Справа № 462/5493/26
провадження 2/462/3228/26
У Х В А Л А
03 серпня 2026 року, Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ліуша А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -
ВСТАНОВИВ:
в провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за вказаним позовом.
13 липня 2026 року відповідачем подано заяву про відвід судді, яка мотивована тим, що рекомендованим поштовим відправленням відповідачам у справі не направлялась. Також, зазначено, що ухвала судді Залізничного районного суду А. Ліуша від 30.06.2026 р. у справі №462/5493/26 може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області. Крім того, вважає, що ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова А. Ліуша відкрито провадження у справі № 462/5493/26 за позовною заявою особи, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано особою, яка не має права її підписувати, посадове становище якої не вказано. Також, вказав, що в зареєстрованому електронному кабінеті відповідачу не була оприлюднена позовна заява. Вважає, що позовна заява з додатками з метою приховування важливої для розгляду справи інформації умисно приховується позивачем та суддею А. Ліушем від відповідачів, що перешкоджає наданню відзиву в повному обсязі. Крім того, відповідач у вказаній заяві про відвід висловлю незгоду з постановленою судом ухвалою від 02 липня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення позовної заяви.
З урахуванням положень ч.8 ст.40 ЦПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про відвід судді Ліуша А.І., та перевіривши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2, 3 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Стаття 36 ЦПК України визначає перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи.
Дослідивши подану заяву про відвід, суд прийшов до переконання, що обставини зазначені відповідачем у заяві про відвід судді не містять підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України щодо заінтересованості або неупередженості судді та які можуть викликати сумнів в його об`єктивності, а також не наведено обставин, які б вказували на її обмеження або позбавлення у здійсненні її процесуальних прав.
Так, суд вважає за необхідне окремо звернути увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві про відвід фактично вводить суд в оману, стверджуючи, що примірники позовної заяви разом із доданими до неї документами відповідачам не направлялися. Зазначені доводи повністю спростовуються матеріалами цивільної справи. Так, у справі містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які підтверджують факт належного направлення судом копії позовної заяви разом з усіма додатками кожному із відповідачів. Зокрема, ОСОБА_1 отримав позовну заяву разом із додатками 06 липня 2026 року; ОСОБА_4 отримала позов разом із додатками 06 липня 2026 року; ОСОБА_2 отримав позов разом із додатками 06 липня 2026 року; ОСОБА_3 отримала позов разом із додатками 06 липня 2026 року.
Таким чином, всі відповідачі були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, отримали позовну заяву та мали можливість ознайомитися із її змістом, підготувати свої заперечення та реалізувати всі процесуальні права, передбачені ЦПК України.
Щодо посилання відповідача на те, що в ухвалі суду зазначено можливість її оскарження до Апеляційного суду Львівської області, суд зазначає наступне. Зазначення в ухвалі старого найменування суду апеляційної інстанції є очевидною технічною опискою, яка не впливає на зміст постановленого процесуального рішення, не створює будь-якої правової невизначеності та жодним чином не порушує права відповідача на апеляційне оскарження. Більше того, як вбачається із відомостей підсистеми «Електронний суд», сам відповідач ОСОБА_1 , вже реалізував своє право на апеляційне оскарження, подавши три апеляційні скарги саме до Львівського апеляційного суду. Наведене свідчить про те, що відповідач правильно розумів, до якого саме суду апеляційної інстанції необхідно звертатися, а тому будь-які посилання на порушення його процесуальних прав є надуманими та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Щодо твердження відповідача про те, що провадження у справі відкрито за позовною заявою особи, яка не має процесуальної дієздатності, а також про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище такої особи не зазначено, суд зазначає наступне. Вказані обставини підлягали обов`язковій перевірці судом ще на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України. За результатами такої перевірки судом встановлено, що позовна заява підписана уповноваженою особою, яка наділена необхідним обсягом процесуальних повноважень та не позбавлена цивільної процесуальної дієздатності. Жодних доказів, які б свідчили про зворотнє або підтверджували наведені відповідачем припущення, до матеріалів заяви про відвід не долучено.
Щодо твердження відповідача про те, що в його зареєстрованому електронному кабінеті не була оприлюднена позовна заява, суд зазначає, що й ці доводи не відповідають дійсності. Як вбачається з відомостей АСДС, позовна заява разом із доданими до неї документами була належним чином відсканована та направлена відповідачу для ознайомлення.
Крім того, відповідач у поданій заяві про відвід фактично висловлює незгоду з постановленою судом ухвалою від 02 липня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про повернення позовної заяви. Однак, така незгода із процесуальним рішенням суду сама по собі не може бути підставою для відводу судді. Так, суд зазначає, що відвід не може використовуватись як спосіб перегляду або фактичного оскарження ухвал суду чи як засіб висловлення незгоди з процесуальною позицією судді. Незгода сторони із прийнятим судом процесуальним рішенням підлягає вирішенню у порядку, передбаченому процесуальним законом, однак жодним чином не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді у результаті розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наведені відповідачем ОСОБА_1 , обставини фактично зводяться до незгоди із здійсненими судом процесуальними діями та прийнятими процесуальними рішеннями, а також містять твердження, які спростовуються матеріалами справи. При цьому, відповідачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би свідчив про особисту заінтересованість судді Ліуша А.І., у результаті розгляду справи, його упередженість чи існування будь-яких інших обставин, передбачених статтею 36 ЦПК України, які могли б викликати обґрунтований сумнів у його об`єктивності та неупередженості. Так само судом під час перевірки доводів заяви таких обставин не встановлено. За наведених підстав заява про відвід є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
Згідно з ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, тому вирішення питання про відвід необхідно передати судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст.36, 39, 40, 258-261, 353, 355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, - визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ліуша Андрія Ігоровича передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.І.Ліуш