УХВАЛА
14 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 372/4520/21
провадження № 61-12866ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Музичко Руслана Василівна, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2026 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, у якій просили суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 листопада 2018 року, серія та номер 4087, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., на земельну ділянку площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/6 частини земельної ділянки площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 листопада 2018 року, серія та номер 4087, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., на земельну ділянку площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 248,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2026 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року залишено без змін.
09 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Музичко Р. В., звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд»із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2026 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про визнання за ним права власності на 2/6 частини спірної земельної ділянки та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити ОСОБА_4 позовні вимоги., вирішити питання судових витрат.
І. Щодо строку на касаційне оскарження
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Музичко Р. В., заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2026 року (повний текст якої складено 07 вересня 2026 року) отримано заявником 09 вересня 2026 року, про що надано докази.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Музичко Р. В., про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин його пропуску.
ІІ. Щодо сплати судового збору у визначених законом розмірі та порядку
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України.
За подання позовної заяви, яка має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у листопаді 2021 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2 270 грн.
Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 270 грн (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду юридичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту положень пунктів 1, 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У розглядуваній справі заявлено вимоги майнового характеру - про визнання право власності на 2/6 частини земельної ділянки площею 0,2011 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:015:0029, а отже судовий збір має розраховуватися з огляду на ціну позову, яка визначається вартістю спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином ціна позову (ЦП) у розглядуваній справі має визначатися вартістю спірного майна, а судовий збір за подану касаційну скаргу розраховується за формулою (ЦП х 1%) х 200% х 0,8).
До касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в сумі 11 176, 00 грн, проте не наведене обґрунтування цього розміру.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі з урахуванням вартості спірного майна.
Крім того Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, передбаченим частиною третьою статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (832 000 грн у 2026 році).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Музичко Руслана Василівна, строк на касаційне оскарженнярішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2026 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Музичко Руслана Василівна, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2026 року, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк