Рішення № 140898941 у справі № 160/24780/26 від 23.10.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Справа № 160/24780/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Секірської А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Щербини Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

14.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Щербини Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в особі його структурного підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо безпідставного повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстр «Оберіг») стосовно громадянина ОСОБА_1 про виключення з військового обліку на підставі записів у Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 29.01.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

08.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 було сформовано та направлено повістку, для уточнення даних, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , 1980 року народження, належить з`явитись 22.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач незаконно перебуває на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується електронним військово-обліковим документом, сформованим 15.07.2026.

В силу юридичної необізнаності Позивача, він виконав вимоги повістки та прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де його документи не взяли до уваги та направили на проходження військово-лікарської комісії. В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно вручав нові повістки і всі для уточнення даних, але не зазначають які саме дані повинен уточнити Позивач.

Згідно із записом, у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 виданого 29.01.2020 року, який вчинено у пункті 7, зазначено наступне: «02.04.2008 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.. І, ст.. 30а, Наказ МОУ 1994 року № 2». При цьому, п.14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 виданого 29.01.2020 року в собі містить чіткий запис про те, що : 02.04.1998 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно п.3 ч.6 ст. 37 ЗУ « Про військовий обов`язок і військову службу».

ІНФОРМАЦІЯ_5 , ігноруючи відповідні записи про виключення з військового обліку невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , без згоди останнього, було взято на військовий облік та направлено на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

Дані дії ІНФОРМАЦІЯ_8 є протиправними, порушують права Позивача та повністю суперечать чинному законодавству України з огляду на таке: 1) Громадянин ОСОБА_1 НЕ є військовозобов`язаним та не перебуває у запасі, оскільки був офіційно та остаточно виключений з військового обліку за станом здоров`я на підставі рішення військово-лікарської комісії від 02.04.1998 року. 2)Цей юридичний факт підтверджується офіційним документом суворої звітності - Тимчасовим посвідченням № 50/4, виданим 29.01.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_9 . 3)Зокрема, у пункті 7 та пункті 14 зазначеного Тимчасового посвідчення № 50/4 міститься чіткий, належним чином завірений печаткою та підписом уповноваженої особи запис про те, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 4) Рішення про виключення з військового обліку Позивача було прийняте ще у 1998 році (на підставі тодішнього висновку ВЛК). Видача нового бланка у 2020 році не була новим медичним оглядом - ТЦК та СП (колишній військкомат) просто переніс архівні дані з особової справи Позивача у новий, чистий бланк у зв`язку зі зношенням оригіналу. 5) Той факт, що у січні 2020 року військовий комісар майор ОСОБА_2 поставив свій підпис та гербову печатку, підтверджує, що держава в особі ТЦК зафіксувала, що виключення Позивача з обліку є абсолютно законним, чинним і внесеним до відповідних реєстрів та журналів обліку. 6) Оскільки бланк виданий відносно нещодавно (у 2020 році), він має сучасні реквізити територіального центру (ТЦК та СП, а не РВК) та чіткі відмітки, адже документ виглядає охайно та є повністю читабельним.

У відповідь на Адвокатський запит № 53 від 22.07.2026 року, направлений в інтересах Позивача, ІНФОРМАЦІЯ_10 листом № 1074 від 30.07.2026 року повідомив про відсутність у своєму розпорядженні первинних документів ВЛК та витягів з наказів 1998 року. Таким чином, Відповідач офіційно та документально зафіксував факт втрати власного архіву, який безпосередньо перебував у розпорядженні цієї ж установи під час видачі дубліката посвідчення військовозобов`язаного.

Територія, на якій розташований ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_1 ), ніколи не входила і не входить до Переліку територій, де ведуться (велися) активні бойові дії. Аналіз документів у їхній хронологічній послідовності - від моменту видачі посвідчення (29.01.2020 року) до моменту надання відповіді на запит (30.07.2026 року) - свідчить про те, що первинні документи були втрачені всередині самої установи у мирних умовах в проміжку між цими датами. Цей факт повністю виключає дію обставин непереборної сили (форс-мажору).

Позивач є добросовісним суб`єктом права, який належним чином зберігає єдиний доступний йому оригінал військово-облікового документа. Згідно з фундаментальним принципом «належного урядування» (Good Governance), державні органи не мають права посилатися на власні помилки, недогляди чи внутрішню втрату документів для того, щоб анулювати або піддати сумніву законно набутий статус особи. Нездатність Відповідача забезпечити належне ведення власного діловодства та збереження архівних матеріалів у період з 2020 по 2026 роки не може створювати негативних правових наслідків для громадянина та бути підставою для його повторного взяття на військовий облік.

З посиланням на норми Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: витяг з облікової картки ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.09.2026 у задоволенні заяви адвоката Щербини Максима Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову адвоката Щербини Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалою суду від 16.09.2026 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_11 протягом 7 (семи) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд»: належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в повному обсязі, починаючи з 1998 року; витяг з книги протоколів засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 за 02.04.1998, у разі відсутності цих документів - надати письмові пояснення щодо причин такої відсутності з наданням підтверджуючих доказів (акти, накази, висновки службових розслідувань тощо) та зазначенням підстав для видачі військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_13 майором ОСОБА_3 тимчасового посвідчення від 29.01.2020 № 50/4 у разі відсутності станом на дату видачі цього посвідчення (29.01.2020) первинних документів з особової справи ОСОБА_1 , запропоновано ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Щербині Максиму Володимировичу протягом 7 (семи) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд»: належним чином засвідчені копії доказів наявності у ОСОБА_1 захворювань, які стали підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у 1998 році (гр.І ст.30а наказу МОУ 1994 № 2).

Ухвалою суду від 13.10.2026 повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 3 (трьох) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд»: належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в повному обсязі, починаючи з 1998 року; витяг з книги протоколів засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 за 02.04.1998, у разі відсутності цих документів - надати письмові пояснення щодо причин такої відсутності з наданням підтверджуючих доказів (акти, накази, висновки службових розслідувань тощо) та зазначенням підстав для видачі військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_13 майором ОСОБА_3 тимчасового посвідчення від 29.01.2020 № 50/4 у разі відсутності станом на дату видачі цього посвідчення (29.01.2020) первинних документів з особової справи ОСОБА_1 , виконання цієї ухвали в частині організації, контролю та забезпечення своєчасного надання витребуваних документів (або письмових пояснень із підтверджуючими доказами) ІНФОРМАЦІЯ_11 покладено на Генеральний штаб Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22991050, адреса: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6), повторно запропоновано ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Щербині Максиму Володимировичу протягом 3 (трьох) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд»: належним чином засвідчені копії доказів наявності у ОСОБА_1 захворювань, які стали підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у 1998 році (гр.І ст.30а наказу МОУ 1994 № 2).

Ухвалою суду від 23.10.2026 продовжено строк розгляду справи до 23.10.2026.

04.09.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Порядок, підстави та терміни проходження ВЛК передбачені п.3 Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008р. за №1109/15800 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Відомості про результати проходження медичного огляду (військоволікарської експертизи) призовниками, військовозобов`язацими га резервістами BHOCHTься до Єдиного ресстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період проводиться за рішенням керівників ТПК та СП ІНФОРМАЦІЯ_14 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_14 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та CH.

Повторний медичний сгляд військовозобов`язаних проводиться оден раз на 5 років ВАК районних, міських ЦК та СП. Офіцери наласу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК від час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу у разі зміни призначення.

Під час дії правового режиму военного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідистю.

Військовозобов`язаний під час проведения медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторног хворого за формою № 025/0, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лотого 2012 року № 110 «Про затвердження форм периняної облікової локументації та інструкцій щодо їх заповнения, що використовуються закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві костиції України 28 котеня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/0), виниски з медичної документації щодо перевесених захворювань, отриманих травм, поранень тодо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Постанова «Непридатний до військової служби з персоглядом через 6-12 місяців» приймається від час дії восшого стану на підставі статей 20, 7, 11, 12г. 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 766, 776, 81 Розкладу хвороб у выпадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців.

Згідно Постанови ВИК районних, міських ПК та СП про ступінь прилатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Встановлено, що згідно інформації отриманої з Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ОБЕРІГ» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 22.06.202 р. при особистій явці до ІНФОРМАЦІЯ_15 гр. ОСОБА_1 отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії, але не пройшов, причини це повідомив.

Підтверджения факту пепридатності до військової служба з виключенням з військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_16 за адресою АДРЕСА_2 , відсутні.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

07.09.2026 представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у своєму відзиві Відповідач цитує норми Наказу МОУ № 402, які регламентують порядок, періодичність та процедуру проходження медичного огляду для військовозобов`язаних осіб. Проте Відповідач ігнорує той факт, що громадянин ОСОБА_1 не є військовозобов`язаним. Позивач був офіційно та остаточно виключений з військового обліку за станом здоров`я на підставі рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.04.1998 року згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Законодавство України покладає обов`язок проходження ВВК, уточнення даних та виконання правил військового обліку виключно на призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Особа, яка виключена з військового обліку, юридично перебуває поза межами цих правовідносин, не має статусу військовозобов`язаного, а тому норми щодо обов`язкового проходження ВВК на неї не поширюються.

Відповідач зазначає, що у його розпорядженні відсутні підтвердження факту непридатності Позивача. Водночас єдиним документом, який підтверджує такий статус для громадянина, є його військово-обліковий документ. Позивач володіє оригіналом Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , виданого 29.01.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_17 . У пунктах 7 та 14 цього посвідчення міститься чіткий, скріплений гербовою печаткою та підписом військового комісара майора ОСОБА_4 запис про виключення з військового обліку. Видаючи цей документ у 2020 році замість зношеного оригіналу, посадові особи Відповідача детально перевірили архівну справу Позивача та власноруч посвідчили законність його статусу. Цей документ є чинним, не анульованим і не визнаним недійсним у встановленому законом порядку.

Відповідач аргументує заперечення тим, що відомості про виключення Позивача відсутні в ЄДРПВР «ОБЕРІГ». Відповідно до ст. 3, 5, 14 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», обов`язок щодо формування Реєстру, повноти, своєчасності та актуалізації його бази даних покладено виключно на органи ведення Реєстру - тобто на районні ТЦК та СП.

Те, що Відповідач за період з 2020 по 2026 роки не вніс наявні в паперовій формі відомості щодо ОСОБА_1 до електронного реєстру «ОБЕРІГ», або втратив первинні документи 1998 року в мирних умовах (що підтверджено листом Першого відділу № 1074 від 30.07.2026), є наслідком внутрішніх прорахунків самого державного органу. Державні органи не можуть посилатися на власні помилки, недогляди чи внутрішню втрату документів для того, щоб анулювати або піддати сумніву законно набутий статус особи. Нездатність Відповідача забезпечити належне ведення власного діловодства не може створювати негативних правових наслідків для громадянина та бути підставою для його повторного взяття на військовий облік.

Відповідач у відзиві намагається трактувати неявку Позивача на медичний огляд як порушення. Проте положеннями ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX було зобов`язано пройти повторний огляд лише осіб, які мали статус «обмежено придатний». Громадяни, які були визнані повністю непридатними з виключенням з обліку, під дію цього закону не підпадають та звільнені від будь-яких повторних медичних комісій.

Отримавши від Позивача заяву та оригінал Тимчасового посвідчення № 50/4, Відповідач був зобов`язаний внести зміни до реєстру «ОБЕРІГ» для приведення електронних даних у відповідність до паперового оригіналу, а не протиправно примушувати особу до проходження ВЛК.

19.10.2026 відповідачем на виконання вимог ухвал суду надано витяг з алфавітної книги призовників 1980 р. Петриківського району, які знаходяться на обліку в Царичанському ОРВК, Витяг з книги протоколів районної призовної комісії Петриківського району, які знаходяться на обліку в Царичанському ОРВК.

23.10.2026 представником позивача надано медичну документацію ОСОБА_1 -копії сторінок Медичної карти амбулаторного хворого (диспансерного больного) ОСОБА_1 (у т.ч. огляди окуліста за 1986, 1988, 1994, 1996, 2020, 2022 роки, що підтверджують вроджену міопію високого ступеня, амбліопію та рекомендацію навчання у спецшколі для слабозорих); копію довідки лікаря-офтальмолога від 21.10.2022 року; копію довідки сімейного лікаря (КНП «ЦПМСД») від 21.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_3 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_4 , картки фізичної особи - платника податків.

ІНФОРМАЦІЯ_18 (Петриківка) ОСОБА_1 направлено повістки від 21.07.2026 № 8365490, від 22.06.2026 № 7983951, від 08.06.2026 № 7787744, якими зобов`язано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_15 28.07.2026, 01.07.2026 та 22.06.2026 відповідно для уточнення даних.

Тимчасове посвідчення № 50/4, видане ОСОБА_1 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020, містить такі відомості щодо позивача:

7. Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я - 2.04.1998 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнано неприд.до в/сл з виключенням з в/о за гр.І ст.30а нак. МОУ 1994 р. №2;

14. 02.04.1998 виключений з військового обліку військовозобов`заних ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно п.3 ч.6 ст.37 ЗУ «Про ВО і ВС».

Військово-обліковий документ, сформований 15.07.2026 у застосунку «Резерв+», містить дані про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , - військовозобов`язаний, ІНФОРМАЦІЯ_15 , звання - солдат, номер в реєстрі Оберіг - 010620262506077400001, ВОС 999097, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву, дата уточнення даних - 23.06.2026.

22.07.2026 адвокат Щербина М.В. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_19 з адвокатським запитом, в якому просив надати завірену належним чином копію висновку медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.04.1998, яку пройшов ОСОБА_1 ; припинити будь-які дії щодо самовільного (без згоди громадянина) взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного та скасувати вимоги (повістки, розпорядження) щодо направлення його на проходження ВЛК; внести коректні та актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстр «Оберіг») стосовно громадянина ОСОБА_1 , відобразивши його дійсний правовий статус: «Виключений з військового обліку за станом здоров`я» на підставі записів у пункті 7 та пункті НОМЕР_5 Тимчасового посвідчення № 50/4 від 29.01.2020.

Листом від 20.07.2026 № 1074 ІНФОРМАЦІЯ_20 надав відповідь на адвокатський запит, зазначивши, що за результатами перевірки матеріалів військового обліку, які перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_19 , архівні матеріали, рішення ВЛК, протоколи ВЛК, витяги з наказів або інші первинні документи, що підтверджували б факт виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відсутні.

Наявність записів у військово - обліковому документі без підтвердження первинними матеріалами не є належним та достатнім доказом виключення з військового обліку. Відповідно до статей 33, 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 пріоритет мають дані офіційного військового обліку та архівні матеріали. Відповідно до статей 72-76 КАС України належними доказами є первинні документи.

Записи у військово - обліковому документі без підтвердження не створюють правових наслідків. Станом на момент розгляду запиту клієнтом не надано жодного належного документа, який підтверджує факт виключення з військового обліку, крім запису у заміненому тимчасовому посвідченні від 29.01.2020 ІНФОРМАЦІЯ_7 про непридатність до військової служби у мирний час.

Тому сам по собі запис у тимчасовому посвідченні про виключення з військового обліку згідно п.3 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на підставі рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.04.1998 за І групою ст. 30А Розкладу хвороб без первинних документів не дає права працівникам ІНФОРМАЦІЯ_19 проводити будь-які зміни в Державних електронних реєстрах.

Надані відповідачем копії витягу з алфавітної книги призовників 1980 р. Петриківського району та Витяг з книги протоколів районної призовної комісії Петриківського району містять записи про ОСОБА_1 , проте зміст цих записів з огляду на якість копій неможливо встановити.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

- військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII передбачено наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 21.10.2023 № 3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543) визначено:

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;

система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На підставі пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі - Закон № 3633) встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

На підставі частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 3) визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Тимчасове посвідчення № 50/4, видане ОСОБА_1 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020, містить такі відомості щодо позивача: 7. Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я - 2.04.1998 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнано неприд.до в/сл з виключенням з в/о за гр.І ст.30а нак. МОУ 1994 р. №2; 14. 02.04.1998 виключений з військового обліку військовозобов`заних ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно п.3 ч.6 ст.37 ЗУ «Про ВО і ВС».

Графа І статті 30а Розкладу хвороб станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України , затвердженого наказом МОУ від 04.01.1994 № 2, розділ «Хвороби ока та придаткового апарату», передбачала визнання військовозобов`язаних непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку у зв`язку з наявністю порушень рефракції та акомодації (короткозорість або далекозорість будь-якого ока…).

Представником позивача надано медичну документацію ОСОБА_1 -копії сторінок Медичної карти амбулаторного хворого (диспансерного больного) ОСОБА_1 (у т.ч. огляди окуліста за 1986, 1988, 1994, 1996, 2020, 2022 роки, що підтверджують вроджену міопію високого ступеня, амбліопію та рекомендацію навчання у спецшколі для слабозорих); копію довідки лікаря-офтальмолога від 21.10.2022 року; копію довідки сімейного лікаря (КНП «ЦПМСД») від 21.10.2026 року, відповідно до якої в ОСОБА_1 з дитинства наявні офтальмологічні захворювання (вроджена міопія високого ступеня, амбліопія тощо).

Тобто, сукупністю наданих документів підтверджується, що 02.04.1998 позивач перестав бути військовозобов`язаним, оскільки включений з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби (гр.І ст.30а нак. МОУ 1994 р. №2) на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тому на нього не поширюються вимоги законодавства стосовно військовозобов`язаних.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951 Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1951 основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

На підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1951 основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951 держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951 органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951 визначено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону № 1951 органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1951 до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951 передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951 призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На підставі частин другої, третьої статті 13 Закону № 1951 відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951 ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону № 1951 актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

На підставі абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку № 1487 взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.

Згідно із пунктом 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

На підставі пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Відповідно до абзаців першого, другого підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

На підставі абзаців першого-четвертого підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абзацом першим пункту 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", ";Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", ";Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

На підставі пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отримавши заяву адвоката Щербини М.В. від 22.07.2026, подану в інтересах ОСОБА_5 , з вимогою внести коректні та актуальні відомості до системи «Оберіг», інформація про виключення ОСОБА_5 з військового обліку станом як на дату звернення з позовом, так і станом на теперішній час до Реєстру не внесена, і листом від 20.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_10 відмовив у внесенні такої інформації.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

У пункті 8 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).

Судом неодноразово витребовувалися у відповідача особова справа та витяг з книги протоколів ВЛК, частину документів надано, проте копії неналежної якості.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , та 2.04.1998 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відомостями, зазначеними у тимчасовому посвідченні № 50/4, виданому ОСОБА_1 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020.

При цьому, зі скріншоту застосунку «Резерв+», наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто, з огляду на вищезазначені положення нормативно-правових актів, ІНФОРМАЦІЯ_4 є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.

Зміст наведених вище положень нормативно-правових актів свідчить, що посадові особи, відповідальні за оформлення та тимчасового посвідчення, проставленням свого підпису, скріпленим печаткою цього військового комісаріату, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо непридатності позивача до військової служби та виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Основним доказом, який підтверджує непридатність ОСОБА_1 до військової служби, яка є підставою для виключення з військового обліку, є тимчасове посвідчення з відповідними записами.

Доказів на спростування таких відомостей відповідачем не надано.

Суду не надано доказів визнання нечинним тимчасового посвідчення чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому він є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 2.04.1998.

Крім того, з положеннями Порядку № 1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

Тому тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткові обов`язки щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

Положеннями Порядку № 559 визначена можливість звернутися у паперовій формі для уточнення військово-облікових даних, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку.

Оскільки позивач перебуває наразі на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_15 , відповідальним за внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ є саме відповідач як орган військового управління.

Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за заявою адвоката Щербини М.В. від 22.07.2026 на підставі наданих разом із заявою документів.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

У судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18).

Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні № 50/4, виданому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020, та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні № 50/4, виданому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в особі його структурного підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо безпідставного повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік до задоволення не належать, оскільки предметом доказування у цій справі є наявність чи відсутність підстав для внесення до Реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, яке мало місце у 1998 році.

Функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (автоматизована система «Оберіг») впроваджувалося поетапно, починаючи з 16.03.2017 після набрання чинності Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», тому відомості про виключення позивача з військового обліку у 1998 році, за 9 років до впровадження Реєстру, були в ньому відсутні.

Визнання протиправними дій щодо взяття на облік не сприятиме відновленню порушеного права позивача, оскільки жодним чином його не відновить, тому суд обирає належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає його об`єкту, у вигляді зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні № 50/4, виданому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020.

Після внесення відповідних відомостей до Реєстру позивач буде виключений з військового обліку.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 1064,96 грн судового збору.

З урахування подання позовної заяви в електронній формі ставка судового збору становиь 1064,96 грн (1331,20 грн х 0.8).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги належать до задоволення частково, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у розмірі 1064,96 грн на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Дніпропетровській області.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази всіх фактичних витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть надані Позивачем (представником) до закінчення судових дебатів у справі або на останньому судовому засіданні у разі спрощеного провадження.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Щербиною М.В. надано ордер серії АР № 1333919, договір про надання правничої допомоги від 22.07.2026, додаток до договору від 22.07.2026, акт прийому - пеередачі виконаних/наданих послуг від 13.08.2026, довідку про отримання коштів.

Згідно із умовами договору від 22.07.2026, укладеного між адвокатом Щербиною М.В. та ОСОБА_1 , та додатку до договору від 22.07.2026, сторони погодили виплату фіксованої суми за надання адвокатом правничої допомоги за одне судове засідання в розмірі 1500 грн, за дві доби перед кожною датою судового засідання, призначеною судом, для представництва інтересів клієнта, або до встановленого між сторонами строку оплати даної послуги (послуг); первинна консультація з проблемного питання клієнта - 800 грн, збір та аналіз судової практики - 1500 грн, виплата гонорару здійснюється в розмірі 10000 грн, яка сплачується за складання та поданя позовної заяви, аналіз документів та доказів, отриманих від клієнта. В суму гонорару також входить подальші консультації клієнта, надання відповідей на процесуальні питання. Адвокат не вправі не присутпати до виконання доручення клієнта за договору до отримання гонорару. Сторонами також погоджено гонорар успіху у розмірі 3000 грн, який клієнт зобов`язується сплатити на протязі 10 днів від дати винесення судом рішення по суті справи.

Відповідно до акта прийому - передачі виконаних/наданих послуг від 13.08.2026 сума витрат становить 13300 грн без урахування гонорару успіху в розмірі 3000 грн.

Довідкою про отримання коштів підтверджується отримання 05.08.2026 адвокатом Щербиною М.В. коштів у розмірі 13300 грн від позивача.

Таким чином, виходячи з наданих адвокатом документів, загальна вартість наданої правничої допомоги за договором становить 13300 грн, з урахуванням гонорару успіху - 3000 грн, тобто загальна сума 16300 грн.

Відповідачем не подано заперечень щодо неспівмірності цих витрат.

Позовні вимоги задоволено частково, судом зокрема самостійно обирався спосіб захисту порушеного права позивача, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань позивача належать до стягнення витрати на надання правничої допомоги пропорційно задоволеним вимогами у розмірі 10000 грн.

Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Щербини Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_3 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні № 50/4, виданому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні № 50/4, виданому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 29.01.2020.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська