни окладу, встановлення надбавок, доплат, премій чи інших виплат матеріали справи не містять, довідка не розкриває складу сукупного доходу, видів і підстав виплат та порядку визначення їх розміру, а окремого розрахунку середнього заробітку заявник не надав. Суд послався на постанови Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №243/2071/18 та від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 і дійшов висновку про недоведеність заявником належними та достатніми доказами наявності в боржника заборгованості перед ним у розмірі 1 040 596,54 грн.

1.8. Суд першої інстанції також зазначив, що платіж від 25.02.2025 в сумі 4 000 000,00 грн підлягає врахуванню при визначенні фактичного стану розрахунків між сторонами, проте сам по собі не дає підстав автоматично вважати погашеною заявлену заборгованість, а твердження боржника про можливе підроблення довідки №26-03/25 самі по собі не є доказом її підроблення.

1.9. Відмовляючи в поверненні судового збору в сумі 6 656,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги стосуються середнього заробітку, збереженого на період військової служби, який з урахуванням статті 94 КЗпП України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 не є заробітною платою за виконану роботу, тому пільга, передбачена пунктом 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", до заявника не застосовується.

2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи

2.1. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 28.08.2026 через систему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/3117/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви в повному обсязі, а також стягнути з ТОВ "Авіа Агро-Тех" на його користь судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Доводи цієї апеляційної скарги в узагальненому вигляді зводяться до такого:

2.1.1. представник заявника не отримувала судових повісток і судових рішень у справі, доступ до електронної копії справи за вчетверто поданою заявою відкрито лише 26.08.2026; повний текст ухвали від 11.08.2026 надіслано до електронного кабінету заявника 18.08.2026, а представнику - 26.08.2026; за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про повідомлення про судове засідання на 18.08.2026 не ухвалювалась, тому заявник і його представник не були обізнані про розгляд справи та були позбавлені права заявити клопотання про витребування доказів, навести свої аргументи і заперечення; на думку апелянта, це є безумовною підставою для скасування ухвали відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 ГПК України;

2.1.2. арбітражний керуючий відмовив у наданні на адвокатський запит інформації про нараховану, але невиплачену ОСОБА_1 заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, хоча відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) зобов`язаний забезпечувати облік та виплату заборгованості з заробітної плати працівникам боржника; частиною третьою статті 40, частиною другою статті 59 КУзПБ та ухвалами суду першої інстанції від 07.04.2026 і 16.06.2026 встановлено обов`язок передати арбітражному керуючому бухгалтерську та іншу документацію боржника, тому, на думку апелянта, доцільно з`ясувати в арбітражного керуючого, які документи йому передані і як розглядались вимоги ОСОБА_1 та інших працівників-кредиторів;

2.1.3. суд першої інстанції правильно встановив, що наказом №93/к/тр від 13.11.2023 за ОСОБА_1 збережено місце роботи (посаду) та середній заробіток на період військової служби, востаннє заробітну плату за лютий 2024 року ОСОБА_1 отримав 25.02.2025, що підтверджується випискою АТ "Банк Альянс" від 15.03.2025; разом з тим суд прийняв заперечення боржника про нарахування виходячи з окладу 5 500,00 грн, не надавши належної правової оцінки наказу №93/к/тр та довідці №26-03/25 від 26.03.2025;

2.1.4. за аналогічними довідками, виданими колишнім керівником боржника ОСОБА_1 іншим працівникам боржника, їхні грошові вимоги з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати визнано в повному обсязі;

2.1.5. ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у цій справі встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення розпорядника майна до керівника боржника з вимогами про надання документів чи інформації, доказів відмови в їх наданні або інших доказів створення керівником боржника перешкод у здійсненні процедури банкрутства;

2.1.6. висновок суду про неможливість пояснити зазначені в довідці суми є помилковим, оскільки штатний розпис боржника періодично змінювався і наказом №24 від 15.03.2024 директору ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад у розмірі 224 844 грн (додаток 3 до заперечень від 18.08.2026);

2.1.7. суд неоднозначно врахував заперечення боржника та розпорядника майна щодо платежу від 25.02.2025 в сумі 4 000 000,00 грн, не надав належної правової оцінки підробленому документу АТ "Банк Альянс", не навів аргументів щодо його прийнятності та не оцінив подані заявником виписку АТ "ПУМБ" від 27.07.2026 за період з 02.01.2023 по 30.12.2025 і відповідь ДПС України №307626384 від 29.12.2025, якими спростовується виплата заявнику 4 000 000,00 грн за платіжною інструкцією №25 від 25.02.2025; за даними ДПС України боржник нарахував заявнику дохід у вигляді заробітної плати (ознака 101) за період з IV кварталу 2024 року по II квартал 2025 року в загальній сумі 488 841,62 грн;

2.1.8. боржник не надав доказів проведення остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , первинних документів з обліку заробітної плати та доказів виплати всіх належних заявнику сум, попри підвищений тягар доказування в цій категорії справ, тому підстав для спростування посилань заявника на наявність невиплаченої заробітної плати немає;

2.1.9. відповідно до пунктів 2, 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати; довідку №26-03/25 від 26.03.2025 підписав директор ОСОБА_1 , який на момент її видачі був засновником боржника, його повноваження керівника на цю дату не були припинені, тому, на думку апелянта, зміст довідки є безспірним;

2.1.10. оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статті 236 ГПК України щодо законності та обґрунтованості, що є підставою для її скасування відповідно до частини першої статті 277 ГПК України.

2.2. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас згідно з частиною четвертою статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга не містить окремих доводів щодо висновків суду першої інстанції про відмову в поверненні заявнику судового збору в сумі 6 656,00 грн.

2.3. Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апелянтом не наведено переконливих доказів на підтвердження неможливості подання ним (його представником) до суду першої інстанції доказів до ухвалення оскаржуваного судового рішення від 11.08.2026, а саме долученого до апеляційної скарги файлу "БА 01-28 лютого 2025.pdf" з банківською випискою АТ "Банк Альянс" від 15.03.2025 по рахунку ТОВ "Авіа Агро-Тех" № НОМЕР_1 за період з 01.02.2025 по 28.02.2025; долучених до заяви "Заперечення (на відповідь на відзив)" від 18.08.2026 (вх. №20323/26 ГСХО від 19.08.2026) файлів "Виписка по рахунку Берзін.pdf", "наказ 71 від 28.08.2023.pdf", "наказ 24 від 15.03.2024.pdf", тому зазначені документи (їхні електронні копії) суд апеляційної інстанції до розгляду не приймає. Також апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання представника апелянта від 21.10.2026 про долучення розрахункових листів ОСОБА_1 (пункт 4.10 цієї постанови).

3. Позиція інших учасників справи

3.1. У суді першої інстанції боржник проти визнання грошових вимог ОСОБА_1 заперечував (заперечення від 13.03.2026, повідомлення про розгляд вимог від 10.08.2026), посилаючись на відсутність за даними первинних регістрів обліку та виплати заробітної плати заборгованості перед заявником, регулярну виплату йому заробітної плати та матеріальної допомоги за даними банківських виписок, здійснення 25.02.2025 на його користь платежу в сумі 4 000 000,00 грн з призначенням "виплата заробітної плати" та на недостовірність довідки №26-03/25 від 26.03.2025, яка, за твердженням боржника, не могла бути складена та підписана ОСОБА_1 у зв`язку з проходженням ним військової служби з 14.11.2023 у військовій частині НОМЕР_2 та обмеженим доступом до засобів зв`язку. Боржник також зазначав, що, виходячи з посадового окладу 5 500,00 грн, загальний розмір виплат за 15 місяців, за які заявлено заборгованість, мав би становити 82 500,00 грн. Розпорядник майна у повідомленні від 10.08.2026 зазначив, що за інформацією боржника і банківських установ заробітна плата заявнику виплачувалась регулярно, а вимоги ОСОБА_1 розпорядником майна розглянуто і не визнано в повному обсязі.

3.2. Розпорядник майна - арбітражний керуючий Гриценко І.І. 29.09.2026 подав відзив на апеляційну скаргу (вих. №02-07/204), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Доводи цього відзиву в узагальненому вигляді зводяться до такого:

3.2.1. суд першої інстанції не заперечував ні факту трудових відносин заявника з боржником, ні існування наказу про збереження середнього заробітку; предметом дослідження було не право заявника на відповідну трудову гарантію, а наявність і розмір конкретного грошового зобов`язання боржника; наказ №93/к/тр є правовою підставою для дослідження питання про належні заявнику виплати, але не підтверджує розміру заборгованості, для визначення якого необхідні документи про вихідні дані, розрахунковий період, склад виплат і фактично невиплачені суми;

3.2.2. суд дослідив довідку №26-03/25 і навів мотиви, з яких визнав її недостатньою: зазначені в ній суми істотно перевищують оклад 5 500,00 грн, довідка не розкриває складу сукупного доходу, видів і підстав нарахування виплат, тому зазначені в ній суми не можна автоматично ототожнювати із середнім заробітком, який підлягав збереженню;

3.2.3. посилання апелянта на наказ №24 від 15.03.2024 не усуває необхідності перевірити його зміст, дату набрання чинності, період дії окладу та співвідношення відповідних виплат із заявленими сумами; середній заробіток обчислюється за правилами Порядку №100, а не лише виходячи з розміру посадового окладу, тому навіть за умови зміни окладу цей наказ сам по собі не підтверджує заборгованості в сумі 1 040 596,54 грн;

3.2.4. обставини платежу від 25.02.2025 в сумі 4 000 000,00 грн потребують оцінки в сукупності з іншими доказами; зазначення в платіжному документі призначення "виплата заробітної плати" без додаткової перевірки не дає змоги встановити період і види виплат, а заперечення апелянта щодо достовірності банківського документа не означають доведеності протилежних обставин; доводи щодо цього платежу не спростовують самостійної підстави відхилення вимог - недоведеності їх розміру;

3.2.5. обов`язки арбітражного керуючого в процедурі банкрутства не звільняють заявника від обов`язку довести свої вимоги, а відмова в наданні інформації на адвокатський запит не є доказом існування заборгованості; висновки ухвали від 04.08.2026 щодо виконання арбітражним керуючим окремих обов`язків не підтверджують наявності грошового зобов`язання боржника перед заявником;

3.2.6. вимоги кожного кредитора розглядаються індивідуально, а визнання вимог інших працівників не підтверджує заборгованості перед заявником; апелянт не навів відомостей про тотожність обставин розгляду вимог інших працівників і його вимог;

3.2.7. доводи апелянта про неналежне повідомлення підлягають перевірці за матеріалами справи; суд першої інстанції встановив, що заявник був належним чином повідомлений про судове засідання 11.08.2026; апелянт не заперечує подання ним заяви про зменшення вимог, пояснень та інших документів, а дата отримання копії повного тексту ухвали сама по собі не свідчить про неповідомлення про судове засідання.

3.3. Ініціюючий кредитор - ТОВ "Лізена БМ" 29.09.2026 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Доводи цього відзиву в узагальненому вигляді зводяться до такого:

3.3.1. під час розгляду заяв кредиторів суд перевіряє обґрунтованість, підстави виникнення та розмір вимог, а посилання на трудові відносини з боржником не є достатнім для включення вимог до реєстру; заявник мав надати документи, які дають змогу перевірити розрахунок (періоди нарахування, склад виплат, застосовані показники та невиплачені суми), а довідка без первинних документів такої перевірки не замінює;

3.3.2. наказ №93/к/тр від 13.11.2023 підтверджує наявність підстави для нарахування виплат, але не встановлює їх конкретного розміру за весь заявлений період; питання наявності правової підстави для виплат не слід ототожнювати з питанням доведеності конкретної суми вимог;

3.3.3. спір щодо призначення платежу від 25.02.2025 в сумі 4 000 000,00 грн не звільняє заявника від обов`язку довести суму вимог; встановлення обґрунтованого розміру вимог потребує оцінки всіх доказів у сукупності;

3.3.4. доводи про неповідомлення та ненадання документів підлягають перевірці за даними ЄСІТС, однак самі по собі не підтверджують правильності заявленого розрахунку; для скасування ухвали необхідно встановити процесуальне порушення та його вплив на правильність вирішення питання; якщо апелянт вважав, що певні документи перебувають у володінні боржника чи арбітражного керуючого, питання їх витребування вирішується судом у процесуальному порядку.

3.4. Боржник 29.09.2026 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/3117/25 залишити без змін. Доводи відзиву боржника на апеляційну скаргу зводяться до такого:

3.4.1. наказ №93/к/тр від 13.11.2023 підтверджує лише право на збереження середнього заробітку, а не розмір заборгованості. Довідка №26-03/25 від 26.03.2025 не розкриває складових суми, періодів нарахування, вихідних даних для обчислення середнього заробітку та фактично невиплачених сум. За істотного перевищення посадового окладу (5 500,00 грн) заявник мав надати розрахунок і підтвердні документи;

3.4.2. для встановлення стану розрахунків слід враховувати виплати за IV квартал 2024 року і I квартал 2025 року, а також платіж від 25.02.2025 на суму 4 000 000,00 грн з призначенням "виплата заробітної плати". Заявник не надав доказів, які дозволяли б перевірити розмір заборгованості з урахуванням цих виплат;

3.4.3. доводи про неотримання представником апелянта повісток і судових рішень та про ненадання арбітражним керуючим документів на адвокатський запит не спростовують недоведеності розміру вимог. Направлення запиту не звільняє заявника від обов`язку доказування, а повідомлення учасників суд перевіряє за матеріалами справи та даними ЄСІТС;

3.4.4. вимоги кожного працівника розглядаються окремо, тому обставини, встановлені щодо вимог інших працівників боржника, не підтверджують ні права апелянта на заявлену суму, ні її розміру.

3.5. Інші учасники справи відзивів на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до частини третьої статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції

4.1. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/3117/25 надійшла до Східного апеляційного господарського суду 28.08.2026 та зареєстрована за вх. №1861 Х/3. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 визначено склад суду: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Тарасова І.В.

4.2. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, несплати судового збору у встановленому законом розмірі та недотримання вимог статті 258 ГПК України; апелянту запропоновано подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, докази сплати судового збору в розмірі 7 987,20 грн та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи. На виконання цієї ухвали апелянт подав платіжну інструкцію про сплату судового збору у визначеному розмірі, докази направлення копії апеляційної скарги учасникам справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, визначено строк для подання заперечень щодо заяв і клопотань інших учасників справи - до 01.10.2026, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.10.2026 об 11:00 та витребувано в Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3117/25 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 . Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувану ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 18.08.2026 о 17:47, відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України вона вважається врученою 19.08.2026, а апеляційну скаргу подано 28.08.2026, тобто в межах строку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 256 ГПК України.

4.4. ОСОБА_1 21.09.2026 через систему "Електронний суд" подав клопотання про витребування доказів: в арбітражного керуючого та боржника - довідки про нараховані, але не виплачені ОСОБА_1 суми станом на 26.03.2025, наказів про зміни штатного розпису та посадовий оклад директора за період з 01.01.2022 по 26.03.2025, інших документів, на підставі яких розглядались грошові вимоги працівників-кредиторів; у Головного управління ДПС у Полтавській області - звітності боржника з податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору за період з 01.01.2023 по 21.09.2026 і відомостей про нараховані та сплачені щодо ОСОБА_1 податки і збори за період з 01.01.2023 по 26.03.2025; в АТ "Банк Альянс" - виписки по рахунку боржника за період з 01.01.2024 по 31.07.2026.

4.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Проніної О.О. від 22.09.2026 (вх. №10414 від 23.09.2026) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

4.6. Розпорядник майна, боржник та кредитор ТОВ "Лізена БМ" 29.09.2026 через систему "Електронний суд" подали відзиви на апеляційну скаргу, зміст яких наведено у пунктах 3.2-3.4 цієї постанови.

4.7. У судовому засіданні 05.10.2026 взяла участь представник апелянта адвокат Проніна О.О. в режимі відеоконференції, арбітражний керуючий Гриценко І.І. просив розглянути скаргу за його відсутності через його тимчасову непрацездатність, інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, своїх представників для участі в ньому не направили, про причини їхньої неявки суду не повідомили. Оскільки явка учасників справи не була визнана судом обов`язковою, Східний апеляційний господарський суд розпочав розгляд скарги ОСОБА_1 у судовому засіданні 05.10.2026.

За результатами розгляду клопотання адвоката Проніної О.О. - представника ОСОБА_1 про витребування доказів ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 це клопотання задоволено частково: витребувано в арбітражного керуючого оригінал оптичного диска DVD+R з інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ "Авіа Агро-Тех" № НОМЕР_1 , наданого АТ "Банк Альянс" як додаток до листа №192/3021-БТ від 23.02.2026, а в АТ "Банк Альянс" - інформацію про рух коштів по цьому рахунку за період з дати його відкриття по 18.02.2026; у задоволенні решти клопотання відмовлено. Цією ж ухвалою на підставі частини шостої статті 91 ГПК України у ОСОБА_1 витребувано оригінал довідки №26-03/25 від 26.03.2025, встановлено десятиденний строк для подання витребуваних доказів та оголошено перерву в судовому засіданні до 04.11.2026 о 10:30.

Відмовляючи в задоволенні клопотання в частині витребування інших доказів, суд виходив з того, що заявник не довів існування об`єктивних перешкод для подання відповідних доказів до суду першої інстанції або заявлення там клопотання про їх витребування: його інтереси в суді першої інстанції представляла адвокат Проніна О.О., ухвала-повідомлення від 21.07.2026 про розгляд заяви 11.08.2026 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 22.07.2026 (том 12а, а.с. 166), а податкова звітність, яку, за твердженням апелянта, подавав він сам як керівник боржника, була йому відома до постановлення оскаржуваної ухвали. Витребовуючи оригінали доказів, суд виходив з того, що апелянт ставить під сумнів відповідність оригіналу копії електронного доказу - інформації АТ "Банк Альянс" про рух коштів, поданої розпорядником майна 10.08.2026, а учасники справи - справжність і достовірність копії довідки №26-03/25 від 26.03.2025 (частина п`ята статті 96, частина шоста статті 91 ГПК України).

4.8. На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2026: до суду від арбітражного керуючого Гриценка І.І. надійшов оригінал диска DVD+R із супровідним листом АТ "Банк Альянс" (том 12а, а.с. 91-94), від АТ "Банк Альянс" надійшов лист від 15.10.2026 з доданою до нього інформацією про рух коштів на рахунку ТОВ "Авіа Агро-Тех" № НОМЕР_1 (том 12а, а.с. 111-114а). Представник апелянта надіслала до суду паперовий примірник довідки ТОВ "Авіа Агро-Тех" №26-03/25 від 26.03.2025 за підписом ОСОБА_1 з відтиском печатки ТОВ "Авіа Агро-Тех" (том 12а, а.с. 122).

4.9. У судовому засіданні 04.11.2026 в режимі відеоконференції взяли участь представник апелянта адвокат Проніна О.О. та арбітражний керуючий (розпорядник майна) Гриценко І.І.

Від представника боржника - адвоката Остапенко І.О. напередодні судового засідання 04.11.2026 до суду надійшла заява (клопотання) від 03.11.2026 про відкладення судового засідання, в обґрунтування якої представник боржника зазначив, що не має можливості взяти участь у судовому засіданні 04.11.2026 о 10:30 через зайнятість у судовому засіданні Київського районного суду міста Полтави, яке призначене на 04.11.2026 об 11:00, і просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

Заслухавши позицію учасників справи щодо заявленого клопотання представника боржника, Східний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та продовжив розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (частини одинадцята, дванадцята статті 270 ГПК України), оскільки явка учасників справи в судове засідання ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження була визнана необов`язковою, а боржник уже скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не навів у клопотанні переконливих доводів щодо нагальної потреби участі представника боржника у судовому засіданні, що потребувало би його відкладення.

Посилання представника боржника на пункт 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відхиляє, оскільки представник боржника не з`явився у судове засідання вдруге, а договір №113/25, наданий на підтвердження повноважень адвоката, укладено завчасно - ще 26.09.2025. Також, відмовляючи в задоволенні клопотання представника боржника про відкладення розгляду справи, суд враховує необхідність дотримання строку розгляду апеляційної скарги, визначеного статтею 273 ГПК України.

4.10. За результатами розгляду в судовому засіданні 04.11.2026 клопотання представника апелянта від 21.10.2026 про долучення доказів, заслухавши позицію розпорядника майна - арбітражного керуючого Гриценка І.І., Східний апеляційний господарський суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні цього клопотання в частині долучення розрахункових листів ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 269 ГПК України, оскільки представник апелянта не змогла пояснити походження цих доказів, дату їхнього створення, особу, яка їх створила, в який спосіб вони опинилися у ОСОБА_1 та в чому саме полягали об`єктивні та нездоланні перешкоди для вчасного подання цих доказів до суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд прийняв до розгляду лише долучений до цього клопотання оригінал довідки від 26.03.2025, витребуваний ухвалою суду від 05.10.2026.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

5.1. Відповідно до наказу ТОВ "Авіа Агро-Тех" №1-к/тр від 17.02.2020 (том 12, а.с. 5) ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Авіа Агро-Тех" із посадовим окладом 5 500,00 грн; підставою для видання цього наказу зазначено рішення одноосібного засновника ТОВ "Авіа Агро-Тех" від 21.10.2019 та розділ 8 Статуту Товариства.

Наказом ТОВ "Авіа Агро-Тех" №93/к/тр від 13.11.2023 (том 12, а.с. 41) ОСОБА_1 увільнено від роботи на посаді директора ТОВ "Авіа Агро-Тех" на підставі статті 119 КЗпП України у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням посади і середнього заробітку; підставою видання наказу зазначено військовий квиток від 11.11.2023.

Наказом ТОВ "Авіа Агро-Тех" №9/1/к/тр від 26.03.2025 (том 12, а.с. 6) ОСОБА_1 26.03.2025 припинив виконання обов`язків на посаді директора за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України; цим наказом також було передбачено нарахування та виплату компенсації за невикористану щорічну основну відпустку загальною тривалістю 45 календарних днів. Підставами для видання цього наказу зазначено заяву ОСОБА_1 про звільнення від 26.03.2025 та рішення одноосібного засновника ТОВ "Авіа Агро-Тех" від 26.03.2025; наказ підписаний ОСОБА_1 .

5.2. Від представника заявника - адвоката Проніної О.О. 23.03.2026 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Харківської області надійшла заява про зменшення суми грошових вимог до боржника, в якій вона зазначила, що боржник частково виплатив ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати: за IV квартал 2024 року 425 341,62 грн, утримано податки та обов`язкові платежі - 76 561,62 грн; за I квартал 2025 року 52 500,00 грн, утримано податки та обов`язкові платежі - 9 450,00 грн, тому просить визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 до боржника ТОВ "Авіа Агро-Тех", що складаються з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з 01.02.2024 по 26.03.2025 в сумі 1 040 596,54 грн, включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Агро-Тех" та повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір згідно з квитанцією до платіжної інструкції АТ КБ "ПриватБанк" від 02.02.2026 в сумі 6 656,00 грн.

5.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області у складі судді Кононової О.В. від 16.06.2026 за результатами попереднього засідання визнано розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; зобов`язано розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом забезпечення; зобов`язано розпорядника майна вчинити певні дії; призначено проведення зборів кредиторів на 03.07.2026 та призначено проведення підсумкового засідання суду на 18.08.2026 о 13:30.

5.4. Ухвалою Господарського суду Харківської області у складі судді Кононової О.В. від 23.06.2026 заяву ОСОБА_1 (вх. №2652 від 02.02.2026) з грошовими вимогами до боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2026. У зв`язку із задоволенням ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2026 заяви судді Кононової О.В. про самовідвід від розгляду справи №922/3117/25 ухвалою Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. від 06.07.2026 справа №922/3117/25 прийнята до провадження судді Міньковського С.В., заява ОСОБА_1 (вх. №2652 від 02.02.2026) з грошовими вимогами до боржника із заробітної плати призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2026 о 10:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 судове засідання з розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 відкладено відповідно до статті 216, пункту 4 частини другої статті 202 ГПК України (необхідність витребування нових доказів). Враховуючи, що суду не надано всіх необхідних документів, суд першої інстанції вважав за необхідне відкласти розгляд заяви ОСОБА_1 (вх. №2652 від 02.02.2026) з грошовими вимогами до боржника із заробітної плати на 11.08.2026 об 11:00, крім того, боржника разом із розпорядником майна зобов`язано детально розглянути вимоги ОСОБА_1 та надати до суду повідомлення про розгляд разом із документами на підтвердження поданої позиції.

Ухвалу-повідомлення Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 про розгляд заяви ОСОБА_1 11.08.2026 об 11:00 (том 12, а.с. 67) доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 22.07.2026 о 17:10 (том 12а, а.с. 166) та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.07.2026. Заявник у судове засідання 11.08.2026 не з`явився.

5.5. Довідка ТОВ "Авіа Агро-Тех" №26-03/25 від 26.03.2025, подана представником заявника (апелянта) разом із заявою про грошові вимоги кредитора до боржника від 02.02.2026, містить інформацію про те, що за період із січня 2024 року по березень 2025 року ОСОБА_1 нараховано сукупний дохід у розмірі 2 255 549,94 грн, утримання становлять 450 706,70 грн, сума до виплати - 1 804 843,24 грн, фактично виплачено 286 405,08 грн, заборгованість підприємства становить 1 518 438,16 грн. У довідці зазначено сукупний дохід за січень 2024 року - 293 670,90 грн, за лютий та березень 2024 року - по 268 134,30 грн, за квітень 2024 року - 141 780,54 грн, за травень 2024 року - 148 225,11 грн, за червень 2024 року - 122 446,83 грн, за липень 2024 року - 148 225,11 грн, за серпень та вересень 2024 року - по 135 335,97 грн, за жовтень 2024 року - 148 225,11 грн, за листопад 2024 року - 135 335,97 грн, за грудень 2024 року - 141 780,54 грн, за січень та лютий 2025 року - по 17 500,00 грн, за березень 2025 року - 133 919,29 грн. Довідка не містить відомостей про склад сукупного доходу, конкретні види виплат, підстави їх нарахування, періоди, за які вони здійснювалися, та порядок визначення їх розміру.

Крім того, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.11.2026 судом встановлено, що паперова довідка ТОВ "Авіа Агро-Тех" №26-03/25 від 26.03.2025 за підписом ОСОБА_1 з відтиском печатки ТОВ "Авіа Агро-Тех", надана представником апелянта на виконання ухвали суду від 05.10.2026 (том 12а, а.с. 122), має суттєві відмінності від електронної копії довідки, яка була засвідчена електронним підписом представника ОСОБА_1 - адвоката Проніної О.О. та подана представником через систему "Електронний суд" як додаток до заяви про грошові вимоги до боржника від 02.02.2026 (том 12, а.с. 7). Зокрема, паперовий примірник довідки від 26.03.2025, наданий ОСОБА_5 на виконання ухвали суду від 05.10.2026, містить відтиск печатки ТОВ "Авіа Агро-Тех", тоді як копія довідки, засвідчена електронним підписом адвоката Проніної О.О., містить зображення відтиску печатки ТОВ "Авіа Агро-Тех" №2; також відрізняється розташування елементів підпису відносно печатки. Водночас на запитання суду представник ОСОБА_1 - адвокат Проніна О.О. заперечила передання їй інших оригінальних примірників довідки від 26.03.2025 та заперечувала наявність встановлених судом відмінностей між копією та оригіналом письмового доказу.

5.6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що окремого розрахунку середнього заробітку за період увільнення від роботи, який дозволяв би перевірити правильність його обчислення та встановити конкретний розмір виплат, що підлягали збереженню, заявник не надав. Крім того, про факт увільнення від роботи на посаді директора ТОВ "Авіа Агро-Тех" на підставі статті 119 КЗпП України у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації представник заявника не повідомив суд у заяві від 02.02.2026, зазначивши про ці обставини та про збереження за ОСОБА_1 робочого місця та середнього заробітку на підставі наказу ТОВ "Авіа Агро-Тех" №93/к/тр від 13.11.2023 лише у заяві про зменшення розміру кредиторських вимог від 23.03.2026.

Доказів прийняття боржником інших наказів, розпоряджень чи рішень, якими ОСОБА_1 змінювався розмір посадового окладу, встановлювалися надбавки, доплати, премії, винагороди або інші виплати, що могли б пояснити зазначений у довідці №26-03/25 розмір доходу, учасники справи станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали не надали, а докази, які не були подані до суду першої інстанції, відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України апеляційним господарським судом не приймаються.

5.7. Надана разом із повідомленням про розгляд вимог кредитора ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати інформація АТ "Банк Альянс" про рух грошових коштів по рахунку ТОВ "Авіа Агро-Тех", код ЄДРПОУ 43324292, № НОМЕР_1 , код валюти 980, за період з дати відкриття 09.01.2025 по дату отримання запиту 18.02.2026 в електронній формі (том 12, а.с. 76-78) містить такий запис про платіжну операцію:

1) номер документа: 25;

2) дата документа: 25.02.2025;

3) сума операції: 4 000 000;

4) сума операції (UAH): 4 000 000;

5) валюта операції: 980;

6) номер рахунку платника: [рахунок приховано]

7) унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів платника: PAN:

8) код ID НБУ банку платника: 300119;

9) банк платника: АТ "БАНК АЛЬЯНС";

10) найменування платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВІА АГРО-ТЕХ";

11) номер/код платника: 43324292;

12) IP-адреса платника: 1-95.46.157.75;

13) код ID НБУ надавача платіжних послуг отримувача: 334851;

14) надавач платіжних послуг отримувача: АТ "ПУМБ";

15) найменування отримувача: ОСОБА_1 ;

16) номер рахунку отримувача: No: НОМЕР_3 ;

17) унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів отримувача: PAN:

18) номер/код отримувача: [номер приховано];

19) призначення платежу: виплата заробної плати за лютий 2024, податки всі сплачені;

20) дата проведення операції: 25.02.2025;

21) час проведення операції: 14:48:4;

22) залишок коштів на рахунку: 560 781.

5.8. Суд першої інстанції, оцінюючи наданий електронний доказ - файл електронної таблиці у форматі CSV, погодився з доводами арбітражного керуючого Гриценка І.І. про те, що надана банком інформація підтверджує перерахування 25.02.2025 боржником на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 4 000 000,00 грн.

Східний апеляційний господарський суд у судовому засіданні 04.11.2026 дослідив інформацію АТ "Банк Альянс" про рух грошових коштів по рахунку ТОВ "Авіа Агро-Тех", код ЄДРПОУ 43324292, № НОМЕР_1 , код валюти 980, в електронній формі за період з дати відкриття 09.01.2025 по дату отримання запиту 18.02.2026 на оптичних дисках, яка була надана арбітражним керуючим та АТ "Банк Альянс" на виконання ухвали суду від 05.10.2026.

Суд апеляційної інстанції встановив, що інформація АТ "Банк Альянс" міститься у файлі текстового формату з роздільниками полів - CSV (Comma-Separated Values), що формується згідно із загальним описом формату RFC 4180, і оформлена відповідно до додатка до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 №267 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 18.03.2024 №33). У реквізиті №3 ("Сума операції") зазначається сума операції у валюті її проведення, одиниця виміру - сота частка одиниці валюти (ціле число) або сота частка тройської унції для банківського металу (ціле число); у реквізиті №4 ("Сума операції (UAH)") зазначається еквівалент у національній валюті, одиниця виміру - копійки (ціле число).

Отже, інформація АТ "Банк Альянс" підтверджує перерахування боржником на користь ОСОБА_1 40 000,00 грн, а не 4 000 000,00 грн. На запитання суду в судовому засіданні 04.11.2026 представник апелянта (заявника) також визнала факт перерахування ОСОБА_1 40 000,00 грн 25.02.2025 за платіжною інструкцією №25 з призначенням платежу "виплата заробної плати за лютий 2024, податки всі сплачені".

6. Позиція суду апеляційної інстанції

6.1. Правова природа та порядок розгляду вимог ОСОБА_1 .

6.1.1. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

6.1.2. ОСОБА_1 заявив свої вимоги як заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01.02.2024 по 26.03.2025. Водночас увесь цей період припадає на час, коли ОСОБА_1 був увільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації і трудових обов`язків директора не виконував (пункти 5.1, 5.2 цієї постанови). Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Середній заробіток за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є розрахунковою величиною, що обчислюється виходячи з виплат працівникові за визначений період (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16). Отже, за своєю правовою природою вимоги ОСОБА_1 є вимогами про виплату середнього заробітку, збереженого за ним наказом боржника №93/к/тр від 13.11.2023 на період військової служби, а не вимогами про виплату заробітної плати за виконану роботу.

6.1.3. Така правова природа вимог зумовлює і висновок суду першої інстанції щодо судового збору. Пунктом 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнено фізичних осіб - кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Оскільки заявлені ОСОБА_1 вимоги стосуються збереженого середнього заробітку, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування цієї пільги та для повернення заявникові судового збору в сумі 6 656,00 грн (пункт 1.9 цієї постанови). Апеляційна скарга окремих доводів щодо цього висновку не містить (пункт 2.2 цієї постанови), тому апеляційний господарський суд відповідно до частини першої статті 269 ГПК України ухвалу в цій частині не переглядає, водночас зазначає, що наведена кваліфікація вимог узгоджується з висновком, викладеним у пункті 6.1.2 цієї постанови.

6.1.4. Згідно з частинами першою, другою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують; кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати мають право подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до частини шостої статті 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. ОСОБА_1 звернувся із заявою 02.02.2026, тобто після закінчення 31.10.2025 строку на заявлення вимог кредиторів (пункт 1.2 цієї постанови), тому суд першої інстанції правильно розглянув його вимоги в окремому судовому засіданні після попереднього засідання, проведеного 16.06.2026 (пункти 5.3, 5.4 цієї постанови). Порядок розгляду заяви в цій частині учасники справи не оспорюють.

6.1.5. За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16) заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; на господарський суд покладено обов`язок здійснення правового аналізу заявлених кредиторських вимог, підстав їх виникнення, характеру, розміру та моменту виникнення; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами розгляду визнає або відхиляє її повністю чи частково незалежно від визнання чи відхилення боржником. При цьому у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори щодо заявлених до боржника вимог, а лише встановлює наявність або відсутність грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів та (або) рішення юрисдикційного органу.

6.1.6. Особливість розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство полягає в тому, що визнання необґрунтованої вимоги безпосередньо впливає на права та майнові інтереси інших кредиторів, тому під час їх розгляду застосовується підвищений стандарт доказування, а визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких надано достатні докази наявності та розміру заборгованості (постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20). Такий стандарт має особливе значення, коли вимогу заявляє заінтересована щодо боржника особа, до числа яких статтею 1 КУзПБ віднесено, зокрема, керівника боржника. ОСОБА_1 обіймав посаду директора боржника до 26.03.2025, тобто менш ніж за рік до відкриття провадження у справі про банкрутство (30.09.2025), а тому є заінтересованою щодо боржника особою, і його вимоги підлягають перевірці за підвищеним стандартом доказування.

6.1.7. Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд надсилає судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси та вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; особам, які зареєстрували електронний кабінет, документи у справах надсилаються в електронній формі шляхом їх доставки до такого кабінету, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

6.1.8. Перевіряючи доводи апелянта про неналежне повідомлення про розгляд його заяви (підпункт 2.1.1 цієї постанови), апеляційний господарський суд встановив, що заява ОСОБА_1 розглянута судом першої інстанції в судовому засіданні 11.08.2026, на яке її розгляд було відкладено протокольною ухвалою від 21.07.2026 (пункт 5.4 цієї постанови). Ухвалу-повідомлення від 21.07.2026 про розгляд заяви ОСОБА_1 11.08.2026 об 11:00 доставлено до електронного кабінету заявника 22.07.2026, тобто майже за три тижні до судового засідання, та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень (пункт 5.4 цієї постанови). Отже, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що заявник про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

6.1.9. Доводи апелянта про відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали про повідомлення про судове засідання на 18.08.2026 не стосуються розгляду його заяви, оскільки на 18.08.2026 ухвалою від 16.06.2026 призначено підсумкове засідання суду у справі про банкрутство (пункт 5.3 цієї постанови), а заява ОСОБА_1 розглядалась і вирішена в судовому засіданні 11.08.2026.

6.1.10. Усі учасники справи, у тому числі ОСОБА_1 , мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд", а повний текст оскаржуваної ухвали доставлено до електронного кабінету заявника 18.08.2026. Отже, суд першої інстанції направляв процесуальні документи у справі до електронного кабінету заявника в порядку, визначеному частиною п`ятою статті 6 ГПК України. Обставини надання представнику заявника доступу до електронної справи для ознайомлення з її матеріалами не є тотожними неповідомленню учасника справи про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційний господарський суд зауважує, що склад учасників судового процесу (глава IV ГПК України) включає учасників справи (параграф 1), представників (параграф 2) та інших учасників процесу (параграф 3). Склад учасників справи визначається за правилами статті 41 ГПК України, яка розміщена у параграфі першому глави IV ГПК України. Відповідно до частини п`ятої статті 41 ГПК України у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Отже, представник учасника справи не є учасником справи в розумінні пункту 3 частини третьої статті 277 ГПК України, тому обставини отримання (неотримання) судових повісток і процесуальних документів представником заявника за належного повідомлення самого заявника через його електронний кабінет (пункти 6.1.8, 6.1.10 цієї постанови) не свідчать про наявність обов`язкової підстави для скасування оскаржуваної ухвали.

6.1.11. Апеляційний господарський суд також враховує, що заява ОСОБА_1 перебувала на розгляді суду першої інстанції з 06.02.2026 (дата прийняття заяви до розгляду судом першої інстанції) до 11.08.2026, а його представник 23.03.2026 подала додаткові пояснення та заяву про зменшення розміру грошових вимог (пункти 1.3, 5.2 цієї постанови). Отже, заявник був обізнаний про розгляд його заяви і протягом понад шести місяців мав можливість подати додаткові докази або заявити клопотання про витребування доказів відповідно до статті 81 ГПК України. Матеріали справи в паперовій та електронній формі не містять доказів того, що питання про витребування доказів порушувалось заявником перед судом першої інстанції; відповідне клопотання він уперше подав лише до суду апеляційної інстанції (пункти 4.4, 4.7 цієї постанови).

6.1.12. За таких обставин апеляційний господарський суд не вбачає підстав для висновку про розгляд заяви ОСОБА_1 за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, а тому доводи апелянта про наявність обов`язкової підстави для скасування ухвали, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України, відхиляє.

6.2. Щодо грошових зобов`язань боржника перед ОСОБА_1 зі збереженого середнього заробітку у спірні розрахункові періоди (підпункти 2.1.3, 2.1.6, 2.1.8, 2.1.9 цієї постанови)

6.2.1. Факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з боржником, його увільнення від роботи з 13.11.2023 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та прийняття боржником наказу №93/к/тр від 13.11.2023 про збереження за ним середнього заробітку судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується (пункт 5.1 цієї постанови). Предметом перевірки в цьому випадку є обсяг наданої заявникові гарантії, порядок обчислення збереженого середнього заробітку, а також наявність і розмір грошового зобов`язання боржника перед заявником з урахуванням трьох періодів, які мають значення для справи: розрахункового періоду для обчислення середнього заробітку, періоду, за який заявлено вимоги (з 01.02.2024 по 26.03.2025), та періоду, за який сформовано довідку №26-03/25 від 26.03.2025 (з січня 2024 року по березень 2025 року).

6.2.2. Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, яка набрала чинності 19.07.2022 і була чинною на час призову ОСОБА_1 на військову службу та протягом усього спірного періоду, за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зберігаються місце роботи та посада; обов`язку роботодавця зберігати за такими працівниками середній заробіток ця норма не передбачає. Верховний Суд неодноразово зазначав, що з 19.07.2022 роботодавець звільнений від обов`язку зберігати за мобілізованим працівником середній заробіток, а за таким працівником зберігаються лише місце роботи і посада (постанови Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №753/12209/22, від 23.10.2024 у справі №204/10216/22).

6.2.3. Водночас статтею 9-1 КЗпП України передбачено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Оскільки ОСОБА_1 увільнено від роботи з 13.11.2023, тобто вже після 19.07.2022, збереження за ним середнього заробітку на час мобілізації не було законодавчою вимогою. Відтак збереження за ОСОБА_1 середнього заробітку наказом №93/к/тр від 13.11.2023 є додатковою гарантією, наданою працівникові роботодавцем відповідно до статті 9-1 КЗпП України, а не виконанням обов`язку, покладеного на роботодавця законом. Обсяг такої гарантії визначається змістом наказу роботодавця і не може тлумачитися розширено.

6.2.4. Апеляційний господарський суд також враховує, що на час видання наказу №93/к/тр від 13.11.2023 директором ТОВ "Авіа Агро-Тех" був сам ОСОБА_1 , який, за твердженням апелянта, був і засновником боржника (підпункт 2.1.9, пункт 5.1 цієї постанови). Отже, роботодавцем (власником підприємства), який установив цю додаткову гарантію, фактично виступав сам працівник, на користь якого її встановлено. За таких обставин зазначена гарантія не може тлумачитися ширше від її буквального змісту: наказом №93/к/тр за ОСОБА_1 збережено саме середній заробіток, обчислений за правилами Порядку №100, а не заробітну плату директора в розмірі, який міг установлюватися для цієї посади надалі, у період, коли заявник трудових обов`язків не виконував.

6.2.5. Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку №100 в усіх інших випадках, ніж обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної допомоги чи виплати компенсації за невикористані відпустки, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком; середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Посилання апелянта на абзаци перший, другий пункту 2 Порядку №100 не враховують, що ці положення стосуються обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної допомоги та виплати компенсації за невикористані відпустки.

6.2.6. Оскільки наказ №93/к/тр від 13.11.2023 не визначає конкретного розміру середнього заробітку, такий розмір мав визначатися за правилами Порядку №100. Подією, з якою пов`язана виплата, є увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку з мобілізацією з 13.11.2023, а отже, розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є вересень та жовтень 2023 року. У цей період єдиним документально підтвердженим розміром оплати праці ОСОБА_1 був посадовий оклад 5 500,00 грн на місяць, встановлений наказом №1-к/тр від 17.02.2020 (пункти 5.1, 5.6 цієї постанови). Виходячи з виплат за вересень та жовтень 2023 року в загальній сумі 11 000,00 грн і 43 робочих днів цих місяців, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становив 255,81 грн.

6.2.7. Вимоги заявлено за період з 01.02.2024 по 26.03.2025, тоді як підсумкові показники довідки №26-03/25 визначено за період із січня 2024 року по березень 2025 року (пункт 5.5 цієї постанови). Навіть за умови нарахування збереженого середнього заробітку за ширший із цих періодів - з січня 2024 року по березень 2025 року включно (326 робочих днів), тобто з урахуванням січня 2024 року та днів березня 2025 року після звільнення заявника 26.03.2025, які до заявленого періоду не належать, - його розмір не перевищував би 83 394,06 грн, а за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору (1,5 %, а з 01.12.2024 - 5 %) - орієнтовно 66 362,23 грн.

6.2.8. Водночас сам ОСОБА_1 у заяві про зменшення розміру грошових вимог від 23.03.2026 визнав, що боржник виплатив йому за IV квартал 2024 року 425 341,62 грн та за I квартал 2025 року 52 500,00 грн, з яких утримано податки та обов`язкові платежі в сумах 76 561,62 грн та 9 450,00 грн відповідно (пункт 5.2 цієї постанови). Отже, лише за цими визнаними заявником виплатами він отримав від боржника за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб і військового збору 391 830,00 грн (348 780,00 грн + 43 050,00 грн), що майже в шість разів перевищує розрахунковий розмір збереженого за ним середнього заробітку за вирахуванням ПДФО та військового збору за весь період з січня 2024 року по березень 2025 року. Крім того, у самій довідці №26-03/25 від 26.03.2025 зазначено, що за цей період ОСОБА_1 фактично виплачено 286 405,08 грн (пункт 5.5 цієї постанови), що також перевищує зазначений розрахунковий розмір.

6.2.9. Підстав для виплати ОСОБА_1 за період увільнення від роботи коштів у розмірі, що відповідав заробітній платі директора у 2024-2025 роках, апеляційний господарський суд не вбачає. Право заявника на виплати за цей період ґрунтується виключно на наказі №93/к/тр від 13.11.2023, яким збережено середній заробіток, а не заробітну плату за посадою (пункти 6.1.2, 6.2.4 цієї постанови). Пункт 10 Порядку №100, яким передбачалося коригування середньої заробітної плати у разі підвищення посадових окладів у період, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, виключено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1213, що набрала чинності 12.12.2020; після цієї дати правових підстав для такого коригування немає (постанова Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №826/18143/14). Тому зміна посадового окладу директора після увільнення заявника від роботи, на яку посилається апелянт, на розмір збереженого за ним середнього заробітку не впливає.

6.2.10. Отже, з урахуванням виплат, отримання яких визнав сам заявник, заборгованість боржника перед ОСОБА_1 зі збереженого за ним середнього заробітку за заявлений період відсутня.

6.3. Щодо оцінки доказів

6.3.1. Відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного; таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

6.3.2. Довідка №26-03/25 від 26.03.2025 не підтверджує заявленого розміру вимог. Розміри сукупного доходу за квітень-грудень 2024 року, зазначені в ній (122 446,83 грн, 135 335,97 грн, 141 780,54 грн, 148 225,11 грн), є кратними сумі 6 444,57 грн у співвідношенні з кількістю робочих днів відповідного місяця (19, 21, 22 та 23 дні), що свідчить про їх визначення виходячи із середньоденного заробітку в розмірі 6 444,57 грн, тобто у понад двадцять п`ять разів більшого, ніж визначений за правилами Порядку №100 (пункт 6.2.6 цієї постанови). Ні довідка, ні інші докази не розкривають, на підставі яких виплат обчислено цей показник, а розміри доходу за лютий та березень 2024 року, січень-березень 2025 року не відповідають і такому порядку обчислення. Довідку видано в день припинення трудових відносин і, як зазначає сам апелянт (підпункт 2.1.9 цієї постанови), підписано ОСОБА_1 як директором боржника, тобто складено кредитором як керівником боржника на власну користь. Наявність у ОСОБА_1 повноважень керівника на дату складення довідки свідчить лише про можливість підписання ним такого документа, однак не підтверджує достовірності відображених у ньому даних. З урахуванням статусу заявника як заінтересованої щодо боржника особи (пункт 6.1.6 цієї постанови) за відсутності первинних документів така довідка не може бути достатнім доказом розміру заборгованості.

6.3.3. Щодо посилань апелянта на наказ №24 від 15.03.2024, яким, за його твердженням, директору встановлено посадовий оклад у розмірі 224 844 грн, апеляційний господарський суд зазначає, що цей документ, як вказує сам апелянт, долучено до заперечень від 18.08.2026, тобто поданих після ухвалення оскаржуваної ухвали, а тому судом першої інстанції він не досліджувався. Доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від заявника, апелянт не навів, тому підстав для його прийняття відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України немає. Крім того, цей наказ прийнято після увільнення заявника від роботи, а тому розмір установленого ним окладу не впливає на розмір збереженого середнього заробітку (пункт 6.2.9 цієї постанови); зазначені в довідці №26-03/25 розміри доходу не відповідають і цьому окладу.

6.3.4. Відповідь ДПС України №307626384 від 29.12.2025, на яку посилається апелянт, у матеріалах справи відсутня, тому доводи апелянта щодо її доказового значення суд до уваги не бере. Доводи представника апелянта про подання цієї відповіді разом із заявою про зменшення розміру грошових вимог до боржника від 23.03.2026 спростовуються матеріалами справи як у паперовій, так і в електронній формі.

6.3.5. Щодо доводів апелянта про неналежну оцінку інформації АТ "Банк Альянс" про платіж від 25.02.2025 в сумі 4 000 000,00 грн, виписки АТ "ПУМБ" та відповіді ДПС України (підпункт 2.1.7 цієї постанови) апеляційний господарський суд зазначає, що ці доводи частково знайшли підтвердження: за платіжною інструкцією №25 від 25.02.2025 боржник перерахував заявникові 40 000,00 грн, а не 4 000 000,00 грн (пункт 5.8 цієї постанови). Водночас суд першої інстанції не дійшов висновку про погашення заявленої заборгованості цим платежем. Навпаки, суд зазначив, що сам по собі факт його здійснення не дає підстав автоматично вважати погашеною заявлену заборгованість (пункт 1.8 цієї постанови). Висновок про відсутність підстав для визнання вимог ОСОБА_1 ґрунтується на самостійних підставах - покритті розрахункового розміру збереженого середнього заробітку виплатами, отримання яких визнав сам заявник (пункт 6.2 цієї постанови), та недоведеності заявленого розміру вимог (пункти 6.3.2, 6.3.3 цієї постанови).

За наведених обставин помилкове визначення судом першої інстанції суми платежу ТОВ "Авіа Агро-Тех" на користь ОСОБА_1 від 25.02.2025 не призвело до неправильного вирішення питання про визнання грошових вимог заявника і не спростовує правильного по суті висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання вимог ОСОБА_1 зі збереженого середнього заробітку за період з 01.02.2024 по 26.03.2025, який ґрунтується на сукупності всіх наявних у справі доказів.

Питання справжності довідки №26-03/25, для з`ясування якого суд апеляційної інстанції, зокрема, витребував оригінали доказів (пункт 4.7 цієї постанови), не впливає на результат розгляду заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 , тому апеляційний господарський суд висновків щодо нього не робить.

6.3.6. Доводи апелянта про те, що боржник не надав первинних документів з обліку заробітної плати та доказів остаточного розрахунку при звільненні (підпункт 2.1.8 цієї постанови), не спростовують висновків суду першої інстанції. Обов`язок довести наявність і розмір грошових вимог до боржника у справі про банкрутство покладено на кредитора, який заявляє такі вимоги (частина друга статті 45 КУзПБ, пункти 6.1.5, 6.1.6 цієї постанови). Неподання боржником доказів на спростування вимог не звільняє заявника від цього обов`язку і не означає, що заявлена ним обставина є доведеною (пункт 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

6.3.7. Доводи апелянта щодо відмови арбітражного керуючого в наданні інформації на адвокатський запит, обов`язків арбітражного керуючого та керівника боржника щодо передання документації, змісту ухвали від 04.08.2026 та визнання вимог інших працівників боржника (підпункти 2.1.2, 2.1.4, 2.1.5 цієї постанови) апеляційний господарський суд відхиляє з таких підстав. Відмова арбітражного керуючого в наданні інформації на адвокатський запит, як і невиконання ним чи керівником боржника обов`язків щодо передання документації боржника, за їх наявності, не є доказом існування заборгованості в заявленому розмірі. У разі неможливості самостійно отримати докази, які перебувають у володінні боржника чи арбітражного керуючого, заявник мав право заявити клопотання про їх витребування в порядку статті 81 ГПК України ще в суді першої інстанції, проте цим правом не скористався (пункт 6.1.11 цієї постанови).

6.3.8. Обставини, на які апелянт посилається з ухвали Господарського суду Харківської області від 04.08.2026, стосуються виконання розпорядником майна окремих процесуальних обов`язків та не стосуються наявності чи розміру грошового зобов`язання боржника перед ОСОБА_1 , тому преюдиціального значення для вирішення питання про його вимоги в розумінні частини четвертої статті 75 ГПК України не мають.

6.3.9. Грошові вимоги кожного кредитора розглядаються судом індивідуально з урахуванням поданих ним доказів. Апелянт не навів відомостей, які б свідчили про тотожність фактичних обставин розгляду вимог інших працівників боржника і його вимог; до того ж визнання вимог інших працівників за довідками, виданими ОСОБА_1 як керівником боржника, не підтверджує достовірності довідки, виданої ним на власну користь (пункт 6.3.2 цієї постанови).

6.3.10. З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника в розмірі 1 040 596,54 грн: заявлений розмір вимог не доведений належними та достатніми доказами, а розрахунковий розмір збереженого за заявником середнього заробітку за заявлений період покривається виплатами, отримання яких визнав сам заявник.

6.3.11. Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006, заява №63566/00, пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (рішення від 10.02.2010, заява №4909/04, пункт 58), принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 11.08.2026 надав відповіді на ключові аргументи учасників справи, а доводи апелянта про невідповідність ухвали вимогам статті 236 ГПК України (підпункт 2.1.10 цієї постанови) не знайшли підтвердження.

7. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

7.1. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.2. За результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/3117/25 доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання його грошових вимог; помилкове визначення судом першої інстанції суми платежу від 25.02.2025 (пункт 6.3.5 цієї постанови) не призвело до неправильного вирішення цього питання. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання грошових вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Авіа Агро-Тех" у розмірі 1 040 596,54 грн. Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування чи зміни немає.

7.3. З огляду на викладене Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 - без змін.

8. Щодо судових витрат

8.1. Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції не змінює оскаржувану ухвалу та не ухвалює нового рішення, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом заяви в суді першої інстанції, не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

8.2. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у тому числі сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 7 987,20 грн, за наслідками відмови в задоволенні апеляційної скарги покладаються на апелянта. Підстав для стягнення з ТОВ "Авіа Агро-Тех" на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, про що апелянт просив в апеляційній скарзі, немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 269, 270, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/3117/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/3117/25 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови в порядку та у випадках, що передбачені статтями 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 10.11.2026.

Головуючий суддя Є.О. Васильєв

Суддя О.А. Істоміна

Суддя І.В. Тарасова