Справа № 295/4684/25 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Коломієць О. С., Панкеєва В. А.
за участі секретаря судового засідання Лугини О. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року, постановлену суддею Лєдньовим Д. М. у місті Житомирі
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
1.28 травня 2026 року ОСОБА_1 (далі також відповідач, ОСОБА_1 ) подав до Богунського районного суду міста Житомира заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богунського районного суду міста Житомира від 29 травня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2.У заяві вказував, що вказане рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки суд під час його ухвалення неповно встановив обставини справи, не надав належної оцінки доказам.
3.Заявник зазначає, що договір було укладено на підставі комерційної пропозиції, строк дії якої закінчився, а в обґрунтування заявлених вимог позивач фактично посилався на договір про постачання електричної енергії від 25.08.2022 року, укладений на підставі комерційної пропозиції щодо фіксованої ціни.
4.На думку заявника, суд першої інстанції не дослідив строк дії зазначеної комерційної пропозиції, її чинність на момент здійснення спірних нарахувань, правові наслідки припинення її дії, а також питання щодо належного повідомлення сторін про зміну істотних умов договору.
5.Крім того, заявник посилається на відсутність у позивача права на пред`явлення вимог про стягнення заборгованості. На підтвердження цього зазначає, що відповідно до відповіді виконавчого комітету Житомирської міської ради комунальне майно Житомирської міської територіальної громади на баланс АТ «Житомиробленерго» та ТОВ «Житомирська енергопостачальна компанія» не передавалося, а інформація щодо акта приймання-передачі енергосистеми майна територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , у міській раді відсутня.
6.У зв`язку з цим заявник вважає, що судом не було досліджено акти приймання-передачі майна, документи щодо передачі енергосистем, правові підстави користування електричними мережами, а також правові підстави здійснення позивачем нарахувань населенню.
7.Також заявник посилається на те, що суд першої інстанції не застосував позовну давність та не встановив дату виникнення права на кожну окрему вимогу про оплату, момент виникнення прострочення за відповідними платежами, перебіг строку позовної давності та межі її застосування до заявленої до стягнення заборгованості.
Короткий зміст оскарженої ухвали
8.Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 25 червня 2026 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення суду залишив в силі.
9.Ухвала мотивована посиланнями на те, що наведені заявником відомості не відповідають критеріям нововиявлених обставин, а подана заява спрямована на дослідження нових доказ, що суперечить частині 4 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
10. ОСОБА_1 не погодився з постановленою у справі ухвалою та 21 липня 2026 року подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу.
11.В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року, задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та направити справу в інший суд в іншому складі.
12.Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування від Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Офісу Президента України та інших органів документи, необхідні для перевірки доводів апеляційної скарги.
13.Апеляційна скарга мотивована посиланнями на обставини та докази, які на думку відповідача є нововиявленими і неправильно оцінені судом першої інстанції.
14.Крім того, відповідач вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 423 ЦПК України допустив надмірний формалізм та не дослідив зміст поданої заяви, що порушує право відповідача на справедливий суд та ефективний захист своїх прав.
15.Також відповідач ставить під сумнів, що оскаржена ухвала постановлене повноважним судом.
16.В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на норми Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на правові висновки Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
17.Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» станом на час апеляційного розгляду справи не надходив, що відповідно до частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Інші письмові звернення, що надійшли до суду апеляційної інстанції
18.10 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав до Житомирського апеляційного суду два клопотання про витребування доказів.
19. Перше клопотання про витребування від Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Офісу Президента України (або уповноваженого органу), Богунського районного суду міста Житомира документи на підтвердження законності призначення судді Лєдньова Д. М. на посаду судді, дотримання ним вимог щодо кваліфікаційного оцінювання та документи щодо автоматизованого розподілу цієї справи.
20.Друге клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» первинні бухгалтерські документи, що підтверджують законність та обґрунтованість заявлених у справі вимоги про стягнення заборгованості.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
21.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали у цій справі, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками.
22.07 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження після усунення недоліків та витребував матеріали цивільної справи з суду першої інстанції
23.11 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд постановив ухвалу про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи на 06 жовтня 2026 року об 11 год. 00 хв.
Мотивувальна частина
Позиції учасників справи в апеляційному суді
24.Представник позивача у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилась, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений у визначений законом спосіб шляхом надсилання судової повістки.
25.Відповідач 29 вересня 2026 року надіслав до Житомирського апеляційного суду заяву про розгляд справи без його присутності.
26.Представник відповідача Пташник О. І. в судовому засіданні підтримала подані клопотання про витребування доказів та наполягала на їх задоволенні.
27.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 06 жовтня 2026 року, яка оформлена без складання окремого документа та зазначена в протоколі судового засідання відмовив у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів, оскільки документи, про витребування яких просила сторона, та обставини, на підтвердження яких вони, на думку відповідача, мали бути використані, не стосуються предмета апеляційного перегляду.
28.Предметом апеляційного перегляду у цій справі є законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд не здійснює повторного розгляду первісного спору по суті та не встановлює обставини, які не були предметом розгляду суду першої інстанції при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
29.За таких обставин витребування доказів, спрямованих на встановлення обставин, що виходять за межі предмета апеляційного перегляду, не має процесуального значення для вирішення питання про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали. Саме з огляду на це апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідних клопотань.
30. У зв`язку з відмовою у витребуванні доказів представник відповідача подала заяву відповідача про відвід судді-доповідача - Бондар О. О., у задоволенні якого суд відмовив.
31.Повторний відвід, який був заявлений після розгляду першої заяви про відвід, Житомирський апеляційний суд залишив без розгляду на підставі частини 5 статті 39 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду
32.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
33.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.
Оцінка висновків суду першої інстанцій
34.Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. ( частини 1 - 5 статті 263 ЦПК України).
35.Апеляційний суд уважає, що підстави для скасування ухвала суду першої інстанції відсутні та зазначає таке.
36.Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
37.Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2026 року у справі № 361/161/13-ц вказала, що передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому суд перевіряє наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло зумовити ухвалення іншого за змістом судового рішення.
38.Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).
39.. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
40.Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України. Таким чином, судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення тощо).
41.Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14
42.У справі, що переглядається, відповідач посилається на обставини - юридичні факти, які існували на момент розгляду справи та могли бути відомі заявнику. Зокрема, питання належності позивача до суб`єктів, уповноважених здійснювати постачання електричної енергії, наявності у нього правових підстав для здійснення відповідних нарахувань та стягнення коштів, а також наявності у ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» права вимоги могли бути предметом дослідження суду під час первісного розгляду справи.
43.Зазначені обставини не є нововиявленими, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленою може бути обставина, яка існувала на час розгляду справи, однак не була та не могла бути відома заявникові. Отже, сама по собі обставина, що існувала на момент розгляду справи, не набуває статусу нововиявленої лише у зв`язку з тим, що заявник дізнався про неї після ухвалення судового рішення.
44.Як встановлено з доводів заявника, питання щодо правового статусу позивача, його повноважень як постачальника, правових підстав для здійснення нарахувань та стягнення коштів, а також належності позивачу права вимоги могли бути з`ясовані відповідачем під час первісного розгляду справи шляхом подання відповідних доказів, направлення запитів до компетентних органів, заявлення клопотань про витребування доказів або порушення перед судом питання про дослідження відповідних обставин.
45.Отримання після ухвалення судового рішення відповіді виконавчого комітету Житомирської міської ради про те, що комунальне майно Житомирської міської територіальної громади не передавалося на баланс АТ «Житомиробленерго» та ТОВ «Житомирська енергопостачальна компанія», саме по собі також не є нововиявленою обставиною. Така відповідь є новим доказом, яким заявник намагається підтвердити юридичний факт, що існував на момент первісного розгляду справи.
46.Відтак наведені заявником обставини фактично зводяться до тверджень про неповне дослідження судом першої інстанції доказів та обставин справи, а також до необхідності переоцінки доказів і встановлення нових обставин. Такі доводи могли бути предметом апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, однак не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
47.Отже, заявником не доведено сукупності передбачених законом умов для визнання зазначених обставин нововиявленими, зокрема того, що відповідні обставини не були та не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
48.Верховний Суд в постанові від 30 червня 2022 року у справі № 910/13908/17 зазначив, що принцип правової (юридичної) визначеності вважається одним з елементів належної судової процедури в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не має права порушувати питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51?52 рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42?44 рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
49.За таких обставин апеляційний суд уважає, що висновок суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального закону та узгоджується з принципом остаточності судового рішення (res judicata), у зв`язку з чим підстави для скасування оскарженої ухвали та задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.
Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі
50.Доводи заявника що ставлять під сумнів законності призначення судді першої інстанції на посаду та порядку проходження ним кваліфікаційного оцінювання виходять за межі предмета апеляційного перегляду у цій справі.
51.Апеляційний суд під час перегляду судового рішення перевіряє його законність та обґрунтованість у межах доводів і вимог апеляційної скарги та повноважень, визначених процесуальним законом. Водночас апеляційний суд не наділений повноваженнями здійснювати оцінку законності процедури призначення судді на посаду, результатів його кваліфікаційного оцінювання чи інших питань, віднесених законом до компетенції спеціально визначених органів суддівського врядування.
52.Дійсно відповідно до пункту 1 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
53.Варто зазначити, що чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну "неповноважний склад суду", однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово (постанови Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі N 183/4809/19, від 11 жовтня 2023 року у справі N 306/844/20, від 06 березня 2024 року у справі N 686/9073/22).
54.Доказів наявності жодної з перелічених підстав відповідачем не надано, тоді як наведені в апеляційній скарзі посилання мають характер припущень та не підтверджені належними і допустимими доказами. За таких обставин зазначені доводи не можуть бути покладені в основу висновків суду апеляційної інстанції.
55. Апеляційний суд погоджується з посиланнями відповідача на правові висновки Верховного Суду щодо критеріїв, за наявності яких обставини можуть вважатися нововиявленими. Водночас наведені відповідачем правові позиції Верховного Суду не спростовують висновків, викладених у цій постанові, а навпаки - підтверджують їх правильність. При цьому вибіркове тлумачення відповідачем окремих правових висновків Верховного Суду без урахування їх змісту в сукупності та фактичних обставин справ, у яких вони були сформульовані, не може бути підставою для іншого висновку у цій справі.
56.Посилання відповідача на практику Європейського суду з прав людини щодо права кожного на справедливий розгляд справи судом встановленим законом та недопустимості надмірного формалізму є загалом доречними. Водночас відповідні правові позиції ЄСПЛ мають оцінюватися не шляхом виокремлення окремих фраз із конкретних рішень, а в контексті встановлених судом фактичних обставин та у взаємозв`язку з іншими складовими права на справедливий суд.
57.Зокрема, суд встановлений законом, як елемент права на справедливий суд та вимога недопущення надмірного формалізму не можуть розглядатися ізольовано від принципів правової визначеності, остаточності судового рішення та належного здійснення правосуддя. Саме сукупність зазначених принципів має враховуватися при оцінці доводів сторони.
58.У цій справі обставин, які б свідчили про порушення зазначених принципів апеляційним судом не встановлено. Тому наведені відповідачем окремі положення практики ЄСПЛ, розглянуті поза контекстом відповідних рішень та без урахування сукупності принципів, які регулюють здійснення правосуддя, не свідчать про наявність порушень у цій справі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
59.Відповідно Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
60.Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61.Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини, на які посилається відповідач, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для скасування оскаржуваної ухвали. У зв`язку з цим апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржену ухвала - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
62.Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати перерозподілу не підлягають.
63.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 25 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Підстави, строк, порядок касаційного оскарження, а також вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначенні статтями 389 - 392 ЦПК України.
Судді:
О. О. Бондар (суддя-доповідач)
О. С. Коломієць
В А. Панкеєва
Повний текст судового рішення складений 07 жовтня 2026 року.