Справа № 372/4520/21
Провадження 2-др/372/23/26
ухвала
Іменем України
03 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Проць Т.В.
за участю секретаря: Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Музичко Руслани Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Обухівського районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
21 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Музичко Руслана Василівна сформувала та надіслала засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що при ухваленні рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу. Вказала, що в позовній заяві було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який становить 21 000 грн. Зауважила, що матеріали справи містять належні докази обсягу виконаної представницею роботи (наданих послуг), тому заявлений розмір є документально підтвердженим та відповідає принципу розумності, співмірності та реальності.
02 червня 2026 року представник ОСОБА_3 - адвокат Сурков Антон Вікторович сформував та надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Представник вказав, що представник позивачів вільно та на свою користь тлумачить норми процесуального законодавства, оскільки датою отримання рішення після 17:00 вважається наступний день, тобто 16.05.2026 року, тому строк на подання відповідної заяви про ухвалення додаткового рішення сплив 20.05.2026 року. Крім того, вартість послуг в договорі визначена фіксованою на момент підписання договору, без деталізації виконаних робіт, що викликає певні сумніви у справжності та необхідності таких витрат. Вважає, що заявлений розмір витрат у сумі 21 000 грн. не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
У судове засідання сторони не з`явилися, тому суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін по справі, що не суперечить вимогам ч.4 ст.270 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч.ч 2,3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Частиною 1 ст.270 ЦПК України передбачено випадки для ухвалення додаткового рішення. Так, зокрема, згідно п.4 цієї норми, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч.2-4 цієї ж статті, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 20 березня 2025 року у справі № 199/484/21 вказав на те, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на професійну правничу допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.
Відповідно до абзацу першого, другого частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 122 ЦПК України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
За таких обставин, перебіг процесуального строку починається протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а не із дня отримання судового рішення.
Так, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.05.2026 року позов задоволено частково. Проте, заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 21.05.2026 року.
Таким чином, представник позивача пропустила строк на звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до правила, встановленого ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, у зв`язку із тим, що заявник пропустив п`ятиденний строк для подання доказів відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, а клопотання про поновлення строку не подав, то суд зобов`язаний залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду, оскільки таке імперативне правило є встановленим законом.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 14, 43, 127, 141, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Музичко Руслани Василівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення.
Суддя Т.В. Проць