Судові рішення

Ухвала № 140530627 у справі № 916/3841/26 від 13.10.2026

Ухвала від 13.10.2026 у господарській справі № 916/3841/26 (категорія «Банкрутство юридичної особи»). Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд, суддя Богатир К.В.

Справа№ 916/3841/26
СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
СуддяБогатир К.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяБанкрутство юридичної особи
Дата ухвалення13.10.2026
Надійшло до реєстру13.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140530627

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3841/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Аленіна О.Ю., Павленко Н.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. (вх.3988/26/Д1 від 12.10.2026)

в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження

по справі №916/3841/26

за заявою ОСОБА_1

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна»

про відкриття провадження у справі про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 (вх. № 3937/26) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна, розгляд заяви у підготовчому засіданні призначено на 02.10.2026 року о 10:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 у задоволені заяви (вх. № 3937/26 від 17.09.2026) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» - відмовлено.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3841/26.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3841/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Аленін О.Ю., Павленко Н.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3841/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3841/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3841/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. (вх.3988/26/Д1 від 12.10.2026) від розгляду справи №916/3841/26.

Апелянт вказує, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків. Жодної норми у ГПК України, яка б передбачала право суду «відкласти вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до надходження паперових матеріалів справи», закон не містить. Механізм «відкладення відкриття провадження» є суто штучним та суперечить нормам процесуального права.

ОСОБА_1 зазначає, що суддя апеляційної інстанції має миттєвий, прямий та безперешкодний електронний доступ до всіх матеріалів справи безпосередньо в автоматизованій системі документообігу суду та підсистемі «Електронний суд». Винесення ухвали про «відкладення» за наявності повного електронного досьє справи в ЄСІТС є штучним процесуальним зволіканням.

ОСОБА_1 посилається на те, що у справі про банкрутство фактор часу є визначальним. Кожен день штучного відкладення відкриття провадження використовується боржником для завершення виведення активів на підконтрольні структури та ухилення від розрахунків з кредитором-працівником. Штучне зупинення руху справи на стадії відкриття створює прямі преференції для боржника.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що у справі про банкрутство № 916/3046/25 (за попередньою заявою про відкриття банкрутства ТОВ «БІІР Україна») колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду під головуванням судді Богатиря К.В. (постанова від 04.02.2026, ухвала від 15.01.2026) відхилила клопотання та заперечення скаржника, погодившись із доводами боржника про нібито «наявність спору про право» щодо заборгованості із заробітної плати, та стягнула зі скаржника 12 000 грн судових витрат на користь боржника.

ОСОБА_1 зазначає, що суддя Богатир К.В. раніше вже висловив своє суб`єктивне ставлення до вимог ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна», вважаючи їх «спірними» до остаточного рішення касаційного суду. З огляду на попередню висловлену позицію судді Богатиря К.В. у справі № 916/3046/25 щодо тих самих правовідносин, у заявника існують об`єктивні сумніви щодо здатності судді неупереджено оцінити преюдиційне значення Постанови ВС від 30.09.2026 без прагнення відстояти свою попередню позицію про «наявність спору».

З огляду на викладене вище, ОСОБА_1 просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 916/3841/26.

Дослідивши доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

В рішенні Європейського суду у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 року зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:

(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).

Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У даному випадку, однієї із підстав для відводу є посилання апелянта на те, що колегія суддів постановила ухвалу, яка не передбачена ГПК України, а саме ухвалу про відкладення вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3841/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно західного апеляційного господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент надходження апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 матеріали справи №916/3841/26 до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

З огляду на зазначене, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 було відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження до надходження матеріалів справи та доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати їх на адресу суду апеляційної інстанції.

Отже, постановлення зазначеної ухвали було обумовлено необхідністю отримання матеріалів справи для належного вирішення процесуального питання щодо подальшого руху апеляційної скарги, а не наміром створити перешкоди для реалізації заявником права на апеляційний перегляд судового рішення.

Щодо посилань заявника на те, що справа №916/3841/26 сформована в електронній формі, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції нібито не мав необхідності витребовувати її матеріали, колегія суддів зазначає, що сама по собі обставина подання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» не свідчить про відсутність у суду необхідності отримати матеріали справи в установленому процесуальному порядку.

Наявність електронних копій окремих процесуальних документів, можливість їх формування та подання в електронній формі не є безумовним підтвердженням того, що суду апеляційної інстанції передано повний обсяг матеріалів відповідного судового провадження, необхідний для вирішення процесуальних питань.

При цьому доводи заявника про наявність у суддів безперешкодного доступу до всіх матеріалів справи не спростовують установленої обставини ненадходження матеріалів справи до апеляційного суду та самі по собі не свідчать про те, що колегія суддів керувалася іншими мотивами, ніж необхідність належного процесуального розгляду апеляційної скарги.

Посилання заявника на штучне затягування розгляду справи також не заслуговують на увагу, оскільки не підкріплені об`єктивними обставинами, які б свідчили про умисне зволікання колегії суддів із вирішенням відповідного процесуального питання.

При цьому сам по собі проміжок часу між надходженням апеляційної скарги та постановленням ухвали про витребування матеріалів справи не може без урахування конкретних процесуальних обставин свідчити про наявність умислу суддів на затягування її розгляду.

Водночас доводи ОСОБА_1 про те, що таке відкладення здійснюється на користь ТОВ «БІІР Україна» з метою надання боржнику можливості вивести активи на підконтрольні структури та ухилитися від погашення заборгованості, мають характер припущень.

Зокрема, заявником не наведено конкретних фактичних обставин та належних доказів, які б підтверджували існування зв`язку між постановленням колегією суддів ухвали від 12.10.2026 та ймовірними діями боржника щодо відчуження належного йому майна.

Саме лише припущення заявника про можливе використання боржником часу до відкриття апеляційного провадження для відчуження активів не може бути належною підставою для висновку про упередженість суддів.

Водночас частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналогічний підхід послідовно застосовується Верховним Судом.

Так, у постанові від 08.07.2024 у справі №911/1580/23 Верховний Суд, перевіряючи доводи щодо необґрунтованої відмови у відводі суддів апеляційної інстанції, зазначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України. За відсутності інших обставин, які б підтверджували необ`єктивність або упередженість суддів, такі доводи не можуть вважатися об`єктивно обґрунтованими.

В ухвалі від 07.08.2025 у справі №910/10897/24 Верховний Суд також виходив із того, що незгода учасника справи з процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їхню упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у результаті розгляду справи. Верховний Суд наголосив на необхідності існування переконливих фактів, які можуть бути перевірені та об`єктивно викликати сумнів у безсторонності суддів.

Крім того, в ухвалі від 13.04.2026 у справі №917/65/23 Верховний Суд зазначив, що незгода учасника справи з процесуальними рішеннями суддів сама по собі не є підставою для відводу. При цьому Верховний Суд звернув увагу, що використання інституту відводу виключно з підстав незгоди з правовою позицією суддів фактично надавало б учаснику процесу можливість обирати склад суду на власний розсуд.

Отже, наведена практика Верховного Суду підтверджує необхідність розмежування процесуальних рішень суду, з якими не погоджується учасник справи, та обставин, які дійсно можуть свідчити про упередженість або необ`єктивність суддів.

Колегія суддів також враховує правові підходи Європейського суду з прав людини, відповідно до яких безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При цьому особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежного, а побоювання учасника справи щодо можливої упередженості суду повинні бути об`єктивно обґрунтованими.

Відповідні правові підходи викладені, зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Веттштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000 та «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15.07.2010.

З огляду на наведене твердження заявника про штучне затягування судового розгляду, створення переваг для боржника та порушення принципів рівності сторін не підтверджені об`єктивними обставинами, які б вказували на упередженість або заінтересованість колегії суддів у результаті апеляційного перегляду.

Фактично доводи заявника у цій частині зводяться до незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів про витребування матеріалів справи та відкладення вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, що відповідно до прямої вказівки частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути самостійною підставою для відводу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини щодо відкладення вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та нібито штучного затягування розгляду справи не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи об`єктивності суддів та не є підставами для їх відводу в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що суддя Богатир К.В. під час розгляду справи №916/3046/25 відхилив клопотання та заперечення ОСОБА_1 , погодившись із доводами ТОВ «БІІР Україна» про нібито «наявність спору про право» щодо заборгованості із заробітної плати, та фактично суддя Богатир К.В. вже висловив своє суб`єктивне ставлення до вимог ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна», колегія суддів зазначає наступне.

На розгляді колегії суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. дійсно знаходилася справа №916/3046/25, а саме наступні апеляційні скарги:

1) Апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.

Колегія суддів ухвалою від 04.02.2026 закрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство, з підстав того, що така апеляційна скарга була подана особою, яка не довела, що оскаржувана ухвала впливає на її права, обов`язки чи законні інтереси.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 по суті не розглядалася.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна» не були предметом розгляду під час даного апеляційного провадження.

2) Апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 по справі №916/3046/25.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 вирішено:

«Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 по справі №916/3046/25 - задовольнити частково.

Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 по справі №916/3046/25 - змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

« 1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» від 29.09.2025 (вх. № 3-879/25 від 01.10.2025) - задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР УКРАЇНА» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, код ЄДРПОУ 38819672) 7 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» від 29.09.2025 (вх. № 3-879/25 від 01.10.2025) - відмовити.»

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про розподіл судових витрат (вх. №4671/25 від 19.11.2025) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР УКРАЇНА» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, код ЄДРПОУ 38819672) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 5 000,00 грн.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про розподіл судових витрат (вх. №4671/25 від 19.11.2025) - відмовити.»

У даному випадку, вирішувалося виключно питання витрат на професійну правничу допомогу.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна» не були предметом розгляду під час даного апеляційного провадження.

Крім того, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/3046/25 залишено без змін.

3) Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25 - залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Разом з цим, недоліки, встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги, ОСОБА_1 не були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25 по суті не розглядалася.

Крім того, на розгляді колегії суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. знаходилися заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, а саме:

1) Заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 (вх.537/26 від 10.02.2026).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 (вх.537/26 від 10.02.2026) відмовлено; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 залишено в силі.

Таким чином, колегія суддів виключно вирішувала питання наявності чи відсутності новоявлених обставин для перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна» не були предметом розгляду під час даної заяви.

2) Заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 (вх.1496/26 від 13.04.2026).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження (вх. 1496/26 від 13.04.2026) за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 відмовлено; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 залишено в силі.

Таким чином, колегія суддів виключно вирішувала питання наявності чи відсутності новоявлених обставин для перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна» не були предметом розгляду під час даної заяви.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2026 Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 916/3046/25 - залишено без змін.

З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного провадження у справі №916/3046/25, ні колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В., ні суддя Богатир К.В. окремо, не надавали оцінки вимогам ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна».

Таким чином, посилання апелянта на те, що суддя Богатир К.В. вже надав оцінку вимогам ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР України» не відповідає обставинам справи №916/3046/25.

Крім того, як вже зазначалося вище, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тому будь-яка незгода з рішеннями судді Богатиря К.В. під час розгляду справи №916/3046/25 не може бути підставою для відводу його від розгляду даної справи.

Таким чином, заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. (вх.3988/26/Д1 від 12.10.2026) від розгляду справи №916/3841/25 не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів, а також відсутні докази на підтвердження інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів.

Враховуючи викладене, а також те, що інших ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А., заявником у заяві про відвід не наведено, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.Визнати необґрунтованим відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А., заявлений ОСОБА_1 у справі №916/3841/26.

2.Справу №916/3841/26 передати на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

Н.А. Павленко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.10.2026 Ухвала № 140992425 Південно-західний апеляційний господарський суд
19.10.2026 Ухвала № 140745993 Південно-західний апеляційний господарський суд
16.10.2026 Ухвала № 140652140 Південно-західний апеляційний господарський суд
15.10.2026 Ухвала № 140610119 Південно-західний апеляційний господарський суд
14.10.2026 Ухвала № 140565710 Південно-західний апеляційний господарський суд
12.10.2026 Ухвала № 140497861 Південно-західний апеляційний господарський суд
02.10.2026 Ухвала № 140275166 Господарський суд Одеської області
02.10.2026 Ухвала № 140275097 Господарський суд Одеської області
18.09.2026 Ухвала № 139892901 Господарський суд Одеської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38819672. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг