Ухвала
15 червня 2026 року
м. Київ
справа № 204/10840/23
провадження № 61-6999ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року та касаційну скаргу адвоката Іваненкової Наталії Миколаївни як представника ОСОБА_1 на додаткове рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 09 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, припинення та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила усунути їй перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити їй способи участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів її доходу.
Чечелівський районний суд м. Дніпра рішенням від 11 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Усунув перешкоди у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення матері ОСОБА_2 наступних способів участі у спілкуванні та вихованні сина:
- надавати можливість вільно спілкуватись з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто, а також засобами поштового, електронного та телефонного зв`язку, з урахуванням режиму дня дитини;
- надавати можливість ОСОБА_2 перебувати зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один тиждень (сім днів) на три місяці за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язав ОСОБА_1 забезпечити спілкування з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою засобів телекомунікаційних систем мобільного та/або стільникового зв`язку та відео-зв`язку в період перебування ОСОБА_2 за межами території держави України.
В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Припинив стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів, які стягуються на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2019 року (справа № 204/6646/19) з дати звернення до суду із позовом, а саме - з 03 листопада 2023 року.
Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 03 листопада 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
У решті позовних вимог відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Допустив негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на утримання дитини.
У вересні 2025 року адвокат Коломоєць С. В. як представник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 91 000,00 грн.
У жовтні 2025 року адвокат Іваненкова Н. М. як представник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 102 700,00 грн.
Чечелівський районний суд м. Дніпра додатковим рішенням від 09 грудня 2025 року заяву адвоката Іваненкова Н. М. як представника ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині вимог відмовив. Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Коломойця С. В. про ухвалення додаткового рішення залишив без розгляду.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року - без змін.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Коломойця С. В. задовольнив частково. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Іваненкової Н. М. залишив без задоволення. Додаткове рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 09 грудня 2025 року в частині залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_2 - Коломойця С. В. про ухвалення додаткового рішення скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким заяву представника ОСОБА_2 - Коломойця С. В. про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині вимог заяви відмовив.
21 травня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року (повний текст якої складено 27 квітня 2026 року), тобто в передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження, а тому клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає процесуальному вирішенню.
Разом із цим, ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано тим, що 28 травня 2025 року постановою державного виконавця накладено арешт на його кошти. Він не має змоги сплатити судовий збір, оскільки всі наявні в нього кошти наявні на рахунках і ці рахунки арештовані виконавцем. Окрім того, на його утриманні знаходиться його малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням Індустріального районного суду м, Дніпропетровська у справі № 204/1150/23. Крім того, мати дитини - ОСОБА_2 не сплачує аліменти на його користь на утримання сина ОСОБА_3 . За тих підстав заявник просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі приписів частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження наведеного заявником надано: постанова про арешт коштів боржника від 31 липня 2025 року ВП № 76763224; лист АТ КБ «ПриватБанк» від 13 жовтня 2025 року; виконавчий лист, виданий у справі № 204/10840/23 про примусове негайне стягнення аліментів з ОСОБА_2 ; повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; підтвердження неможливості розпоряджатися власними коштами.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Зважаючи на подані докази, а також враховуючи, що забезпечення права на касаційне оскарження є однією із основних засад цивільного судочинства, беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року та рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та припинення стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів, які стягуються на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2019 року (справа № 204/6646/19) з дати звернення до суду з позовом, а саме - з 03 листопада 2023 року, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином; припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів, які стягуються на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2019 року (справа № 204/6646/19) з 30 жовтня 2022 року; позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26 травня 2026 року адвокат Іваненкова Н. М. як представник ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 09 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року (повний текст якої складено 27 квітня 2026 року), тобто в передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження, а тому клопотання представника заявника про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає процесуальному вирішенню
В касаційній скарзі адвокат Іваненкова Н. М. як представник ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року в частині часткового задоволення вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу та відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_2 ; скасувати додаткове рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 09 грудня 2025 року в частині часткової відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити; вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 755/8647/23, від 20 липня 2021 року у справі № 202/7712/18, від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19, від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, від 20 липня 2022 року у справі № 761/25101/20, від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19, від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21;
- суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження додатково рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 09 грудня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року адвокат Іваненкова Н. М. як представник ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 та постановах Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 752/17057/23, від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц, від 04 червня 2021 року у справі № 380/887/20, від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 14 грудня 2021 року у справі № 922/617/21, від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17, від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18, від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц;
- суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційні скарги подані в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідають вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційних скаргах доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 11 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року та за касаційною скаргою адвоката Іваненкової Наталії Миколаївни як представника ОСОБА_1 на додаткове рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 09 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року.
Витребувати з Чечелівського районного суду м. Дніпра цивільну справу № 204/10840/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, припинення та стягнення аліментів.
Надіслати учасникам справи копії касаційних скарг та доданих до них документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційні скарги, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
І. А. Воробйова
Є. В. Коротенко