УХВАЛА
07 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/3110/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі
за позовом Дніпровської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави,
ВСТАНОВИВ:
20.07.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 (повний текст складено 07.07.2026) у справі № 904/3110/26.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2026 вищевказана касаційна скарга у цій справі була залишена без руху із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду доказу сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 662,4 грн у передбаченому порядку.
04.08.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 662,4 грн у передбаченому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича вважається поданою у день первинного її подання та приймається до розгляду у зв`язку з усуненням скаржником її недоліків у встановлений ГПК України строк.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що вона подається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026, ухвалену за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі №904/3110/26 про забезпечення позову, яка відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі чи сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Тобто арешт як захід забезпечення позову може бути накладено лише на майно, належність якого відповідачу підтверджена, а не припускається.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/3110/26, залишеною без змін оскаржуваною постановою апеляційного суду, заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Фізичної особи - підприємця Білого Євгена Володимировича в межах суми стягнення в розмірі 678 391,11 грн до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що обраний заявником захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки у випадку незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору об`єкти наведеної нежитлової нерухомості можуть бути відчужені.
Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення порушує права скаржника, не відповідає вимогам співмірності, заявником не було доведено неможливість фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову і ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.
Частина четверта статті 137 ГПК України вимагає, щоб заходи забезпечення позову були співмірними із заявленими позивачем вимогами.
На думку скаржника, у цій справі суди попередніх інстанцій фактично погодилися із накладенням арешту одночасно: на все рухоме майно; на все нерухоме майно; на всі грошові кошти відповідача.
Таким чином відповідач зазнав максимально можливого обмеження своїх майнових прав без будь-якого аналізу необхідності застосування саме такого обсягу забезпечення позову.
При цьому суди не встановили: яке саме майно є достатнім для забезпечення можливого виконання рішення; чи існує необхідність одночасного арешту всіх активів відповідача; чому менш обмежувальні заходи не можуть забезпечити виконання рішення суду.
Фактично вимога статті 137 ГПК України судами залишилася без застосування. Предметом касаційного перегляду є саме надмірність застосованого заходу забезпечення позову, а не саме право суду застосовувати забезпечення позову.
За приписами частин першої, четвертої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Частиною п`ятою статті 301 ГПК України передбачено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для залишення касаційної скарги без руху, а матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі № 904/3110/26 є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини тринадцятої статті 8 та частини п`ятої статті 301 ГПК України підлягають розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
У поданій касаційній скарзі викладено клопотання заявника про зупинення дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, обґрунтоване тим, що виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції призведе до накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - фізичній особі-підприємцю Білому Євгену Володимировичу, що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно - фінансових установах та на нерухоме майно, яке належить на праві власності, тим самим це паралізує роботу суб`єкта господарювання та призведе до його закриття, а відновлення порушених прав у випадку скасування оскаржуваних судових рішень стане неможливим без вжиття додаткових заходів та спричинить необхідність значних фінансових витрат.
Крім цього, буде створена загроза банкрутства та неможливості виконання зобов`язань перед третіми особами. Неможливими стануть ведення поточної господарської діяльності, такі як сплата податків, комунальних платежів, заробітної плати найманим працівникам, будь-які розрахунки з контрагентами.
Розглянувши клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
Положення статті 332 ГПК України, надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами.
Однак викладене скаржником клопотання вказаним критеріям не відповідає, оскільки не обґрунтоване жодними доводами, що були б підтверджені відповідними доказами, які суд міг би оцінити.
Діючим законодавством, у тому числі процесуальним, передбачено право кожної особи на захист своїх прав та інтересів у суді, у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі вищевказаного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною восьмою статті 140 ГПК України унормовано, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Водночас з урахуванням приписів статті 332 ГПК України зупинення дії судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а сама лише незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішенням не є автоматичною підставою для зупинення його дії.
Водночас, під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів встановила, що Верховний Суд ухвалою від 25.11.2025 передав справу №915/927/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України, у зв`язку з необхідністю відступити від висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, та у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 915/538/24.
Суд у вказаній ухвалі зазначив, що наявні підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, шляхом відступу та/чи його конкретизаціїі та/чи уточнення, в аспекті того, чи повинен позивач/заявник доводити суду наявність ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та чи повинен позивач доводити суду обґрунтовану необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема, чи повинен позивач/заявник подати докази на підтвердження наявності як ризику так/чи фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування вказаного вище заходу забезпечення позову.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19.12.2025 прийняла до розгляду справу № 915/927/25 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №915/927/25 може мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається (№ 904/3110/26), беручи до уваги доводи касаційної скарги, з метою гарантування дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та досягнення балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, дотримання принципу співмірності в контексті врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а також для забезпечення єдності та сталості судової практики, зважаючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а правовідносини щодо предмета касаційного перегляду у зазначеній справі є схожими з правовідносинами щодо предмета касаційного перегляду у справі, яка передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 904/3110/26 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/927/25.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 174, 228, 229, 234, 235, 287-290, 294, 332 ГПК України, частиною п`ятою статті 301 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі № 904/3110/26.
2. Здійснити перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі № 904/3110/26 у письмовому провадженні.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи до 31.08.2026 з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
4. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду копії матеріалів справи №904/3110/26, необхідні для розгляду скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у цій справі.
5. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі № 904/3110/26 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/927/25 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ