П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
18 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/10191/23
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Бітова А.І., Градовського Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
10 лютого 2025 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття звіту.
01 червня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про повернення судового збору.
За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що при звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, яка ухвалена в порядку ст.382 КАС України, ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Разом із тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений судовий збір надмірно сплачений апелянтом.
Так, статтею 4 Закону № 3674-VI установлені розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від виду об`єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду).
Водночас у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за звернення із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення не встановлено.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.05.2022 у справі № 520/9769/19 та від 15.04.2025 у справі № 620/17733/23.
Верховний Суд у справі № 520/9769/19 зазначив, що особа, яка отримала на свою користь судове рішення, враховуючи конституційний принцип стосовно обов`язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини 1 статті 129-1 Основного Закону України, звільняється від сплати судового збору за зверненням до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили, якщо законом прямо не встановлено обов`язок сплати такого збору.
При цьому, одним зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя є обов`язковість виконання судового рішення, що виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним; для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Колегія суддів також враховує, що Конституційний Суду України в Рішенні від 13 травня 2024 року у справі № 6-р(II)/2024 за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (справа про обов`язковість судового рішення), у п.4.4 зазначив, що законодавець, визначаючи справляння судового збору, має чинити за принципом справедливості, не допускаючи, щоб остаточне, обов`язкове до виконання судове рішення залишалося невиконаним.
За висновком Верховного Суду у постановах від 16.08.2024 у справі №580/7686/23 і від 08.07.2025 у справі №120/6168/22 вимога сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, яке ухвалено на користь особи і набрало законної сили, не відповідає завданню та основним засадам адміністративного судочинства, закріплених в статті 2 КАС України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 260/432/23 і згідно приписів ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Отже, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 грн, відповідно до квитанції від 08 січня 2025 року та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.5 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Керуючись ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст. 132, 321 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) відповідно до квитанції до платіжної інструкцій на переказ готівки № N1K4R2960M від 08.01.2025 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: Ю.М. Градовський