УХВАЛА
12 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3610/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Вронської Г. О.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026
(головуюча - Павленко Н. А., судді - Богацька Н.С., Лічман Л. В.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5
про визнання недійсними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" (далі - Громадська організація) про визнання недійсними та скасування рішень, прийнятих позачерговою конференцією Громадської організації, що оформлені протоколом від 26.10.2020 № 1Р.
2. Господарський суд Одеської області ухвалами від 01.02.2022 та від 15.02.2022 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
3. Господарський суд Одеської області рішенням від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, позовні вимоги задовольнив повністю.
4. 03.08.2023 Верховний Суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
5. Під час нового розгляду справи № 916/3610/21 до суду першої інстанції було подано дві позовні заяви від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як від третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Вказані позови ухвалами Господарського суду Одеської області від 09.12.2023 були прийняти судом першої інстанції та об`єднані в одне провадження з позовом ОСОБА_2 у цій справі.
6. У подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 20.08.2024 було закрито провадження у цій справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 , у зв`язку зі смертю останньої.
7. 24.12.2024 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025, яким задовольнив позови ОСОБА_2 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 ; визнав недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р.
8. 12.02.2026 Верховний Суд ухвалив постанову, якою постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у цій справі скасував й направив справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
9. 23.03.2026 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 до провадження та призначив до розгляду у судовому засіданні.
10. 27.04.2026 ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, подала до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024.
11. 04.05.2026 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу залишив без руху на підставі частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав скаржниці строк для усунення недоліків, а саме зазначення поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у цій справі та надати докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адреси учасників справи.
12. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області було від 24.12.2024 складено та підписано 04.01.2025, тому останнім днем строку на його апеляційне оскарження є 27.01.2025 (перший робочий день);
- ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 лише 27.04.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 256 ГПК України, більше ніж на один рік;
- в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржниця посилалась на те, що вона про ухвалення оскаржуваного рішення дізналась з письмового повідомлення від 22.04.2026 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , проте жодних пояснень чи обґрунтувань щодо неможливості раніше дізнатись про існування даної справи заява не містила;
- дослідивши обставини, наведені скаржницею в обґрунтування поважності причин пропуску нею строку на подання апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що викладені у заяві про поновлення строку доводи, не свідчать про те, що несвоєчасне звернення її з апеляційною скаргою було зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення скаржниці та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії;
- натомість саме по собі посилання апелянтки на те, що Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про її права, не залучивши до участі у справі, а також на те, що про ухвалення оскаржуваного рішення вона дізналась з письмового повідомлення від 22.04.2026 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , як на підставу на поновлення строку, не ґрунтується на приписах процесуального законодавства, оскільки така обставина не змінює перебігу процесуальних строків та не встановлює правових підстав для його поновлення, враховуючи, що правосуддя в умовах воєнного стану здійснюється безперервно.
13. 12.05.2026 ОСОБА_1 подала до Південно-західного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків із доданими описами про надсилання копії апеляційної скарги на адреси учасників справи.
14. 18.05.2026 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини четвертої статті 261 ГПК України.
15. 25.05.2026 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 скасувати та передати справу на розгляд до апеляційного господарського суду.
16. У касаційній скарзі заявниця не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вважає, що суд порушив норми процесуального права, а саме: пункту 8 частини третьої статті 2, частини першої статті 119, пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, а також статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
17. Верховний Суд вивчив матеріали касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
18. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, з огляду на те, що скаржницею не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
19. Так суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- звертаючись із заявою про усунення недоліків, скаржниця не подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду;
- проте у заяві скаржниця вказала, що не є учасником справи та про її розгляд дізналась випадково, у зв`язку із чим правова конструкція про обов`язок цікавитись ходом розгляду судових справ її не стосується; дата, коли їй стало відомо про розгляд справи та ухвалення оскаржуваного рішення підтверджена письмовими доказами, а саме повідомленням ОСОБА_3 ; ходити по всіх судах та дізнаватись чи не звертався хто з якимись позовами, які стосуються її прав, обов`язків та інтересів, ані під час миру, ані під час дії воєнного стану, скаржниця не зобов`язана, тому придумувати якісь інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вона не збирається, а ухвала про повернення апеляційної скарги буде оскаржена нею в касаційному порядку;
- враховуючи висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.12.2024 у справі № 910/15808/19, від 03.04.2025 у справі № 910/6180/20, від 03.09.2025 у cправі № 910/6180/20, від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржниця не довела, що несвоєчасне оскарження рішення суду першої інстанції зумовлене обставинами, які об`єктивно є непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії; жодних інших причин, внаслідок яких вона пропустила строк на апеляційне оскарження рішення, які б можна було б визнати поважними для поновлення такого строку, апелянткою наведено не було;
- при цьому суд врахував, що оскільки ухвалою суду від 04.05.2026 про залишення апеляційної скарги без руху вказані заявницею підстави визнані неповажними, а при зверненні із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги скаржниця не подала клопотання із зазначенням поважних причин для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
20. Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
21. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).
22. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області було від 24.12.2024 складено та підписано 04.01.2025, тому останнім днем строку на його апеляційне оскарження є 27.01.2025 (перший робочий день). ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 лише 27.04.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 256 ГПК України, більше ніж на один рік.
23. Згідно з частиною четвертою статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
24. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
25. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша статті 118 ГПК України).
26. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
27. Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
28. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
29. Відповідне право апеляційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.
30. При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
31. Положення частини другої статті 261 ГПК України не свідчать про безумовний обов`язок суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, неповідомленою про розгляд справи або незалученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із аналізу положень цієї статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
32. Системний аналіз статті 261 ГПК України свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими нормами ГПК України (частина перша статті 119, частини третя, четверта статті 260).
33. Такі висновки відповідають сталій правовій позиції Верховного Суду у застосуванні положень частини другої статті 261 ГПК України (щодо апеляційних скарг, поданих особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки), викладеній у постановах, зокрема, від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 21.07.2022 у справі № 904/158/20, від 20.04.2023 та від 02.10.2024 у справі № 9/41, від 07.11.2023 у справі №40/223-05, від 20.05.2024 у справі № 908/2916/20, від 21.01.2025 у справі №16/298-10/145, від 20.10.2025 у справі № 914/2191/18, від 11.11.2025 у справі № 916/5530/23(916/1958/25), від 25.05.2026 у справі № 916/1271/25).
34. Отже, норми ГПК України підлягають застосуванню до всіх без винятку учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб, які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень.
35. Таким чином, за загальним правилом, встановленим наведеними положеннями ГПК України, ОСОБА_1 , звертаючись з апеляційною скаргою, повинна була навести обставини та надати відповідні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
36. Апеляційний господарський суд встановив, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений, а викладені у заяві про поновлення строку доводи є неповажними, тому залишив апеляційну скаргу без руху, надавши скаржниці строк для наведення за наявності інших поважних причин пропуску строку. Водночас скаржниця, подаючи заяву про усунення недоліків поданої апеляційної скарги, інших належно обґрунтованих поважних причин пропуску строку не зазначила, з огляду на що, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
37. У постановах від 20.01.2025 у справі № 925/1596/23, від 15.01.2026 у справі № 908/1937/24 Верховний Суд вкотре звернув увагу, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
38. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів ("Diya 97 v. Ukraine", № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
39. Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ("Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine", № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
40. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
41. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції за наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки ОСОБА_1 не довела існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та об`єктивно свідчили б про неможливість звернення з апеляційною скаргою у встановлені процесуальні строки.
42. Для Верховного Суду застосування Південно-західним апеляційним господарським судом норми пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
43. Враховуючи викладене, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Керуючись нормами статей 234, 287, частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/3610/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Г. Вронська