УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/21049/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий, Козир Т.П., Доманська М.Л.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" арбітражного керуючого Усачева Олега Миколайовича
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на колишніх керівників ТОВ "Автопластгума" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , колишніх та діючих учасників ТОВ "Автопластгума" - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третіх осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
у справі № 910/21049/17
за заявою Фізичної особи-підприємця Боровика Григорія Йосиповича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нирти"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі - ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК") 14.07.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/21049/17. Також скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" у касаційній скарзі просить Верховний Суд поновити строк на касаційне оскарження, з посиланням на те, що 28.04.2026 в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Копія повного тексту оскаржуваного рішення надійшла 06.07.2026 о 15:48 на електронний кабінет скаржника, шо підтверджується картою руху документа, яка додається до касаційної скарги. Зазначені обставини, є підставою, на думку скаржника, для поновлення строку для касаційного оскарження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 288 ГПК України якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Розглянувши наведені скаржником підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає їх обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" у касаційній скарзі вказує, що судові рішення необґрунтованими та такими, що постановлені з порушенням норм матеріального, процесуального права. Скаржник як підставу касаційного оскарження вказує обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України і зазначає, що суди попередніх інстанцій :
-не врахували висновки Верховного Суду, щодо застосування ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, які викладені у постанові від 22.04.2021 у справі 915/1624/16 відносно того, що третіми особами для цілей субсидіарної відповідальності можуть бути будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство; особа, яка отримала істотну вигоду з недобросовісної поведінки, має спростувати свою вину;
- не виконали вказівок Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.08.2023 та не усунули недоліків, через які попередні судові рішення були скасовані. По суті, суди повторили ту ж процесуальну помилку: замість повного дослідження доказів і епізодів застосували загальну формулу про недоведеність, чим порушили статті 74, 79, 86, 236, 238, 282, 316 ГПК України;
- не врахували висновків викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) щодо принципу змагальності, забезпечення повноти дослідження обставин справи (застосування ст. 79 ГПК України);
- не врахували висновків викладених у постановах Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 908/802/20, від 20.09.2023 у справі № 44/440-б, від 09.12.2021 у справі №916/313/20 що ненадання ліквідатору керівниками/органами управління банкрута первинних фінансових документів боржника - є бездіяльністю, недобросовісною поведінкою, яка вчинена на шкоду кредиторам банкрута;
- не врахували висновків викладених у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16; від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16; від 10.12.2020, у справі № 922/1067/17 відносно того, що причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю та неплатоспроможністю є елементом об`єктивної сторони та встановлюється через аналіз дій, які призвели до відсутності активів;
- не врахували висновків викладених у постановах Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 916/313/20; від 02.08.2022 у справі № 908/314/18 - якщо дії особи викликають об`єктивні сумніви щодо відповідності інтересам боржника, на неї переходить тягар доведення добросовісності;
-не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17, від 22.04.2021 справа № 915/1624/16, щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 294, 295, 298, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Поновити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/21049/17.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/21049/17.
3. Призначити розгляд справи № 910/21049/17 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" у відкритому судовому засіданні на 10 вересня 2026 року о 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03 вересня 2026 року.
5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/21049/17.
6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков
ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !
Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:
-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".
Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.
Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:
м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;
м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;
м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.
Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".
Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду