ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 листопада 2026 року Справа № 160/20929/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про повторне витребування доказів у справі №160/20929/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 про звільнення підполковника ОСОБА_1 із займаної посади та призначення начальником групи безпеки застосування військ штабу цієї самої Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13.06.2026 командира Військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 залишити ОСОБА_1 на посаді старшого помічника начальника оперативного відділення штабу Військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач-1 17.06.2026 прийняв наказ, за яким підполковника ОСОБА_1 , старшого помічника начальника оперативного відділення штабу в/ч НОМЕР_1 в/ч НОМЕР_2 (далі - «Відповідач-2) в/ч НОМЕР_3 Сухопутних військ Збройних Сил України звільнено з займаної посади і призначено начальником групи безпеки застосування військ штабу цієї самої військової частини, яка відповідає званню «капітан». Позивач вважає призначення його, як підполковника на посаду «капітана» неправомірним, оскільки призначення офіцера у військовому званні «підполковник» на посаду, яка відповідає військовому званню «капітан» суперечить принципу правової визначеності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
24.09.2026 та 06.10.2026 представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
Розглянувши клопотання про витребування доказів, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В свою чергу ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Отже, в розумінні ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства клопотання про витребування доказів має бути подано позивачем разом з поданням позовної заяви, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Суд звертає увагу, що позивачем подано позовну заяву 16.07.2026, а клопотання про витребування доказів 24.09.2026 та 06.10.2026.
Підстави неможливості звернення з клопотанням про витребування доказів разом з позовною заявою, представником позивача не зазначені.
Частиною 2 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зокрема зазначено: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати (пункт 2); заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (пункт 4).
Так, суд встановив, що всупереч наведеним вимогам ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про витребування доказів подане з порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, а неможливість подання такого клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, не обґрунтовано; у клопотанні про витребування доказів не зазначено заходи, яких вжито для отримання доказів самостійно, не надано суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
На підставі викладеного, суд робить висновок про залишення без задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
Керуючись ст. ст. 79, 80, 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_1 про повторне витребування доказів у справі №160/20929/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський