Справа № 295/4684/25 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
24 липня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Бондар О. О. суддів Павицької Т. М., Шевчук А. М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
1. 21 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - скаржник, відповідач) подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року у справі № 295/4684/25.
2. Разом із апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, посилаючись на те, що копію ухвали відповідач отримав 09 липня 2026 року.
3. Пунктом 2 частини 2 статті 354 ЦПК України, передбачено, що учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
4. Відповідно до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
5. Згідно частини 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
6. Судом встановлено, що 25 червня 2025 року Богунським районним судом міста Житомира було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали. Крім того, в вступній та резолютивній частині вказано, що повний текст ухвали буде виготовлено 26.06.2026 року.
7. Відповідно до рекомендованого повідомлення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримала копію ухвали - 09 липня 2026 року.
8. Згідно пункту 3 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
9. Отже 10.07.2026 для відповідача розпочався 15 денний строк для подачі апеляційної скарги з правом поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження, який закінчився 24.07.2026.
10. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 21.07.2026.
11. Ураховуючи, що апеляційна скарга на ухвалу суду подана відповідачем в межах строку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 354 ЦПК України, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду підлягає задоволенню.
12. Водночас, апеляційна скарга відповідача не відповідає вимозі пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, а саме:
- до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
13. Натомість в апеляційній скарзі міститься клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
14. Вирішуючи вказане клопотання, апеляційний суд зазначає наступне.
15. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
16. У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
17. Отже, стаття 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
18. Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
19. За змістом пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
20. Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
21. Отже, споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
22. Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
23. Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз`яснив, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачене Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
24. Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» визначає право на звільнення від сплати судового збору виключно позивачів, відповідно, відповідачі у такій справі, звертаючись до суду із апеляційними, касаційними скаргами, іншими заявами процесуального характеру, не звільняються від сплати судового збору, крім інших випадків, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
25. Правовий висновок щодо не звільнення споживача від сплати судового збору у випадку його процесуального статусу відповідача викладена в постановах Верховного Суду: від 24 травня 2021 року у справі №361/1219/16, від 10 лютого 2021 року у справі №146/1166/128 та інших, а також в ухвалах Верхового Суду про відмову у відкритті касаційного провадження: від 03 червня 2021 року у справі №531/1673/20, від 29 квітня 2021 року у справі №389/555/20, від 25 березня 2021 року у справі №225/4888/15-ц, від 15 січня 2021 року у справі №522/6218/20 та інших.
26. Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості є відповідачем, а не позивачем. Крім того, підставою звернення з позовом є вимога про стягнення заборгованості, а не захист порушених прав споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». У зв`язку з цим положення частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживача» не підлягає застосуванню, а отже, правові підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
27. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
28. Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
29. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить 3328 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).
30. З урахуванням викладеного за подання апеляційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 665,60 гривень (3 328,00 грн х 0,2).
31. Судовий збір за подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду має бути перераховано за реквізитами: отримувач коштів: Житомирська міська ОТГ/22030101, код ЄДРПОУ: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; ККДБ: 22030101; призначення платежу: «Судовий збір за апеляційною скаргою _________ (ПІБ заявника апеляційної скарги), на ухвалу/рішення _______________ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ ( номер справи) Житомирський апеляційний суд.
32. За змістом частини 2 статті 357 ЦПК України у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
33. З урахуванням викладеного, апеляційну скарга представника позивача потрібно залишити без руху із наданням строку для усунення її недоліків шляхом подання безпосередньо до апеляційного суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 665,60 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
34. Керуючись статтями 185, 354, 356, 357 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року.
3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.
4. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року у справі №295/4684/25 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків скарги десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
5. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді
О. О. Бондар (суддя-доповідач)
А. М. Шевчук
Т. М. Павицька