ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2026 р. Справа№ 910/13367/19 (910/5840/26)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Козир Т.П.
Остапенка О.М.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2026р.
(повний текст складено 30.07.2026р.)
у справі №910/13367/19(910/5840/26) (суддя Мандичев Д.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Кімет-плюс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ефект Консалт"
про стягнення коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.
в межах справи №910/13367/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Стиль-Блюз"
до ТОВ "Кімет-плюс"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.
Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, 25.08.2026р. ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Кімет-плюс" арбітражного керуючого Перепелиці В.В. до ТОВ "Ефект Консалт" задовольнити повністю, стягнути з ТОВ "Ефект Консалт" 1 000 000,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі просить призначити у справі: судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення експерту поставити питання: "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р., укладеній між ТОВ "Кімет-плюс" та ТОВ "Ефект Консалт" (у розділі підпис Сторони-1), самим ОСОБА_1 чи іншою особою?". Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; призначити у справі судово-технічну експертизу документів, на вирішення експерту поставити питання: "Чи відповідає час фактичного виготовлення Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016, укладеної між ТОВ "Кімет-плюс" та ТОВ "Ефект Консалт" (нанесення друкованого тексту та підписів сторін), даті, якою цей документ датовано?" "Якщо виготовлення документа не відповідає даті, зазначеній у ньому, визначити, в межах можливостей застосовних експертних методик, дійсний (фактичний) період виготовлення документа?". Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; витребувати у ТОВ "Ефект Консалт" в порядку статті 81 ГПК України оригінал Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ "Кімет-плюс" арбітражний керуючий Перепелиця В.В. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) задовольнити; у випадку призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, доручити їх виконання Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, буд. 8-А, код ЄДРПОУ: 02883133).
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Ефект Консалт" просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено на 28.09.2026р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) клопотання представника ТОВ "Кімет-плюс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
27.09.2026р. до апеляційного суду від ТОВ "Ефект Консалт" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі, мотивоване тим, що рішенням господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. вирішено спір між ТОВ «Кімет-Плюс» та ТОВ «Ефект Консалт», тоді як ОСОБА_1 учасником цієї справи не був. При цьому, на думку заявника, ані мотивувальна, ані резолютивна частини оскаржуваного рішення не містять висновків щодо прав, інтересів чи обов`язків ОСОБА_1
28.09.2026р., у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026р. розгляд справи №910/13367/19(910/5840/26) призначено на 12.10.2026р.
02.10.2026р. до апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання ТОВ «Ефект Консалт» про закриття апеляційного провадження, згідно яких заявник просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Ефект Консалт» про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) та продовжити розгляд апеляційної скарги по суті. У запереченнях заявник зазначає, що його право на апеляційне оскарження ґрунтується не на абстрактному майновому інтересі чи можливому порушенні прав у майбутньому, а на правовому зв`язку, встановленому постановою Верховного Суду від 07.04.2026р. у справі №910/13367/19. Зокрема, заявник посилається на те, що Верховний Суд, відмовляючи в задоволенні заяви про покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Кімет-плюс», виходив із передчасності такого звернення з огляду на невжиття ліквідатором усіх заходів щодо повернення майна боржника, зокрема дебіторської заборгованості ТОВ «Ефект Консалт».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) заяву представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
12.10.2026р., у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2026р. розгляд справи №910/13367/19(910/5840/26) призначено на 02.11.2026р.; доручено представнику ТОВ "Кімет-плюс" Муравському Володимиру Володимировичу та представнику ОСОБА_1 адвокату Яценко Олександрі Володимирівні забезпечити проведення судового засідання у справі №910/13367/19(910/5840/26) в режимі відеоконференції 02.11.2026р. о 10:30 год.
Розглянувши клопотання ТОВ «Ефект Консалт» та заперечення ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після його відкриття за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, для вирішення питання про наявність у особи, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження необхідно з`ясувати характер правового зв`язку між такою особою, предметом спору та оскаржуваним судовим рішенням з урахуванням конкретних обставин справи.
Колегія суддів враховує, що саме по собі існування у особи майнового чи іншого інтересу до результатів розгляду спору не є достатньою підставою для апеляційного оскарження судового рішення. Водночас у цій справі доводи ОСОБА_1 не зводяться виключно до посилання на можливий вплив оскаржуваного рішення на його майнове становище в майбутньому.
Так, постановою Верховного Суду від 07.04.2026р. у справі №910/13367/19 розглядалося питання щодо покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Кімет-плюс». Відмовляючи в задоволенні відповідної заяви ліквідатора, суд касаційної інстанції виходив із передчасності її подання, оскільки ліквідатором не було вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна боржника, зокрема не вирішено питання щодо стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ «Ефект Консалт» (пункти 105- 110 постанови).
Таким чином, Верховний Суд у межах розгляду питання про субсидіарну відповідальність ОСОБА_1 надав оцінку обставинам щодо наявності дебіторської заборгованості ТОВ «Ефект Консалт» перед ТОВ «Кімет-плюс» та необхідності вжиття ліквідатором заходів для її повернення як одній із передумов подальшого вирішення питання про відповідальність ОСОБА_1 .
За таких обставин спір щодо стягнення відповідної заборгованості не є відокремленим від правовідносин, у межах яких вирішувалося питання про субсидіарну відповідальність ОСОБА_1 . Навпаки, результат розгляду цього спору має безпосереднє значення для з`ясування обставин, на необхідності встановлення яких наголосив Верховний Суд у зазначеній постанові.
При цьому відмова у стягненні заявленої заборгованості та, відповідно, відсутність її повернення до ліквідаційної маси боржника є обставинами, які мають бути враховані під час подальшого вирішення питання про наявність підстав для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності та визначення її можливого розміру.
Отже, на відміну від ситуації, коли особа посилається лише на ймовірний або опосередкований вплив судового рішення на її права чи інтереси, у цій справі правовий зв`язок ОСОБА_1 з предметом спору підтверджується попереднім судовим розглядом питання про його субсидіарну відповідальність та висновками Верховного Суду щодо необхідності вжиття заходів зі стягнення саме тієї дебіторської заборгованості, яка є предметом розгляду в цій справі.
Доводи ТОВ «Ефект Консалт» про те, що оскаржуване рішення не містить прямої вказівки на права чи обов`язки ОСОБА_1 , самі по собі не спростовують наведеного, оскільки питання про наявність у незалученої особи права на апеляційне оскарження має вирішуватися не ізольовано від обставин справи, а з урахуванням предмета спору, підстав позову та встановленого судовими рішеннями правового зв`язку між відповідними правовідносинами.
Посилання ТОВ «Ефект Консалт» на те, що спір вирішувався з огляду на суб`єктний склад його учасників, також не є визначальним, оскільки положення ч.1 ст.254 ГПК України якраз передбачають можливість апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, за умови, що таке рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_1 свідчать про наявність достатнього правового зв`язку між ним та предметом спору для реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Відтак підстав вважати, що після відкриття апеляційного провадження встановлено відсутність у скаржника права на апеляційне оскарження, немає.
З огляду на викладене колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ «Ефект Консалт» про закриття апеляційного провадження та переходить до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 по суті.
Розглянувши клопотання апелянта ОСОБА_1 про витребування у ТОВ «Ефект Консалт» оригіналу Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р., колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
При цьому частиною другою цієї статті визначено вимоги до змісту такого клопотання, зокрема необхідність зазначення обставин, які може підтвердити відповідний доказ, підстав, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, заходів, яких заявник вжив для самостійного отримання доказу, та доказів вжиття таких заходів або причин неможливості його самостійного отримання.
За змістом ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Отже, вирішення питання про витребування оригіналу письмового доказу належить до процесуальних повноважень суду та здійснюється з урахуванням обґрунтованості відповідного клопотання і необхідності такого доказу для розгляду справи.
Як вбачається зі змісту клопотання, необхідність витребування оригіналу зазначеної угоди ОСОБА_1 обґрунтовує потребою проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів, оскільки ставить під сумнів належність йому підпису на цьому документі та час його виготовлення.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що саме по собі посилання заявника на необхідність проведення експертних досліджень не є достатньою підставою для витребування відповідного доказу без дотримання встановлених процесуальним законом вимог.
При цьому апелянтом не наведено відомостей про вжиття заходів для самостійного отримання оригіналу угоди, не надано доказів звернення до ТОВ «Ефект Консалт» із відповідною вимогою та відмови у його наданні, а також не обґрунтовано об`єктивних перешкод для самостійного отримання цього документа.
За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування у ТОВ «Ефект Консалт» оригіналу Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р.
Щодо клопотань ОСОБА_1 про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності визначених цією нормою умов, зокрема якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Отже, призначення судової експертизи є процесуальним засобом встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, а не обов`язковим наслідком заявлення учасником справи відповідного клопотання.
Як вбачається зі змісту заявлених клопотань, ОСОБА_1 просить провести експертні дослідження з метою встановлення виконавця підпису на Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р., а також з`ясування обставин щодо часу виготовлення цього документа.
Водночас, як зазначалося вище, у задоволенні клопотання апелянта про витребування оригіналу зазначеної угоди колегією суддів відмовлено.
Колегія суддів бере до уваги, що оригінал Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р. до матеріалів справи не поданий, а в матеріалах справи міститься лише її копія.
Відсутність оригіналу документа має значення для вирішення питання про можливість проведення як судово-почеркознавчої, так і судово-технічної експертизи документів, однак сама по собі не є безумовною підставою для висновку про неможливість проведення таких досліджень. Можливість їх проведення за наявними матеріалами залежить, зокрема, від характеру питань, поставлених перед експертами, та властивостей і якості наданих для дослідження матеріалів.
Водночас заявником не наведено належного обґрунтування можливості проведення обох запитуваних експертних досліджень за наявною у справі копією угоди, не зазначено, чи є її якість та інші наявні матеріали достатніми для вирішення поставлених перед експертами питань, а також не обґрунтовано необхідності призначення кожної із заявлених експертиз для встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору.
За таких обставин саме по собі заперечення ОСОБА_1 належності йому підпису на угоді та висловлення сумнівів щодо обставин її виготовлення не є достатнім для призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз без належного обґрунтування відповідного клопотання з урахуванням вимог ст.99 ГПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у даній справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні господарського суду м.Києва знаходиться справа №910/13367/19 про банкрутство ТОВ "Кімет-плюс".
15.05.2026р. ТОВ "Кімет-плюс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до ТОВ "Ефект Консалт" про стягнення 1 000 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.05.2026р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13367/19(910/5840/26); вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Як встановлено місцевим господарським судом, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що ТОВ "Кімет-плюс" у період з 23.12.2015р. по 24.12.2015р. перераховано на користь ТОВ "Ефект Консалт" грошові кошти в загальній сумі 1 000 000,00 грн. в якості оплати зворотної фінансової допомоги згідно договору № 3 від 23.12.2015р.
Із виписки з банківського рахунку ТОВ "Кімет-плюс" вбачається, що грошові кошти по договору фінансової допомоги № 3 від 23.12.2015р. перераховані ТОВ "Ефект Консалт" 23.12.2015р. у сумі 100 000,00 грн. та 24.12.2016р. у сумі 900 000,00 грн.
Оскільки докази повернення фінансової допомоги в ліквідатора ТОВ "Кімет-плюс" були відсутні, останній направив до ТОВ "Ефект Консалт" вимогу від 14.07.2020р. та 21.07.2022р. про сплату боргу за невиконані грошові зобов`язання в розмірі 1 000 000,00 грн.
Також ТОВ "Ефект Консалт" подало до матеріалів справи копію договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №3 від 23.12.2015р., відповідно до п.1.1 якого ТОВ "Кімет-плюс" (Позикодавець) надає ТОВ "Ефект Консалт" (Позичальник) безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 1 000 000,00 грн. без ПДВ, а Позичальник зобов`язується повернути зазначену суму позики в обумовлений Договором строк.
Відповідно до п.п.2.4., 2.7. Договору №3 від 23.12.2015р., Позичальник зобов`язаний повернути суму отриманої фінансової допомоги Позикодавцю не пізніше 30.06.2016 року включно.
Позичальник повертає Позикодавцю фінансову допомогу у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позикодавця або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Допускається повернення суми позики частинами, в межах строку, передбаченого п.2.4. Договору.
Згодом, 05.07.2016р. між ТОВ "Кімет-плюс" та ТОВ "Ефект Консалт" укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до п.п.1, 2 якої у ТОВ "Ефект консалт" існувало зобов`язання щодо сплати ТОВ "Кімет-плюс" грошових коштів у загальній сумі 1 000 000,00 грн. на підставі договору безвідсоткової фінансової допомоги №3 від 23.12.2015р. (далі - зобов`язання-1); у ТОВ "Кімет-плюс" існувало зобов`язання щодо сплати ТОВ "Ефект Консалт" коштів у загальній сумі 1 000 000,00 грн. за надані юридичні послуги по супроводженню господарської діяльності ТОВ "Кімет-плюс" згідно акту наданих послуг від 30.06.2016р. до договору про надання юридичних послуг №1/15 від 09.04.2025р. (далі - зобов`язання-2).
Пунктами 3 та 4 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р. передбачено, що станом на дату її укладення строки виконання зобов`язань-1 та -2 настали.
Сторони мають зустрічні однорідні вимоги одна до одної, строк виконання яких настав, у зв`язку з чим, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог на суму 1 000 000 грн., а саме: зобов`язання-1 зараховується в рахунок зобов`язання-2 у повному обсязі.
Відповідно до п.5 угоди, оскільки зустрічні вимоги є рівними за розміром, зобов`язання сторін, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї угоди, припиняються в повному обсязі з моменту її підписання, без необхідності оформлення будь-яких інших документів.
Переглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 23.12.2015р. по 24.12.2015р. ТОВ «Кімет-плюс» перерахувало на користь ТОВ «Ефект Консалт» грошові кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн. із посиланням на договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №3 від 23.12.2015р.
Водночас у матеріалах справи наявна копія Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р., подана ТОВ «Ефект Консалт» та укладена з ТОВ «Кімет-плюс», за умовами якої сторони погодили зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1 000 000,00 грн, у тому числі за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №3 від 23.12.2015р.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (ч.3 ст.203 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на 31.12.2021р.)).
Аналогічні положення закріплені також у ст.601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Статтею 204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Можливість визнання недійсними правочинів боржника з підстав, спеціально визначених законодавством про банкрутство, передбачена ст.42 КУзПБ.
Так, відповідно до ч.2 ст.42 цього Кодексу правочин, вчинений боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, може бути визнаний господарським судом недійсним у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, зокрема, якщо боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог, уклав договір із заінтересованою особою або договір дарування.
Отже, законодавством передбачено спеціальні підстави для визнання недійсними правочинів боржника, вчинених у визначений законом період до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Водночас матеріали справи не містять доказів визнання недійсною у встановленому законом порядку Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р. При цьому недійсність зазначеного правочину прямо не встановлена законом, а відтак відсутні підстави вважати його нікчемним.
За таких обставин, з урахуванням встановленої статтею 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для неврахування правових наслідків Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р.
Апеляційний суд зауважує, що закріплена у ст.204 ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що внаслідок укладення сторонами Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р., яка є чинною та недійсність якої у встановленому законом порядку не встановлена, зобов`язання ТОВ «Ефект Консалт» перед ТОВ «Кімет-плюс» щодо повернення грошових коштів у сумі 1 000 000,00 грн. за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №3 від 23.12.2015р. припинилося.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «Кімет-плюс» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича до ТОВ «Ефект Консалт» про стягнення 1 000 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо обставин укладення Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2016р. та заперечення її достовірності не спростовують установлених місцевим господарським судом обставин і не дають підстав для іншої оцінки правових наслідків зазначеного правочину.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2026р. у справі №910/13367/19(910/5840/26) - без змін.
Справу №910/13367/19(910/5840/26) повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 09.11.2026р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді Т.П. Козир
О.М. Остапенко