ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
13.10.2026 м. Дніпро
Справа № 908/556/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді (доповідач) Кошлі А.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 у справі 908/556/26 (суддя Горохов І.С.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Нечепуренко Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1
до відповідача Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни, АДРЕСА_2
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Благодійна організація «Благодійний Фонд «Сильна і вільна Україна», 69005, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 41, кв. 22
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Нечепуренко Олександра Сергійовича до відповідача Фізичної особи - підприємця Славської Маріель Станіславівни з вимогами про:
- розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1607-2025 від 16.07.2025, укладений між Фізичною особою-підприємцем Нечепуренком Олександром Сергійовичем та Фізичною особою-підприємцем Славською Маріель Станіславівною;
- зобов`язання відповідача звільнити шляхом виселення та повернення позивачу орендованого приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Парковий, буд. 15, загальною площею 417,7 кв.м.;
- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 20 312,94 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Славська Маріель Станіславівни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Нечепуренко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) заборгованість з орендної плати у розмірі 47 884,88 грн (сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 88 коп.). В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Славська Маріель Станіславівни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Нечепуренко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1803,48 грн (одна тисяча вісімсот три гривні 48 коп.).
Не погодившись із вищевказаним рішенням, фізична особа-підприємець Славська Маріель Станіславівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:
1. Відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою;
2. Зупинити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 у справі № 908/556/26 в оскаржуваній частині до закінчення його перегляду в апеляційному порядку;
3. Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 у справі № 908/556/26 змінити в частині визначення та стягнення з ФОП Славської Маріель Станіславівни на користь ФОП Нечепуренка Олександра Сергійовича заборгованості з орендної плати;
4. Зменшити розмір заборгованості з орендної плати, що підлягає стягненню з ФОП Славської Маріель Станіславівни на користь ФОП Нечепуренка Олександра Сергійовича, з 47 884,88 грн до 18 570,30 грн, з яких: 9 306,40 грн - заборгованість із фіксованої частини орендної плати; 9 263,90 грн - заборгованість зі змінної частини орендної плати;
5. Викласти відповідний абзац резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 у редакції щодо стягнення з ФОП Славської Маріель Станіславівни на користь ФОП Нечепуренка Олександра Сергійовича заборгованості з орендної плати в розмірі 18 570 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 30 копійок;
6. Змінити рішення в частині розподілу судового збору та інших судових витрат відповідно до зміненого розміру задоволених позовних вимог;
7. Судові витрати, понесені апелянтом у зв`язку з апеляційним переглядом справи, розподілити відповідно до результатів апеляційного перегляду.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.
Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
В апеляційній скарзі ФОП Славська Маріель Станіславівна просить поновити пропущений строк на її подання, посилаючись на виявлення після переходу рішення до виконання істотної невідповідності у розрахунку присудженої заборгованості, добросовісне використання відповідачем передбаченого ст. 243 ГПК України механізму виправлення арифметичної помилки та необхідність проведення повної звірки платежів після того, як суд дійшов висновку про неможливість усунення невідповідності без зміни змісту рішення. Відповідач не був процесуально бездіяльним, а послідовно вживав заходів для захисту своїх прав, після чого виникла необхідність апеляційного перегляду рішення по суті.
Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми статті 199 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, зокрема, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008);
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервалів часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник вказує на те, що після переходу рішення до стадії виконання виникла необхідність провести контрольну звірку фактично присудженої до стягнення суми із первинними платіжними документами та встановленими судом обставинами, під час якої було виявлено істотну невідповідність між платежами, факт здійснення яких установлений самим судом, та арифметичним результатом, покладеним в основу резолютивної частини рішення. Після виявлення зазначеної обставини відповідач не залишався бездіяльним та звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про виправлення арифметичної помилки в порядку ст. 243 ГПК України. Після того, як суд першої інстанції фактично визначив, що усунення зазначеної невідповідності потребуватиме зміни змісту рішення, стало очевидним, що питання повинно вирішуватися шляхом апеляційного перегляду рішення по суті.
Арифметичною помилкою може бути пропуск цифри, випадкова перестановка цифр або спотворення результату обчислення арифметичних дій. Неправильне застосування методик підрахунку або неправильних вихідних даних для обчислень не є арифметичною помилкою.
У заяві про виправлення арифметичної помилки у судовому рішенні відповідач просить виправити не арифметичну помилку, а включити до розрахунку додаткові платежі, зменшити суму загальної заборгованості з 47 884,88 грн на 18 570,30 грн, тим самим фактично змінити зміст і суть судового рішення, що є неприпустимим та не відповідає положенням статті 243 ГПК України.
Скаржником не наведено належних доказів обставин, які об`єктивно унеможливлювали подання апеляційної скарги в межах установленого законом строку, а також не обґрунтовано, чому реалізація права на апеляційне оскарження не могла відбутися своєчасно незалежно від звернення із заявою в порядку статті 243 ГПК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені в обґрунтування відповідної заяви, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 у справі № 904/556/26.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч. 6, 8 ст. 260 ГПК України).
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними наведені Фізичною особою-підприємцем Славською Маріель Станіславівною підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 року у справі № 904/556/26.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 у справі 908/556/26 - залишити без руху.
Надати Фізичній особі-підприємцю Славській Маріель Станіславівні строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Надати докази, що підтверджують дату отримання цієї ухвали.
Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом подання:
- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
Копію ухвали надіслати Фізичній особі-підприємцю Славській Маріель Станіславівні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя А.О. Кошля