ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
провадження №ЗД/380/25/26
У Х В А Л А
про повернення заяви
28 вересня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмовому провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
в с т а н о в и в :
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - заявник) із заявою про забезпечення доказів до подання позову, в якій просить:
- "1. Забезпечити докази до подання позовної заяви у майбутній адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 .
2. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії документів та відомості щодо ОСОБА_1 , а саме: 2.1. документи, що підтверджують дату взяття ОСОБА_1 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2.2. документи, що підтверджують дату та підстави зняття ОСОБА_1 з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2.3. інформацію про період, протягом якого ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2.4. інформацію про те, чи були ІНФОРМАЦІЯ_4 зафіксовані щодо ОСОБА_1 факти порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; 2.5. у разі наявності таких фактів - належним чином засвідчені копії протоколів, постанов, актів, повідомлень, вимог, рішень та інших документів, на підставі яких відповідні порушення були встановлені або зафіксовані; 2.6. інформацію про те, чи притягувався ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; 2.7. у разі притягнення - належним чином засвідчені копії відповідних протоколів, постанов та інших документів; 2.8. інформацію про дату, підстави та порядок передачі/направлення облікових документів ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також копії документів, на підставі яких така передача/направлення здійснювалися;
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати витребувані документи та відомості безпосередньо до суду у строк, встановлений судом.
4. Після надходження витребуваних доказів надати заявнику можливість ознайомитися з ними та отримати їх копії у встановленому законом порядку".
Суд дослідив подану представником заявника заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та виснував, що таку слід повернути з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Положеннями статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (частина 1).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина 4).
Положеннями статті 80 КАС України передбачено право учасників процесу у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом.
Водночас відповідно до частини 1 статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з частиною 2 статті 114 КАС України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви
Спеціальні вимоги до заяви про забезпечення доказів зазначені в статті 116 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до частини 2 статті 116 КАС України за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу (частина 3 статті 116 КАС України).
Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів (стаття 15 КАС України).
Отже, інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Тобто, суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, зокрема, шляхом їх витребуванням та оглядом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Аналізуючи викладені положення та вимоги заявника, суд висновує, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений з метою отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах, і тільки у сукупності усіх зазначених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Так, суд зазначає, що заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви подана представником заявника до відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яке набрало чинності з 12.04.2019 (далі Положення).
Згідно з пунктом 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктами 9-10 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).
Згідно з пунктом 12 Положення ордер містить: 12.1.Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4 Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Отже, вказаними пунктами Положення передбачені обов`язкові реквізиту ордеру за наявності яких такий ордер є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 №9901/847/18 та підтримана Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 12.06.2020 у справі №580/3478/19.
Заява про забезпечення доказів подана через систему «Електронний суд» за підписом адвоката Харченко Ганни Юріївни. До заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1152259 від 24.09.2026. Проте вказаний ордер не містить підписів адвоката у графі «Адвокат».
При цьому, поданий адвокатом Харченко Ганною Юріївною ордер не є сформованим електронним ордером через підсистему «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням.
Так, суддя зауважує, що за змістом підпункту 12.14 пункту 12 Положення реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Згідно з пунктом 12.11 Положення одними із обов`язкових реквізитів ордеру є підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»).
Отже, долучений до позовної заяви ордер серії АТ №1152259 від 24.09.2026 не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Положенням, а саме підпису адвоката.
За таких обставин суд вважає, що долучений до заяви ордер серії АТ №1152259 від 24.09.2026 не є належним документом, що підтверджує право адвоката Харченко Г.Ю. як особи, яка підписала заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви, на представництво інтересів заявника (позивача) у Львівському окружному адміністративному суді, а також, вчинення відповідних дій від імені та в інтересах позивача у цій справі.
З огляду на викладене, слід виснувати, що заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви підписана особою, яка не має права її підписувати.
Водночас приписи статей 114-117 КАС України не врегульовують дії суду у випадку підписання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 6 статті 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, виходячи із положень частини 6 статті 7 КАС України щодо аналогії закону, суд висновує, заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви належить повернути заявнику.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування процесуальних наслідків, передбачених статтею 169 КАС України, а саме повернення заяви заявнику.
З огляду на те, що позовна заява та долучені до неї документи подані представником заявника через підсистему «Електронний суд», суд лише надсилає копію ухвали до електронного кабінету представника заявника.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
у х в а л и в :
1. Заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви повернути заявнику.
2. Копію ухвали надіслати до електронного кабінету представника заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.