КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 372/4520/21 Головуючий у 1 інстанції: Проць Т.В., Зінченко О.М.
Провадження № 22-ц/824/13427/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
секретар Тіткова І.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Музичко Руслани Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року, постановлену у м. Обухів у складі судді Проць Т.В., про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, а також апеляційну скаргу адвоката Суркова Антона Вікторовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 , на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2026 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності
в с т а н о в и в:
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності. Просили:
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.11.2018 року, серія та номер 4087, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., на земельну ділянку площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/6 частини земельної ділянки площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 листопада 2018 року, серія та номер 4087, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., на земельну ділянку площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 (надалі Земельна ділянка).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
21 травня 2026 року представник ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення. Просив визнати поважним причини пропуску та поновити ОСОБА_1 пропущений строк надання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу; ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі залишено без розгляду.
20 травня 2026 року представник ОСОБА_3 подав заяву про ухвалення додаткового рішення. Просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 34000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2026 року заяву представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалами суду, представники ОСОБА_1 і ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
Представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути до суду першої інстанції для нового розгляду зави про залучення доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення. Зазначає, що суд першої інстанції не вирішив заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку надання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Представник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно обраховував строки звернення із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу з дати проголошення рішення 14 травня 2026 року, а не з дати отримання його копії в електронному кабінеті 16 травня 2026 року, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
В судове засідання представник ОСОБА_3 не з`явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги представника ОСОБА_5 і ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, залишаючи без розгляду заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Обухівського районного суду Київської області було ухвалене 14.05.2026 року, а заява про ухвалення додаткового рішення в справі була подана представником ОСОБА_1 21.05.2026 року. Тобто, представник ОСОБА_1 пропустила п`ятиденний строк для подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, при цьому не подала клопотання про поновлення строку.
Залишаючи без розгляду заяву представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Обухівського районного суду Київської області було ухвалене 14.05.2026 року, а заява про ухвалення додаткового рішення в справі подана представником ОСОБА_3 21.05.2026 року. При цьому представник ОСОБА_3 не подав клопотання про поновлення строку на звернення із даною заявою.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Поряд з цим ч. 2 ст. 270 ЦПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Тобто, ЦПК України окремо передбачає строки подання суду доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (ч. 8 ст. 141), а окремо - строки подання заяви про ухвалення додаткового рішення (ч. 2 ст. 270).
У разі пропуску заявником строків на подання доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (ч. 8 ст. 141 ЦПК України) суд вправі залишити без розгляду саме заяву про долучення до матеріалів справи відповідних доказів, а не заяву про ухвалення додаткового рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у заяві про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_1 просив визнати поважним причини пропуску та поновити ОСОБА_1 пропущений строк надання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяв представника ОСОБА_1 в представника ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379 ЦПК України ухвали Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2026 рокута від 08 червня 2026 року підлягають скасуванню з направленням заяв представника ОСОБА_1 і представника ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги адвоката Музичко Руслани Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , і адвоката Суркова Антона Вікторовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 , задовольнити.
Скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року і ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2026. Направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяву представника ОСОБА_1 і представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.