Ухвала № 137177567 у справі № 339/104/26 від 08.06.2026

Справа №339/104/26

62

2-ві/339/2/26

У Х В А Л А

08.06.26 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Скригун В.В.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Креховецької Н.М. про відвід судді Кілик М.П. по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Кілик М.П. перебуває справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

03 червня 2026 року представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_2 , адвокат Креховецька Н.М., подала заяву про відвід судді Кілик М.П., оскільки 02 червня 2026 року під час судового засідання у даній справі виникли обставини, які викликають у представника ОСОБА_2 обґрунтовані сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді Кілик М.П. Так, на початку судового засідання 02 червня 2026 року судом була надана можливість представниці ОСОБА_1 надати пояснення щодо поданого відзиву на зустрічний позов. При цьому сторона ОСОБА_2 враховує, що у попередньому судовому засіданні судом зверталася увага на невідповідність між первісними позовними вимогами та позицією сторони, викладеною у відзиві на зустрічний позов, а також наголошувалося на необхідності усунення такої невідповідності шляхом приведення процесуальної позиції сторони у відповідність до заявлених нею вимог. Після цього до суду була подана заява про зменшення позовних вимог.Наведена послідовність процесуальних подій у сукупності з іншими обставинами, викладеними у цій заяві, стала підставою для виникнення у сторони сумнівів щодо безсторонності суду.Надалі суддею фактично здійснювалися дії, спрямовані на прийняття та врахування зазначеної заяви попри зауваження сторони відповідача щодо процесуальних недоліків її подання.Зокрема, суддею було прийнято рішення про врахування поданого документа, незважаючи на доводи сторони відповідача щодо того, що стороні було вручено документ, який має ознаки оригіналу процесуального документа, а не його копії. Що фактично було підтверджено під час судового засідання представницею Андріїв Л.Я.

Під час обговорення зазначених заперечень судом також ставилися уточнюючі запитання щодо розуміння стороною відповідача понять «копія», «ксерокопія» та «фотокопія» документа, однак такі пояснення не усунули сумнівів сторони щодо належності способу подання процесуального документа та дотримання принципу процесуальної рівності учасників справи.У зв`язку із виникненням сумнівів щодо неупередженості суду представником відповідача було заявлено клопотання про оголошення перерви з метою підготовки та подання письмової заяви про відвід судді.

Суддя оголосила перерву та залишила зал судового засідання.Однак через певний час їй, адвокатці Креховецькій Н.М., зателефонувала секретар судового засідання та повідомила, що суддя бажає продовжити розгляд справи, оскільки, на думку судді, відвід уже був заявлений усно.Водночас жодного усного відводу судді заявлено не було.Нею було заявлено виключно клопотання про оголошення перерви для підготовки та подання письмової заяви про відвід, що є різними за своїм процесуальним змістом процесуальними діями. Після повернення представниці Андріїва В.Б. до судового засідання, було додатково роз`яснено суду, що жодного усного відводу заявлено не було, а було заявлено виключно клопотання про оголошення перерви для підготовки письмової заяви про відвід.

Лише після цього судом було з`ясовано, який саме час необхідний представницівідповідача для підготовки відповідної заяви, та визначено строк для її подання.

Разом із тим наведені обставини в сукупності не усунули сумнівів сторони щодо безсторонності суду, які виникли внаслідок подій, що передували заявленню клопотання про оголошення перерви.

Наведені обставини у своїй сукупності можуть створювати у розумного та неупередженого спостерігача обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду під час подальшого розгляду справи, що зумовлює необхідність вирішення питання про відвід судді відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.Зазначені обставини були сприйняті стороною відповідача як такі, що можуть свідчити про порушення балансу процесуальних прав сторін та породжувати сумніви щодо дотримання принципів змагальності та рівності учасників судового процесу.Наведені обставини в їх сукупності об`єктивно викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи.За таких обставин подальша участь судді Кілик М.П. у розгляді справи викликає обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності судового розгляду. Просить відвести суддю від розгляду справи.

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року визнано необгрунтованим заявлений відвід судді Кілик М.П. та передано заяву про відвід судді для вирішення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2026 року заява представника ОСОБА_2 , адвоката Креховецької Н.М., про відвід судді Кілик М.П. по вказаній справі передана на розгляд судді Скригун В.В.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, що визначено ч.8 ст. 40 ЦПК України.

В разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, що передбачено ч.2 ст. 247 ЦПК.

Дослідивши заяву про відвід судді Кілик М.П., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу судді, заявник вважає, що порушення норм процесуального права дає підстави для сумніву в неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

А тому незгода сторони із прийнятим суддею процесуальним рішенням не є підставою для недовіри останньому.

Крім того, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 17.10.2015р.) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.

Підстави для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України, при цьому, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення, ухвала або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Ознайомившись із заявою про відвід судді, суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не виключають участь судді в розгляді справи, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Разом з тим, покликання на порушення норм процесуального права може бути предметом судового дослідження при апеляційному перегляді судових рішень, у випадку їх оскарження у визначеному законом порядку.

На думку суду, заява про відвід є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 36, 40, 258-260 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , адвоката Креховецької Надії Миколаївни, про відвід судді Кілик М.П. по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Скригун В.В.