ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №ЗД/380/22/26
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
26 серпня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
в с т а н о в и в :
25.08.2026 до Львівського окружного адміністративного суду, надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову, подана до звернення до суду з позовом.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявниця зазначила таке.
Необхідність звернення до суду із заявою про забезпечення позову зумовлена тим, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010року у справі №2а-4330/10/1370 за позовом Інспекції ДАБК у Львівській області до ОСОБА_1 про демонтаж самочинного будівництва провадження закрите.
Тому, на переконання заявниці, строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у сфері містобудівної діяльності, передбачені статті 38 КУпАП, - сплинули.
Крім того, заявниця наполягає, що на час воєнного стану діє мораторій на перевірку фізичних осіб щоодо дотримання вимог містобудівного законодавства (перевірка була б можлива за ряду певних умов, але будівля ОСОБА_1 не загрожує обвалом, не несе загрози довкіллю, погодження від Міністерств на перевірку нема, а тому така незаконна).
Незважаючи на це (мовою оригіналу) «відповідач продовжує здійснювати тиск на позивача, складає нові протоколи про нібито «невиконання приписів», ініціює стягнення штрафів через виконавчу службу та готує підґрунтя для звернення до суду з позовом про демонтаж».
У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просить суд:
зупинити дію припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради про усунення порушень від 26 травня 2026 року, винесеного щодо квартири АДРЕСА_2 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
зупинити стягнення за постановою начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 04 червня 2026 року № 9-а про накладення штрафу - до набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої зазначеної статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених вище положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.
При цьому, під час розгляду та вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд зазначає таке.
У розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування.
Як видно з матеріалів заяви про забезпечення позову, то вони не містять доказів, які б підтверджували обставини, що вказували б на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 , які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявниця фактично обґрунтовує очевидною протиправністю рішення відповідача, однак обставин, на які вона при цьому покликається, є такими, що потребують доведення (сплив строку притягнення до відповідальності, підставність проведення перевірки).
До того ж щодо тієї підстави забезпечення позову, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявниця, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, то заявниця взагалі не навела жодних аргументів та їх обґрунтування.
Таким чином, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування очевидної протиправності рішення відповідача, а також відсутні обставини, які б вказували на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_2 до ухвалення рішення в адміністративній справі, або доказів того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання обґрунтованою заяви про забезпечення позову, а відтак відмовляє у її задоволенні.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя З.І. Лунь