ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа №905/701/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія, позивач) - Сосунов Є.В. (адвокат),
відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом - Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - Товариство, відповідач) - Дем`яненко О.І. (адвокатка),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом:
1) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго») - Єсипенко О.В.,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові енергетичні проекти» (далі - ТОВ «Нові енергетичні проекти») - не з`явився,
3) Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП «Вода Донбасу») - не з`явився,
4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» (далі - ТОВ «Сода») - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Компанії та Товариства
на рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2026 (суддя: Кротінова О.В.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 (судді: Васильєв Є.О., Істоміна О..А., Хачатрян В.С.),
у справі за первісним позовом Компанії
до Товариства
про стягнення коштів за врегулювання небалансів електричної енергії
та за зустрічним позовом Товариства
до Компанії,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: ДП «Укрінтеренерго», ТОВ «Нові енергетичні проекти», КП «Вода Донбасу», ТОВ «Сода»,
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТУП
Спір у справі за первісним позовом виник щодо наявності підстав для стягнення з Товариства коштів за договором врегулювання небалансів електричної енергії та наявності підстав для зобов`язання Компанії вчинити дії на користь Товариства за зустрічним позовом.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія звернулася до суду з позовом до Товариства про стягнення 141 479 362,32 грн, у тому числі:
- за фактично надані послуги (основний борг) за період: квітень-травень 2025 року; коригування/врегулювання: січня, лютого, квітня, травня, червня, вересня, жовтня 2024 року та лютого, березня 2025 року у розмірі 139 751 748,18 грн на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку, НКРЕКП);
- штрафні санкції за ці періоди, обчислені від суми основного зобов`язання у розмірі 1 727 614,14 грн, з яких: 1 199 272,83 грн інфляційне збільшення та 528 341,31 грн 3% річних.
1.1.1. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством, як учасником ринку, вимог розділу 5 укладеного договору про врегулювання небалансів електричної енергії та порушення вимог пункту 7.7.3 Правил ринку, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
1.2. Товариство звернулося до суду із зустрічним позовом до Компанії, в якому просило визнати неправомірними та незаконними дії Компанії, як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, щодо покладання 13313,53 МВт/год на Товариство, як сторону відповідальну за баланс, обсягів, наднормових технологічних втрат; зобов`язати Компанію, як оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку, вчинити дії, шляхом зміни у сторону зменшення сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа ММS) покладених на Товариство як сторону, відповідальну за баланс, скасувати сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії, провести нове формування сертифікованих даних на підставі зменшених обсягів для Товариства на 13313,53 МВт/год та передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку Адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів, виставлення рахунків та актів-коригувань.
1.2.1. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Товариство не погоджується із доводами та розрахунками, наданими Компанією у первісному позові, оскільки в них включені обсяги понаднормових технологічних втрат, які виникли внаслідок дій Компанії та об`єми споживання споживачів, для яких Товариство не є стороною, відповідальною за баланс. Окрім того, стверджує, що заборгованість, заявлена до стягнення у первісному позові сформована на підставі даних, які вже оскаржені споживачем, КП «Вода Донбасу», в суді першої та апеляційної інстанції, а рішення про задоволення позову споживача набрало законної сили. Таким чином, позивач за зустрічним (відповідач за первісним) позовом вважає, що задоволення зустрічного позову, оскарження та зміна обсягів, що стала підставою для нарахування заборгованості, може частково виключити задоволення первісного позову на вартість непогоджених відповідачем у первісному позові об`ємів. Зазначає про неправомірні та незаконні дії Компанії щодо включення обсягів понаднормових технологічних втрат, які виникли внаслідок дій позивача за первісним позовом та об`єми споживання споживачів, для яких відповідач у первісному позові не є стороною, відповідальною за баланс. Одночасно відзначено на відсутності вини (бездіяльності) щодо виконання відключень, що виключає застосування наслідків пункту 7.10. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) як віднесення об`ємів споживання невідключених споживачів на втрати ОСР.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Господарський суд Донецької області рішенням від 23.03.2026 первісний позов Компанії задовольнив частково.
Стягнув з Товариства на користь Компанії 89 595 274,89 грн, з яких: 84 920 847,06 грн за фактично надані послуги (основний борг) за період: квітень-травень 2025 року, 2 789 315,76 грн коригування/врегулювання лютого 2025 року, 3% річних - 322 080,86 грн, інфляційне збільшення - 1 563 031,21 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 536 915,47 грн. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовив.
У задоволенні зустрічного позову Товариства відмовив.
2.2. Не погодившися з рішенням суду першої інстанції, Компанія звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати в частині відмови у стягненні суми основного боргу за період: січень, лютий, квітень, червень, вересень, жовтень 2024 року у сумі 52 041 585,36 грн та в частині відмови у стягненні 3% річних у розмірі 206 260,45 грн; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача основного боргу за період: січень, лютий, квітень, червень, вересень, жовтень 2024 року у сумі 52 041 585,36 грн та стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 206 260,45 грн; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
2.3. Східний апеляційний господарський суд постановою від 23.07.2026 скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 33 150 941,71 грн та 3% річних у розмірі 114 260,71 грн та ухвалив в цій частині нове рішення, яким позов задовольнив.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 18 890 643,65 грн та 3% річних у розмірі 91 999,74 грн змінив, виклав його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
Виклав резолютивну частину рішення в іншій редакції. Стягнув з Товариства на користь Компанії 122 496 718,93 грн, з яких: 120 861 104,53 грн заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії за актами купівлі-продажу за період квітень-травень 2025 року та за актами коригування/врегулювання січня, лютого, квітня, травня, червня, вересня, жовтня 2024 року, лютого та березня 2025 року, 3% річних 436 341,57 грн, інфляційне збільшення 1 199 272,83 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 734 083,17 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Стягнув з Товариства на користь Компанії відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, у розмірі 814 277,16 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Компанія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у справі та рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Компанії щодо стягнення: основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 18 890 643,65 грн; 3 % річних у розмірі 91 999,74 грн; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Компанії задовольнити в частині стягнення з Товариства на користь Компанії 18 890 643,65 грн основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії та 91 999,74 грн 3 % річних.
3.2. Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 в частині скасування рішення Господарського суду Донецької області щодо відмови у стягненні суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 33 150 941,71 грн та 3% річних у розмірі 114 260,71 грн, а справу № 905/701/25 в частині стягнення заборгованості у розмірі 33 150 941,71 грн та 3% річних у розмірі 114 260,71 грн повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Узагальнені доводи касаційної скарги Компанії
4.1. З посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Компанія зазначає про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20; від 11.04.2022 у справі №905/38/21, від 14.12.2021 у справі №922/3767/20, від 01.07.2025 справа №911/4610/15 (910/549/23), від 20.09.2021 справа №910/8958/20, від 21.05.2019 у справі №826/8917/17, від 09.06.2022 у справі №826/17808/16, від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, від 01.12.2023 у справі №910/9216/22, від 20.02.2024 у справі №905/644/22.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства
5.1. З посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України Товариство зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки Верховного суду, викладені у постановах від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, від 30.10.2025 у справі №904/537/24, від 29.04.2026 у справі №905/242/25, від 04.06.2026 у справі №910/12364/24.
5.2. З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України Товариство зазначає про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пунктів 6.2.8. та 7.10. ПРРЕЕ з урахуванням умов типового договору про врегулювання небалансів та чи є застосування наслідків, передбачених даними пунктами до оператора системи розподілу (ОСР) діями на виконання договору або позадоговірними правовідносинами.
6. Позиція інших учасників справи
6.1. У відзиві на касаційну скаргу Компанії Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та рішення суду першої інстанції - без змін.
6.2. Компанія у відзиві на касаційну скаргу Товариства заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
6.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом, відзиви на касаційну скарги до Суду не подали.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.1. Сторони уклали публічний договір приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії №0518-01141 від 01.12.2020 (повторне приєднання після первісного договору №0518-01041 від 16.05.2019), що підтверджується заявами про укладення договору (приєднання до договору). Компанія на адресу Товариства 27.11.2020 направила повідомлення вих. №01/43433 про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0518-01141, дата акцептування 01.12.2020.
7.2. Компанія виконує функції оператора системи передачі (ОСП), адміністратора комерційного обліку (АКО) та адміністратора розрахунків (АР). Товариство є оператором системи розподілу (ОСР) на території Донецької області та стороною, відповідальною за баланс (СВБ). Статус обох учасників ринку сторонами визнається.
7.3. Як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, текст договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0518-01141 з датою акцептування 01.12.2020 в матеріалах справи відсутній, жодною зі сторін у справі до суду першої інстанції не подавався, хоча всі наявні в матеріалах справи акти купівлі-продажу електричної енергії та акти коригування містять посилання саме на договір №0518-01141 від 01.12.2020. Станом на дату акцептування договору №0518-01141 Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії був затверджений постановою (НКРЕКП від 14.03.2018 №307 «Про затвердження Правил ринку» зі змінами, внесеними згідно з Постановою НКРЕКП № 879 від 31.05.2019; в редакції Постанови №1168 від 24.06.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановами №516 від 28.02.2020, №2084 від 11.11.2020.
7.4. В матеріалах справи наявна редакція умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії з додатками до договору, затверджена наказом НЕК «Укренерго» №393 від 08.07.2024. Пунктом 2.2. цього наказу визначено забезпечувати оформлення договірних відносин в установленому законодавством порядку та відповідно до умов договору. За умовами цієї редакції договору (пункт 9.1) цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.
7.5. Суд першої інстанції виходив з того, що редакція умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії з додатками до договору, затверджена наказом НЕК «Укренерго» №393 від 08.07.2024, поширюється на спірні правовідносини між сторонами. Проте, такий висновок місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції визнав передчасним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення Товариством заяви-приєднання до умов договору, затвердженого наказом вказаним наказом НЕК «Укренерго», а всі без винятку акти містять посилання саме на договір №0518-01141 від 01.12.2020.
7.6. У позові Компанія просила стягнути заборгованість з Товариства за фактично надані послуги (основний борг) за період: квітень-травень 2025 року; коригування/врегулювання: січня, лютого, квітня, травня, червня, вересня, жовтня 2024 року та лютого, березня 2025 року у розмірі 139 751 748,18 грн на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії та штрафні санкції за ці періоди, обчислені від суми основного зобов`язання на загальну суму 1 727 614,14 грн.
7.7. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні зазначив, що в розрізі окремих розрахункових періодів заявлений позивачем до стягнення обсяг основної заборгованості має таку структуру:
1) За розрахунковий період квітень 2025 року відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №СВБ_02_2025_04_0518 від 30.04.2025 загальна вартість електричної енергії для врегулювання небалансів з ПДВ, отриманої Товариством від Компанії, становить 62 955 228,62 грн, у т.ч. ПДВ, внаслідок зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог на суму 12 714,00 грн зобов`язання відповідача на користь позивача за цим Актом становлять 62 942 514,62 грн, у т.ч. ПДВ. За змістом відзиву на позовну заяву Товариство ці зазначені суми, наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних не заперечує. Стягнута судом першої інстанції сума основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних за квітень 2025 року в цьому апеляційному провадженні сторонами не оскаржується.
2) За розрахунковий період травень 2025 року відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії №СВБ_02_2025_05_0518 від 31.05.2025 загальна вартість електричної енергії для врегулювання небалансів з ПДВ, отриманої Товариством від Компанії становить 21 983 549,88 грн, у т.ч. ПДВ, внаслідок зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог на суму 5 217,44 грн зобов`язання відповідача на користь позивача за цим Актом становлять 21 978 332,44 грн, у т.ч. ПДВ. За змістом відзиву на позовну заяву Товариство цю заборгованість, наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних не заперечує. Стягнута судом першої інстанції сума основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних за травень 2025 року в цьому апеляційному провадженні сторонами не оскаржується.
3) За розрахунковий період січень 2024 року відповідно до Акта корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_01_0518 від 24.02.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2024 №ВН/24/01-0518, Акта-корегування (врегулювання) від 21.05.2024 №ВР/24/01-0518 збільшення обсягу електричної енергії, реалізованої ОСП на користь ОСР для врегулювання небалансів, становить 11,945 МВт/год загальною вартістю на 63 065,71 грн, у тому числі ПДВ. Збільшення обсягу небалансу електричної енергії на 11,945 МВт/год загальною вартістю 63 065,71 грн у розрахунковому періоді січень 2024 року на підставі Акта корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_01_0518 від 24.02.2025 визнають як позивач, так і відповідач, однак сторони посилаються, при цьому, на різні вихідні дані проведеного розрахунку.
4) За розрахунковий період лютий 2024 року відповідно до Акта-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_02_0518 від 26.02.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 29.02.2024 №ВН/24/02-0518, Акта-корегування (врегулювання) від 05.06.2024 №ВР/24/02-0518 збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП, становить 31,166 МВт/год загальною вартістю 121 860,97 грн у т.ч. ПДВ. Цей акт 26.02.2025 підписаний електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 09.02.2026.
Доказів підписання цього акта Товариством матеріали справи не містять, водночас у відзиві на позовну заяву Товариство не наводить жодних заперечень щодо позовних вимог за розрахунковий період лютий 2024 року як щодо основної заборгованості, так і щодо розрахунку інфляційних втрат та плати за користування чужими грошовими коштами.
Про свою незгоду обсягами небалансів у розрахунковому періоді лютий 2024 року Товариство заявило в зустрічній позовній заяві, де відповідачем за первісним позовом зазначив про безпідставне покладення на нього позивачем таких обсягів електроенергії за розрахунковий період лютий 2024 року: понаднормові технологічні втрати електроенергії в обсязі 515,610 МВт/год, обсяги споживача ТОВ «Сода» 17,087 МВт/год. Незгода відповідача з покладенням на нього означених обсягів електричної енергії підтверджується листом Товариства від 05.03.2025 № 74/2583-вих, де висловив незгоду зі змістом вказаного Акта, з таких підстав:
- зменшені значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за травень 2024 року в обсязі 1 258 486 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV59824S74731N, таким чином Компанія поклала обсяги споживачів ДПЗД «Укрінтеренерго» на втрати ОСР;
- до обсягів оплати електроенергії додані додаткові втрати електричної енергії у мережах Товариства в розмірі 782,890 МВт/год за травень 2024 року, спричинених пошкодженням магістральних мереж Компанії та оплати додаткових послуг з передачі та диспетчеризації на обсяги цих втрат електроенергії з боку Компанії.
Товариство на адресу Компанії направило заперечення від 28.02.2025 вих. №74/2432-вих щодо Акта-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_02_0518 від 26.02.2025, де висловив незгоду зі змістом вказаного Акта, у зв`язку з тим, що працівниками Компанії, замінені нульовими значеннями агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» за лютий 2024 року в обсязі 17 087 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV35198S19943P. Таким чином НЕК «Укренерго» поклав обсяги споживачів ТОВ «Нові енергетичні проекти» на втрати Товариства. Також Товариство не згодне із змістом вказаного Акта, з причини того що до обсягів оплати електроенергії додані додаткові втрати електричної енергії у мережах Товариства в розмірі 515,610 МВт/год за лютий 2024 року, спричинених пошкодженням магістральних мереж Компанії та оплати додаткових послуг з передачі та диспетчеризації на обсяги цих втрат електроенергії з боку Компанії.
Збільшення обсягу електричної енергії на підставі Акта корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_02_0518 від 26.02.2025 на 31,166 МВт/год загальною вартістю 121 860,97 грн у розрахунковому періоді за лютий 2024 року визнають як позивач, так і відповідач, однак сторони посилаються, при цьому, на різні вихідні дані проведеного розрахунку.
5) За розрахунковий період квітень 2024 року відповідно до Акта-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_04_0518 від 28.02.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2024 №ВН/24/04-0518, Акта-корегування (врегулювання) від 27.06.2024 №ВР/24/04-0518, збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП, в результаті процесу становить: 847,538 МВт/год, збільшення загальної вартості становить: 4 510 285,02 грн, в т.ч. ПДВ 751 714,17 грн. Цей акт 28.02.2025 підписаний електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 09.02.2026. Доказів підписання цього акта Товариством матеріали справи не містять.
У відзиві на позовну заяву та в зустрічному позові Товариство заперечує проти збільшення обсягу небалансів за Актом-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_04_0518 від 28.02.2025 в обсязі 841,461 МВт/год загальною вартістю 4 502 547,22 грн, які складаються з обсягів споживання КП «Вода Донбасу» та вже покладені рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6820/24 на споживача КП «Вода Донбасу» та не можуть бути відображені на відповідача.
Крім того, у зустрічному позові Товариство також заперечувало проти покладення на нього у розрахунковому періоді за квітень 2024 року обсягів наднормових технологічних втрат в обсязі 557,316 МВт/год та обсяги споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» 1 111,440 МВт/год.
Товариство листом до Компанії від 04.07.2024 виловило незгоду зі змістом Акта-корегування (врегулювання) №2024/04_0518 від 27.06.2024, а саме стосовно зменшення Компанією значень агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за квітень 2023 року в 1 111,440 кВт/год на платформі MMS за ТКО 62ZV59824S74731N, а також покладенням на відповідача додаткових втрат електричної енергії у мережах Товариства в розмірі 557,316 МВт*год за квітень 2024 року, спричинених пошкодженням магістральних мереж Компанії та оплати додаткових послуг з передачі та диспетчеризації на обсяги цих втрат електроенергії з боку Компанії. У листі Товариства до Компанії від 03.03.2025 №74/2503-вих відповідач додатково заперечував проти зменшення значень агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за квітень 2024 року в обсязі 841 461 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV65254S43941Q.
6) За розрахунковий період травень 2024 року відповідно до Акта коригування №СВБ_ВР_03_2024_05_0518 від 03.03.2025 до акта купівлі-продажу електричної енергії №ВН/24/05-0518 від 31.05.2024 та акта коригування №2024_05_0518 від 28.06.2024 збільшено обсяг електричної енергії, яка куплена СВБ для врегулювання небалансів, у порівнянні з даними акта купівлі-продажу електричної енергії №ВН/24/05-0518 від 31.05.2024 та акта корегування (врегулювання) від 28.06.2024 №ВР/24/05-0518 на 6,520 МВт/год(742,930 > 749.450) вартістю 44 667,86 грн (у т.ч. ПДВ), а також зменшено обсяг електроенергії, яка куплена ОСП для врегулювання небалансів, на 10,822 МВт/год(476,385 > 465,563) вартістю 23 284,34 грн (у т.ч. ПДВ). Цей акт 03.03.2025 підписано електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
Доказів підписання цього акта Товариством матеріали справи не містять, водночас, у відзиві на позовну заяву Товариство не наводить жодних заперечень щодо позовних вимог за розрахунковий період за травень 2024 року як щодо основної заборгованості, так і щодо розрахунку інфляційних втрат та плати за користування чужими грошовими коштами.
Про свою незгоду обсягами небалансів у розрахунковому періоді травень 2024 року Товариство заявило в зустрічній позовній заяві, де відповідач за первісним позовом зазначив про безпідставне покладення на нього позивачем таких обсягів електроенергії за розрахунковий період травень 2024 року: понаднормові технологічні втрати електроенергії в обсязі 782,890 МВт/год, обсяги споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» 1 258,486 МВт/год. Незгода відповідача з покладенням на нього означених обсягів електричної енергії підтверджується, зокрема, листом Товариства від 08.07.2024 №74/9573-вих, де відповідач висловив незгоду зі змістом Акта коригування №2024_05_0518 від 28.06.2024, з таких підстав:
- зменшені значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за травень 2024 року в обсязі 1 258 486 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV59824S74731N, таким чином Компанія поклала обсяги споживачів ДПЗД «Укрінтеренерго» на втрати ОСР;
- до обсягів оплати електроенергії додані додаткові втрати електричної енергії у мережах Товариства в розмірі 782,890 МВт/год за травень 2024 року, спричинених пошкодженням магістральних мереж Компанії та оплати додаткових послуг з передачі та диспетчеризації на обсяги цих втрат електроенергії з боку Компанії.
В подальшому Товариство листом від 05.03.2025 №74/2583-вих висловило незгоду з Актом коригування №СВБ_ВР_03_2024_05_0518 від 03.03.2025 стосовно тих самих обсягів електроенергії, що були зазначені у запереченнях до попереднього Акта від 08.07.2024 (1 258,486 кВт/год та 782,890 МВт/год за травень 2024 року). Отже, наведені заперечення щодо коригування обсягів електричної енергії для врегулювання небалансів стосуються змісту акта корегування (врегулювання) від 28.06.2024 №ВР/24/05-0518, а не Акта коригування №СВБ_ВР_03_2024_05_0518 від 03.03.2025 (на підставі якого заявлені вимоги Компанії у цій справі).
Доданий до зустрічної позовної заяви Товариством акт коригування №СВБ_ВР_03_2024_05_0518 від 03.03.2025 до акта купівлі-продажу електричної енергії №ВН/24/05-0518 від 31.05.2024 та акта коригування №2024_05_0518 від 28.06.2024 в редакції Товариства підписаний від імені Товариства електронним підписом Олійника О.О.. У цій редакції акта коригування зазначено про збільшення обсягу електричної енергії, яка куплена СВБ для врегулювання небалансів, у порівнянні з даними акта купівлі-продажу електричної енергії №ВН/24/05-0518 від 31.05.2024 та акта корегування (врегулювання) від 28.06.2024 №ВР/24/05-0518 на 1,418 МВт/год(236,377 > 237,795) вартістю 4 700,27 грн (у т.ч. ПДВ), а також зменшено обсяг електроенергії, яка куплена ОСП для врегулювання небалансів, на 15,924 МВт/год(2 011,208 > 1 995,284) вартістю 37 985,75 грн (у т.ч. ПДВ).
Порівняння актів коригування №СВБ_ВР_03_2024_05_0518 від 03.03.2025 до акта купівлі-продажу електричної енергії №ВН/24/05-0518 від 31.05.2024 та акта коригування №2024_05_0518 від 28.06.2024 в редакції позивача 2024 та відповідача свідчить, що в редакції Товариства коригування обсягу електроенергії ймовірно має кумулятивний характер, оскільки Товариство у пункті 1.1. акта зазначає суттєво інші початкові дані за даними Акта купівлі-продажу електричної енергії №ВН/24/05-0518 від 31.05.2024 та акта коригування №2024_05_0518 від 28.06.2024 236,377 МВт/год проти 742,930 МВт/год у акті, підписаному Компанією.
Товариство у зустрічній позовній заяві заперечувало проти покладення на нього у розрахунковому періоді травень 2024 року за наслідками коригувань обсягів споживачів ДПЗД «Укрінтеренерго» (ПОН, 1 258,486 МВт·год) та понаднормових ТВЕ (782,890 МВт/год).
До матеріалів справи Товариство подало Акт-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_05_0518 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2024 № ВН/24/05-0518, Акта-корегування (врегулювання) від 28.06.2024 № ВР/24/05-0518, за яким ОСР визнає збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої СВБ, по методу нарахування Товариством обсягом 1,418 МВт·год та вартістю 4 700,27 грн (з ПДВ) та зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої ОСП, по методу нарахування Товариством обсягом 15,924 МВт/год та вартістю 37 985,75 грн (з ПДВ).
7) За розрахунковий період червень 2024 року відповідно до Акта корегування-(врегулювання) №СВБ_ВР_02_2024_06_0518 від 26.07.2024 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2024 №ВН/24/06-0518 збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 402,311 МВт/год(10 796,818 -> 11 199,129) загальною вартістю: 3 834 082,14 грн в т.ч. ПДВ. Цей акт 26.07.2024 підписано електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
Листом від 29.07.2024 Товариство висловило незгоду з вказаним актом, з таких підстав:
- працівниками Компанії зменшені значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за період з 01 червня до 08 червня 2024 року в обсязі 320,341 МВт/год на платформі MMS за ТКО 62ZV59824S74731N. Таким чином Компанія поклала обсяги споживачів ДПЗД «Укрінтеренерго» на втрати Товариства;
- до обсягів оплати електроенергії додані додаткові втрати електричної енергії у мережах Товариства в розмірі 840,201 МВт/год за червень 2024 року, спричинених пошкодженням магістральних мереж Компанії та оплати додаткових послуг з передачі та диспетчеризації на обсяги цих втрат електроенергії з боку Компанії.
7.1)За розрахунковий період червень 2024 року відповідно до Акта-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_06_0518 від 04.03.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2024 №ВН/24/06-0518 та Акта корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_02_2024_06_0518 від 26.07.2024 збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 1 023,649 МВт/год (11 199,129 -> 12 222,778) загальною вартістю: 9 646 062,72 грн у т.ч. ПДВ. Цей акт 04.03.2025 підписаний електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
Товариство зі змістом Акта-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_06_0518 від 04.03.2025 не погодилося та 07.03.2025 направило Компанії свої заперечення, де висловило незгоду зі змістом вказаного Акта з таких підстав:
- зменшені значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за червень 2024 року в обсязі 828 659 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV65254S43941Q та 320 341 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV59824S74731N до обсягів оплати електроенергії додані додаткові втрати електричної енергії у мережах Товариства в розмірі 840 201 кВт*год за червень 2024 року, спричинених пошкодженням магістральних мереж Компанії та оплати додаткових послуг з передачі та диспетчеризації на обсяги цих втрат електроенергії Компанією.
У відзиві на позовну заяву Товариство заперечувало проти покладення на нього Компанією додаткових обсягів небалансів електричної енергії червня 2024 року ( за версією 2 та 3) у розмірі 1 989,20 МВт/год загальною вартістю 18 772 725,02 грн, які складаються з:
- обсягів ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ( споживач ДПЗД «Укрінтеренерго» - постачальник «останньої надії») в розмірі 320,341 МВт/год вартістю 3 023 161,83 грн;
- обсягів КП «Вода Донбасу» в розмірі 840,201 МВт/год загальною вартістю 7 929 249,12 грн, які вже покладені рішенням Господарського суду м. Києва у справі 910/6820/24 на споживача КП «Вода Донбасу» та не можуть бути відображені на відповідача;
- обсягів транзитних втрат електричної енергії (ТВЕ) в розмірі 828,659 МВт/год вартістю 7 820 323,52 грн, які виникли внаслідок несанкціонованого використання мереж Товариства Компанією для передачі електричної енергії.
Крім того, Товариство до відзиву на позовну заяву додало Акт-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_06_0518 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2024 №ВН/24/06-0518, Акта-корегування (врегулювання) від 26.07.2024 №СВБ_ВР_02_2024_06_0518 в редакції Товариства, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 194,990 МВт/год(10 038,587 -> 10 233,577) загальною вартістю: 1 844 872,53 грн в т.ч. ПДВ.
Порівняння вихідних даних, використаних сторонами для розрахунку коригування обсягів небалансів за червень 2024 року свідчить про те, що Товариство у власній редакції Акта-корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_06_0518 зазначає початковий обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої СВБ, у розмірі 10 038,587 МВт/год, тоді як акти коригування, складені Компанією містять початковий обсяг у розмірі 10796,818 МВт/год (Акт коригування №СВБ_ВР_02_2024_06_0518 від 26.07.2024) та 11 199,129 МВт/год (Акт коригування №СВБ_ВР_03_2024_06_0518 від 04.03.2025). Наведене свідчить про те, що за Актом корегування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2024_06_0518 відповідач заперечує покладення на нього додаткового обсягу небалансу електричної енергії у розмірі 828,659 МВт/год, що відповідає обсягам споживання КП «Вода Донбасу» у червні 2024 року. За Актом корегування (врегулювання) №№СВБ_ВР_02_2024_06_0518 від 26.07.2024 відповідач заперечує покладення на нього додаткового обсягу небалансу електричної енергії у розмірі 320,341 МВт/год, що відповідає обсягу споживання ДП «Добропіллявугілля-видобуток», та у розмірі 81,97 МВт/год, частина обсягів транзитних втрат електричної енергії, які виникли внаслідок несанкціонованого використання мереж відповідача позивачем для передачі електричної енергії (інша частина обсягу заявлених відповідачем транзитних втрат електричної енергії, а саме виходить за межі позовних вимог за первісним позовом та стосується змісту Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2024, за яким у цій справі позовні вимоги про стягнення грошових коштів судом не розглядались).
8) За розрахунковий період вересень 2024 року відповідно до Акта корегування-(врегулювання) №СВБ_К_04_2024_09_0518 від 24.04.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.09.2024 №СВБ_02_2024_09_0518 Акта корегування від 27.11.2024 №СВБ_К_03_2024_09_0518 збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 971,508 МВт/год (2 950,851 -> 3 922,359) загальною вартістю 8 265 595,25 грн в т.ч. ПДВ. Крім того, цим актом зменшено обсяг електроенергії, яка куплена ОСП для врегулювання небалансів, на 2,687 МВт/год (10,344 > 7,657) вартістю 4 755,00 грн (у т.ч. ПДВ) Цей акт 25.04.2025 підписаний електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
Відповідно до інформації АСД «АСКОД» складений та підписаний позивачем Акт корегування-(врегулювання) СВБ_К_04_2024_09_0518 від 24.04.2025 відхилений (не підписаний) Товариством.
Відповідач 30.04.2025 направив позивачу свої заперечення, відповідно до яких працівниками Компанії зменшені значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за вересень 2024 року в обсязі 680,514 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV65254S43941Q. Таким чином, Компанія поклала обсяги споживачів ДПЗД «Укрінтеренерго» на втрати Товариства.
У відзиві на позовну заяву Товариство заперечувало проти покладення на нього Компанією додаткових обсягів небалансів електричної енергії за вересень 2024 року в розмірі 680,514 МВт/год загальною вартістю 5 778 242,16 грн які складаються з обсягів КП «Вода Донбасу» за зазначений період та вже покладені рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6820/24 на споживача КП «Вода Донбасу» та не можуть бути відображені на відповідача.
Крім того, Товариство до відзиву на позовну заяву додало Акт-корегування (врегулювання) №СВБ_К_04_2024_09_0518 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.09.2024 №СВБ_02_2024_09_0518 Акта корегування від 27.11.2024 №СВБ_К_03_2024_09_0518 в редакції Товариства, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 292,541 МВт/год (2 950,851 -> 3 243,392) загальною вартістю 2 488 304,83 грн в т.ч. ПДВ. Отже, відповідач обсяг електричної енергії 292,541 МВт/год для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР, вартістю 2 488 304,83 грн в т.ч. ПДВ не заперечує.
9) За розрахунковий період жовтень 2024 року відповідно до Акта корегування-(врегулювання) №СВБ_К_04_2024_10_0518 від 28.05.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2024 №СВБ_02_2024_10_0518 Акта корегування від 26.12.2024 №СВБ_К_03_2024_10_0518 збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 1 100,733 МВт/год (10 240,623 -> 11 341,356) загальною вартістю 9 392 668,66 грн в т.ч. ПДВ. Крім того, цим актом зменшено обсяг електроенергії, яка куплена ОСП для врегулювання небалансів, на 0,516 МВт/год (2,749 > 2,233) вартістю 1 140,60 грн (у т.ч. ПДВ) Цей акт 28.05.2025 підписаний електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
Відповідно до інформації АСД «АСКОД» складений та підписаний позивачем Акт корегування-(врегулювання) СВБ_К_04_2024_10_0518 від 28.05.2025 відхилений (не підписаний) Товариством. Товариство листом від 02.06.2025 №08-24/676-вих на адресу Компанії висловив незгоду зі змістом вказаного Акта, з причини того, що працівниками Компанії зменшені значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за жовтень 2024 року в обсязі 1 765 876 кВт*год на платформі MMS за ТКО 62ZV97551S94985I, зокрема, стосовно покладення на відповідача обсягів споживання електроенергії КП «Вода Донбасу» у розмірі 872,895 МВт/год.
У відзиві на позовну заяву Товариство заперечувало проти покладення на нього Компанією додаткових обсягів небалансів електричної енергії Жовтня 2024 обсягів електричної енергії в розмірі 673,613 МВт/год загальною вартістю 5 660 872,23 грн, які складаються з обсягів КП «Вода Донбасу» за зазначений період та мають бути покладені на споживача КП «Вода Донбасу» з тих самих мотивів, що і за попередні періоди, охоплені рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6820/24.
Крім того, Товариство до відзиву на позовну заяву додало Акт-корегування (врегулювання) №СВБ_К_04_2024_10_0518 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2024 № СВБ_02_2024_10_0518 Акта корегування від 26.12.2024 №СВБ_К_03_2024_10_0518 в редакції відповідача, за яким збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 427,420 МВт/год (10 240,263 -> 10 668,043) загальною вартістю 3 732 459,56 грн у т.ч. ПДВ. Отже, Товариство обсяг електричної енергії 427,420 МВт/год для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР, вартістю 3 732 459,56 грн у т.ч. ПДВ не заперечувало.
10) За розрахунковий період лютий 2025 року відповідно до Акта корегування-(врегулювання) №СВБ_К_03_2025_02_0518 від 25.04.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.02.2025 №СВБ_02_2025_02_0518 збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 307,602 МВт/год (19 653,654 -> 19 961,256) загальною вартістю 2 789 315,76 грн в т.ч. ПДВ. Крім того, цим актом зменшено обсяг електроенергії, яка куплена ОСП для врегулювання небалансів, на 1,832 МВт/год (49,113 > 47,281) вартістю 6 256,52 грн (у т.ч. ПДВ) Цей акт 25.04.2025 підписаний електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., а 30.04.2025 також підписаний Олійником О.В. від імені Товариства, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
11) За розрахунковий період березень 2025 року відповідно до Акта корегування-(врегулювання) №СВБ_К_03_2025_03_0518 від 29.05.2025 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.03.2025 №СВБ_02_2025_03_0518 збільшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 2 050,308 МВт/год (13 962,767 -> 16 013,075) загальною вартістю 16 126 621,39 грн в т.ч. ПДВ. Крім того, цим актом зменшено обсяг електроенергії, яка куплена ОСП для врегулювання небалансів, на 8,774 МВт/год(8,774 > 0,000) вартістю 1 229,18 грн (у т.ч. ПДВ) Цей акт 30.05.2025 підписаний електронним підписом начальника департаменту розрахунків Компанії Волкова О.М., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
7.8. Відповідач листом від 04.06.2025 №74/6448-вих на адресу позивача висловив незгоду зі змістом вказаного Акта, з тієї причини, що працівниками Компанії зменшені значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД «Укрінтеренерго» за березень 2025 року в обсязі 2 096,787 МВт/год на платформі MMS за ТКО 62ZV65254S43941Q, зокрема, стосовно покладення на відповідача обсягів споживання електроенергії КП «Вода Донбасу» у розмірі 872,895 МВт/год.
7.9. У відзиві на позовну заяву Товариство стверджувало, що всі обсяги споживання споживачів (зазначених у листах-запереченнях) повинні відноситися на постачальника «останньої надії», оскільки 06.05.2022 набув чинності наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» (далі Наказ - №148), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.04.2022 за №441/37777, який у свою чергу був прийнятий відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про ринок електричної енергії», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам. Наказ №148 прямо передбачав зобов`язання учасників роздрібного ринку електричної енергії керуватися вимогами ЗУ «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням безпосередньо цього Наказу №148. Нормами абзацу 2 пункту 7 «Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», затвердженого Наказом №148 (далі - Положення Наказу №148), було встановлено: «Постачальник «останньої надії» у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживача в порядку глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04 березня 2022 року постачання електричної енергії здійснював постачальник «останньої надії».
7.9.1. Крім того, Товариство до відзиву на позовну заяву додало Акт-корегування (врегулювання) №СВБ_К_03_2025_03_0518 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.03.2025 №СВБ_02_2025_03_0518 в редакції Товариства, за яким зменшено обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП на користь ОСР на 37,243 МВт/год (13 962,767 -> 13 925,524) загальною вартістю 292 716,93 грн в т.ч. ПДВ.
7.10. Суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство висловило незгоду зі змістом актів коригування за спірні розрахункові періоди та в межах трьох робочих днів з дня отримання актів коригування за спірні розрахункові періоди (квітень 2024 року, червень 2024 року, вересень 2024 року, жовтень 2024 року, березень 2025 року) направив свої заперечення щодо змісту цих актів (див. підпункти 5, 7, 8, 9, 11 пункту 7.7. цієї постанови). Суд зазначив, що матеріали справи свідчать, що між сторонами існує спір стосовно віднесення до небалансів відповідача обсягів споживання КП «Вода Донбасу». У відзиві на позовну заяву Товариство заперечувало проти покладення на нього 841,461 МВт/год споживання КП «Вода Донбасу» у квітні 2024 року, 840,201 МВт/год у червні 2024 року, 680,514 МВт/год у вересні 2024 року, 673,613 МВт/год у жовтні 2024, 864,293 МВт/год у березні 2025 року.
7.11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою НКРЕКП від 08.08.2023 №1475, прийнятою за результатами розгляду спору між Товариством, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», ПРАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» та Компанією, встановлено, що Товариство, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та ПРАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» не дотримано вимог абзацу третього пункту 6.2.8. глави 6.2. розділу VI ПРРЕЕ в частині формування та передачі даних комерційного обліку адміністратору комерційного обліку.
7.11.1. Зазначеною постановою також встановлено, що Компанією не дотримано вимог пункту 2.2.2. глави 2.2. розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а також абзацу п`ятнадцятого підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №555) в частині отримання даних комерційного обліку від інших заінтересованих сторін (зокрема, суміжних операторів систем, інших постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії) з метою забезпечення формування балансу по відповідній області комерційного обліку оператора системи.
7.11.2. За результатами розгляду вказаного спору НКРЕКП постановою від 08.08.2023 №1475 зобов`язала:
- Товариство, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та ПРАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» у термін до 01.09.2023 передати адміністратору комерційного обліку валідовані дані комерційного обліку у точок комерційного обліку КП «Вода Донбасу» за період з 01.01.2022 до 28.02.2023, з урахуванням того, що зазначений учасник ринку у вказаний період мав статус «Дефолтний», та надалі не допускати такого порушення;
- Компанію у той самий термін забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку по точках комерційного обліку КП «Компанія "Вода Донбасу» за зазначений період після отримання відповідних даних від Товариства, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та ПРАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», та надати сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору комерційного обліку для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків, не допускаючи надалі такого порушення.
7.12. Суд апеляційної інстанції встановив, що зазначена постанова НКРЕКП №1475 від 08.08.2023 стосується результатів розгляду суперечки між учасниками ринку щодо інших розрахункових періодів (за період з 01.01.2022 до 28.02.2023) та не містить нормативного регулювання діяльності учасників ринку.
7.13. Суд апеляційної інстанції встановив, що Господарський суд міста Києва рішенням від 11.02.2025 у справі №910/6820/24, яке набрало законної сили, позов КП «Вода Донбасу» задовольнив частково та зобов`язав Компанію:
- повернути КП «Вода Донбасу» в систему управління ринком «Market Management System» з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання;
- надати доступ Товариству, ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком «Market Management System» за точками комерційного обліку (EIC-кодами) КП «Вода Донбасу» за період з 14.03.2023 до 30.09.2024 та відобразити спожиті КП «Вода Донбасу» обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу: Товариства в обсязі 18 929 038 кВт*г, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» в обсязі 14 234 359 кВт*г, ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» в обсязі 63 630 538 кВт*г, як купівлю-продаж КП «Вода Донбасу» електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019;
- включити до облікових даних в системі управління ринком «Market Management System» обсяги електричної енергії на балансуючу групу КП «Вода Донбасу», що спожиті за точками комерційного обліку (EIC-кодами) КП «Вода Донбасу» за період з 14.03.2023 до 30.09.2024 обсяги електричної енергії спожиті через мережі операторів систему розподілу: Товариства в обсязі 18 929 038 кВт*г, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» в обсязі 14 234 359 кВт*г, ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» в обсязі 63 630 538 кВт*г, як сертифіковані дані купівлі-продажу КП «Вода Донбасу» електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії за договору № 0350-01012 від 26.06.2019.
7.13.1. Під час розгляду справи №910/6820/24 суд встановив, що КП «Вода Донбасу» є учасником ринку електричної енергії, який одночасно здійснює три види діяльності: є виробником електроенергії на підставі ліцензії від 04.06.2019 №937 (з місцем провадження Краснооскільська ГЕС), постачальником на підставі ліцензії від 22.04.2019 №598, а також споживачем за власними точками споживання, який самостійно закуповує електроенергію на оптовому ринку. При цьому, суд підкреслив принципову обставину: як виробник і як електропостачальник позивач є двома окремими учасниками ринку, хоча формально це один суб`єкт господарювання. Суд встановив, що 14.08.2019 позивачу дійсно було присвоєно статус «Дефолтний», однак виключно як виробнику електроенергії. Суд звернув увагу, що набуття статусу «Дефолтний» нерозривно пов`язане з попереднім перебуванням учасника ринку у статусі «Преддефолтний» протягом більше двох робочих днів, а присвоєння такого статусу вимагає дотримання чіткої процедури, яка дотримана не була, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати позивача таким, що перебував у статусі «Дефолтний» у цій якості.
7.13.2. Також суд виснував, що пункт 1.7.5 Правил ринку не передбачає такого наслідку статусу «Дефолтний», як видалення учасника з системи управління ринком. Дії відповідача вчинені в односторонньому порядку, без повідомлення позивача та третіх осіб, без будь-якого письмового/електронного оформлення рішення тому є незаконними. Оскільки формального рішення про виключення в матеріалах справи немає, вимогу про визнання його неправомірним відхилено, але похідні вимоги (повернення до системи, надання доступу третім особам, включення обсягів) задоволено, а саме обсяги електроенергії, спожитої позивачем протягом спірного періоду (з 14.03.2023 до 30.09.2024) через мережі операторів систем розподілу Товариства (18 929,038 МВт/год), ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» (14 234,359 МВт/год) та ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (63 630,538 МВт/год) мають бути відображені саме за позивачем як купівля-продаж електроенергії для врегулювання небалансів за чинним договором, а не за постачальником «останньої надії» (ДП «Укрінтеренерго»), на якого ці обсяги фактично відносили оператори систем розподілу через відсутність іншої можливості внаслідок неправомірного видалення позивача з ринку.
7.14. Відповідно до довідки щодо обсягів фактичного споживання електричної енергії КП «Вода Донбасу» від 11.10.2024, у квітні 2024 року обсяг споживання КП «Вода Донбасу» складає 841,461 МВт/год, у червні 2024 року 828,659 МВт/год, у вересні 2024 року 608,251 МВт/год.
7.15. Як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, зміст відзиву Товариства на позовну заяву також свідчить про те, що між сторонами існує спір стосовно віднесення до небалансів відповідача обсягів транзитних втрат електричної енергії (ТВЕ) в розмірі 828,659 МВт/год вартістю 7 820 323,52 грн, які виникли внаслідок несанкціонованого використання мереж відповідача позивачем для передачі електричної енергії. Однак, як слідує з порівняльного аналізу різних редакцій актів корегування (врегулювання) за червень 2024 року, у межах апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції за первісним позовом розглядається спір лише в межах заперечення відповідачем частини обсягів транзитних втрат електричної енергії 81,97 МВт/год, які, на переконання відповідача, виникли внаслідок несанкціонованого використання мереж відповідача позивачем для передачі електричної енергії.
7.16. Товариство 07.06.2022 направило Головному диспетчеру начальнику РДЦ Північного регіону Дирекції управління ОЕС України на погодження проект «Технічного рішення» з побудови ПЛ110 кВ Білицька-Костянтинівка на базі ПЛ-110 кВ Центральна-Костянтинівка та Білицька-Іверська №1 з використанням ділянки недіючої ПЛ-750 кВ Донбаська Запорізька. Запропоновано надати свої рекомендації та налаштування РЗА.
7.17. На зазначений лист РДЦ Північного регіону Дирекцією управління ОЕС України надано Товариству відкориговане «Технічне рішення» з побудови ПЛ-110 кВ Білицька Костянтинівка на базі ПЛ-110 кВ Центральна Костянтинівка та Білицька Іверська №1 з використанням ділянки ПЛ-750 кВ Донбаська Запорізька та відповідні налаштування пристроїв РЗА для подальшого погодження (лист вих.№ 01-5/22737 від 09.06.2022)
7.18. Листом Товариство від 20.06.2022 №12-14/125 повідомило Компанію, що у зв`язку із знеструмленням ПС Центральна-330 при бойових діях, Товариством та ДП ДФ «Регіональні електричні мережі» 20.06.2022 створена і включена в роботу ПЛ-110 кВ Костянтинівка тягова-Шахтна відгалуження Диліївка. Вказана ПЛ-110 кВ була створена шляхом розрізання ПЛ-110 кВ Центральна-Костянтинівка тягова на опорі №11 та розрізанням ПЛ-110 кВ Центральна Шахтна №2 на опорі №11 з монтажем відповідних перемичок між вказаними ПЛ110 кВ. Також, запропоновано надати відповідні налаштування РЗА та погодити знаходження знову-створеної ПЛ-110 кВ Костянтинівка тягова-Шахтна відгалуження Диліївка в оперативному управлінні ЧД АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» та у оперативному віданні ЧД ДП ДФ «Регіональні електричні мережі» і ЧД РДЦ Північного регіону.
7.19. Начальник РДЦ Північного регіону Дирекції управління ОЕС України 23.06.2022 на запит Товариства від 20.06.2022 №12-14/125 надав відповідь про погодження схеми знов утвореної/новоутвореної ПЛ-110кВ Костянтинівка тягова Диліївка Шахтна та надав уставки РЗА для її захисту.
7.20. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Товариство у відзиві на позовну заяву також висловило незгоду з покладенням на нього у спірних розрахункових періодах червень 2024 року та у березні 2025 року відповідно обсягів електричної енергії відповідно 320,341 МВт/год та 1 232,494 МВт/год, які, на його переконання, є обсягами споживання споживачів ДПЗД «Укрінтеренерго» (постачальник «останньої надії», ПОН). Відповідач стверджує, що оскільки саме ПОН є для них стороною, відповідальною за баланс, а, отже, оплату купівлі продажу всіх небалансів електричної енергії даних споживачів повинен оплачувати ПОН.
7.20.1. Товариство у відзиві на позовну заяву зазначило, що складовою частиною спірних об`ємів є споживання ДП «Добропіллявугілля видобуток» щодо якого 19.03.2024 Товариством, на інформаційно комунікаційній платформі ПП «Датахаб» (Datahub) було отримано процес припинення електропостачання від постачальника останньої надії ДПЗД «Укрінтеренерго» (ПОН) №394805 на відключення ТКО споживача з 03.04.2024. Товариство визначило, що цей процес завершено, але дії зі сторони Товариства виконані частково: за EIC код 62Z6913153424771; 62Z1598111431366; 62Z3771080296189; 62Z0583925485462; 62Z6641261312781; 62Z9021078615436; 62Z4875654398499; 62Z2727657985576; 62Z0362596792973; 62Z0851039954848 споживання електроенергії не припинено. Товариство стверджувало, що за цими EIC кодами споживання електроенергії не припинено у зв`язку з розташуванням третіх осіб, задіяних в обороні України, які відмовили у доступі до території, однак, жодних доказів на підтвердження цьому матеріали справи не містять.
7.21. Товариство у листі від 04.06.2025 № 74/6448-вих стосовно коригування обсягів небалансів у спірному розрахунковому періоді за березень 2025 року зазначило про незгоду з віднесенням до обсягів небалансів відповідача обсягів споживання таких споживачів:
ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро» (62Z858[телефон приховано], 62Z4709967990448) 48,964 МВт/год, ФОП Горбенко Анатолій Григорович (62Z9013321494998) 90 МВт/год, ФОП Осадчий Олександр Анатолійович (62Z8136543355979) 11,030 МВт/год, Відокремлений структурний підрозділ «Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії» (62Z1414377136181, 62Z2231715269298, 62Z8599427479067) 9,602 МВт/год, ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»(62Z7185180841826) 2,978 МВт/год, Фермерське господарство «Гея» (62Z8648604908349) 0,796 МВт/год, ТОВ «Завод рейкових скріплень» (62Z803271966336U) 0,900 МВт/год, Науково-виробниче приватне мале підприємство «Промтехконструкція» (62Z054[телефон приховано]) 6,798 МВт/год, ФОП Трепітова Наталія Анатоліївна (62Z9615469414039) 1,074 МВт/год, ПрАТ «Бетонмаш» (62Z9882298542689) 42,153 МВт/год, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» (62Z8586236664998) 16,326 МВт/год, ПрАТ «Слов`янський машинобудівний завод» (62Z0925236521498) 70,968 МВт/год, КП «Добро» Добропільської міської ради (62Z3263088256689, 62Z6394941796107, 62Z8771003769218, 62Z1986252688008, 62Z1066284929559, 62Z1465817921975, 62Z2917304022093, 62Z3295479795254, 62Z7939149578016, 62Z3295187980902, 62Z3932022618980, 62Z3215408816412, 62Z3412420959703, 62Z646[телефон приховано], 62Z5145703122539, 62Z6552470995477, 62Z6013763213619, 62Z9109256851258, 62Z0745708757626, 62Z9482247571404, 62Z874[телефон приховано]) 983,493 МВт/год, ТОВ «Важпромкомплект» (62Z1104562840662, 62Z0271273025399) 27,788 МВт/год, ДП «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (62Z436[телефон приховано]) 9,534 МВт/год.
7.22. В розрізі окремих розрахункових періодів суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив збільшення актами коригування/врегулювання обсягів електричної енергії, яку СВБ (ОСР) отримала, а ОСП поставив для врегулювання небалансів з одночасним зменшенням обсягів, які ОСП отримав, а СВБ поставила для врегулювання небалансів, а саме таке зменшення за травень 2024 року становить 10,822 МВт/год вартістю 23 284,34 грн, за вересень 2024 року 2,687 МВт/год вартістю 4 755,00 грн, за жовтень 2024 року 0,516 МВт/год вартістю 1 140,60 грн, за лютий 2025 року 1,832 МВт/год вартістю 6 256,52 грн, за березень 2025 року 8,774 МВт/год вартістю 1 229,18 грн. Складені Компанією акти коригування за вказані розрахункові періоди свідчать, що загальна сума грошових зобов`язань відповідача перед позивачем є арифметичною сумою збільшення вартості електричної енергії, яку СВБ (ОСР) отримала, а ОСП поставив для врегулювання небалансів, та вартості зменшення обсягів, які ОСП отримав, а СВБ поставила для врегулювання небалансів. Водночас, складені позивачем акти коригування місять вказівку на зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, які мають від`ємне значення: за травень 2024 року 23 284,34 грн, за вересень 2024 року 4 755,00 грн, за жовтень 2024 року 1 140,60 грн, за лютий 2025 року 6 256,52 грн, за березень 2025 року 1 229,18 грн.
7.23. До матеріалів справи Компанія надала розрахунок заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, складений за дванадцятьма окремими зобов`язаннями, що виникли на підставі актів коригування та актів поставки за період з січня 2024 року до травня 2025 року.
7.23.1. За розрахунком Компанії за кожним з дванадцяти зобов`язань нараховано таке:
1) за актом коригування №СВБ ВР 03 2024 01 0518 від 24.02.2025 (січень 2024 року) сума заборгованості становить 63 065,71 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 28.04.2025; за період з 29.04.2025 до 04.07.2025 (67 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 347,29 грн та інфляційні втрати у розмірі 819,85 грн.
2) за актом коригування №СВБ ВР 03 2024 02 0518 від 26.02.2025 (лютий 2024 року) сума заборгованості становить 121 860,97 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 28.04.2025; за період з 29.04.2025 до 04.07.2025 (67 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 671,07 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 584,19 грн.
3) за актом коригування №СВБ ВР 03 2024 04 0518 від 28.02.2025 (квітень 2024 року) сума заборгованості становить 4 510 285,02 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 05.05.2025; за період з 06.05.2025 до 04.07.2025 (60 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 22 242,50 грн та інфляційні втрати у розмірі 58 633,71 грн.
4) за актом коригування №СВБ ВР 03 2024 05 0518 від 03.03.2025 (травень 2024 року) сума заборгованості становить 67 962,20 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 05.05.2025; за період з 06.05.2025 до 04.07.2025 (60 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 335,16 грн та інфляційні втрати у розмірі 883,51 грн.
5) за актом коригування №СВБ ВР 02 2024 06 0518 від 26.07.2024 (червень 2024 року, документ №1) сума заборгованості становить 3 834 082,14 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 05.05.2025; за період з 06.05.2025 до 04.07.2025 (60 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 18 907,80 грн та інфляційні втрати у розмірі 49 843,07 грн.
6) за актом коригування №СВБ ВР 03 2024 06 0518 від 04.03.2025 (червень 2024 року, документ №2) сума заборгованості становить 9 646 062,72 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 12.05.2025; за період з 13.05.2025 до 04.07.2025 (53 дні користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 42 019,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 125 398,82 грн.
7) за актом коригування №СВБ К 04 2024 09 0518 від 24.04.2025 (вересень 2024 року) сума заборгованості становить 8 270 350,25 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 28.04.2025; за період з 29.04.2025 до 04.07.2025 (67 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 45 543,57 грн та інфляційні втрати у розмірі 107 514,55 грн.
8) за актом коригування №СВБ К 04 2024 10 0518 від 28.05.2025 (жовтень 2024 року) сума заборгованості становить 9 393 809,26 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 28.05.2025; за період з 29.05.2025 до 04.07.2025 (37 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 28 567,47 грн та інфляційні втрати у розмірі 0,00 грн.
9) за актом коригування №СВБ К 03 2025 02 0518 від 25.04.2025 (лютий 2025 року, коригування) сума заборгованості становить 2 795 572,28 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 29.04.2025; за період з 30.04.2025 до 04.07.2025 (66 днів користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 15 165,02 грн та інфляційні втрати у розмірі 36 342,44 грн.
10) за актом коригування №СВБ К 03 2025 03 0518 від 29.05.2025 (березень 2025 року) сума заборгованості становить 16 127 850,57 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 02.06.2025; за період з 03.06.2025 до 04.07.2025 (32 дні користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 42 418,46 грн та інфляційні втрати у розмірі 0,00 грн.
11) за актом №СВБ 02 2025 04 0518 від 30.04.2025 (квітень 2025 року, фактична поставка) сума заборгованості становить 62 942 514,62 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 12.05.2025; за період з 13.05.2025 до 04.07.2025 (53 дні користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 274 187,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 818 252,69 грн.
12) за актом №СВБ 02 2025 05 0518 від 31.05.2025 (травень 2025 року, фактична поставка) сума заборгованості становить 21 978 332,44 грн, розрахункова дата виникнення заборгованості (строк платежу) 13.06.2025; за період з 14.06.2025 до 04.07.2025 (21 день користування чужими грошовими коштами) нараховано 3% річних у розмірі 37 935,20 грн та інфляційні втрати у розмірі 0,00 грн.
7.24. Загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення за наведеним розрахунком, становить 139 751 748,18 грн, загальна сума 3% річних - 528 341,31 грн, загальна сума інфляційних втрат - 1 199 272,83 грн.
8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 для розгляду касаційної скарги Компанії у справі №905/701/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Власова Ю.Л., Бенедисюка І.М.
8.2. Верховний Суд ухвалою від 20.08.2026 відкрив касаційне провадження у справі №905/701/25 за касаційною скаргою Компанії на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
8.3. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2026 для розгляду касаційної скарги Товариства у справі №905/701/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Власова Ю.Л., Бенедисюка І.М.
8.4. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2026 відкрив касаційне провадження у справі №905/701/25 за касаційною скаргою Товариства на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, у взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України; постановив розглядати спільно касаційні скарги Товариства та Компанії на рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026.
8.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8.7. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій.
9.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є:
- рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог Компанії щодо стягнення основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 18 890 643,65 грн та 3 % річних у розмірі 91 999,74 грн за касаційною скаргою Компанії;
- постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо відмови у стягненні суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 33 150 941,71 грн та 3% річних у розмірі 114 260,71 грн та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог за касаційною скаргою Товариства.
9.1.1. Судові рішення в частині задоволених первісних позовних вимог про стягнення з Товариства на користь Компанії основної заборгованості у розмірі 120 861 104,53 грн, 3% річних у розмірі 436 341,57 грн та 1 199 272,83 грн інфляційних втрат, а також в частини відмови у задоволенні зустрічного позову учасниками справи не оскаржуються, а тому Судом не переглядаються.
9.2. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
9.3. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які у цьому випадку наведені скаржниками і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
9.4. При цьому, самими скаржниками у касаційних скаргах з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, покладається на них.
Щодо доводів касаційної скарги Компанії.
9.5. Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Компанії відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
9.6. Щодо доводів касаційної скарги Компанії за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що:
- зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності;
- касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) спірні питання виникли у подібних правовідносинах; (2) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду.
9.7. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 25, 26, 32 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.
9.8. Щодо до того, що вважається правовим висновком Верховний Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.
9.9. У цьому аспекті Верховний Суд також звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.06.2026 у справі №910/22/24 такого змісту:
«8.27. Об`єднана палата зазначає, що чинний ГПК України оперує поняттям «висновок» у різних значеннях, зокрема таких як: умовивід суду; висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також викладений у постанові Верховного Суду висновок по суті позовних вимог, вимог апеляційної або касаційної скарги; складова резолютивної частини судового рішення.
8.28. За змістом статей 314, 315 ГПК України постанова, прийняттям якої завершується перегляд судових рішень у касаційному порядку, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин; у мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначаються висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а в резолютивній частині відповідний висновок суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог.
8.29. З огляду на викладене висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.
8.30. Разом з тим правовий висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або низки норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору (пункт 18.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №191/4364/21).
8.31. Отже, з урахуванням доктринального тлумачення поняття «висновок щодо застосування норми права» Верховний Суд має повноваження щодо перевірки того, чи наявний взагалі в постанові (постановах), на які посилається скаржник, висновок щодо застосування норми права, тоді як аналіз того, чи є висновок саме висновком щодо застосування норми права, можна визначити за такими критеріями: 1) висновок щодо застосування норми права повинен містити посилання на конкретну норму (норми) матеріального або процесуального права; 2) такий висновок повинен не буквально повторювати норму права, а розширювати чи тлумачити її зміст, або усувати законодавчу прогалину; 3) висновок повинен бути абстрактним та універсальним, тобто застосовним до інших випадків у подібних правовідносинах; 4) висновок щодо застосування норми права необхідно відрізняти від правової оцінки суду (постанова об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі №914/2625/23).
8.32. Також, відповідно до статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині зазначаються: а) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу; б) доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції; в) висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд; г) дії, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд».
9.10. Щодо питання застосування норми права та їх неврахування судами попередніх інстанцій, Верховний Суд застосовує висновки щодо тлумачення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, які містяться, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №916/5633/23, в якій, зокрема, означено таке:
- підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови;
- неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі;
- для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків у подібних правовідносинах.
9.11. Верховний Суд виходить також з того, що досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а крізь призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.
9.12. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та надавати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду у кожній конкретній справі.
9.13. Так, за доводами касаційної скарги Компанії, суди попередніх інстанцій не врахували правових позицій Верховного Суду, які викладені у низі постанов Верховного Суду (див. пункт 4.1. цієї постанови) у подібних правовідносинах.
9.14. Надаючи оцінку наведеним доводам Компанії, колегія суддів виходить з такого.
9.15. У справі, що переглядається, предметом первісного позову є стягнення коштів за договором врегулювання небалансів електричної енергії, а саме: основного боргу за фактично надані послуги та штрафні санкції (інфляційне збільшення та 3% річних).
9.16. Щодо справ, на які посилається скаржник, Верховний Суд зазначає таке.
9.16.1. У справі №910/8958/20 предметом позову було стягнення з обслуговуючого кооперативу заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
9.16.2. У справі №905/38/21 предметом позову було стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
9.16.3. У справі №922/3767/20 предметом позову було визнання недійсним додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
9.16.4. У справі №911/4610/15 (910/549/23) предмет позову було визнання дій неправомірними та зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення.
9.16.5. У справі №910/9374/21 предметом позову було стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку.
9.16.6. У справі №910/9216/22 предметом позову було стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку
9.16.7. У справі №905/644/22 предметом позову було стягнення заборгованості за активну електроенергію, поставлену споживачу, який знаходився на окупованій території.
9.16.8. У справі №826/8917/17 предметом позову було визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»».
9.16.9. У справі №826/17808/16 предметом позову було визнання протиправною бездіяльності податкового органу та органу державної казначейської служби і зобов`язання відповідачів вчинити дії.
9.17. Верховний Суд виходить з того, що у наведених скаржником постановах Верховного Суду у справах №910/8958/20, №905/38/21, №911/4610/15 (910/549/23), не розглядалося питання застосування норм ПРРЕЕ в контексті обґрунтованості покладення на оператора системи обсягів електричної енергії, спожитої споживачами, які отримують електричну енергію від постачальника «останньої надії» і щодо якого встановлена заборона на відключення від електропостачання.
9.18. Колегія суддів також зауважує, що розгляд справи №905/38/21 Верховним Судом здійснювався у межах оскарження позивачем (стягувачем) дій державного виконавця з примусового виконання рішення суду першої інстанції у цій справі, яке набрало законної сили. Предметом розгляду було питання правомірності дій державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій.
9.19. Щодо посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/3767/20 та від 20.02.2024 у справі №905/644/22, то Суд зазначає, що предметами спорів у зазначених справах були питання застосування ПРРЕЕ у відносинах за участю операторів систем розподілу та споживачів, тобто відносини на роздрібному ринку електричної енергії за участю кінцевих споживачів. Натомість у цій справі розглядається спір між оператором системи передачі та оператором системи розподілу електричної енергії.
9.20. З приводу доводів скаржника щодо незастосування судами попередніх інстанцій правових висновків, сформульованих у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 та від 01.12.2023 у справі №910/9216/22 щодо наслідків незаперечення стороною договору первинних документів (актів, рахунків) у встановлений строк, Суд зазначає, що як установлено судами попередніх інстанцій Товариство направляло Компанії вмотивовані заперечення щодо актів коригування (врегулювання) за спірні періоди, у яких прямо заявляв про незгоду з їх змістом та обсягами. Отже, у спірних правовідносинах відсутній факт пасивної поведінки (бездіяльності) відповідача, на якому ґрунтується правовий висновок Верховного Суду у справах №910/9374/21, №910/9216/22.
9.21. Суд також зазначає, що правові висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 21.05.2019 у справі №826/8917/17 та від 09.06.2022 у справі №826/17808/16 в межах адміністративного судочинства, за відмінних предмета спору та правового регулювання спірних правовідносин, що виключає подібність правовідносин.
9.22. Надаючи оцінку доводам Компанії щодо не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду необхідно зазначити, що відповідні правові позиції Верховного Суду (див. пункти 9.16.1.-9.21. цієї постанови), пов`язані з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та у наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.
9.23. Таким чином, справи, на які посилається скаржник, демонструють очевидну різноманітність обставин (підстав та чинників), різність видів договір (окрім справи №905/38/21) та їх умов, різність доказової бази, які бралися судами до уваги та вплинули на рішення Верховного Суду, що ухвалені за наслідками перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та які не є схожими з обставинами, встановленими судами у справі, що переглядається, що вказує на неподібність правовідносин насамперед за змістовим критерієм, означеним у пунктах 25, 26, 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19. В наведених Компанією справах Верховний Суд сформував висновки на підставі конкретних обставин, які встановлювалися господарськими судами.
9.24. Варто також зауважити, що у пункті 7.10. постанови від 01.09.2020 у справі №907/29/19 (провадження №12-17гс20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо».
9.25. Відтак, проаналізувавши зміст наведених вище постанов Верховного Суду за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в тому числі крізь призму наявності/відсутності підстав вважати, що має місце неврахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах не так (у інший спосіб), колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не зводяться до неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у означених Компанією постановах (пункт 4.1. цієї постанови), у подібних правовідносинах, і не свідчать про подібність правовідносин, а зводяться до незгоди з оцінкою судами наявності підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог, що свідчить про неподібність цих справ зі справою, що переглядається з точки зору предмета, підстав спору, застосування правових норм, фактично-доказової бази, юридично-значущих фактів та обставин справи, встановлених судами, і тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантними до обставин цієї справи.
9.26. Касаційна інстанція відхиляє посилання Компанії на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у зазначених нею постановах Верховного Суду за відсутності подібності правовідносин.
9.27. Верховний Суд звертає увагу Компанії, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
9.28. Отже, Верховний Суд встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду (пункт 4.1. цієї постанови) та, на які покликається Компанія у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №905/701/25.
9.29. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
9.30. Верховний Суд встановив необґрунтованість наявності підстави касаційного оскарження - пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України з огляду на відсутність подібності правовідносин, що є підставою для закриття касаційного провадження у справі №905/701/25 за касаційною скаргою Компанії.
9.31. Доводи Товариства, викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.
Щодо доводів касаційної скарги Товариства.
9.32. Як свідчить зміст касаційної скарги, Товариство, зокрема, вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пунктів 6.2.8 та 7.10 ПРРЕЕ та неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, від 30.10.2025 у справі №904/537/24, від 29.04.2026 у справі №905/242/25, від 04.06.2026 у справі №910/12364/24.
9.33. В контесті доводів касаційної скарги Товариства Верховний Суд виходить з такого.
9.34. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство, як сторона відповідальна за баланс, визнало та не оплатило обсяги придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за квітень-травень 2025 року у сумі 84 920 847,06 грн та обсяг за погодженим актом коригування за лютий 2025 року у сумі 2 789 315,76 грн, натомість, суд відмовив у задоволенні первісного позову в частині стягнення заборгованості, сформованої на підставі актів коригування за січень, лютий, квітень, червень, вересень, жовтень 2024 року та березень 2025 року на загальну суму 52 041 585,36 грн, оскільки обсяги коригування за цими актами є не фактичними втратами електроенергії у власних мережах відповідача, а обсягами, покладеними на нього Компанією як адміністратором комерційного обліку відповідно до пунктів 6.2.8., 7.10. ПРРЕЕ у порядку відповідальності за бездіяльність оператора системи, що за своєю правовою природою є позадоговірними відносинами, які не охоплюються предметом договору про врегулювання небалансів і не можуть бути предметом стягнення у межах цієї справи; у задоволенні зустрічного позову відмовив, оскільки обставини, на яких він ґрунтується, утворюють самостійний предмет спору, що знаходиться поза межами спірних договірних правовідносин і не підлягає розгляду в межах цієї справи, однак, ця відмова не позбавляє відповідача права на звернення з окремим позовом.
9.35. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 33 150 941,71 грн та 3% річних у розмірі 114 260,71 грн виходив, зокрема, з такого.
9.35.1. З урахуванням відсутності в матеріалах справи договору №0518-01141 від 01.12.2020, на який міститься посилання у складених позивачем та відповідачем актах купівлі-продажу електричної енергії та актах коригування, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження акцептування Товариством редакції договору, затвердженої наказом Компанією №393 від 08.07.2024, суд апеляційної інстанції відхилив посилання Компанії на положення договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0518-01141 з датою акцептування 01.12.2020 та звернувся до змісту Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
9.35.2. З урахуванням нормативного визначення терміну «небаланс електричної енергії» та галузевого нормативного регулювання спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відносини між сторонами за кожним з розрахункових періодів, зазначених у позовній заяві, врегульовані Типовим договором про врегулювання небалансів електричної енергії, а висновок місцевого господарського суду про позадоговірний характер таких правовідносин в окремих розрахункових періодах є помилковим. Як зазначив суд апеляційної інстанції, такий висновок зроблений судом з урахуванням фактичних обставин справи, викладених у постанові, і свідчить про обґрунтованість вимог апеляційної скарги Компанії стосовно ухвалення нового судового рішення в частині стягнення основної заборгованості розрахункових періодів січень, лютий, травень, жовтень 2024 року та березень 2025 року, а також 3% річних. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 6 256,52 грн заборгованості та 5 207,30 грн 3% річних за розрахунковий період лютий 2025 року, які не були стягнуті судом господарським судом першої інстанції.
9.35.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з причин, наведених у постанові, суд позбавлений можливості встановити усі фактичні обставини справи стосовно здійснення коригування обсягів небалансів за спірні розрахункові періоди - квітень 2024 року, червень 2024 року, вересень 2024 року, жовтень 2024 року, березень 2025 року через неподання Компанією Звітів про коригування, які відповідають вимогам пункту 3.1. Правил коригування. Тому апеляційний господарський суд частково погодився з доводами Компанії стосовно недослідження судом першої інстанції дотримання Товариством порядку врегулювання спору з адміністратором комерційного обліку (АКО). Водночас, за результатами дослідження цих обставин суд апеляційної інстанції не встановив порушення відповідачем порядку ініціювання суперечки з адміністратором комерційного обліку, як про це стверджувала Компанія в апеляційній скарзі.
9.35.4. Оцінюючи доводи апеляційної скарги Компанії щодо статусу «дефолтний» КП «Вода Донбасу», апеляційний господарський суд, врахувавши обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №910/6820/24, зазначив, що позивач у межах спірних розрахункових періодів необґрунтовано включив до небалансів відповідача обсяги споживання КП «Вода Донбасу» за квітень, червень, вересень 2024 року відповідно 841,461 МВт/год, 828,659 МВт/годта 680,514 МВт/год, які підтверджуються довідкою КП «Вода Донбасу». Водночас, колегія суддів апеляційного суду відхилила заперечення відповідача проти включення до його обсягів споживання КП «Вода Донбасу» за жовтень 2024 року 673,613 МВт/год, березень 2025 року 864,293 МВт/год, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів обсягів споживання КП «Вода Донбасу» за точками комерційного обліку (EIC-кодами) в системі управління ринком «Market Management System» у цих розрахункових періодах.
9.35.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач, здійснюючи через мережі відповідача передачу електричної енергії (власну господарську діяльність), яку мав здійснювати самостійно, зобов`язаний нести пов`язані з цим додаткові технологічні витрати, які не охоплюються тарифом на послуги з розподілу відповідача і не можуть покладатися на його небаланси, а тому суд першої інстанції не надав оцінки запереченням Товариства щодо покладення на нього обсягів технологічних втрат електричної енергії, спричинених транзитом через пошкодження магістральних мереж позивача (у частині обсягу 81,97 МВт/год за червень 2024 року).
Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за розрахунковий період червень 2024 року на підставі акта коригування №СВБ ВР 02_2024_06_1518 підлягають частковому задоволенню: з Товариства належить стягнути 3 052 896,16 грн основної заборгованості, що слідує з розрахунку: 3 834 082,14* (402,311 81,97) / 402,311; та 3% річних у розмірі 15 055,38 грн, що слідує з розрахунку (3 834 082,14* (402,311 81,97) / 402,311) / 3 834 082,14 * 18 907,80.
9.35.6. Щодо заперечень Товариства проти включення обсягів споживання колишніх споживачів постачальника «останньої надії» до акта коригування за червень 2024 року №СВБ ВР 02_2024_06_0518 апеляційний господарський суд встановив, що Товариство визнає факт часткового невиконання ним обов`язків з припинення електропостачання споживачів ДПЗД «Укрінтеренерго» у червні 2024 року, а саме щодо 320,341 МВт/год обсягів ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (колишній споживач ДПЗД «Укрінтеренерго») на платформі MMS за ТКО 62ZV59824S74731N.
Апеляційний господарський суд відхилив посилання відповідача на наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.04.2022 за №441/37777, оскільки цей наказ втратив чинність відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 10.10.2023 №307 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148».
Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач правомірно включив до обсягів небалансів відповідача обсяг споживання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» через невиконання відповідачем обов`язку щодо відключення цього споживача від електропостачання. Аналогічних висновків апеляційний суд дійшов стосовно заперечень Товариства до акта коригування за березень 2025 року №СВБ К 03_2025_03_0518 в частині обсягу споживання 1232,494 МВт/год, які, на переконання відповідача, мали бути віднесені на постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго».
9.35.7. За внутрішнім переконанням суду апеляційної інстанції, надана Товариством довідка щодо обсягів споживання КП «Вода Донбасу» є належним та допустимим доказом на підтвердження його обсягів споживання за квітень, червень, вересень 2024 року відповідно 841,461 МВт/год, 828,659 МВт/год та 680,514 МВт/год та є більш вірогідною за доводи Компанії про те, що ця довідка не є самостійним доказом для отримання офіційних даних комерційного обліку, оскільки інших (відмінних) даних по точкам споживання КП «Вода Донбасу» у ці розрахункові періоди Компанією не надано.
9.35.8. Переглядаючи справу за апеляційною скаргою Компанії на рішення суду першої інстанції в тій частині позовних вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено, апеляційний господарський суд не взяв до уваги заперечення Товариства стосовно актів корегування/врегулювання за розрахункові періоди січень, лютий, квітень 2024 року, лютий 2025 року, які відображені ним у зустрічній позовній заяві, але щодо яких у жодній формі не було висловлено незгоду відповідача у відзиві на позовну заяву.
9.35.9. Оцінюючи заявлені позивачем до стягнення суми заборгованості за розрахункові періоди травень 2024 року, вересень 2024 року, жовтень 2024 року, лютий 2025 року та березень 2025 року в частині зменшення обсягу електричної енергії, яку постачає оператор системи розподілу (Товариство) на користь оператора системи передачі (Компанія), апеляційний господарський суд враховував, що за змістом відповідних актів корегування/врегулювання обсяг такої електричної після коригування виявився меншим, ніж обсяг визначений в акті купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Отже, це свідчить про те, як зазначив суд апеляційної інстанції, що підстава для зменшення розміру грошових зобов`язань відповідача перед позивачем за актами купівлі-продажу електричної енергії та попередніми актами коригування відпала, вартість цього обсягу коригування електричної енергії має розглядатись як надміру сплачені грошові кошти (зараховані у сплату зустрічних зобов`язань ОСР перед ОСП). За наведених обставин, апеляційний суд зауважив, суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні цієї частини заборгованості відповідача перед позивачем, припустився правового пуризму та відмовив у стягненні 6 256,52 грн заборгованості за лютий 2025 року лише з тих мотивів, що сторони в акті коригування від 25.04.2025 за лютий 2025 року «необережно» використали термінологію «зарахування зустрічних однорідних грошових вимог» з від`ємним значенням такого зарахування.
За висновками суду апеляційної інстанції, помилкове застосування сторонами в акті коригування від 25.04.2025 термінології «зарахування зустрічних однорідних грошових вимог» саме по собі не змінює правової природи спірних відносин та не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки суд, встановивши дійсний зміст правовідносин сторін, зобов`язаний надати цим відносинам правильну юридичну кваліфікацію незалежно від того, як саме сторони позначили їх у відповідному документі. За своєю правовою природою складення акта коригування із зазначенням від`ємного значення обсягу електричної енергії не є та не може вважатися зарахуванням зустрічних однорідних вимог у розумінні статті 601 ЦК України. Зарахування передбачає наявність двох самостійних, зустрічних, однорідних та безспірних вимог, строк виконання яких настав, тоді як у спірних правовідносинах мала місце виключно зміна (коригування) обсягу поставленої/розподіленої електричної енергії за наслідками комерційного обліку специфічний розрахунковий механізм між оператором системи розподілу та оператором системи передачі, врегульований відповідними актами законодавства про ринок електричної енергії, а не цивільно-правовий інститут припинення зобов`язань. Таким чином, на думку апеляційного суду, вживання сторонами в акті коригування терміна «зарахування» є термінологічною неточністю, яка не змінює правової сутності відносин, а саме коригування (зменшення) обсягу та вартості електричної енергії, поставленої у попередніх розрахункових періодах, з відповідним виникненням у позивача права вимагати стягнення різниці вартості такого обсягу, яка не була фактично повернута/врахована відповідачем. За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні 6 256,52 грн заборгованості за лютий 2025 року з мотивів використання сторонами терміну «зарахування», за висновком суду апеляційної інстанції, є помилковим, ґрунтується на суто формальному (буквальному) прочитанні акта коригування без з`ясування дійсної правової природи спірних відносин, а тому суперечить принципу jura novit curia та підлягає скасуванню в цій частин, а вимоги позивача про стягнення заборгованості за лютий 2025 року у розмірі 6 256,52, у тому числі і 3% річних, грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами. З тих самих міркувань суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення аналогічних грошових вимог за травень 2024 року, вересень 2024 року, жовтень 2024 року.
9.35.10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в частині задоволеної позовної вимоги Компанії про стягнення з Товариства 1 563 031,21 грн інфляційних втрат судове рішення сторонами в апеляційному порядку не оскаржується. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив, що позивачем була заявлена вимога про стягнення лише 1 199 272,83 грн інфляційних втрат.
9.36. Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.
9.37. У постанові від 05.10.2023 у справі №911/1981/20 Верховний Суд, зокрема, зазначив таке: «За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/ виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі… основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи».
9.38. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, від 30.10.2025 у справі №904/537/24, від 29.04.2026 у справі №905/242/25, на які посилається Товариство, самі по собі обставини створення Компанією первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів відповідачу, навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи, не можу бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум за наявності між сторонами спору щодо факту надання / обсягу послуг.
9.39. Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 6.2.8. ПРРЕЕ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи. У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником «останньої надії», обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати оператора системи. Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.
9.40. У розумінні означеного пункту покладання АКО обсягів електричної енергії, спожитої споживачем, електроживлення об`єкта якого не припинено зі спливом встановленого строку за відповідних умов, на втрати оператора системи - це відповідна міра відповідальності у разі наявності безпідставної бездіяльності оператора системи у визначеному пунктом Правил випадку. При цьому такі обсяги не є технологічними втратами електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності, як електричними мережами ОСР та не можуть бути використані при розрахунку обсягу послуг, наданих позивачем відповідачу у межах договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Отже, визначені пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ правові наслідки мають позадоговірний характер, виникають не з договірних відносин сторін на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії, а з вказаних ПРРЕЕ.
9.41. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 27.12.2018 затверджено Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, який встановляє процедуру визначення переліку захищених споживачів електричної енергії (далі - захищені споживачі), обмеження, відключення постачання електричної енергії (далі - електропостачання) захищеним споживачам, механізм забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами.
9.42. У розділі «Загальні питання» Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам встановлено, що на час проведення операції Об`єднаних сил обмеження, відключення електропостачання не застосовуються щодо об`єктів КП «Вода Донбасу».
9.43. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що включені обсяги електричної енергії до небалансів відповідача за квітень 2024 року, червень-вересень 2024 року, відповідають обсягам фактичного споживання електричної енергії КП «Вода Донбасу», що підтверджується довідкою КП «Вода Донбасу» про обсяги фактичного споживання електричної енергії №0-02/109 від 11.10.2024.
9.44. Водночас, колегія суддів апеляційного суду відхилила заперечення відповідача проти включення до його обсягів споживання КП «Вода Донбасу» за жовтень 2024 року 673,613 МВт/год, березень 2025 року 864,293 МВт/год, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів обсягів споживання КП «Вода Донбасу» за точками комерційного обліку (EIC-кодами) в системі управління ринком «Market Management System» у цих розрахункових періодах.
9.45. Верховний Суд виходить з того, що, як установив суд апеляційної інстанції, Господарський суд міста Києва рішенням від 11.02.2025 у справі №910/6820/24, яке набрало законної сили, позов КП «Вода Донбасу» задовольнив частково.
9.45.1. У вказаному рішенні суд встановив факт неправомірного виключення Компанією КП «Вода Донбасу» з системи управління ринком «MARKET MANAGEMENT SYSTEM» з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання та встановлений обов`язок Компанії повернути КП «Вода Донбасу» в систему управління ринком «MARKET MANAGEMENT SYSTEM» з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання, а також надати доступ, зокрема, Товариству для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком «MARKET MANAGEMENT SYSTEM» за точками комерційного обліку (EIC-кодами) КП «Вода Донбасу» за період з 14.03.2023 до 30.09.2024 та відобразити спожиті КП «Вода Донбасу» обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу.
9.46. Верховний Суд у постанові від 23.07.2026 у справі №905/356/25 (яка є схожою зі справою, що переглядається за суб`єктним складом, предметом та підставами позову та, на яку також посилається скаржник), погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за наявності прямої заборони на відключення електропостачання об`єктів КП «Вода Донбасу», встановленої чинним законодавством, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді віднесення обсягів електричної енергії, спожитої цим споживачем, на втрати оператора системи у зв`язку із нездійсненням оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) захищеного споживача.
9.47. Таких же висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 21.01.2025 у справі №905/1743/23 та від 09.09.2025 у cправі №905/1491/24.
9.48. Верховний Суд також зазначає, що згідно з пунктом 7.10. ПРРЕЕ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу. У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати. Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.
9.49. Отже, покладання адміністратором комерційного обліку обсягів електричної енергії, спожитої споживачем після дати зазначеної у вимозі про відключення, на втрати оператора системи це відповідна міра відповідальності у разі наявності безпідставної бездіяльності оператора системи у визначеному пунктом Правил випадку.
9.50. Такі обсяги не є технологічними втратами електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності, як електричними мережами оператора системи розподілу та не можуть бути використані при розрахунку обсягу послуг, наданих позивачем відповідачу у межах спірних правовідносин на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
9.51. Суд, під час оцінки доводів касаційної скарги Товариства застосовує правовий висновок, який викладений Верховним Судом у постанові від 23.07.2026 у справі №905/356/25, згідно з яким правові наслідки, визначені пунктом 7.10. ПРРЕЕ, мають позадоговірний характер, виникають не з договірних відносин сторін на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії, а з вказаних правил ПРРЕЕ. Спір про покладення на оператора системи втрат на підставі пункту 7.10. ПРРЕЕ включає інше коло обставин, ніж ті, що випливають із договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Для вирішення такого спору необхідно встановити додаткові фактичні обставини, пов`язані з функціонуванням ринку, балансуванням та роллю учасників, які не охоплюються змістом договору.
9.52. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та не надав оцінки листам Товариства із запереченнями щодо актів коригування, в яких зазначені обсяги, спожиті КП «Вода Донбасу», та детальний розрахунок щодо цих обсягів, а також рішенню Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/6820/24, у контексті того, що спірні обсяги фактично визнані власним споживанням КП «Вода Донбасу».
9.53. За таких обставин Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову в частині стягнення з Товариства на користь Компанії суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 33 150 941,71 грн та 3% річних у розмірі 114 260,71 грн застосував норми права, а саме: пункти 6.2.8., 7.10. ПРРЕЕ без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, від 30.10.2025 у справі №904/537/24, від 29.04.2026 у справі №905/242/25, на які посилається скаржник.
9.54. Під час касаційного перегляду справи Верховний Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.09.2026 у справі №905/485/25.
9.55. Таким чином доводи касаційної скарги Товариства в цій частині з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду справи.
9.56. Верховний Суд також зазначає, як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, за висновками суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції не надав оцінки запереченням Товариства щодо покладення на нього обсягів технологічних втрат електричної енергії, спричинених транзитом через пошкодження магістральних мереж позивача (у частині обсягу 81,97 МВт/год за червень 2024 року), а тому визнав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за розрахунковий період червень 2024 року на підставі акта коригування №СВБ ВР 02_2024_06_1518 такими, що підлягають частковому задоволенню.
9.57. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив таке: «з відповідача належить стягнути 3 052 896,16 грн основної заборгованості, що слідує з розрахунку: 3 834 082,14* (402,311-81,97) / 402,311; та 3% річних у розмірі 15 055,38 грн, що слідує з розрахунку (3 834 082,14* (402,311-81,97) / 402,311) / 3 834 082,14 * 18 907,80;».
9.58. Тобто, як убачається з наведеного обрахунку, суд апеляційної інстанції виходив з обсягу 81,97 МВт/год за червень 2024 року, на який вказував позивач, не врахувавши детальний розрахунок, що надавався відповідачем, згідно з яким обсяг та вартість за червень 2024 року зазначена відповідачем складає 840,201 МВт/год, а тому аргументи касаційної скарги Товариства в цій частині є слушними.
9.59. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9.60. Згідно із частинами першою-третьою статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
9.61. Отже, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, з урахуванням частини третьої статті 269 ГПК України.
9.62. Верховний Суд зазначає, що як вже вказувалося вище, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми основного боргу за період: січень, лютий, квітень, червень, вересень, жовтень 2024 року у сумі 52 041 585,36 грн та в частині відмови у стягненні 3% річних у розмірі 206 260,45 грн, Компанія звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача основного боргу за період: січень, лютий, квітень, червень, вересень, жовтень 2024 року у сумі 52 041 585,36 грн та стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 206 260,45 грн, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
9.63. Втім, як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 18 890 643,65 грн та 3% річних у розмірі 91 999,74 грн змінив, виклав його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
9.64. Суд апеляційної інстанції виклав резолютивну частину рішення в іншій редакції, та стягнув з Товариства на користь Компанії 122 496 718,93 грн, з яких: 120 861 104,53 грн заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії за актами купівлі-продажу за період квітень-травень 2025 року та за актами коригування/врегулювання січня, лютого, квітня, травня, червня, вересня, жовтня 2024 року, лютого та березня 2025 року, 3% річних 436 341,57 грн, інфляційне збільшення 1 199 272,83 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 734 083,17 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
9.65. Тобто суд апеляційної інстанції вирішив питання й щодо періоду - березень 2025 року, в той час як вказаний період не був предметом апеляційної скарги Компанії, а тому доводи касаційної скарги Товариства в цій частині заслуговують на увагу.
9.66. З урахуванням наведеного вище, висновки суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог на суму 33 150 941,71 грн основного боргу та 114 260,71 грн 3% річних є передчасними.
9.67. Інші доводи касаційної скарги Товариства, з огляду на означене вище, не впливають на висновок Верховного Суду щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм права, та передачі справи на новий розгляд.
9.68. Доводи Компанії, викладені у відзиві на касаційну скаргу Товариства, відхиляються Судом з мотивів, наведених у цій постанові.
9.69. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права (статті 86, 236, 237 ГПК України), що мало своїм наслідком не встановлення обставин, на підставі наданих сторонами доказів, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні цього спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
9.70. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
9.71. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
10. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
10.1. Доводи Компанії про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.
10.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
10.3. Доводи Товариства про порушення судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 9 цієї постанови.
10.4. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
10.5. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
10.6. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, постанову суду в оскаржуваній частині у справі скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10.7. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 9 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.
11. Судові витрати
11.1. Судовий збір, сплачений Компанією у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на Компанію, оскільки Суд касаційне провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закриває.
11.2. У Верховного Суду відсутні правові підстави для розподілу судового збору, сплаченого Товариством за подання касаційної скарги, оскільки Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та передає справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо понесених судових витрат.
Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Донецької області від 23.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у справі №905/701/25 в оскаржуваних частинах, з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у справі №905/701/25 задовольнити частково.
3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у справі №905/701/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 33 150 941,71 грн та 3% річних у розмірі 114 260,71 грн скасувати.
4. Справу №905/701/25 в скасованій частині передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов