ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3841/26
Суддя Південно - західного апеляційного господарського суду Філінюк І.Г.
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. (вх.3988/26/Д1 від 12.10.2026)
в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження
по справі №916/3841/26
за заявою ОСОБА_1
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна»
про відкриття провадження у справі про банкрутство, -
встановив:
17.09.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 (вх. № 3937/26) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна», розгляд заяви у підготовчому засіданні призначено на 02.10.2026 року о 10:00.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 у задоволені заяви (вх. № 3937/26 від 17.09.2026) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» - відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3841/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3841/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Аленін О.Ю., Павленко Н.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3841/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3841/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. (вх.3988/26/Д1 від 12.10.2026) від розгляду справи №916/3841/26.
В обґрунтування даної заяви скаржник вказує, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків. Жодної норми у ГПК України, яка б передбачала право суду «відкласти вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до надходження паперових матеріалів справи», закон не містить. Механізм «відкладення відкриття провадження» є суто штучним та суперечить нормам процесуального права.
ОСОБА_1 зазначає, що суддя апеляційної інстанції має миттєвий, прямий та безперешкодний електронний доступ до всіх матеріалів справи безпосередньо в автоматизованій системі документообігу суду та підсистемі «Електронний суд». Винесення ухвали про «відкладення» за наявності повного електронного досьє справи в ЄСІТС є штучним процесуальним зволіканням.
ОСОБА_1 посилається на те, що у справі про банкрутство фактор часу є визначальним. Кожен день штучного відкладення відкриття провадження використовується боржником для завершення виведення активів на підконтрольні структури та ухилення від розрахунків з кредитором-працівником. Штучне зупинення руху справи на стадії відкриття створює прямі преференції для боржника.
Крім того, ОСОБА_1 вказав, що у справі про банкрутство № 916/3046/25 (за попередньою заявою про відкриття банкрутства ТОВ «БІІР Україна») колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду під головуванням судді Богатиря К.В. (постанова від 04.02.2026, ухвала від 15.01.2026) відхилила клопотання та заперечення скаржника, погодившись із доводами боржника про нібито «наявність спору про право» щодо заборгованості із заробітної плати, та стягнула зі скаржника 12 000 грн судових витрат на користь боржника.
ОСОБА_1 зазначає, що суддя Богатир К.В. раніше вже висловив своє суб`єктивне ставлення до вимог ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна», вважаючи їх «спірними» до остаточного рішення касаційного суду. З огляду на попередню висловлену позицію судді Богатиря К.В. у справі № 916/3046/25 щодо тих самих правовідносин, у заявника існують об`єктивні сумніви щодо здатності судді неупереджено оцінити преюдиційне значення Постанови ВС від 30.09.2026 без прагнення відстояти свою попередню позицію про «наявність спору».
З огляду на викладене вище, ОСОБА_1 просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 916/3841/26.
Колегія суддів Південно - західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Аленін О.Ю., Павленко Н.А., розглянувши вказану заяву про відвід, дійшла висновку про її необґрунтованість, у зв`язку з чим ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.10.2026 матеріали справи №916/3841/26 передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заявленого відводу в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2026 для розгляду заявленого відводу суддів призначено суддю Філінюка І.Г.
Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» від 22.02.1996, у справі «Томан проти Швейцарії» від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду на заявника покладається обов`язок подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стосовно підстави для відводу, що колегія суддів постановила ухвалу, яка не передбачена ГПК України, а саме ухвалу про відкладення вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3841/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно західного апеляційного господарського суду, суд зазначає, що такі доводи не можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 ГПК України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент надходження апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 матеріали справи №916/3841/26 до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
З огляду на зазначене, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 було відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження до надходження матеріалів справи та доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати їх на адресу суду апеляційної інстанції.
Отже, постановлення зазначеної ухвали було обумовлено необхідністю отримання матеріалів справи для належного вирішення процесуального питання щодо подальшого руху апеляційної скарги, а не наміром створити перешкоди для реалізації заявником права на апеляційний перегляд судового рішення.
Щодо посилань заявника на те, що справа №916/3841/26 сформована в електронній формі, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції нібито не мав необхідності витребовувати її матеріали, колегія суддів зазначає, що сама по собі обставина подання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" не свідчить про відсутність у суду необхідності отримати матеріали справи в установленому процесуальному порядку.
Наявність електронних копій окремих процесуальних документів, можливість їх формування та подання в електронній формі не є безумовним підтвердженням того, що суду апеляційної інстанції передано повний обсяг матеріалів відповідного судового провадження, необхідний для вирішення процесуальних питань.
При цьому доводи заявника про наявність у суддів безперешкодного доступу до всіх матеріалів справи не спростовують установленої обставини ненадходження матеріалів справи до апеляційного суду та самі по собі не свідчать про те, що колегія суддів керувалася іншими мотивами, ніж необхідність належного процесуального розгляду апеляційної скарги.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими ( рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не наведено ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів при винесенні ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 про відкладення вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження до надходження матеріалів справи та доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати їх на адресу суду апеляційної інстанції, а зазначені доводи, що викладені у заяві про відвід є виключно незгода скаржника із зазначеним вище судовим рішенням у питанні застосування вимог ГПК України, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід у зв`язку з її необґрунтованістю.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що суддя Богатир К.В. під час розгляду справи №916/3046/25 відхилив клопотання та заперечення ОСОБА_1 , погодившись із доводами ТОВ «БІІР Україна» про нібито «наявність спору про право» щодо заборгованості із заробітної плати, та фактично суддя Богатир К.В. вже висловив своє суб`єктивне ставлення до вимог ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна», колегія суддів зазначає наступне.
На розгляді колегії суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. дійсно знаходилася справа №916/3046/25, а саме наступні апеляційні скарги:
1) Апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.
Колегія суддів ухвалою від 04.02.2026 закрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство, з підстав того, що така апеляційна скарга була подана особою, яка не довела, що оскаржувана ухвала впливає на її права, обов`язки чи законні інтереси.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 по суті не розглядалася.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ "БІІР Україна" не були предметом розгляду під час даного апеляційного провадження.
2) Апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 по справі №916/3046/25.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 вирішено:
«Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 по справі №916/3046/25 - задовольнити частково.
Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 по справі №916/3046/25 - змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
« 1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІІР Україна" від 29.09.2025 (вх. № 3-879/25 від 01.10.2025) - задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІІР УКРАЇНА" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, код ЄДРПОУ 38819672) 7 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БІІР Україна" від 29.09.2025 (вх. № 3-879/25 від 01.10.2025) - відмовити.»
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про розподіл судових витрат (вх. №4671/25 від 19.11.2025) - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, код ЄДРПОУ 38819672) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про розподіл судових витрат (вх. №4671/25 від 19.11.2025) - відмовити.»
У даному випадку, вирішувалося виключно питання витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ "БІІР Україна" не були предметом розгляду під час даного апеляційного провадження.
Крім того, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 916/3046/25 залишено без змін.
3) Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25 - залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Разом з цим, недоліки, встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги, ОСОБА_1 не були усунуті.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 про повернення заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами по справі №916/3046/25 по суті не розглядалася.
Крім того, на розгляді колегії суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. знаходилися заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, а саме:
1) Заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 (вх.537/26 від 10.02.2026).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 (вх.537/26 від 10.02.2026) відмовлено; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 залишено в силі.
Таким чином, колегія суддів виключно вирішувала питання наявності чи відсутності новоявлених обставин для перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ "БІІР Україна" не були предметом розгляду під час даної заяви.
2) Заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 (вх.1496/26 від 13.04.2026).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження (вх. 1496/26 від 13.04.2026) за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 відмовлено; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 залишено в силі.
Таким чином, колегія суддів виключно вирішувала питання наявності чи відсутності новоявлених обставин для перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ "БІІР Україна" не були предметом розгляду під час даної заяви.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2026 Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 916/3046/25 - залишено без змін.
З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного провадження у справі №916/3046/25, ні колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В., ні суддя Богатир К.В. окремо, не надавали оцінки вимогам ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР Україна».
Таким чином, посилання заявника на те, що суддя Богатир К.В. вже надав оцінку вимогам ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати з ТОВ «БІІР України» не відповідає обставинам справи №916/3046/25.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Обставин, які б свідчили про упередженість суддів у даній справі або окремих суддів стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а судом не встановлено.
Водночас незгода сторони з процесуальними рішеннями, судді в інших справах у складі колегії суддів апеляційного суду при розгляді інших аналогічних господарських, за змістом частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів у справі №916/3046/25 не свідчить про їх упередженість та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 не наведено ґрунтовних аргументів на доведення наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А., а всі доводи, що викладені у заяві про відвід є виключно незгода скаржника із зазначеним вище процесуальними рішенням, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід у зв`язку з її необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 35,38, 39, 232-236, 240, 281 ГПК України, суддя -
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А. від розгляду справи №916/3841/26 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Філінюк І.Г.