Ухвала № 137155142 у справі № 339/104/26 від 05.06.2026

Справа № 339/104/26

Провадження № 2/339/129/26

У Х В А Л А

05 червня 2026 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі судді - Кілик М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Ганчар Т.І.,

розглянувши в приміщенні Болехівського міського суду Івано-Франківської області заяву про відвід головуючого судді в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

03.06.2026 до суду надійшла заява представника відповідача-позивача ОСОБА_2 - адвоката Креховецької Н.М. про відвід судді. У обґрунтування заяви представник посилається на те, що 02.06.2026 під час судового засідання виникли обставини, які викликають у сторони відповідача за первісним позовом обґрунтовані сумніви щодо безсторонності та неупередженості головуючого судді. Зокрема, у попередньому засіданні судом зверталася увага на невідповідність між первісними позовними вимогами та позицією сторони, викладеною у відзиві на зустрічний позов, а також наголошувалося на необхідності усунення такої невідповідності шляхом приведення процесуальної позиції сторони у відповідність до заявлених нею вимог. Після цього до суду була подана заява про зменшення позовних вимог. Наведена послідовність процесуальних подій у сукупності з іншими обставинами, викладеними у цій заяві, стала підставою для виникнення в сторони сумнівів щодо безсторонності суду.

Надалі суддею фактично здійснювалися дії, спрямовані на прийняття та врахування зазначеної заяви попри зауваження сторони відповідача щодо процесуальних недоліків її подання. Зокрема, суддею було прийнято рішення про врахування поданого документу, не зважаючи на доводи сторони відповідача щодо того, що стороні було вручено документ, який має ознаки оригіналу процесуального документу, а не його копії. У сторони наявні сумніви щодо належності способу подання процесуального документа та дотримання принципу процесуальної рівності учасників справи. У зв`язку із виникненням сумнівів щодо неупередженості суду представником відповідача було заявлено клопотання про оголошення перерви з метою підготовки та подання письмової заяви про відвід судді. Суддя оголосила перерву не зазначивши час, після цього до неї (заявниці) зателефонували щодо продовження судового засідання щодо відводу. Однак, усного відводу заявлено не було, а заявлено виключно клопотання про оголошення перерви для підготовки та подання письмової заяви про відвід, про що заявниця зазначила суду. Наведені обставини в сукупності викликають сумніви сторони щодо безсторонності суду, які виникли внаслідок подій, що передували заявленню клопотання про оголошення перерви. Зазначені обставини були сприйняті стороною відповідача як такі, що можуть свідчити про порушення балансу процесуальних прав сторін та породжувати сумніви щодо дотримання принципів змагальності та рівності учасників судового процесу. Наведені обставини викликають сумніви в неупередженості, об`єктивності, безсторонності судді при розгляді справи.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, ознайомившись із поданою заявою про відвід судді, дійшов таких висновків.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об`єктивності і неупередженості у заявника виникли саме у зв`язку із розглядом та процесуальними діями головуючого, з якими сторона відповідача не згодна.

Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Дослідивши обставини, на які посилається представник відповідача-позивача ОСОБА_2 - адвокат Креховецька Н.М. у заяві про відвід, то такі фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, з якими сторона не згодна, та які на її думку ставлять під сумнів неупередженість, об`єктивність, безсторонність головуючого судді щодо об`єктивного розгляду даної справи. Однак у розумінні ч. 4 ст. 36 ЦПК України такі доводи не можуть бути підставою для відводу, а є підставою для викладу своїх заперечень щодо таких обставин у апеляційній скарзі на рішення суду.

Зокрема, доводи зводяться: до прийняття судом заяви представника позивача-відповідача про зменшення позовних вимог за умови, коли копію такої заяви було направлено іншій стороні у вигляді роздрукованого документу з проставленням підпису власноручно, відтак на думку заявника такий документ містить ознаки оригіналу; до порядку оголошення перерви; до порядку роз`яснення учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування та про наявність розбіжності щодо них у різних процесуальних документах.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

При цьому, у подальшому: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, є відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково.

Заява про відвід від 03.06.2026 не містить вмотивованих обставин, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи і які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді. Доказів будь-якої заінтересованості судді в результатах розгляду справи, його упередженого ставлення щодо сторони позивача-відповідача суду не надано, як і не надано доказів порушення суддею норм цивільного процесуального законодавства чи інших зловживань, які б могли свідчити про його упередженість стосовно однієї зі сторін або необ`єктивність.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Обґрунтування, наведені заявником, не можуть розцінюватись як підстава для відводу головуючого судді у справі, оскільки вони не містять обставин, які вказують на упередженість або необ`єктивність головуючого судді, заява фактично зводиться до незгоди з процесуальними діями головуючого судді, відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 37, 40, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

визнати необґрунтованим заявлений представником відповідача за первісним позовом- позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвокатом Креховецькою Н.М. відвід судді Кілик М.П.

Для вирішення питання про відвід головуючого судді від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжяпередати матеріали для автоматизованого розподілу в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.П.Кілик