ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 року м. Одеса Справа № 916/1618/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (вх.3983/26 від 02.10.2026 ПЗАГС) про ухвалення додаткової постанови в апеляційному провадженні
в межах розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» та Фізичної особи ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2026, ухвалене суддею Бездолею Д.О. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 02.04.2026
по справі № 916/1618/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім»
2. Фізичної особи ОСОБА_1
про солідарне стягнення 1 534 414,42 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій, з урахуванням поданої до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило суд солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача грошові кошти у розмірі 1534414,42 грн, з яких: основний борг в сумі 907402,32 грн; пеня в сумі 160407,66 грн; відсотки річних в сумі 200794,91 грн; штраф в сумі 170137,94 грн; інфляційні втрати в сумі 95671,59 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» та Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» основний борг в сумі 907402,32 грн, пеню в сумі 80203,83, відсотки річних в сумі 100397,46 грн та штраф в сумі 85068,97 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» судовий збір в сумі 8632,46 грн. Стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» судовий збір в сумі 8632,45 грн.
22.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2026, в якій відповідач 2 просив суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 в частині стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ «Хімагромаркетинг» основного боргу в сумі 907 402,32 грн, пені в сумі 80 203,83 грн, відсотків річних в сумі 100 397,46 грн, штрафу в сумі 85 068,97 грн, судового збору в сумі 8 632,45 грн.
Також, не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» задовольнити частково - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» основний борг в сумі 907402,32 грн та відсотки річних у розмірі 17352,72 грн, в іншій частині позову відмовити; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» та Фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 залишено без змін.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» про ухвалення додаткового рішення (вх.3983/26 від 02.10.2026 ПЗАГС), в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» та Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 90 000,00 грн.
В обґрунтування вище вказаної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» вказує, що понесло витрати на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з переглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, які мають бути компенсовані за рахунок відповідачів, відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2026 постановлено здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» про ухвалення додаткового рішення (вх.3983/26 від 02.10.2026 ПЗАГС) у справі № 916/1618/25 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» та Фізичній особі ОСОБА_1 строк для подання заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1618/25 до 12.10.2026 включно.
08.10.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Тім» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву ТОВ «Хімагромаркетинг» про ухвалення додаткового рішення. В запереченнях ТОВ «Фруктус Тім» зазначає:
- позивач у відзиві на апеляційною скаргу (першій заяві по суті в апеляційній інстанції) не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, що згідно з ч. 2 ст. 124 ГПК України є підставою для відмови у їх відшкодуванні;
- надані позивачем скріншоти банківських виписок не підтверджують обсяг наданої правничої допомоги. До заяви не додано сам Договір про надання правничої допомоги №ЮО-79 від 05.05.2025, акти наданих послуг чи детальний опис виконаних робіт, які б доводили, що кошти сплачено саме за представництво у справі №916/1618/25;
- згідно з заявою позивача, оплата здійснювалася 16.08.2026 та 17.09.2026, тобто докази були у позивача ще до ухвалення постанови (30.09.2026) та проведення судових дебатів, однак не були подані вчасно;
- заявлена сума 90 000,00 грн є завищеною, не підтверджена розрахунком витраченого адвокатом часу та не відповідає критеріям реальності, необхідності та пропорційності щодо складності справи.
09.10.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» від Фізичної особи ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву ТОВ «Хімагромаркетинг» про ухвалення додаткового рішення. В запереченнях Фізична особа ОСОБА_1 зазначає:
- в матеріалах справи відсутні оригінали чи належним чином засвідчені копії Договору про надання правничої допомоги № ЮО-79 від 05.05.2025 року, Актів виконаних робіт та відповідних рахунків;
- надані скриншоти з особистого застосунку «Приват24» не є банківськими платіжними інструкціями чи електронними доказами (відсутній КЕП/ЕЦП) та не містять чіткого призначення платежу з посиланням на номер цієї справи або договір;
- оплата здійснювалася на приватний картковий рахунок фізичної особи (2620), з якого проводилися побутові витрати, замість спеціального рахунку адвоката (2621) або ФОП (2600), що є порушенням Постанови НБУ № 162, податкового законодавства (недоведеність сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ) та свідчить про штучний характер платежів;
- позивач не подав орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу разом із першою заявою по суті спору в апеляції (відзивом на апеляційну скаргу), що позбавило відповідача можливості заздалегідь оцінити розмір витрат і за ч. 2 ст. 124 ГПК України є підставою для відмови у їх відшкодуванні;
- позивач ані письмово, ані усно до закінчення судових дебатів не зробив заяви про надання доказів витрат після ухвалення рішення по суті;
- скриншоти переказів датовані серпнем та вереснем 2026 року, тобто були в розпорядженні позивача ще до засідання (30.09.2026), а отже, поважні причини для їх неподання безпосередньо в засіданні відсутні;
- заявлена сума 90 000,00 грн є неспівмірною з виконаною роботою, оскільки адвокат представляв позивача ще у першій інстанції (не потребував часу на вивчення справи), а в апеляційній інстанції робота звелася лише до подання одного відзиву та участі в засіданнях.
Відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Отже, беручи до уваги те, що за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» про ухвалення додаткового рішення судом апеляційної інстанції вирішуватиметься лише питання розподілу судових витрат, колегія суддів вирішила за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» про ухвалення додаткового рішення, судова колегія вказує таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання 1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з 2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та 3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
За загальним правилом, відшкодування судових витрат, у тому числі й на професійну правничу допомогу, здійснюється виключно у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом виключно у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 927/26/18).
Згідно з приписами статті 221 цього Кодексу, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. я не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129, статті 221 ГПК України.
Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24, від 18.03.2025 у справі № 910/3675/24, від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, а також аналогічний за змістом правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 04.13.2025 у справі № 910/7519/24 та від 18.05.2026 у справі № 910/9566/24.
Як зазначалося вище, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України
Відповідно до послідовної та сталої правової позиції Верховного Суду певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у першій заяві по суті справи - відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Хімагромаркетинг» не зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Товариство понесло або очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, ані у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фруктус Тім», ані у відзиві на апеляціну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 .
Також відповідно до записів судових засідань від 25.08.2026 від 15.09.2026 та від 30.09.2026, в яких брав участь представник ТОВ «Хімагромаркетинг» Мацкевич Д. А. не робив усної заяви про відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів.
У постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, пославшись на постанову Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, зробив висновки щодо застосування статті 246 Цивільного процесуального кодексу України (є аналогічною статті 221 ГПК України; ці норми однаково регулюють порядок подання доказів розміру понесених судових витрат, зокрема, в разі пропуску встановленого строку (до закінчення судових дебатів у справі) та наголосив:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
В якості доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 90 000,00 грн ТОВ «ХІМАГРОМАРКЕТИНГ» було надано два знімками екрану комп`ютера скриншотів «Приват24» про безготівкове зарахування коштів від 16.08.2026 на суму 45 000,00 грн та від 17.09.2026 на суму 45 000,00 грн з яких можна зробити висновок, що станом на день судового засідання від 30.09.2026 в якому було оголошено вступну та резолютивну частини постанови позивач та його представник були обізнані та мали у своєму віддані означені розрахункові документи.
Проте звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції та надаючи докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, які датовані 16.08.2026 та 17.09.2025, позивач не обґрунтував та не довів суду обставини поважності причин неможливості подання цих доказів до закінчення судових дебатів.
Окрім цього, судова колегія зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
У даному контексті судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.12.2018 у справі №826/856/18, згідно з якою розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (також див. постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18).
Також колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2019 у справі №922/576/18, де суд касаційної інстанції зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.
Як встановлено апеляційним господарським судом, позивачем не подано до матеріалів справи: договору про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом, з якого можна встановити, зокрема, вид оплати гонорару адвоката (фіксований розмір чи погодинна оплата), погоджений розмір гонорару тощо; детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); доказів прийняття робіт позивачем на відповідну суму тощо. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що самі лише платіжні документи про перерахування коштів адвокату не є достатніми доказами, з яких можливо встановити обсяг фактично наданої правової допомоги та її вартість.
Беручи до уваги вище означене, а також враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено поважності причин неможливості подання доказів на понесення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують фактичний обсяг наданої адвокатом правової допомоги, її вартість тощо, враховуючи, що позивачем не виконаний процесуальний обов`язок щодо подання з першою заявою по суті спору орієнтовного розрахунку суми витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом справи, а також враховуючи заперечення відповідачів, колегія суддів висновує, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» про розподіл судових витрат у справі №916/1618/25 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, ч. 5 ст. 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (вх.3983/26 від 02.10.2026 ПЗАГС) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 90 000,00 грн
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 15 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: К.В. Богатир
Л.В. Лічман