КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Унікальний номер справи № 753/12239/25 Головуючий у суді першої інстанції - Кицюк В.С.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11829/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
У Х В А Л А
19 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 352-356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Майоровим Сергієм Володимировичем на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28.04.2026 позов повернуто заявнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , оскаржив її в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга містить заяву про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що скаржник є учасником бойових дій та звільнений від сплати на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,, на підтвердження чого надав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 19.11.2024.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.
У пункті 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Апеляційний суд також враховує, що наразі відсутні підстави щодо неоднозначного трактування обсягу та способу реалізації пільг особи, яка має статус учасника бойових дій щодо сплати судового збору.
Так, Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання прийняття до розгляду справи № 567/79/23 та наявності/відсутності підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від якого вона не відступила у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, та викладеного у інших постановах Верховного Суду, який обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» виключно статтями 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановила певні обставини та дійшла такого висновку (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23).
Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Отже Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Наведені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» виключно статтями 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними й однозначними (див. також ухвалу Верховного Суду від 22 липня 2025 року у справі № 591/565/24).
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і такі вимоги позову не пов`язані із порушенням прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, тому у даній справі відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог п. п. 9 п. 1 ч. 2, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн * коефіцієнт 0.8 = 532,48 грн.
Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
У випадках коли, особа звільняється від судового збору, до Київського апеляційного суду слід надати копії документів, що підтверджують наявність пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185,356,357 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Майоровим Сергієм Володимировичем про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Майоровим Сергієм Володимировичем на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишити без руху.
Роз`яснити заявнику право в десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, усунути виявлені недоліки, надавши до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору (оригінал квитанції) у встановленому законом розмірі за належними реквізитами.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач