Рішення № 141344944 у справі № 910/11294/23 від 14.10.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2026 Справа № 910/11294/23 (910/8395/26)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК"

про стягнення коштів у розмірі 510 288,04 грн.

За зустрічним позовом Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" - 1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" - 2

про визнання недійсним договору

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК"

про стягнення коштів у розмірі 42 372 967,46 грн.

За зустрічним позовом Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" - 1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" - 2

про визнання недійсним договору

За позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" - 1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" - 2

про визнання недійсними договорів та стягнення коштів

в межах справи № 910/11294/23

Суддя Івченко А.М.

Представників учасників: відповідно до протоколу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11294/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін", яке перебуває в процедурі розпорядження майном.

В межах такої справи до суду надійшли дві позовні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості, а саме:

1. Про стягнення коштів у розмірі 510 288,04 грн., якій було присвоєно №910/11294/23 (910/8395/26).

В обґрунтування таких позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Толкфін" вказувало на те, що згідно укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" договору про відступлення прав вимоги №01-2021 від 01.07.2026 ним було набуто прав вимоги до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" по сплаті заборгованості за придбану згідно договору №1969/02/21 від 19.07.2021 електроенергію в жовтні 2021 року, у зв`язку з чим заявлено до стягнення з останнього суму основного боргу у розмірі 232 930,98 грн., а також нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання пеню у розмірі 60 913,05 грн, 3% річних у розмірі 53 476,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 162 967,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 зокрема: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11294/23 (910/8395/26); ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; призначено проведення підготовчого засідання на 12.08.2026; встановлено учасникам справи процесуальні строки на подачу своїх заяв по суті спору.

23.07.2026 від АТ "Гарантований покупець" надійшов зустрічний позов до ТОВ "Толкфін" та ТОВ "Санлайт НК" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.07.2026 № 01-2021.

В обґрунтування зустрічного позову АТ "Гарантований покупець" вказувало на те, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України та п. 7.1 Договору, ні ТОВ "Санлайт НК", ні ТОВ "Толкфін" не отримували письмової згоди АТ "Гарантований покупець" на відступлення права вимоги за договором №1969/02/21 від 19.07.2021, а тому такий правочин було укладено всупереч встановленій законом та договором забороні, що є правовою підставою для визнання його недійсним. Також, в зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просив відстрочити сплату судового збору за звернення з ним до ухвалення рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 прийнято зустрічний позов АТ "Гарантований покупець" до ТОВ "Толкфін" та ТОВ "Санлайт НК" про визнання недійсним договору до розгляду з первісним позовом у справі №910/11294/23 (910/8395/26).

2. Про стягнення коштів у розмірі у розмірі 42 372 967,46 грн., якій було присвоєно №910/11294/23 (910/8397/26).

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Толкфін" вказувало на те, що згідно укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" договору про відступлення прав вимоги №02-2022 від 01.07.2026 ним було набуто прав вимоги до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" по сплаті заборгованості за придбану згідно договору №1969/02/21 від 19.07.2021 електроенергію у період з лютого по липень 2022 року, у зв`язку з чим заявлено до стягнення з останнього суму основного боргу у розмірі 23 889 461,98 грн., а також нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання пеню у розмірі 6 247 257,92 грн, 3% річних у розмірі 2 772 324,11 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 463 923,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 зокрема: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11294/23 (910/8397/26); ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; призначено проведення підготовчого засідання на 12.08.2026; встановлено учасникам справи процесуальні строки на подачу своїх заяв по суті спору.

23.07.2026 від АТ "Гарантований покупець" надійшов зустрічний позов до ТОВ "Толкфін" та ТОВ "Санлайт НК" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.07.2026 № 02-2022.

В обґрунтування зустрічного позову АТ "Гарантований покупець" вказує на те, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України та п. 7.1 Договору, ні ТОВ "Санлайт НК", ні ТОВ "Толкфін" не отримували письмової згоди АТ "Гарантований покупець" на відступлення права вимоги за договором №1969/02/21 від 19.07.2021, а тому такий правочин було укладено всупереч встановленій законом та договором забороні, що є правовою підставою для визнання його недійсним. Також, в зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просив відстрочити сплату судового збору за звернення з ним до ухвалення рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 прийнято зустрічний позов АТ "Гарантований покупець" до ТОВ "Толкфін" та ТОВ "Санлайт НК" про визнання недійсним договору до розгляду з первісним позовом у справі № 910/11294/23 (910/8397/26).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 об`єднано в одне провадження справи № 910/11294/23 (910/8395/26) та № 910/11294/23 (910/8397/26); присвоєно об`єднаній справі № 910/11294/23 (910/8395/26).

07.08.2026 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" надійшла заява з самостійними вимогами щодо предмета спору.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Санлайт НК" вказує, що ознайомившись із доводами поданих АТ "Гарантований покупець" зустрічних позовів у даній справі та проаналізувавши положення договору №1969/02/21 від 19.07.2021 в сукупності із нормами чинного законодавства України стало очевидним, що укладення вказаних правочинів відступлення прав вимоги зумовило допущення помилки, яка є правовою підставою для визнання відповідного відступлення недійсним. Тому, ТОВ "Санлайт НК" вважає доцільним у самостійному виправленні такої помилки шляхом заявлення самостійних вимог щодо визнання договорів відступлення прав вимоги №01-2021 від 01.07.2026 та №02-2022 від 01.07.2026 недійсними в межах даної справи, а також, з метою подальшої економії власних та інших учасників витрат на вирішення спору у межах спірних правовідносин щодо непогашеної заборгованості - заявити в цьому ж провадженні самостійні вимоги щодо стягнення відповідної заборгованості за договором №1969/02/21 від 19.07.2021 та встановлених законодавством нарахувань до АТ "Гарантований покупець", а саме: заборгованості за придбану у жовтні 2021 року та лютому - липні 2022 року електроенергію у розмірі 24 122 392,96 грн. та нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання по її оплаті інфляційні втрати у розмірі 9 626 890,52 грн., 3% річних у розмірі 2 825 801,05 грн., пеню у розмірі 6 308 170,97 грн.

Також, в поданому позові ТОВ "Санлайт НК" в порядку ст. 90 ГПК України було поставлено питання до АТ "Гарантований покупець".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" про визнання недійсними договорів та стягнення коштів у межах справи № 910/11294/23; призначено розгляд позовної заяви третьої особи спільно з первісними позовами та зустрічними позовами; призначено розгляд позовної заяви третьої особи спільно з первісними позовами та зустрічними позовами на 12.08.2026; запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиви із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Звернути увагу відповідачів, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивачів з посиланням на законодавство, а також надати суду докази направлення відзивів з доданими до них документами на адресу третьої особи; запропоновано третій особі у п`ятиденний строк з дня отримання відзивів подати до суду відповіді на відзиви із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК України, а також надати суду докази направлення відповідей на відзиви з доданими до них документами на адресу відповідачів.

12.08.2026 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 призначено розгляд справи на 02.09.2026; звернуто увагу АТ "Гарантований покупець" на необхідність надання відповідей на поставлені запитання в тексті заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК"; у задоволенні заяви АТ "Гарантований покупець" про відмову в прийнятті позовної заяви третьої особи або залишення її без руху відмовлено.

01.09.2026 від АТ "Гарантований покупець" надійшов відзив на позов ТОВ "Санлайт НК", за змістом якого з вимогами про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги №01-2021 від 01.07.2026 та №02-2022 від 01.07.2026 погоджувалося, а щодо вимог про стягнення заборгованості заперечувало, вказуючи на те, що:

- ТОВ "Санлайт НК" не набуло права на отримання коштів за спірний розрахунковий період з огляду на факт перебування належної йому сонячної електростанції "Нова Каховка" на тимчасово окупованій території України відповідно до ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- у ТОВ "Санлайт НК" не виникло право вимоги до АТ "Гарантований покупець" щодо оплати електричної енергії, відпущеної протягом спірного періоду, зважаючи на дію спеціального алгоритму розрахунків між Гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом;

- ТОВ "Санлайт НК" має зустрічні зобов`язання перед АТ "Гарантований покупець", які полягають у заборгованості щодо частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця в загальному розмірі 7 487 236,90 грн. за жовтень 2021 року, січень - серпень 2022 року, на суму яких останній має право зменшити рівень розрахунків з таким виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом;

- позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню з огляду на дію постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332;

- з огляду на відсутність правових підстав для стягнення основної суми заборгованості, відсутні й правові підстави для стягнення з АТ "Гарантований покупець" заявлених сум 3% річних та інфляційних втрат як акцесорних вимог.

Також, у поданому відзиві АТ "Гарантований покупець" було надано відповідні на поставлені ТОВ "Санлайт НК" питання.

02.09.2026 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 призначено розгляд справи на 09.09.2026.

В судовому засіданні представник ТОВ "Санлайт НК" заперечила щодо доручення до матеріалів справи відзиву АТ "Гарантований покупець".

Судом долучено поданий відзив до матеріалів справи, оскільки заперечення не обґрунтовані, строк для подання відзиву не пропущено.

Представник ТОВ "Санлайт НК" заявила клопотання про зобов`язання АТ "Гарантований покупець" надати більш детальні відповіді на поставлені питання.

Представник АТ "Гарантований покупець" надав пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2026 звернуто увагу АТ "Гарантований покупець" на необхідність надання відповідей на поставлені запитання в тексті заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову ТОВ "Санлайт НК"; закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті на 23.09.2026; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення, докази до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026, враховуючи усне клопотання представника АТ "Гарантований покупець" про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 30.09.2026.

30.09.2026 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2026 призначено розгляд справи на 14.10.2026.

В судовому засіданні 16.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Санлайт НК" на праві власності належить генеруюча одиниця - об`єкт електроенергетики (сонячна електростанція "Нова Каховка"), розташована за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:001:1166.

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 03.10.2019 №2043 ТОВ "Санлайт НК" було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

19.07.2021 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (після зміни організаційно-правової форми - Акціонерне товариство "Гарантований покупець", далі - Гарантований покупець) та ТОВ "Санлайт НК" (продавець за «зеленим» тарифом) було укладено договір №1969/02/21 (далі - Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до п. 1.2 Договору за цим Договором Гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами.

За змістом п.п. 2.3 - 2.5 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця визначається відповідно до глави 9 Порядку. (п. 2.6 Договору).

Положеннями п.п. 3.1-3.3 Договору встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 Договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору. Продавець за "зеленим" тарифом зобовязаний здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об`єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики; здійснювати вчасно і в повному обсязі купівлю та оплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця відповідно до Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами; нести фінансову відповідальність перед гарантованим покупцем за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що Гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до глави 9 Порядку.

На виконання умов Договору у жовтні 2021 року та в період лютий - липень 2022 року ТОВ "Санлайт НК" було вироблено та продано, а Гарантованим покупцем придбано всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом на загальну суму 45 673 020,27 грн., що підтверджується складеними та підписаними повноважними представниками сторін з відтисками печаток підприємств актами купівлі-продажу електроенергії, а саме:

- за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 6 594 052,51 грн.;

- за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 3 589 338,61 грн.;

- за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 6 782 106,82 грн.;

- за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 6 157 075,92 грн. (з урахуванням акту коригування від 17.02.2023 на суму: - 482 021,42 грн.);

- за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 10 472 601,92 грн. (з урахуванням акту коригування від 16.03.2023 на суму 764 012,59 грн.);

- за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 8 955 914,87 грн. (з урахуванням акту коригування від 20.03.2023 на суму -892 707,90 грн.);

- за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 3 121 929,62 грн. (з урахуванням актів коригування від 22.03.2023 на суму - 4 230 428,71 грн. та від 16.05.2024 на суму 20 281,49 грн.).

В якості оплати такого обсягу придбаної за Договором електроенергії Гарантованим покупцем у загальний період з 13.10.2021 по 29.07.2022 було перераховано на користь ТОВ "Санлайт НК" грошові кошти в загальному розмірі 21 550 627,31 грн., що підтверджується платіжними інструкціями та документами на переніс грошових коштів за вказаний період.

01.07.2026 між ТОВ "Санлайт НК", як кредитором, та ТОВ "Толкфін", як новим кредитором, було укладено договори відступлення прав вимоги №01-2021 та №02-2022 (далі - Договори відступлення), за умовами яких кредитор відступив, а новий кредитор прийняв право вимоги до Гарантованого покупця по оплаті заборгованості за придбану згідно Договору електроенергію в жовтні 2021 року та за період з лютого по липень 2022 року у загальному розмірі 24 122 392,96 грн.

Спір у даній справі стосується наявності правових підстав для стягнення з АТ "Гарантований покупець" заборгованості за придбану у ТОВ "Санлайт НК" в жовтні 2021 року та в період лютий - липень 2022 року електроенергію у загальному розмірі 24 122 392,96 грн. та нараховані за прострочення по її оплаті інфляційні втрати у розмірі 9 626 890,52 грн., 3% річних у розмірі 2 825 801,05 грн., пеню у розмірі 6 308 170,97 грн.

ТОВ "Толкфін" вказує, що за наслідками укладення Договорів відступлення права вимоги до АТ "Гарантований покупець" по сплаті відповідних коштів належать йому, однак, останній заперечує щодо цього, вказуючи на недійсність відповідних Договорів відступлення, та не визнаючи в цілому наявності у нього обов`язку зі сплати заявлених до стягнення коштів за Договором з визначених у відзиві підстав.

Разом з цим, ТОВ "Санлайт НК" зазначає про допущення помилки при укладенні Договорів відступлення, у зв`язку з чим просить визнати їх недійсними, вказуючи в свою чергу про належність внаслідок цього саме йому права вимоги до АТ "Гарантований покупець" по сплаті спірних коштів, вимоги про стягнення яких і просить задовольнити на свою користь.

Відтак, з метою належного вирішення спору по суті суду в першу чергу належить перевірити доводи стосовно дійсності Договорів відступлення з послідуючим розглядом безпосередніх вимог про стягнення спірних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).В даному випадку як на підставу недійсності Договорів відступлення вказується на відсутність обов`язкової для їх вчинення згоди АТ "Гарантований покупець", що суперечить приписам ст.ст. 512, 516 Цивільного кодексу України та п. 7.1 Договору.

Частиною 3 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 7.1 Договору права та обов`язки, що виникають за цим Договором в однієї зі Сторін, не можуть бути передані третім особам без письмової згоди іншої Сторони за Договором. Гарантований покупець дає таку згоду лише за наявності, у тому числі, але не виключно, таких умов: 1) об`єктом передачі прав, що виникають за цим Договором, може бути виключно право вимоги про сплату безспірної заборгованості гарантованого покупця перед продавцем за "зеленим" тарифом щодо остаточного розрахунку з оплати відпущеної електричної енергії розрахункового періоду (місяця), що визначається Сторонами цього Договору з урахуванням авансових платежів, здійснених гарантованим покупцем, а також не потребує подальшого коригування; 2) правочин вчиняється на виконання грошових зобов`язань продавця за "зеленим" тарифом перед новим кредитором, пов`язаних із залученням кредитних ресурсів для забезпечення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та її продажу гарантованому покупцю, строк виконання яких настав, у розмірі, що відповідає сумі заборгованості за цим Договором; 3) право вимоги, відступлення якої є предметом правочину, повинно бути конкретизоване за підставою її виникнення (договором), розрахунковим періодом (місяцем) продажу електричної енергії, розміром, а також строком виконання зобов`язання; 4) правочин не може містити умови, що погіршують фінансовий стан гарантованого покупця (у тому числі несуть ризики настання таких негативних наслідків) та суперечать чинному на час його вчинення законодавству; 5) вчинення правочину не може спричиняти негативних наслідків у вигляді погіршення фінансового стану гарантованого покупця; 6) невід`ємним додатком до договору про відступлення права вимоги є акт звірки розрахунків між продавцем за "зеленим" тарифом та гарантованим покупцем щодо заборгованості, вимога про сплату якої є предметом передачі прав, що підписується та складається сторонами такого договору без розбіжностей та скріплюється печатками (за їх наявності); 7) на дату вчинення правочину продавець за "зеленим" тарифом повинен виконати перед гарантованим покупцем усі наявні зустрічні грошові зобов`язання за цим Договором, строк виконання яких настав; 8) право вимоги, відступлення якої є предметом цього Договору, не може бути передано новим кредитором іншій особі. У разі такого відступлення такий правочин є нікчемним; 9) новий кредитор гарантує та підтверджує, що створений (зареєстрований) натежним чином, дійсно існує та є фінансовою установою у відповідності до законодавства (місця реєстрації), на час вчинення правочину дійсно здійснює діяльність, передбачену установчими документами, володіє необхідними повноваженнями на вчинення правочину, перебуває в належному фінансовому стані, не перебуває в процедурі припинення, банкрутства; 10) продавець за "зеленим" тарифом та новий кредитор повинні надати гарантованому покупцю всю інформацію, що може стати підставою для відмови у вчиненні правочину; 11) продавець за "зеленим" тарифом та новий кредитор у разі вчинення правочину без дотримання наведених умов повинні солідарно відшкодувати гарантованому покупцю всі пов`язані з цим витрати та збитки.

Тобто у відповідності до приписів ст.ст. 512, 516 Цивільного кодексу України сторонами Договору в його умовах було передбачено, що передача однією із сторін будь-яких прав та обов`язків за цим правочином можлива не інакше як за погодженням з іншою стороною, а в частині передачі прав вимог до Гарантованого покупця, зокрема, щодо оплати придбаної електроенергії, відповідна згода може бути надана останнім виключно при наявності передбачених п. 7.1 Договору умов.

Матеріали справи не містять доказів наявності згоди Гарантованого покупця на відступлення ТОВ "Санлайт НК" своїх прав вимоги за Договором на користь ТОВ "Толкфін", а Гарантованим покупцем заперечується надання відповідної згоди, що також визнається ТОВ "Санлайт НК".

Отже, укладення Договорів відступлення відбулось за відсутності передбаченої п. 7.1 Договору згоди Гарантованого покупця, що є порушенням ст.ст. 3, 203, 512, 516 Цивільного кодексу України, а тому у відповідності до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України існують правові підстави для визнання Договорів відступлення недійсними.

За таких обставин, позовні вимоги АТ "Гарантований покупець" та ТОВ "Санлайт НК" про визнання недійсними Договорів відступлення є правомірними та підлягають задоволенню.

В силу приписів ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, в силу недійсності Договорів відступлення ТОВ "Толкфін" не могло набути визначених ними прав вимоги до АТ "Гарантований покупець", про стягнення яких ним заявлено позовні вимоги, а тому в задоволенні позовів ТОВ "Толкфін" слід відмовити в повному обсязі.

Отже, саме ТОВ "Санлайт НК" належать права вимоги до Гарантованого покупця по сплаті заборгованості за придбану згідно Договору електроенергію.

Матеріалами справи підтверджується, що у жовтні 2021 року та за період з лютого по липень 2022 року ТОВ "Санлайт НК" було передано, а АТ "Гарантований покупець" прийнято вироблену на належній ТОВ "Санлайт НК" сонячній електростанції "Нова Каховка" електроенергію на загальну суму 45 673 020,27 грн., що було зафіксовано в складених та підписаних сторонами помісячно актах купівлі-продажу електроенергії з послідуючим внесенням до окремих актів змін шляхом підписання відповідних актів коригувань.

В якості оплати такої електроенергії АТ "Гарантований покупець" було перераховано на користь ТОВ "Санлайт НК" грошові кошти в загальному розмірі 21 550 627,31 грн., що підтверджується платіжними інструкціями та документами на перенесення грошових коштів за вказаний період.

Такі обставини щодо передачі, обсягу та вартості електроенергії підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та по суті не заперечуються сторонами.

Однак, АТ "Гарантований покупець" вказує на відсутність у нього обов`язку по сплаті залишку вартості придбаної у ТОВ "Санлайт НК" заборгованості, посилаючись на те, що

- ТОВ "Санлайт НК" не набуло права на отримання коштів за спірний розрахунковий період з огляду на факт перебування належної йому сонячної електростанції "Нова Каховка" на тимчасово окупованій території України відповідно до ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- у ТОВ "Санлайт НК" не виникло право вимоги до АТ "Гарантований покупець" щодо оплати електричної енергії, відпущеної протягом спірного періоду, зважаючи на дію спеціального алгоритму розрахунків між Гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом;

- ТОВ "Санлайт НК" має зустрічні зобов`язання перед АТ "Гарантований покупець", які полягають у заборгованості щодо частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця в загальному розмірі 7 487 236,90 грн. за жовтень 2021 року, січень - серпень 2022 року, на суму яких останній має право зменшити рівень розрахунків з таким виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом.

ТОВ "Санлайт НК" в свою чергу вказує на те, що в позиції АТ "Гарантований покупець" прослідковується непослідовна поведінка, адже останнє приймало електроенергію, здійснювало коригування її обсягів, часткову оплату, а отримавши судову практику з приводу застосування ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до відносин купівлі-продажу електроенергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом, припинив погашення заборгованості та зайняв позицію щодо відсутності у нього обов`язку з її оплати. Також, зазначає, що за будь-яких обставин факт прийняття відповідного обсягу електроенергії АТ "Гарантований покупцем" належним чином підтверджується, а тому зміна законодавства та судової практики не може звільняти останнього від обов`язку її оплати - позбавляти ТОВ "Санлайт НК" майнового блага у вигляді коштів за продану електроенергію, у зв`язку з чим вказує на можливість визнання такої електричної енергії як одержаної АТ "Гарантований покупець" поза межами договірних відносин, що за будь-яких обставин на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України має бути оплачена останнім, безвідносно до заборони ведення господарської діяльності.

Отже, виходячи із доводів та заперечень сторін щодо заявленої до стягнення заборгованості за жовтень 2021 року та лютий - липень 2022 року, які серед іншого зводяться до необхідності врахування при вирішенні даного правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 та від 17.06.2026 у справі №910/7416/25, щодо необхідності застосування до спірних правовідносин за Договором положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на розташування належної ТОВ "Санлайт НК" сонячної електростанції на території - Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, які з 24.02.2022 є тимчасово окупованими, то суд вважає за доцільне розмежувати вирішення спору про стягнення заборгованості на два періоди: перший - щодо переданої в жовтні 2021 року та у період з 01 по 23 лютого 2022 року електроенергії; другий - щодо переданої в період з 24.02.2022 по 31.07.2022 електроенергії.

Щодо переданої в жовтні 2021 року та у період з 01 по 23 лютого 2022 року електроенергії.

Згідно із ч. 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України (що діяв на час спірних правовідносин) розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Водночас нормами спеціального законодавства, зокрема ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії, визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно із ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

За приписами ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Поряд з цим постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (надалі - Порядок №641), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Згідно з п. 8.5 Порядку №641 фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Судом на підставі зібраних в матеріалах справи доказів встановлено, що на виконання своїх зобов`язань за Договором ТОВ "Санлайт НК" здійснив поставку АТ "Гарантований покупець", а останній прийняв електричну енергію, вироблену за "зеленим" тарифом, у жовтні 2021 року на суму 6 594 052,51 грн., а за період з 01 по 23 лютого 2022 року на суму 3 531 388,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.2 Порядку №641 (з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку) гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з п. 10.3 Порядку №641 після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Пунктом 10.4 Порядку №641 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) унормовано, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, виходячи з наведених положень, оплату за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом АТ "Гарантований покупець" зобов`язане було здійснювати у кожному розрахунковому місяці у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Судом встановлено, що розміри вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець", були затверджені постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 - у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року (день оприлюднення на офіційному веб-сайті регулятора: 12.09.2022).

За таких обставин АТ "Гарантований покупець" мав здійснити остаточний розрахунок за поставлену ТОВ "Санлайт НК" в жовтні 2021 року та у період з 01 по 23 лютого 2022 року електричну енергію до 15.09.2022 (включно).

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується АТ "Гарантований покупець", що ним свої зобов`язання за Договором по оплаті придбаної в жовтні 2021 року та у період з 01 по 23 лютого 2022 року електричної енергії належним чином не було виконано, адже її вартість було оплачено лише частково - на загальну суму 9 226 277,22 грн., з яких 6 361 121,53 грн. було сплачено окремими платежами у період з 13.10.2021 по 28.08.2024 за придбану в жовтні 2021 року електроенергію, а 2 865 155,69 грн. - у період з 15-24.02.2022 за придбану у період з 01 по 23 лютого 2022 року електроенергію.

За приписами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд дійшов висновку, що АТ "Гарантований покупець" було порушено свої зобов`язання та не було виконано належним чином свого обов`язку із оплати поставленої ТОВ "Санлайт НК" за Договором у жовтні 2021 року та у період з 01 по 23 лютого 2022 року електричної енергії, у зв`язку з чим виник борг у розмірі 899 163,99 грн. (10 125 441,21 грн. - 9 226 277,22 грн.), доказів погашення якого матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Відтак, вимога ТОВ "Санлайт НК" про стягнення основного боргу в частині суми 899 163,99 грн є обґрунтованою.

Заперечення АТ "Гарантований покупець" про те, що сплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", яке не виконує свої грошові зобов`язання перед Гарантованим покупцем, суд відхиляє з огляду на те, що за укладеним сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі згідно з Порядком №641.

Крім того, правовідносини, які виникли за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, та правовідносини, які виникли за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов`язаність, є окремими зобов`язаннями із самостійними предметами та суб`єктами. Ні Договір, ні Порядок №641 не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов`язків за договором в залежності від виконання ПАТ "НЕК "Укренерго" обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

При цьому, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку з виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".

Отже, твердження АТ "Гарантований покупець" в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Щодо посилань АТ "Гарантований покупець" на положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", якими врегульовано порядок здійснення ДП "Гарантований покупець" розрахунків та обмеження розміру коштів, що підлягають сплаті виробникам електроенергії за "зеленим" тарифом на період дії воєнного стану в Україні, суд зазначає наступне.

Правову оцінку змісту наведених наказів надала об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/4439/23, яка у постанові від 21.06.2024 виснувала, що зазначені накази, які до дня їх скасування 01.04.2024 встановлювали регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, були видані з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану. Тобто Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Водночас наказ Міненерго №206, як і попередній наказ №140, ніяким чином не обмежує прав ТОВ "Санлайт НК" як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за Договором у відповідності до п. 10.4 Порядку №641. Отже, названі накази Міненерго не змінюють і не припиняють обов`язок відповідача здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641, а тому не є підставою для АТ "Гарантований покупець" не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами Договору.

Стосовно тверджень АТ "Гарантований покупець" про наявність у нього права на зменшення рівня розрахунків із ТОВ "Санлайт НК" (продавцем за "зеленим" тарифом) пропорційно до неоплаченої ним послуги з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу та вартості відхилення електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця, заборгованість з якої становить 7 487 236,90 грн. за період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 8 ч. 6 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець та виробник за "зеленим" тарифом при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право проводити зарахування зустрічних однорідних вимог між собою за взаємною згодою сторін, у тому числі мають право здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за відпущену електричну енергію за "зеленим" тарифом та заборгованості виробників за "зеленим" тарифом з оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

03.04.2024 НКРЕКП прийняла постанову №652 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".

Згідно з внесеними у абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 змінами гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

У той же час із правового аналізу підпункту 13 (підпункт 12 - у редакції постанови з 01.07.2024, підпункт 11 - у редакції постанови з 01.06.2025) пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 вбачається, що законодавець наділив гарантованого покупця саме правом (не обов`язком) на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом, для реалізації якого гарантований покупець має вчинити певні дії.

При цьому, вказана норма може бути застосована у позапроцесуальному порядку, зокрема шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося б зарахування зустрічних однорідних вимог і у ТОВ "Санлайт НК" відпали б підстави позову у відповідній частині. Водночас дані положення не звільняють АТ "Гарантований покупець" від обов`язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами (позиція Верховного Суду у постанові від 24.09.2025 у справі №910/5971/24).

Тобто в даному випадку зменшення рівня розрахунків АТ "Гарантований покупець" з ТОВ "Санлайт НК", як продавцем за "зеленим" тарифом, пропорційно до неоплаченої послуги з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу та вартості відхилення електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця може бути здійснено лише за взаємною згодою сторін.

В свою чергу матеріали справи не містять доказів врегулювання сторонами взаємної заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з ч. 6 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема не надано підписаних сторонами актів про зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, додані до відзиву АТ "Гарантованого покупця" на підтвердження відповідної заборгованості акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за вказаний період містять підпис ТОВ "Санлайт НК" лише на акті за жовтень 2021 року, а будь-якого розрахунку відповідних сум небалансу наведеного не було, в той час як є загальновідомою інформацією те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 08.09.2022, було визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку, тобто, по суті скасовано формулу, за якою здійснювався розрахунок небалансу з 15.01.2021, що унеможливлює перевірку обґрунтованості відповідних розрахунків.

Крім того, слід зазначити, що умова із безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але вона випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 вказав, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог.

З урахуванням викладеного доводи АТ "Гарантований покупець" про необхідність зменшення рівня розрахунків між сторонами є необґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Санлайт НК" про стягнення з АТ "Гарантований покупець" частини основного боргу по оплаті поставленої у жовтні 2021 року та у період з 01 по 23 лютого 2022 року електричної енергії у розмірі 899 163,99 грн. є обґрунтованими.

Щодо переданої у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 електроенергії.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, ухваленій за позовом про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, об`єднана палата надала правову оцінку застосуванню статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на загальновідомий факт окупації м. Мелітополя. Згодом відповідний правовий підхід частково відображено у постанові Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 910/7416/25 у правовідносинах за участю виробників електричної енергії.

Суд бере до уваги, що виробництво електричної енергії сонячною електростанцією здійснюється шляхом перетворення сонячного випромінювання фотоелектричними модулями на електричну енергію постійного струму з подальшим перетворенням інверторним обладнанням на електричну енергію змінного струму, придатну для видачі до електричної мережі. Особливістю такого виробництва є нерозривний технологічний зв`язок генерації, передачі та споживання електроенергії: після її відпуску до мережі виробник фактично передає створений товар у господарський оборот і втрачає можливість розпоряджатися ним як окремим матеріальним об`єктом.

Відповідно до статті 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, що є додатком до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.

За визначенням п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили й здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації. Статтею 2 цього Закону визначено його мету, зокрема встановлення особливого правового режиму на тимчасово окупованій території та забезпечення захисту прав і законних інтересів юридичних осіб.

Тобто, як за міжнародними правовими нормами, так і за законодавством України територія визнається окупованою в силу наявних фактичних обставин; натомість закон не може змінювати цього факту, а встановлює правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території.

Частина перша статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлює, що тимчасова окупація територій України є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав, а тимчасово окупована територія є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України і міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус та правовий режим такої території визначаються законом, іншими законами України та міжнародними договорами.

Зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", який набрав чинності 20.03.2022, передбачили диференціацію територій, визначених частиною першою статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", та особливості поширення на них правил статей 13 і 13-1 цього Закону. Зокрема, щодо територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3, було встановлено спеціальний порядок визначення початку окупації та можливість поширення на них відповідного правового режиму рішенням Кабінету Міністрів України.

Надалі Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України", який набрав чинності 07.05.2022, статтю 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" доповнено визначенням тимчасово окупованої території, а пункт 1 частини третьої статті 3 викладено щодо сухопутної території тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водних об`єктів або їх частин, що знаходяться на цих територіях. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану" частину третю статті 1 було змінено, визначивши, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Подальшими змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", закріплено визначення таких дат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 було визначено порядок формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 датою початку окупації Каховської міської територіальної громади визначено 24.02.2022.

Отже, наведені нормативні зміни розмежовують фактичне виникнення окупації та її офіційне документальне підтвердження. Для територій, щодо яких законодавством передбачено встановлення факту окупації на підставі фактичного контролю, відповідне рішення уповноваженого органу має значення для офіційного підтвердження дати, але саме по собі не змінює фактичних обставин, які існували до його прийняття.

Такий підхід узгоджується з наведеними вище висновками Верховного Суду щодо застосування статей 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", який звертав увагу на те, що такі положення містять обмеження на здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях України та заборону переміщення товарів (у тому числі лініями електропередач) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію.

Отже, в силу приписів ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та їх тлумачення Верховним Судом, сторонам Договору було заборонено здійснювати виробництво електричної енергії та її постачання в Об`єднану енергетичну систему України.

З огляду на описаний технологічний процес виробництва сонячної енергії та відсутність будь-яких активних дій з боку ТОВ "Санлайт НК" для цього на окупованій території, складно назвати цей процес класичною господарською діяльністю, але в розумінні практики Верховного Суду це підпадає під господарську діяльність.

Тобто, слідуючи правовим висновкам Верховного Суду (постанови від 17.06.2026 у справі № 910/7416/25, від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23) передача електроенергії в межах Договору (його фактичне виконання) було неможливим.

Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період ТОВ "Санлайт НК" передавало електричну енергію, а АТ "Гарантований покупець" її приймало. Ці обставини підтверджуються складеними сторонами актами купівлі-продажу та відомостями комерційного обліку; факт прийняття відповідних обсягів електричної енергії відповідачем не спростовано, як і не спростовано те, що така електроенергія передавалася на підконтрольній території з її направленням в об`єднану електричну систему України.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Такий обов`язок виникає також у разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту наведеної норми випливає, що для виникнення зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна необхідні дві умови: набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої та відсутність достатньої правової підстави для такого набуття або подальше відпадіння такої підстави.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.9- 6.10 постанови від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 зазначила, що договірний характер правовідносин за загальним правилом виключає застосування частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Водночас пункт 3 частини третьої статті 1212 цього Кодексу поширює положення глави 83, зокрема, на вимоги про повернення виконаного однією зі сторін у зобов`язанні за умови відсутності або відпадіння достатньої правової підстави.

В межах спірних правовідносин, враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування приписів ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", викладені в постановах від 17.06.2026 у справі № 910/7416/25 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, вбачається, що передача електроенергії у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 відбувалась поза межами Договору, що свідчить про набуття АТ "Гарантований покупець" відповідного обсягу електроенергії поза умовами такого првочину.

Наведене, незважаючи на фактичне існування Договору, створює можливість кваліфікування одержаної електроенергії як безпідставно набутої (без достатньої правової підстави), адже законодавець заборонив одержання електроенергії, виробленої на тимчасово окупованих територіях, та передачу її в Об`єднану електричну систему України, проте матеріалами справи підтверджується, що АТ "Гарантований покупець" всупереч положенням Закону приймав таку електричну енергію та розпоряджався нею.

В аспекті наведеного слід враховувати, що технологічні особливості та законодавче регулювання виключає можливість повернення такого виду безпідставно одержаного товару як електрична енергія.

Таким чином, суд доходить висновку, що одержана поза межами Договору АТ "Гарантований покупець" від ТОВ "Санлайт НК" у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 електроенергія за будь-яких обставин на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України має бути оплачена, безвідносно до законодавчої заборони ведення господарської діяльності (в межах відносин за Договором).

При цьому, суд звертає увагу на те, що такий висновок жодним чином не легалізує забороненої господарської діяльності, а спрямований виключно на недопущення безоплатного збереження однією особою майна, фактично одержаного за рахунок іншої.

Сам по собі факт того, що передача та прийняття електричної енергії відбувалися за обставин, яким надається оцінка крізь призму законодавчих обмежень, не означає, що сторона, яка фактично одержала товар, використала його або розпорядилася ним, може безоплатно зберегти отриману майнову цінність.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Гарантований покупець" приймало електричну енергію, оформлювало відповідні акти та надалі розпоряджалося отриманими обсягами. Відмова від оплати з посиланням на обставини порушення законодавчої заборони, в чому він же приймав участь, за одночасного збереження всіх економічних результатів отримання електроенергії, не відповідає принципам добросовісності та вказує на суперечливу поведінку.

В аспекті наведеного суд враховує, що із судових рішень у справі №910/15673/23, які є загальнодоступними, вбачається стягнення АТ "Гарантований покупець" з ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованості за передану у період березень - серпень 2022 року електроенергію, яка була отримана АТ "Гарантований покупець" за аналогічних обставин до спірних правовідносин (від виробників, потужності яких розміщувалися на окупованих територіях).

Хоч, в межах даної справи АТ "Гарантований покупець" і ухилилося від відповідей на постановлені ТОВ "Санлайт НК" питання щодо входження чи ні отриманої від останнього електроенергії в обсяги сформованих вимог до ПрАТ "НЕК "Укренерго" в межах справи №910/15673/23, однак його поведінка є суперечливою в тому, що в межах №910/15673/23 попри аналогічні обставини набуття електроенергії АТ "Гарантований покупець" наполягав на обов`язку її оплати з посиланням на підписані акти приймання-передачі, в той час, як в межах даної справи, попри наявність таких же актів, заперечує власний обов`язок із оплати отриманої електроенергії.

Відповідно до пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України добросовісність належить до загальних засад цивільного законодавства. Добросовісність як стандарт поведінки передбачає чесність, відкритість та повагу до інтересів іншої сторони правовідношення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16 викладено підхід щодо застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка ґрунтується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium - ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінка сторони може бути визнана суперечливою, якщо вона не відповідає її попереднім заявам або діям, на які інша сторона розумно покладалася.

Подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, а також застосовано Великою Палатою Верховного Суду у пункті 91 постанови від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц. У цих рішеннях наголошено, що добросовісність характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони, а поведінка, яка суперечить попереднім заявам чи діям, за певних умов не відповідає стандарту добросовісності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 28.04.2021 № 2-р(ІІ)/2021 зазначив, що приписи про заборону зловживання правом мають тлумачитися у взаємозв`язку зі статтями 3, 12 і 13 Цивільного кодексу України, а їх застосування спрямоване на стимулювання добросовісного та розумного здійснення цивільних прав. У Рішенні від 23.04.2020 № 2-р(ІІ)/2021 також наголошено, що тлумачення і застосування джерел цивільного права має ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Застосовуючи наведені підходи до спірних правовідносин, суд враховує, що відповідач приймав електричну енергію та отримував можливість її подальшого використання або відчуження. За таких обставин посилання на правові обмеження з метою повного звільнення від компенсації вартості фактично одержаного товару, без повернення його в натурі та без відшкодування еквівалентної вартості, може призвести до отримання відповідачем необґрунтованої майнової переваги.

У практиці Суду Європейського Союзу відображено принцип nemo auditur propriam turpitudinem allegans, за яким особа не може отримувати вигоду з власної неправомірної поведінки. У рішенні Суду Європейських Співтовариств від 16.12.2008 у справі Masdar (UK) Ltd v Commission (Case C-47/07 P) безпідставне збагачення розглянуто як загальний принцип, спільний для правових систем держав-членів, за яким особа, що збагатилася без правової підстави за рахунок іншої, має здійснити реституцію за умови відсутності чинної правової підстави такого збагачення.

У рішенні від 21.02.2006 у справі Halifax plc (Case C-255/02) Суд Європейських Співтовариств сформулював підхід, відповідно до якого право Європейського Союзу не може використовуватися для досягнення зловживальних або шахрайських цілей. Наведені рішення не підміняють норм національного права, однак можуть бути враховані як аргументи щодо загального принципу недопустимості одержання переваги внаслідок зловживання правом.

Суд звертає увагу, що АТ "Гарантований покупець" не може одночасно стверджувати, що правочин або відповідні дії є незаконними для уникнення свого платіжного обов`язку, і водночас залишати за собою всі економічні вигоди, отримані внаслідок виконання цього правочину. Така позиція фактично призводить до безпідставного збагачення покупця за рахунок постачальника та порушує фундаментальний принцип справедливого балансу майнових інтересів сторін.

При цьому, у даному випадку не можна вести мову про умисне порушення закону, адже до 2025 року існувала суперечлива практика, а постанова Кабінету Міністрів України про затвердження окупованих територій та відповідний наказ про їх визначення були прийняті у грудні 2022 року та поширили свою дію з лютого 2022 року.

Тобто, обидві сторони діяли всупереч установленій забороні (ретроспективно поширеній на минуле), жодна з них не вправі використовувати власну участь у порушенні як інструмент для отримання необґрунтованої майнової переваги.

Відтак, відмова АТ "Гарантований покупець" оплатити одержану електричну енергію фактично означає отримання необґрунтованої майнової вигоди всупереч загальним принципам добросовісності (в т.ч. права Європейського Союзу).

Більше того, здійснення такої відмови від оплати після прийняття електроенергії, засвідчення її обсягів та вартості шляхом підписання відповідних актів, внесення змін до них у зв`язку із коригуванням показників і ціни, здійснення часткової оплати вартості та пред`явлення зустрічних вимог відносно відшкодування вартості небалансу за цей же період є нічим іншим як проявом непослідовної поведінки, що саме по собі нівелює можливість отримання АТ "Гарантований покупець" переваг над ТОВ "Санлайт НК" в межах спірних правовідносин за рахунок зміни їх законодавчого врегулювання та судової практики застосування таких змінених норм.

В аспекті наведеного суд також враховує, що відмова в задоволені вимог ТОВ "Санлайт НК" про стягнення з АТ "Гарантований покупець" вартості прийнятої останнім електроенергії з підстав нелигітимності їх спільних вольових дій, може становити порушення закріплених в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантій на право мирного володіння своїм майном, адже позбавлення такого права виключно з мотивів того, що поставка здійснювалася всупереч певній законодавчій забороні, тоді як покупець, який належить на 100% державі, добровільно прийняв товар, скористався ним та отримав усі економічні вигоди, означає покладення всього негативного тягаря порушення лише на постачальника, що в свою чергу фактично санкціонує безоплатне вилучення майнової цінності у приватної особи без будь-якої компенсації.

Таке втручання не забезпечує справедливого балансу між суспільним інтересом і захистом права власності постачальника. Навіть якщо закон переслідував легітимну мету, забороняючи відповідні операції, наслідком застосування цієї заборони не може бути ситуація, за якої державне підприємство зберігає отриманий майновий актив та всі вигоди від його використання, тоді як постачальник повністю позбавляється його вартості.

Це фактично покладає на одну особу надмірний та індивідуальний тягар, що є несумісним із вимогою пропорційності, яка випливає зі статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи АТ "Гарантований покупець" щодо відсутності у нього обов`язку по оплаті отриманої від ТОВ "Санлайт НК" у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 електроенергії, обсяги та вартість якої зафіксовано ними у відповідних актах купівлі-продажу, адже відповідний обов`язок випливає із фактичних обставин перебігу спірних правовідносин (поведінки їх сторін) та приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано АТ "Гарантований покупець", що за у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 ним було отримано від ТОВ "Санлайт НК" електроенергію на загальну вартість 35 547 579,06 грн.

АТ "Гарантований покупець" не заперечується, що в якості оплати отриманої від ТОВ "Санлайт НК" у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 електроенергії ним було перераховано на користь останнього грошові кошти у загальному розмірі 12 324 350,09 грн.

Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується, що заборгованість АТ "Гарантований покупець" за отриману від ТОВ "Санлайт НК" у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 електроенергію становить 23 223 228,97 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позадоговірний характер купівлі-продажу такої електроенергії виключає можливість застосування до неї положень до Договору та Порядку №641 щодо визначення строків виконання грошового зобов`язання по її оплаті, а тому підлягають застосуванню загальні норми (ст.ст. 692, 1212 Цивільного кодексу України), згідно яких обов`язок з оплати має бути виконаний після прийняття.

Враховуючи, що факт отримання спірної електроенергії, її обсяги та вартість фіксувалися сторонами у відповідних актах станом на останній день відповідного місяця, то слід вважати, що з наступного дня за розрахунковим АТ "Гарантований покупець" мало виконати грошове зобов`язання по оплаті такої електроенергії.

В той же час, доказів погашення відповідної заборгованості матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Відтак, вимога ТОВ "Санлайт НК" про стягнення основного боргу в частині суми 23 223 228,97 грн. є обґрунтованою.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога ТОВ "Санлайт НК" про стягнення з АТ "Гарантований покупець" основного боргу у розмірі 24 122 392,96 грн. (899 163,99 грн. за жовтень 2021 року та період 01- 23.02.2022 + 23 223 228,97 грн. за період з 24.02.2022 по 31.07.2022) підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на порушення АТ "Гарантований покупець" своїх грошових зобов`язань ТОВ "Санлайт НК" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з нього на підставі ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України відповідних нарахувань у вигляді пені, інфляційних втрат та 3% річних за період допущеного прострочення.

Судом встановлено, що АТ "Гарантований покупець" обов`язку по сплаті грошових коштів за придбану у ТОВ "Санлайт НК" електроенергію у визначені строки не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

При цьому, суд звертає увагу, що за наслідками розгляду по суті вимоги про стягнення суми основного боргу встановлено прострочення АТ "Гарантований покупцем" виконання грошового по оплаті придбаної як в рамках Договору електроенергії у жовтні 2021 року та протягом 01 - 23 лютого 2022 року, так і в позадоговірному порядку електроенергії у період з 24.02.2022 по 31.07.2022, з єдиною відмінністю у визначенні моменту, з якого відповідач є таким, що прострочив виконання обов`язку по оплаті 100% придбаної електроенергії: в першому випадку - з дня, наступного за спливом трьох робочих днів після оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги, яким є 16.09.2022; в другому випадку - з дня, слідуючого за першим днем наступного за розрахунковим місяцем, по кожному місяцю придбання електроенергії окремо.

Разом з тим, здійснюючи розрахунок заявлених до стягнення нарахувань у вигляді пені, інфляційних втрат та 3% річних ТОВ "Санлайт НК" виходило із періоду прострочення, визначеному в порядку для першого випадку, який є меншим, ніж для другого, адже, наприклад, з оплати електроенергії, отриманої в березні 2022 року, відповідач є таким, що прострочив з 02.03.2022, однак, ТОВ "Санлайт НК" розраховує заявлені нарахування за такий період з 16.09.2022.

Відтак, не маючи правових підстав для виходу за межі позовних вимог, суд при перевірці заявлених до стягнення сум виходить із визначених ТОВ "Санлайт НК" періодів обрахунку.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" на вказані суми боргу за жовтень 2021 року та за період лютий - липень 2022 року, з урахуванням: встановлених дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, та дат часткової погашення придбаної електроенергії в межах зальних строків обрахунку, визначених ТОВ "Санлайт НК", прийшов до висновку про правомірність стягнення з АТ "Гарантований покупець" інфляційних втрат у розмірі 9 626 890,52 грн. та 3% річних у розмірі 2 825 801,05 грн.

Щодо заявленої до стягнення пені суд враховує висловлені АТ "Гарантований покупець" заперечення, обґрунтовані посиланнями на введений постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332 мораторій, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції, введеній в дію з 28.08.2025) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Тобто з введенням в дію норм ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України в редакції Закону №4196-ІX від 09.01.2025 законодавцем було встановлено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яку має сплатити боржник у випадку порушення взятого на себе грошового зобов`язання, з наділенням сторін відповідних правовідносин правом виключно на зменшення розміру пені у відповідному договорі.

Сторонами з введенням в дію норм ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України в редакції Закону №4196-ІX від 09.01.2025 не було внесено будь-яких змін чи доповнень до Договору щодо визначення меншого розміру пені за допущене Гарантованим покупцем порушення грошового зобов`язання, ніж передбачений законодавцем.

При цьому, передбачена сторонами в умовах п. 4.6 Договору відповідальність Гарантованого покупця за порушення взятих на себе грошових зобов`язань у вигляді сплати пені та штрафу не застосовується в спірному випадку в силу введеного постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332 мораторію на нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Однак, такий мораторій поширюється виключно на договірну відповідальність, а тому існують правові підстави для застосування до АТ "Гарантований покупець" передбаченої ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України відповідальності у вигляді стягнення пені за допущений з 28.08.2025 період прострочення по сплаті вартості придбаної за Договором електроенергії у жовтні 2021 року та лютому - липні 2022 року, з якої у період з 24.02.2022 по 31.07.2022 була набута АТ "Гарантований покупець" взагалі в позадоговірному порядку, що є окремою в цій частині підставою для відхилення доводів відносно мораторію, який ведений виключно щодо договірної відповідальності.

Посилання АТ "Гарантований покупець" на необхідність врахування при вирішення спору в цій частині правових висновків щодо застосування приписів ст. 549 Цивільного кодексу України та ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу Україно, висловлених в постанові Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 відносно договірного характеру відповідальності у вигляді неустойки, судом відхиляються, адже такі висновки не релевантні до спірних правовідносин в силу зміни законодавства (встановлення законодавцем відповідальності у вигляді пені в приписах ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, що мало місця після ухвалення зазначеної постанови).

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено допущене АТ "Гарантований покупець" прострочення із сплати придбаної ТОВ "Санлайт НК" електроенергії у жовтні 2021 року та у період з лютого по липень 2022 року, яке триває і після 28.08.2025, то є правомірним застосування до нього з вказаної дати відповідальності у вигляді стягнення пені на підставі ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період (з 28.08.2025 по 06.07.2026, як заявлено ТОВ "Санлайт НК").

Суд, здійснивши перерахунок пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" на вказані суми боргу за жовтень 2021 року та за період лютий - липень 2022 року в межах зальних строків обрахунку, визначених ТОВ "Санлайт НК", прийшов до висновку про правомірність стягнення з АТ "Гарантований покупець" пені у загальному розмірі 6 308 170,97 грн.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ "Санлайт НК" підлягають задоволенні повністю шляхом стягнення на його користь з АТ "Гарантований покупець" основного боргу у розмірі 24 122 392,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 9 626 890,52 грн., 3% річних у розмірі 2 825 801,05 грн. та пені у розмірі 6 308 170,97 грн.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами у відповідності до обсягів задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про стягнення коштів відмовити.

2. Зустрічні позови Акціонерного товариства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" про визнання недійсними договорів та позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК", в частині вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" про визнання недійсними договорів задовольнити.

3. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 01.07.2026 №01-2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Толкфін" (ідентифікаційний код 41806789) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" (ідентифікаційний код 41128244).

4. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 01.07.2026 №02-2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Толкфін" (ідентифікаційний код 41806789) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" (ідентифікаційний код 41128244).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 50; ідентифікаційний код 41806789) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26/1; ідентифікаційний код 41128244) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 50; ідентифікаційний код 41806789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26/1; ідентифікаційний код 41128244) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

8. Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК", в частині вимог до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про стягнення коштів задовольнити.

9. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт НК" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26/1; ідентифікаційний код 41128244) суму основного боргу у розмірі 24 122 392 (двадцять чотири мільйони сто двадцять дві тисячі триста дев`яності дві) грн. 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 626 890 (девять мільйонів шістсот двадцять шість тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 2 825 801 (два мільйона вісімсот двадцять п`ять тисяч вісімсот одна) грн. 05 коп., пеню у розмірі 6 308 170 (шість мільйонів триста вісім тисяч сто сімдесят) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 514 599 (п`ятсот чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

11. Копію рішення направити учасникам провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.11.2026.

Суддя А.М. Івченко