ЄУН 387/408/26
Номер провадження 2/387/611/26
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
08 липня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Перепелицею В.Д.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2
представника відповідача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання представника відповідача - адвоката Руденко Г.В. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивачки ОСОБА_6 звернувся до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 в розмірі 153 890,90 гривень та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 в розмірі 153 890,90 гривень.
Суд, ухвалою від 21.04.2026, за вказаним позовом відкрив провадження у справі ЄУН 387/408/26 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 21.05.2026.
За наслідками судового засідання 21.05.2026 розгляд справи відкладено на 12.06.2026 з підстав відсутності належного повідомлення відповідача.
Ухвалою суду від 12.06.2026, за клопотанням представника позивачки, залучено до участі у справі № 387408/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 , судове засідання відкладено на 08.07.2026.
22.06.2026, через систему ЄСІТС "Електронний суд", надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_5 , за змістом яких, за весь час здійснення виконавчого провадження батько - ОСОБА_4 аліменти в повному обсязі не сплачував, не проявляв зацікавленості у його матеріальному забезпечення, коштів на утримання не надавав, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 152 890,90 грн. Незважаючи на вжиті заходи щодо примусового стягнення аліментів, останній продовжив ухиляння від їх сплати, вказану суму боргу не сплатив, а після досягнення третьою особою ОСОБА_7 18 років, виконавче провадження було завершено. Тому, з огляду на те, що у закритому виконавчому провадженні стягнення заборгованості зі сплати аліментів не є можливим, така сума заборгованості має бути стягнута з ОСОБА_4 за рішенням суду.
29.06.2026, через систему ЄСІТС "Електронний суд", представником відповідача - адвокатом Руденко Г.В. подано клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України.
Обгрунтовуючи означене клопотання представник зазначає, що відповідно до довідки форми 5 , яка видана 18.06.2026 за №1159 військовою частиною НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22, представник вказує на обовязок суду зупинити провадження у справі на час перебування відповідача у складі ЗСУ .
01.07.2026, через систему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивачки - адвокатом Пархоменко Є.О. подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Обґрунтовуючи свої заперечення представник позивачки вказує, що клопотання про зупинення та поведінка відповідача в цілому спрямована виключно на затягування розгляду справи, що суперечить усталеним у сімейних правовідносинах засадам добросовісності та розумності. Відповідач під час розгляду справи № 387/408/26 представлений професійним адвокатом, який в тому числі уповноважений брати участь у судових засіданнях у даній справі, подавати заяви по суті спору та вчиняти інші процесуальні дії у справі, що свідчить про відсутність підстав для зупинення розгляду справи. Тому, у даному випадку, відсутні об`єктивні обставини, що перешкоджають участі відповідача в розгляді справи через свого уповноваженого представника. Крім того, під час застосування пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства. Посилання сторони відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 безпідставні, позаяк є фрагментарними, без урахування змісту постанови ВП ВС у цілому та правовідносин, які склались у справі №754/947/22. До того ж правовідносини, що склались у даній справі та справі № 754/947/22 не є подібними, а тому відповідна практика Великої Палати Верховного Суду у даній справі не є релевантною.
Судом, в судовому засіданні 08.07.2026, винесено на розгляд клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача - адвокат Руденко Г.В. в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання у повному обсязі.
Представник позивача - адвокат Пархоменко Є.О. заперечувала проти заявленого клопотання, з посиланням на обставини, наведені у письмових запереченнях.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За приписами пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У спірних правовідносинах суд ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22.
У пункті 66 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22).
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Пункт 2 частини 1 статті 251 ЦПК України забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд (п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22).
Норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.
Факт перебування відповідача у складі Збройних Сил України підтверджується довідкою № 1159 від 18.06.2026 військової частини № НОМЕР_2 , з якої вбачається, що старший солдат ОСОБА_4 , перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині № НОМЕР_2 .
Відтак, зважаючи, що відповідач ОСОБА_4 , на даний час перебуває на військовій службі, суд приходить до висновку, що наявні передбачені п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України підстави для зупинення провадження у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 223, 247, п.2 ч.1 ст.251, п.2 ч.1 ст.253, ст.ст. 258, 260, 353 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача - адвоката Руденко Г.В. про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Провадження у цивільній справі ЄУН 387/408/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - зупинити до припинення перебування ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зобов`язати ОСОБА_4 , у разі усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто припинення перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, невідкладно повідомити про це суд.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО