Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
13 жовтня 2026 року Справа № 200/7469/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року в адміністративній справі № 200/7469/25 позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з серпня 2017 року до березня 2020 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців: січень 2008 року з серпня 2017 року; березень 2018 - з березня 2018 року та з врахуванням фіксованої індексації-різниці. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 індексацію грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з 01.03.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036 гривень 41 копійки в місяць з 01.03.2018 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036 гривень 41копійок в місяць з 01.03.2018 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В частині інших позовних вимог, - відмовлено.
Зазначене рішення набрало законної сили 13 лютого 2026 року. Донецьким окружним адміністративним судом 23 лютого 2026 року видано виконавчі листи по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року, залишеною без змін за результатами апеляційного провадження, зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 , Військову частину НОМЕР_1 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/7469/25.
17 квітня 2026 року на підставі статті 31 КАС України справа перерозподілена судді Льговській Ю.М..
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 прийнято до провадження адміністративну справу № 200/7469/25. Зобов`язано відповідачів виконати вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 змінено з 01 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 заяву представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні №80527306 з військової частини НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на її правонаступника - військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задоволено частково. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), у десятиденний строк після отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25. У задоволенні іншої частини вимог викладених у заяві - відмовлено.
Ухвалою суду від 30.07.2026 відмовлено у прийнятті звітів військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ). Заяву представника позивача про накладення на командира військової частини НОМЕР_1 штрафу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - задоволено частково. Накладено на керівника командира військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. Стягнуто з командира військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) штраф у сумі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. Стягнуто з командира військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Державного бюджету України штраф у сумі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), у двомісячний строк після отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25. У задоволенні іншої частини вимог, викладених у заяві - відмовлено. У задоволенні заяви представника позивача про постановлення окремої ухвали - відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, від представника військової частини НОМЕР_1 до Харківського окружного адміністративного суду 30.09.2026 надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №200/7469/25.
У свою чергу від представника позивача надійшли до суду заперечення, в яких зазначалось, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі № 200/7469/25, яке набрало законної сили 13.02.2026, станом на жовтень 2026 року залишається невиконаним. Попри відмову суду ухвалою від 30.07.2026 у прийнятті попередніх звітів, накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_1 та встановлення двомісячного строку для подання нового звіту, фактичної виплати позивачу не здійснено. Позивач заперечує проти відстрочення виконання рішення на три місяці, оскільки військова частина лише 30.09.2026 направила до військової частини НОМЕР_8 клопотання про надання дозволу на виконання рішення, а розрахунок потреби в коштах і заявку на фінансування планує підготувати після отримання відповідного дозволу. На думку позивача, відповідач не обґрунтував необхідності саме тримісячного строку, не навів конкретного плану виконання рішення та доказів очікуваного фінансування, а посилання на внутрішні погодження й дефіцит державного бюджету не виправдовують тривалого невиконання судового рішення. У зв`язку з цим позивач просить відмовити у відстроченні виконання рішення та у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2026, повторно накласти штраф на командира військової частини ОСОБА_2 , установити новий десятиденний строк для подання звіту з доказами виконання рішення, а також стягнути з військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Розглянувши зазначений звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Як передбачено положеннями частини 3 статті 382-3 КАС України, У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Також, відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Надаючи оцінку поданому представником військової частини НОМЕР_1 звіту про виконання судового рішення у справі №200/7469/25, суд вважає за необхідне зазначити таке.
У звіті від 30.09.2026 військова частина НОМЕР_1 зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №200/7469/25 на неї покладено обов`язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби із застосуванням березня 2018 року як базового місяця та індексації-різниці у розмірі 4036,41 грн щомісячно з 01.03.2018. Наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 08.06.2025 №22дск військову частину НОМЕР_1 визначено правонаступником військової частини НОМЕР_3 . За результатами розрахунку фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 визначено суму коштів, що підлягає виплаті позивачу, у розмірі 126 519,53 грн. Водночас 30.09.2026 військовою частиною направлено до військової частини НОМЕР_8 клопотання №692/24430 про надання дозволу на виконання судового рішення та виділення необхідного фінансування відповідно до алгоритму, доведеного листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 23.02.2024 №220/13/1587. Відповідач посилається на відсутність фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за рахунок якого здійснюються видатки на виконання судових рішень, та зазначає, що військова частина НОМЕР_1 отримує відповідні асигнування від військової частини НОМЕР_8 у межах виділених кошторисних призначень. За твердженням відповідача, виконання рішення потребує перевірки правильності нарахованої суми вищим командуванням, оформлення заявки на фінансування та отримання відповідних коштів. Орієнтовний строк виконання рішення становить три місяці. З огляду на викладене військова частина НОМЕР_1 просить відстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №200/7469/25 на три місяці, посилаючись на вжиття заходів для його виконання та відсутність необхідного бюджетного фінансування.
Також, суд зазначає, що відповідачем подано до суду клопотання про надання дозволу на виконання рішення суду від 14.01.2026 у справі №200/7469/25 на ім`я командира військової частини НОМЕР_8 від 30.09.2026; довідку про фактичний залишок коштів за кодом 2800 за період з лютого 2026 до вересня 2026 року; лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 23.02.2024 року, яким визначеного порядок узгодження алгоритму виконання судових рішень військовими частинами №220/13/1587; а також детальний розрахунок "індексації-різниці" за період з серпня 2017 року до березня 2020 року нарахованої на виконання рішення суду ОСОБА_1 ..
Окремо суд звертає увагу, що згідно з вищезазначеним алгоритмом, виконання судових рішень, які набрали законної сили та потребують видатків державного бюджету за КЕКВ 2800 «Інші видатки», передбачає складення військовою частиною фінансового розрахунку необхідних коштів, перевірку його законності й обґрунтованості відповідним розпорядником бюджетних коштів та подання заявки до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Виділення коштів здійснюється в установленому порядку за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Водночас військова частина зобов`язана вживати заходів для своєчасного виконання судового рішення та недопущення стягнення штрафів за його несвоєчасне виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі БК) будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному згаданим Кодексом.
Згідно з пунктами 20, 29 статті 116 БК порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених згаданим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених згаданим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Таким чином, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення відповідачем можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а та від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
На підставі вище викладеного суд зазначає, що поданий військовою частиною НОМЕР_1 звіт відповідає вимогам частини другої статті 382-2 КАС України, оскільки містить відомості про розрахунок належної до виплати суми, орієнтовні строки виконання судового рішення, обставини, що ускладнюють його виконання, та вжиті заходи.
Відповідно до частин першої-другої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для прийняття звіту.
Разом з тим, згідно з частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки виплата заборгованості не проведена.
Відповідно до частини третьої 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки.
Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд, визначаючи необхідний строк для виконання рішення суду та подання нового звіту, також бере до уваги, що відповідач не є безпосереднім розпорядником коштів, фінансується в межах затверджених бюджетних програм за рахунок державного бюджету та потребує узгодження всіх адміністративно-розпорядчих дій та видаткових операцій з вищім керівництвом, враховуючи пріоритетність завдань військової частини в умовах воєнного стану.
Поряд з цим, щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до положень частин 1, 4, 5 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є спеціальними процесуальними механізмами, спрямованими на забезпечення належного та реального виконання судового рішення з урахуванням конкретних та виняткових обставин справи, що реально ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду на поточний момент.
Суд наголошує, що у такому випадку на заявника покладається обов`язок доказування існування обставин, що можуть слугувати підставою для відстрочення судового рішення, а також визначення та належним чином обґрунтування строку на який заявник просить суд відстрочити виконання рішення, що у свою чергу корелюється з засадами правової визначеності.
Разом з тим, заявляючи відповідне клопотання в межах звіту про виконання судового рішення у справі №200/7469/25, військовою частиною не зазначено та не обґрунтовано наявність обставин, що перешкоджають чи унеможливлюють виконання судового рішення та, у розумінні положень статті 378 КАС України, можуть слугувати належними підставами для відстрочення його виконання та аргументують вказаний заявником строк відстрочення.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання.
Також зважаючи на визначені відповідачем орієнтовні строки виконання судового рішення, суд вважає за необхідне встановити двомісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 , у двомісячний строк після отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25.
Щодо вимог представника позивача повторно застосувати до командира військової частини НОМЕР_1 штрафу, суд наголошує, що оскільки суд дійшов висновку про прийняття поданого відповідачем звіту, зважаючи на викладені у ньому обставини, та встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, наразі підстави для застосування відповідних стягнень відсутні.
Щодо заявленого позивачем клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Приписами п.1 ч.3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Також, суд зазначає, що питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Відтак, що особа, яка оскаржує до суду неправомірні дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень, не лише зазнає шкоду від цих порушень, але і змушена нести додаткові витрати, пов`язані з судовим провадженням.
Таким чином, якщо рішенням суду встановлено, що дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень були неправомірними, то необхідно не лише нівелювати пряму шкоду, нанесену особі внаслідок цих порушень, але й компенсувати всі витрати, які особа зазнала для захисту своїх прав під час судового оскарження таких дій, бездіяльності чи рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Хорнсбі проти Греції зазначено що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожній особі розгляд судом спорів про її цивільні права і обов`язки. У такий спосіб реалізується право на суд, найважливішим аспектом якого є право доступу до правосуддя, тобто право звертатись до суду в цивільних справах. Однак це право стало б ілюзією, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне обов`язкове судове рішення залишалось не діючим на шкоду однієї із сторін. Важко уявити, що стаття 6 Конвенції, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, публічний, швидкий розгляд, залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо вважати що стаття 6 Конвенції говорить тільки про доступ до правосуддя і судового процесу, то це, імовірно, привело б до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що договірні держави зобов`язались дотримуватись, коли вони ратифікували Конвенцію. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розглядатись як невід`ємна частина суду в розумінні статті 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, за правовою позицією Європейського суду з прав людини, розгляд справи завершується повним виконанням судового рішення.
Якщо суб`єкт владних повноважень не виконує судове рішення, то всі витрати позивача, понесені на те, щоб домогтись виконання судового рішення, є витратами пов`язаними з розглядом справи, та підлягають відшкодуванню.
Разом з тим, суд зазначає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є окремою процесуальною стадією.
Згідно положень частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, завершальною стадією здійснення судового контролю є прийняття звіту та відповідно вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу має бути проведено саме на цій стадії.
Крім того, вирішення питання про судові витрати за наслідками прийняття звіту забезпечує можливість для позивача надати додаткові докази понесених витрат, що могли виникнути протягом усього періоду здійснення судового контролю.
Таким чином, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу до прийняття звіту та повного виконання судового рішення є передчасною, оскільки питання компенсації витрат на правничу допомогу може бути предметом дослідження та остаточного вирішення виключно після завершення процедури судового контролю (відповідний висновок суду узгоджується з правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду викладеною у постанові від 07.10.2026 у цій справі).
За таких обставин, зважаючи, що матеріали справи не містять доказів повного та остаточного виконання судового рішення, судовий контроль не припинено, а суд дійшов висновку про необхідність встановлення відповідачу нового строку для подання звіту, суд не вбачає підстав для здійснення розподілу судових витрат та задоволення заяви представника позивача
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст.382, ст.382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Прийняти звіт відповідача про виконання судового рішення у справі.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), у двомісячний строк після отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25.
У задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.
У задоволенні заяви позивача про накладення на командира військової частини штрафу - відмовити.
Клопотання позивача про розподіл судових витрат - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Мельников Р.В.