КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
-----------------------------------------------------
Справа №753/12239/25
Апеляційне провадження
№ 22-з/824/580/2026
Провадження 2-ві/824/57/2026
У Х В А Л А
12 червня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мисилюка Станіслава Вікторовича про відвід колегії суддів Сушко Людмили Петрівни, Болотова Євгена Володимировича, Музичко Світлани Григорівни, заявлений у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
установив:
постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Майорова С.В. задоволено. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
22 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мисилюк С.В. подав до Київського апеляційного суду заяву про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 13 січня 2026 року, у якій заявив відвід колегії суддів Сушко Л.П., Болотов Є.В., Музичко С.Г., посилаючись на наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мисилюк С.В. зазначає, що ухвалою від 28 жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Сушко Л.П. залишила без руху апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Майорова С.В. на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року про повернення заяви позивачеві та надала строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення особі, яка подала апеляційну скаргу, ухвали. Згідно матеріалів справи копія ухвали від 28 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена 28 жовтня 2025 року адвокату Майорову С.В., а тому строк виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 28 жовтня 2025 року розпочинався з наступного дня - 29 жовтня 2025 року та спливав (закінчувався) 07 листопада 2025 року (десятий день, робочий день п`ятниця).
Адвокат Мисилюк С.В. посилається на те, що 11 листопада 2025 року з матеріалів справи стало відомо, що представник позивача 6 листопада 2025 року подав до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої у якості додатків були додані докази відправлення 5 листопада 2025 року поштою відповідачу копії апеляційної скарги з додатками, але без врахування встановлення Дарницьким районним судом міста Києва місця реєстрації відповідача.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мисилюк С.В. зазначає, що 01 грудня 2025 року, в порушення положень частини 2 статті 127 ЦПК України, головуючий суддя Сушко Л.П. ухвалила судове рішення у формі ухвали з власної ініціативи без дотримання процесуальних строків, без законних підстав, адже згідно положень даної норми встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, тобто поза межами процесуального строку з 29 жовтня 2025 року по 07 листопада 2025 року.
Представник відповідача вважає, що такими діями головуючий суддя Сушко Л.П. дала представнику позивача - адвокату Майорову С.В. незаконну перевагу у судовій справі: неправомірну вигоду у формі переваги без законних на це підстав.
Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Мисилюк С.В. посилається на порушення представником позивача оформлення ордеру на надання правничої допомоги серії АН № 1287492 та зазначає, що один згенерований бланк ордеру, якому присвоєна серія і номер, є оригіналом і повинен існувати в єдиному примірнику. Використання бланку ордера повторно для представництва різних клієнтів, в різних органах, в різний період часу є порушенням Правил адвокатської етики.
Адвокат Мисилюк С.В. зазначає, що ордер серії АН № 1287492 був раніше виготовлений та поданий як документ, що підтверджує повноваження адвоката для представництва у Дарницькому районному суді міста Києва та датований 6 червня 2025 року на підставі договору про надання правової допомоги № 44 від 4 червня 2025 року, але згодом використаний повторно як ордер для Солом`янського районного суду міста Києва, а у подальшому був виготовлений та поданий як представницький документ до Київського апеляційного суду. При цьому змінено дату видачі ордеру з 6 червня 2025 року на 9 жовтня 2025 року та змінено підставу видачі ордера на договір про надання правової допомоги № 44/1 від 8 жовтня 2025 року, і повторно змінено орган, у якому здійснюється представництво.
Представник відповідача - адвокат Мисилюк С.В. вважає, що сукупність наведених обставин - незаконне продовження процесуального строку після його спливу, а також допуск до участі у справі представника, повноваження якого підтверджувалися ордером, оформленим з істотним порушенням «Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції», затвердженого рішенням № 41 Радою адвокатів України від 12.04.2019 року, об`єктивно створює у сторони відповідача Постола Д.І. обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та безсторонності складу суду, об`єктивно створює враження нерівного застосування процесуального закону до сторін.
Адвокат Мисилюк С.В. вважає, що Київський апеляційний суд не лише вийшов за межі процесуальних повноважень, а й фактично створив процесуальну перевагу одній зі сторін - позивачу (представнику позивача - адвокату Майорову С.В.), без законних на те підстав, що суперечить принципу рівності сторін, правової визначеності та справедливого судового розгляду.
Виходячи з вищевикладеного, адвокат Мисилюк С.В. просив відвести суддів Київського апеляційного суду Сушко Л.П., Музичко С.Г., Болотова Є.В. у справі № 753/12239/25 та передати справу для визначення нового складу суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 22 квітня 2026 року заяву про виправлення описки у судовому рішенні призначено судді-доповідачу Сушко Л.П. суддям: Болотову Є.В. Музичко С.Г.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 червня 2026 року відвід визнано необґрунтованим, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мисилюка С.В. про відвід колегії суддів Сушко Л.П., Болотов Є.В., Музичко С.Г. передано для автоматизованого розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Після проведення автоматизованого розподілу заяви та відповідно до ч. 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід колегії суддів вирішується без повідомлення учасників справи суддею Рейнарт І.М., яка не входить до складу суду, що розглядає справу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в заяві представника ОСОБА_1 - адвоката Мисилюка С.В., про відвід колегії суддів Сушко Л.П., Болотов Є.В., Музичко С.Г., вважаю, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою судді Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без руху, надано строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення особі, яка подала апеляційну скаргу, ухвали (с.с. 190-193 том 1).
28 жовтня 2025 року копію ухвали судді направлено представнику ОСОБА_2 - адвокату Майорову С.В до електронного кабінету у системі «Електронний суд» (с.с. 196 том 1).
6 листопада 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Майоров С.В. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків (с.с.209-213 том 1).
1 грудня 2025 року суддею Київського апеляційного суду Сушко Л.П. постановлено ухвалу про продовження адвокату Майорову С.В до 5 днів з моменту отримання копії ухвали строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки апелянтом недоліки апеляційної скарги в частині надання належних доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачу усунуто не було (с.с. 218-219 том 1).
Доводи адвоката Мисилюка С.В., що ухвала суддею Київського апеляційного суду Сушко Л.П. від 1 грудня 2025 року прийнята у порушення положень частини 2 ст. 127 ЦПК України, поза межами процесуального строку, що свідчить про надання суддею Київського апеляційного суду Сушко Л.П. представнику позивача - адвокату Майорову С.В. незаконної переваги у судовій справі: неправомірної вигоди у формі переваги без законних на це підстав, є безпідставними.
Згідно складеної секретарем судового засідання Янчук І.В. довідки вбачається, що суддя Сушко Л.П. перебувала у відпустці з 10 листопада 2025 року по 28 листопада 2025 року (с.с. 217 том 1), а тому підстав для висновку, що ухвала постановлена суддею 1 грудня 2025 року з метою надання представнику позивача переваги перед іншим учасником справи, представник відповідача - адвокат Мисилюк С.В. не мав.
Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Мисилюка С.В. на неправомірний допуск до участі у справі адвоката Майорова С.В., як представника позивача, були предметом судового розгляду і їм надана оцінка в ухвалі суду від 4 лютого 2026 року, яку представник відповідача не був позбавлений можливості оскаржити у касаційному порядку.
Також матеріали справи свідчать, що представник відповідача - адвокат Мисилюк С.В. не оскаржував постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2026 року.
Підстави для відводу судді зазначені у статті 36 ЦПК України, згідно частини 1 якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник,
адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи
правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частина 4 статті 36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) під час тлумачення положень частини 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод неодноразово зауважував, що неупередженість судді зазвичай означає відсутність у нього упереджень і необ`єктивності, що може бути встановлено різними способами. При цьому, думка учасників справи є важливою, однак не має вирішального значення, а сама лише незгода з процесуальним рішенням, ухваленим суддею, не є легітимною підставою для сумнівів у неупередженості суду. Вирішальним у цьому випадку є те, чи можна вважати побоювання особи щодо упередженості судді об`єктивно обґрунтованим у кожній конкретній справі.
ЄСПЛ послідовно дотримується дуального підходу до неупередженості суду, виокремлюючи два її види: суб`єктивну неупередженість, що оцінюється з урахуванням особистих переконань, уподобань та поведінки конкретного судді, та об`єктивну неупередженість, що перевіряється шляхом встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості суду.
Як показує практика ЄСПЛ, суб`єктивна безсторонність судді презюмується, доки не надано доказів протилежного.
Об`єктивна неупередженість вимагає, щоб суд надавав достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів у його безсторонності. Вимоги об`єктивної неупередженості суду тісно пов`язані з вимогою незалежності суду.
Заява представника ОСОБА_1 - адвоката Мисилюка С.В. про відвід колегії суддів не містить обставин, на підставі яких можна зробити висновок про наявність у суддів упередженості стосовно заявника.
Також матеріали справи не свідчать, що колегія суддів фактично створила процесуальну перевагу одній зі сторін - позивачу (представнику позивача - адвокату Майорову С.В.), без законних на те підстав.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Мисилюком С.В. не надано будь-яких доказів, які б підтверджували упередженість або особисту зацікавленість колегії суддів Сушко Л.П., Болотов Є.В., Музичко С.Г.у розгляді даної цивільної справи.
Доводи заяви адвоката Мисилюка С.В. зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суддів, що відповідно до положень частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу, а відтак заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, суддя
ухвалив:
у задоволенні заявипредставника ОСОБА_1 - адвоката Мисилюка Станіслава Вікторовича про відвід колегії суддів Сушко Людмили Петрівни, Болотова Євгена Володимировича, Музичко Світлани Григорівни відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт